Миха́йло Москалю́к (псевдо: «Спартан», «Лис»; нар. 8 вересня 1921, с. Іванівці, Коломийський район — пом. 2 лютого 1950, с. Іванівці, Коломийський район) — український військовик, поручник УПА, один з останніх керівників Української Повстанської Армії, сотенний сотні УПА імені Михайла Колодзінського, Борець за незалежність України у ХХ сторіччі. Лицар Бронзового хреста бойової заслуги (22.01.1946).
Михайло Москалюк | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Поручник | |||||||||||
Сотенний УПА | |||||||||||
Загальна інформація | |||||||||||
Народження | 8 вересня 1921 с. Іванівці, Коломийський район, Івано-Франківщина | ||||||||||
Смерть | 2 лютого 1950 (28 років) с. Іванівці, Коломийський район, Івано-Франківщина | ||||||||||
Псевдо | «Спартан», «Лис» | ||||||||||
Військова служба | |||||||||||
Приналежність | Українська держава (1941) | ||||||||||
Вид ЗС | УПА ОУНР | ||||||||||
Війни / битви | Друга Світова війна Українські визвольні змагання (1938—1950) | ||||||||||
Командування | |||||||||||
| |||||||||||
Нагороди та відзнаки | |||||||||||
Життєпис
Народився в сім'ї Юрія і Марії Москалюків. Михайло був найстаршим серед трьох дітей. В рядах ОУН — із 1939-го.
На початку Другої світової війни пройшов старшинський вишкіл у складі Дружини Українських Націоналістів та українського батальйону «Нахтіґаль», очолюваного Романом Шухевичем. У 1941 році брав участь у встановленні української влади у Львові, у складі українського батальйону був учасником проголошення там 30 червня 1941 Степаном Бандерою, Ярославом Стецьком та іншими керівниками ОУН відновлення Української держави.
Пізніше Москалюк, як підстаршина, у складі 201-й батальйону шуцманшафту боровся проти радянських партизанів на Поліссі, був важко поранений, втратив око. Через черговий конфлікт з німецьким командуванням батальйон було розформовано наприкінці 1942 року.
У 1943 році Михайло Москалюк повернувся в рідне село та став бунчужним вишкільного куреня УНС «Чорні Чорти» ім. Є. Коновальця в Чорному Лісі. Восени 1944-го очолив створену на полонині Малиновище (Богородчанський район) сотню УПА і разом із командиром 4-го ВО «Говерля» М. Твердохлібом («Громом») перейшов на терени Коломийщини. Сотня блойовиків УПА була кількістю близько 300 стрільців. Взяв собі псевдо «Спартан» (від імені 300 мужніх спартанців). В сотню «Спартана» входили хлопці з Іванівців, Товмачика, Саджавки, Кийданців, Княждвора, Печеніжина, Молодятина та деяких інших сіл краю (за різними даними, близько 100 осіб).
У вересні — жовтні 1944 сотня під командуванням «Спартана» воює із червонопагонниками біля Заболотова і Снятина, рейдує Коломийським, Печеніжинським і Косівським районами. Деякий час у сотні Михайла Москалюка перебував тепер відомий поет Герой України Дмитро Павличко. У своєму вірші «Спартан» він створив образ нескореного сотенного, який вмів дивитися у майбутнє.
31 вересня 1945 року присвоєно звання хорунжий, а 15 лютого 1946 року — поручник УПА.
У 1947 найбільш боєздатними в Коломийській окрузі були сотні «Березівська» і «Спартана». За твердженням письменника лауреата Шевченківської премії Михайла Андрусяка, знаного дослідника національно-визвольної боротьби, «Спартан» у 46—49 рр. обіймав посади військового і організаційного референтів Коломийського надрайонного проводів, у 49—50-х — референта пропаганди цього надрайону.
Сотня «Спартана» майже сорок разів була у ворожому оточенні, багато втрачала, але щоразу швидко відновлювала сили і продовжувала успішно вести важку боротьбу.
Загибель. Пам'ять
Радянська влада за голову «Спартана» обіцяла пів мільйона рублів. Однак ще декілька років «Спартан» був невловимим. Лише 2 лютого 1950 карателям з допомогою зрадника вдалось оточити будинок Москалюків, під яким був розташований схрон повстанців. «Спартан» не здався ворогам живим, він загинув разом зі своєю дружиною Ольгою та ординарцем Прокопом Рибчуком. Зрадник, ним виявився чоловік його рідної сестри Марії, невдовзі був страчений за вироком окружного трибуналу УПА.
У селі на місці загибелі провідника встановлено пам'ятну дошку та пам'ятник.
Див. також
Посилання
- В Іванівцях на Коломийщині пом'янули легендарного сотника УПА Михайла Москалюка на псевдо «Спартан» [ 20 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Життя і смерть сотенного УПА Михайла «Спартана» [ 18 листопада 2012 у Wayback Machine.]. (Процитовано 03.02.2012)
- Кметюк І., Івасюк В. Невловимий «Спартан» // Галичина. — 2015. — 31 січня.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Moskalyuk Miha jlo Moskalyu k psevdo Spartan Lis nar 8 veresnya 1921 19210908 s Ivanivci Kolomijskij rajon pom 2 lyutogo 1950 s Ivanivci Kolomijskij rajon ukrayinskij vijskovik poruchnik UPA odin z ostannih kerivnikiv Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi sotennij sotni UPA imeni Mihajla Kolodzinskogo Borec za nezalezhnist Ukrayini u HH storichchi Licar Bronzovogo hresta bojovoyi zaslugi 22 01 1946 Mihajlo Moskalyuk PoruchnikSotennij UPAZagalna informaciyaNarodzhennya8 veresnya 1921 1921 09 08 s Ivanivci Kolomijskij rajon Ivano FrankivshinaSmert2 lyutogo 1950 1950 02 02 28 rokiv s Ivanivci Kolomijskij rajon Ivano FrankivshinaPsevdo Spartan Lis Vijskova sluzhbaPrinalezhnist Ukrayinska derzhava 1941 Vid ZS UPA OUNRVijni bitviDruga Svitova vijna Ukrayinski vizvolni zmagannya 1938 1950 Komanduvannya1949 1950 Refrent propagandi Kolomijskogo nadrajonnogo provodu OUN 2 lyutogo 1948 1949 Organizacijnij referent Kolomijskogo nadrajonnogo provodu OUN 1944 2 lyutogo 1948 Komandir sotni 59 im Mihajla Kolodzinskogo 1943 1944 Bunchuzhnij vishkilnogo kurenya UNS Chorni Chorti im Ye Konovalcya seredina 1941 kinec 1942 Pidstarshina 201 j bataljonu shucmanshaftuNagorodi ta vidznakiZhittyepisNarodivsya v sim yi Yuriya i Mariyi Moskalyukiv Mihajlo buv najstarshim sered troh ditej V ryadah OUN iz 1939 go Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni projshov starshinskij vishkil u skladi Druzhini Ukrayinskih Nacionalistiv ta ukrayinskogo bataljonu Nahtigal ocholyuvanogo Romanom Shuhevichem U 1941 roci brav uchast u vstanovlenni ukrayinskoyi vladi u Lvovi u skladi ukrayinskogo bataljonu buv uchasnikom progoloshennya tam 30 chervnya 1941 Stepanom Banderoyu Yaroslavom Steckom ta inshimi kerivnikami OUN vidnovlennya Ukrayinskoyi derzhavi Piznishe Moskalyuk yak pidstarshina u skladi 201 j bataljonu shucmanshaftu borovsya proti radyanskih partizaniv na Polissi buv vazhko poranenij vtrativ oko Cherez chergovij konflikt z nimeckim komanduvannyam bataljon bulo rozformovano naprikinci 1942 roku U 1943 roci Mihajlo Moskalyuk povernuvsya v ridne selo ta stav bunchuzhnim vishkilnogo kurenya UNS Chorni Chorti im Ye Konovalcya v Chornomu Lisi Voseni 1944 go ocholiv stvorenu na polonini Malinovishe Bogorodchanskij rajon sotnyu UPA i razom iz komandirom 4 go VO Goverlya M Tverdohlibom Gromom perejshov na tereni Kolomijshini Sotnya blojovikiv UPA bula kilkistyu blizko 300 strilciv Vzyav sobi psevdo Spartan vid imeni 300 muzhnih spartanciv V sotnyu Spartana vhodili hlopci z Ivanivciv Tovmachika Sadzhavki Kijdanciv Knyazhdvora Pechenizhina Molodyatina ta deyakih inshih sil krayu za riznimi danimi blizko 100 osib U veresni zhovtni 1944 sotnya pid komanduvannyam Spartana voyuye iz chervonopagonnikami bilya Zabolotova i Snyatina rejduye Kolomijskim Pechenizhinskim i Kosivskim rajonami Deyakij chas u sotni Mihajla Moskalyuka perebuvav teper vidomij poet Geroj Ukrayini Dmitro Pavlichko U svoyemu virshi Spartan vin stvoriv obraz neskorenogo sotennogo yakij vmiv divitisya u majbutnye 31 veresnya 1945 roku prisvoyeno zvannya horunzhij a 15 lyutogo 1946 roku poruchnik UPA U 1947 najbilsh boyezdatnimi v Kolomijskij okruzi buli sotni Berezivska i Spartana Za tverdzhennyam pismennika laureata Shevchenkivskoyi premiyi Mihajla Andrusyaka znanogo doslidnika nacionalno vizvolnoyi borotbi Spartan u 46 49 rr obijmav posadi vijskovogo i organizacijnogo referentiv Kolomijskogo nadrajonnogo provodiv u 49 50 h referenta propagandi cogo nadrajonu Sotnya Spartana majzhe sorok raziv bula u vorozhomu otochenni bagato vtrachala ale shorazu shvidko vidnovlyuvala sili i prodovzhuvala uspishno vesti vazhku borotbu Zagibel Pam yatRadyanska vlada za golovu Spartana obicyala piv miljona rubliv Odnak she dekilka rokiv Spartan buv nevlovimim Lishe 2 lyutogo 1950 karatelyam z dopomogoyu zradnika vdalos otochiti budinok Moskalyukiv pid yakim buv roztashovanij shron povstanciv Spartan ne zdavsya vorogam zhivim vin zaginuv razom zi svoyeyu druzhinoyu Olgoyu ta ordinarcem Prokopom Ribchukom Zradnik nim viyavivsya cholovik jogo ridnoyi sestri Mariyi nevdovzi buv strachenij za virokom okruzhnogo tribunalu UPA U seli na misci zagibeli providnika vstanovleno pam yatnu doshku ta pam yatnik Div takozh Martirolog zagiblih diyachiv OUN ta UPA Komandiri UPAPosilannyaV Ivanivcyah na Kolomijshini pom yanuli legendarnogo sotnika UPA Mihajla Moskalyuka na psevdo Spartan 20 lyutogo 2010 u Wayback Machine Zhittya i smert sotennogo UPA Mihajla Spartana 18 listopada 2012 u Wayback Machine Procitovano 03 02 2012 Kmetyuk I Ivasyuk V Nevlovimij Spartan Galichina 2015 31 sichnya