Московсько-українська війна (Московсько-козацька війна) — збройний конфлікт, який тривав у 1674—1676 роках між Україною на чолі з гетьманом Петром Дорошенком із союзниками Османської імперії та Кримського ханства та Московською державою за підтримки місцевих сепаратистів.
Московсько-українська війна | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Московсько-українські війни | |||||||
Марка з Петром Дорошенком | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Гетьманщина Кримське ханство Османська імперія | Московське царство | ||||||
Командувачі | |||||||
Петро Дорошенко Аділь Ґерай Фазіл Ахмед Кепрюлю | Г. Ромодановський Іван Самойлович |
Передумови
У 1663 р. козацька держава розпалася на дві окремі Гетьманщини, розділені Дніпром. Тоді, після сумнозвісної Чорної ради, Іван Брюховецький отримав на Лівобережжі гетьманську парадну булаву, а Правобережжя невдовзі обрали Петра Дорошенка.
Обидва починали політичну кар’єру в оточенні Богдана Хмельницького. Проте Дорошенко був «родовідним козаком» і мав значно вищі чини в козацькій ієрархії, ніж Брюховецький. Після того, як Річ Посполита та Московська імперія вирішили розділити Україну, обидва гетьмани шукали підтримки в Османській імперії.
Ставши гетьманом 18 (28) серпня 1665 року, Петро Дорошенко має амбітні плани – возз’єднати Правобережну та Лівобережну Україну в одну державу.
Довгий час Брюховецький вів курс на зближення з Москвою. І лише в умовах політичної кризи він дійшов висновку, що об’єднання Лівобережної та Правобережної України — це план, який може вирішити багато внутрішніх і зовнішніх проблем.
Тож, коли Дорошенко та Брюховецький все-таки об’єднуються, стає очевидним, що останній втрачає свій авторитет в очах козаків. Отже, коли гетьмани зустрілися, Івана Брюховецького вбили власні підлеглі чи то за наказом Дорошенка (він це заперечував), чи то з власної ініціативи.
Наприкінці осені 1665 р. за підтримки кримців і поляків Дорошенку вдалося встановити контроль над Правобережжям і допомогти татарам приборкати ногайське повстання, виконуючи міжнародні зобов’язання. Але менш ніж за рік, намагаючись зупинити зближення Москви і Речі Посполитої, Петро Дорошенко разом із ханом Аділь Гіреєм розпочав боротьбу проти Війська Польської корони.
30 січня (9 лютого) 1667 р. підписанням Андрусівського перемир’я офіційно завершилася московсько-польська війна 1654–1667 рр., за яким територія Української козацької держави була поділена вздовж Дніпра. Під царську владу потрапили й Київ та його околиці, а Запорізька Січ мала бути під спільним контролем обох держав.
Польська кампанія
Це перемир’я підштовхнуло Військо Запорозьке до союзу з Османською імперією та Кримським ханством проти Речі Посполитої та Московської імперії. Фактично переговори про такий союз велися навесні 1666 р. Переговори йшли про коаліцію османів, кримців і козаків з Польщею проти Москви, або з Москвою проти Польщі. Тепер козацька держава могла розраховувати лише на Османську імперію як на гаранта її суверенітету та територіальної цілісності.
У 1671 році, зібравши нове військо, великий візир Османської імперії Фазіль Ахмед Кепрулу вирішив розпочати війну проти Речі Посполитої. У 1671 р. за підтримки Петра Дорошенка було розпочато військовий похід. Спочатку це було повільно, але в 1672 році великий візир підійшов до Кам’янця, який був захоплений 27 серпня. Після цього він взяв в облогу Львів і зрештою змусив короля Міхала Корибута Вишневецького укласти Бучацький мирний договір.
Історія
Поки йшли бої на заході, 17 (27) березня 1674 року в Переяславі відбулася козацька рада лівобережних козаків-сепаратистів за участю білогородського воєводи Григорія Ромодановського та представників десяти правобережних козацьких полків.
На території Війська Запорозького в січні 1674 р. почався наступ московських військ, які 2 серпня обложили Петра Дорошенка Чигирин - столицю Війська Запорозького. Москвичів і сепаратистів підтримали жителі Ладижина та Умані. Дізнавшись про ситуацію, султан Мегмед IV наказав допомогти Дорошенку. 19 серпня султан здобув Ладижин, а 4 вересня — Умань. Жителі обох міст були страчені або визнані зрадниками та повстанцями, згідно з нормами тогочасного османського права.
Через військові поразки та втрату популярності османів позиції Дорошенка ослабли. Він змушений був за посередництва запорожців на чолі з Іваном Сірком розпочати переговори про перехід під владу московського царя.
На початку вересня 1676 року гетьман Війська Запорозького Петро Дорошенко залишив Чигирин військам Григорія Ромодановського та Самойловича. А 19 (29) вересня у супроводі старшини та мешканців столиці та околиць (всього 2000 осіб) Дорошенко переправився через Дніпро і прибув до табору Івана Самойловича та боярина Григорія Ромодановського, де віддав свої регалії лівобережний гетьман. вірний новому цареві Федору Олексійовичу.
Результат
Програна війна призвела до зміцнення Московської держави та тривалої окупації України. Кримське ханство і Військо Запорозьке зникли в наступні півтора століття.
Примітки
- Сокирко, Олексій. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 17 березня 2022.
- Букет, Євген. . armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 17 березня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Moskovsko ukrayinski vijni Moskovsko ukrayinska vijna Moskovsko kozacka vijna zbrojnij konflikt yakij trivav u 1674 1676 rokah mizh Ukrayinoyu na choli z getmanom Petrom Doroshenkom iz soyuznikami Osmanskoyi imperiyi ta Krimskogo hanstva ta Moskovskoyu derzhavoyu za pidtrimki miscevih separatistiv Moskovsko ukrayinska vijna Moskovsko ukrayinski vijni Marka z Petrom Doroshenkom Marka z Petrom Doroshenkom Data 1674 1676 Misce Ukrayina Rezultat Porazka prihilnikiv Petra Doroshenka Storoni Getmanshina Krimske hanstvo Osmanska imperiya Moskovske carstvo Komanduvachi Petro Doroshenko Adil Geraj Fazil Ahmed Kepryulyu G Romodanovskij Ivan SamojlovichPeredumoviU 1663 r kozacka derzhava rozpalasya na dvi okremi Getmanshini rozdileni Dniprom Todi pislya sumnozvisnoyi Chornoyi radi Ivan Bryuhoveckij otrimav na Livoberezhzhi getmansku paradnu bulavu a Pravoberezhzhya nevdovzi obrali Petra Doroshenka Obidva pochinali politichnu kar yeru v otochenni Bogdana Hmelnickogo Prote Doroshenko buv rodovidnim kozakom i mav znachno vishi chini v kozackij iyerarhiyi nizh Bryuhoveckij Pislya togo yak Rich Pospolita ta Moskovska imperiya virishili rozdiliti Ukrayinu obidva getmani shukali pidtrimki v Osmanskij imperiyi Stavshi getmanom 18 28 serpnya 1665 roku Petro Doroshenko maye ambitni plani vozz yednati Pravoberezhnu ta Livoberezhnu Ukrayinu v odnu derzhavu Dovgij chas Bryuhoveckij viv kurs na zblizhennya z Moskvoyu I lishe v umovah politichnoyi krizi vin dijshov visnovku sho ob yednannya Livoberezhnoyi ta Pravoberezhnoyi Ukrayini ce plan yakij mozhe virishiti bagato vnutrishnih i zovnishnih problem Tozh koli Doroshenko ta Bryuhoveckij vse taki ob yednuyutsya staye ochevidnim sho ostannij vtrachaye svij avtoritet v ochah kozakiv Otzhe koli getmani zustrilisya Ivana Bryuhoveckogo vbili vlasni pidlegli chi to za nakazom Doroshenka vin ce zaperechuvav chi to z vlasnoyi iniciativi Naprikinci oseni 1665 r za pidtrimki krimciv i polyakiv Doroshenku vdalosya vstanoviti kontrol nad Pravoberezhzhyam i dopomogti tataram priborkati nogajske povstannya vikonuyuchi mizhnarodni zobov yazannya Ale mensh nizh za rik namagayuchis zupiniti zblizhennya Moskvi i Rechi Pospolitoyi Petro Doroshenko razom iz hanom Adil Gireyem rozpochav borotbu proti Vijska Polskoyi koroni 30 sichnya 9 lyutogo 1667 r pidpisannyam Andrusivskogo peremir ya oficijno zavershilasya moskovsko polska vijna 1654 1667 rr za yakim teritoriya Ukrayinskoyi kozackoyi derzhavi bula podilena vzdovzh Dnipra Pid carsku vladu potrapili j Kiyiv ta jogo okolici a Zaporizka Sich mala buti pid spilnim kontrolem oboh derzhav Polska kampaniya Ce peremir ya pidshtovhnulo Vijsko Zaporozke do soyuzu z Osmanskoyu imperiyeyu ta Krimskim hanstvom proti Rechi Pospolitoyi ta Moskovskoyi imperiyi Faktichno peregovori pro takij soyuz velisya navesni 1666 r Peregovori jshli pro koaliciyu osmaniv krimciv i kozakiv z Polsheyu proti Moskvi abo z Moskvoyu proti Polshi Teper kozacka derzhava mogla rozrahovuvati lishe na Osmansku imperiyu yak na garanta yiyi suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti U 1671 roci zibravshi nove vijsko velikij vizir Osmanskoyi imperiyi Fazil Ahmed Keprulu virishiv rozpochati vijnu proti Rechi Pospolitoyi U 1671 r za pidtrimki Petra Doroshenka bulo rozpochato vijskovij pohid Spochatku ce bulo povilno ale v 1672 roci velikij vizir pidijshov do Kam yancya yakij buv zahoplenij 27 serpnya Pislya cogo vin vzyav v oblogu Lviv i zreshtoyu zmusiv korolya Mihala Koributa Vishneveckogo uklasti Buchackij mirnij dogovir IstoriyaPoki jshli boyi na zahodi 17 27 bereznya 1674 roku v Pereyaslavi vidbulasya kozacka rada livoberezhnih kozakiv separatistiv za uchastyu bilogorodskogo voyevodi Grigoriya Romodanovskogo ta predstavnikiv desyati pravoberezhnih kozackih polkiv Na teritoriyi Vijska Zaporozkogo v sichni 1674 r pochavsya nastup moskovskih vijsk yaki 2 serpnya oblozhili Petra Doroshenka Chigirin stolicyu Vijska Zaporozkogo Moskvichiv i separatistiv pidtrimali zhiteli Ladizhina ta Umani Diznavshis pro situaciyu sultan Megmed IV nakazav dopomogti Doroshenku 19 serpnya sultan zdobuv Ladizhin a 4 veresnya Uman Zhiteli oboh mist buli stracheni abo viznani zradnikami ta povstancyami zgidno z normami togochasnogo osmanskogo prava Cherez vijskovi porazki ta vtratu populyarnosti osmaniv poziciyi Doroshenka oslabli Vin zmushenij buv za poserednictva zaporozhciv na choli z Ivanom Sirkom rozpochati peregovori pro perehid pid vladu moskovskogo carya Na pochatku veresnya 1676 roku getman Vijska Zaporozkogo Petro Doroshenko zalishiv Chigirin vijskam Grigoriya Romodanovskogo ta Samojlovicha A 19 29 veresnya u suprovodi starshini ta meshkanciv stolici ta okolic vsogo 2000 osib Doroshenko perepravivsya cherez Dnipro i pribuv do taboru Ivana Samojlovicha ta boyarina Grigoriya Romodanovskogo de viddav svoyi regaliyi livoberezhnij getman virnij novomu carevi Fedoru Oleksijovichu RezultatPrograna vijna prizvela do zmicnennya Moskovskoyi derzhavi ta trivaloyi okupaciyi Ukrayini Krimske hanstvo i Vijsko Zaporozke znikli v nastupni pivtora stolittya PrimitkiSokirko Oleksij Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 25 lyutogo 2022 Procitovano 17 bereznya 2022 Buket Yevgen armyinform com ua ukr Arhiv originalu za 17 bereznya 2022 Procitovano 17 bereznya 2022