Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Морі́с Піала́ (фр. Maurice Pialat; 21 серпня 1925, Кен'я, Овернь, Франція — †11 січня 2003, Париж) — французький кінорежисер, сценарист та актор. Всього за своє життя Піала зафільмував трохи більше десяти стрічок. Чотири рази його фільми потрапляли до основного конкурсу Каннського кінофестивалю, а у 1987 році стрічка «Під сонцем Сатани» завоювала там головний приз — «Золоту пальмову гілку» 
| Моріс Піала | |
|---|---|
| фр. Maurice Pialat | |
 | |
| Дата народження | 21 серпня 1925 |
| Місце народження | Кен'я, Овернь, Франція |
| Дата смерті | 11 січня 2003 (77 років) |
| Місце смерті | |
| Поховання | цвинтар Монпарнас |
| Громадянство |  Франція |
| Професія | режисер, сценарист, актор |
| Роки активності | 1957 — 1995 |
| IMDb | ID 0681207 |
| Нагороди та премії | |
| «Золота пальмова гілка» (1987) | |
| Офіційний сайт | |
 Моріс Піала у Вікісховищі | |
Біографія
Моріс Піала народився 21 серпня 1925 року в Кен'я (департамент Пюї-де-Дом, Франція). Він здобув освіту в Школі декоративних мистецтв ([fr]) та у Школі витончених мистецтв в Парижі. Був художником, театральним актором і документалістом.
Перша ігрова короткометражка режисера Піали «Любов існує» («фр. L' amour existe») отримала Приз Луї Деллюка. У віці 40 років Моріс Піала знімає повнометражний художній фільм (1968), який в процесі зйомок перетворюється з документального в художній. Ролі в ньому виконували непрофесійні актори, а все що відбувається на екрані було незвично реалістичним. За «Оголене дитинство» Піала отримав Приз Жана Віго. Потім режисер зняв кілька соціально-побутових драм про сучасний французький середній клас і про молодь, з яких найбільш значні «Ми не зістаримося разом» (1972), «Спочатку отримай атестат зрілості» (1978), «Лулу» (1979) та «За наших коханих» (1983, Піала сам знявся в ролі батька великої неблагополучної сім'ї).
У 1985 році Моріс Піала поставив одна з найуспішніших своїх стрічок — , — у якій знайшли продовження й розвиток кілька попередніх тем режисера, серед яких заплутані особисті стосунки персонажів. Головні ролі у фільмі зіграли Жерар Депардьє та Софі Марсо.
У 1987 році Піала екранізував роман католицького письменника Жоржа Бернаноса «Під сонцем Сатани» (1987, Золота пальмова гілка Каннського кінофестивалю), де Жерар Депардьє зіграв одну зі свої значних ролей, та у 1991 році поставив біографічний фільм «Ван Гог», з участю в якому пов'язана загальнонаціональна популярність актора Жака Дютрона (на 17-й церемонії вручення премії «Сезар» Дютрон отримав перемогу як найкращий актор, а Моріса Піалу було номіновано за найкращу режисерську роботу).
Останнім фільмом Піали стала історія про життя батька режисера 1995 року. Символічно, що Моріс Піала зняв його незабаром після того, як сам став батьком.
Критика називає Моріса Піала спадкоємцем французької реалістичної драми. Режисер часто використовує непрофесійних або маловідомих акторів, прагнучи до максимальної правдоподібності, але іноді «відкриті» Піала молоді виконавці ставали потім зірками, як, наприклад, Сандрін Боннер, що зіграла головну роль у стрічці «За наших коханих».
Особисте життя
Моріс Піала був одружений з французькою сценаристкою та продюсеркою [fr] (Сільві Дантон). 27 січня 1991 року у подружжя народився син Антуан, який у 4-річному віці знявся в останньому фільмі батька (1995).
Помер Моріс Піала 11 січня 2003 року від хвороби нирок в Парижі у віці 77 років. Похований на цвинтарі Монпарнас.
Фільмографія
- Режисер та сценарист (повнометражні фільми)
| Рік | Назва | Оригінальна назва | Примітки |
|---|---|---|---|
| 1968 | L'Enfance nue | режисер, сценарист | |
| 1972 | Nous ne vieillirons pas ensemble | режисер, сценарист | |
| 1974 | La Gueule ouverte | режисер, сценарист | |
| 1979 | Passe ton bac d'abord | режисер, сценарист | |
| 1980 | Loulou | режисер, сценарист (адаптація) | |
| 1983 | За наших коханих | À nos amours | режисер, сценарист |
| 1985 | Police | режисер, сценарист (адаптація) | |
| 1987 | Під сонцем Сатани | Sous le soleil de Satan | режисер, сценарист (адаптація) |
| 1991 | Ван Гог | Van Gogh | режисер, сценарист |
| 1995 | Le Garçu | режисер, сценарист |
- Актор
- 1957: Нічна забава / Le jeu de la nuit
- 1969: Нехай звір помре / Que la bête meure — інспектор Констан
- 1971: Дерев'яний будинок (міні-серіал) / La maison des bois — учитель
- 1974: Мої маленькі закохані / Mes petites amoureuses — друг Анрі
- 1976: Груди Лоли / Les lolos de Lola — продавець інструментів
- 1983: За наших коханих / À nos amours — батько
- 1987: Під сонцем Сатани / Sous le soleil de Satan — священик Мену-Сегре
Визнання
| Рік | Категорія | Фільм | Результат | |
|---|---|---|---|---|
| Венеційський кінофестиваль | ||||
| 1968 | Золотий лев | Номінація | ||
| 1985 | Номінація | |||
| Приз Жана Віго | ||||
| 1969 | Найкращий фільм | Перемога | ||
| Каннський кінофестиваль | ||||
| 1972 | Золота пальмова гілка | Номінація | ||
| 1980 | Номінація | |||
| 1987 | Під сонцем Сатани | Перемога | ||
| 1991 | Ван Гог | Номінація | ||
| Премія «Сезар» | ||||
| 1981 | Найкращий фільм | Номінація | ||
| 1984 | Найкращий фільм | За наших коханих | Перемога | |
| Найкраща режисерська робота | Моріс Піала | Номінація | ||
| 1988 | Найкращий фільм | Під сонцем Сатани | Номінація | |
| Найкраща режисерська робота | Моріс Піала | Номінація | ||
| 1992 | Найкращий фільм | Ван Гог | Номінація | |
| Найкраща режисерська робота | Моріс Піала | Номінація | ||
| Найкращий адаптований сценарій | Ван Гог | Номінація | ||
| Приз Луї Деллюка | ||||
| 1983 | Найкращий фільм | За наших коханих | Номінація | |
| Берлінський кінофестиваль | ||||
| 1984 | Золотий лев | За наших коханих | Номінація | |
Примітки
- Frodon Jean-Michel. Le Cinéma français, de la Nouvelle Vague à nos jours. — Paris : Cahiers du cinéma, 2010. — С. 419-425.
- Ігор Грабович. . Сценарна майстерня. 18.01.2014. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 3.06.2015.
- Serge Kaganski. Pialat – Le Garçu // Les Inrockuptibles. — 2003. — Т. 15, вип. 1. з джерела 17 грудня 2015. Процитовано 3 червня 2015.
- Моріс Піала[недоступне посилання з жовтня 2019] // cinema-france.ru
- Дмитрий Савосин. . Энциклопедия KM.RU. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3.06.2015.
- Olivier SÉGURET et Didier PÉRON, «Pialat trouvait "Mario Kart" génial» [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] // Libération, 19.2.2013. Процитовано 3 червня 2015
- Михаил Трофименков. . Ъ-Газета. 13.01.2003. Архів оригіналу за 11 березня 2017. Процитовано 3.06.2015.(рос.)
- Alain Grasset, L'adieu à Maurice Pialat, sur leparisien.fr, 17 janvier 2003. [1] [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.].
- Повний перелік нагород на номінацій Моріса Піали [ 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] на сайті IMDb(англ.)
Посилання
- Біографія Моріса Піала [ 5 січня 2016 у Wayback Machine.] на сайті AlloCiné(фр.)
- Моріс Піала [ 22 квітня 2017 у Wayback Machine.] на сайті oKino.ua
- Тессон Шарль. Морис Пиала: «Я принадлежу к людям, с которыми не хотят работать» // Искусство кино. — М., 2001. — Вип. № 3 (березень). з джерела 4 березня 2016. Процитовано.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mori s Piala fr Maurice Pialat 21 serpnya 1925 Ken ya Overn Franciya 11 sichnya 2003 Parizh francuzkij kinorezhiser scenarist ta aktor Vsogo za svoye zhittya Piala zafilmuvav trohi bilshe desyati strichok Chotiri razi jogo filmi potraplyali do osnovnogo konkursu Kannskogo kinofestivalyu a u 1987 roci strichka Pid soncem Satani zavoyuvala tam golovnij priz Zolotu palmovu gilku Moris Pialafr Maurice PialatData narodzhennya 21 serpnya 1925 1925 08 21 Misce narodzhennya Ken ya Overn FranciyaData smerti 11 sichnya 2003 2003 01 11 77 rokiv Misce smerti Parizh FranciyaPohovannya cvintar MonparnasGromadyanstvo FranciyaProfesiya rezhiser scenarist aktorRoki aktivnosti 1957 1995IMDb ID 0681207Nagorodi ta premiyipriz Luyi Dellyuka 1983 premiya Sezar za najkrashij film 1984 Zolota palmova gilka 1987 Zolota palmova gilka 1987 Oficijnij sajtMoris Piala u VikishovishiBiografiyaMoris Piala narodivsya 21 serpnya 1925 roku v Ken ya departament Pyuyi de Dom Franciya Vin zdobuv osvitu v Shkoli dekorativnih mistectv fr ta u Shkoli vitonchenih mistectv v Parizhi Buv hudozhnikom teatralnim aktorom i dokumentalistom Persha igrova korotkometrazhka rezhisera Piali Lyubov isnuye fr L amour existe otrimala Priz Luyi Dellyuka U vici 40 rokiv Moris Piala znimaye povnometrazhnij hudozhnij film 1968 yakij v procesi zjomok peretvoryuyetsya z dokumentalnogo v hudozhnij Roli v nomu vikonuvali neprofesijni aktori a vse sho vidbuvayetsya na ekrani bulo nezvichno realistichnim Za Ogolene ditinstvo Piala otrimav Priz Zhana Vigo Potim rezhiser znyav kilka socialno pobutovih dram pro suchasnij francuzkij serednij klas i pro molod z yakih najbilsh znachni Mi ne zistarimosya razom 1972 Spochatku otrimaj atestat zrilosti 1978 Lulu 1979 ta Za nashih kohanih 1983 Piala sam znyavsya v roli batka velikoyi neblagopoluchnoyi sim yi U 1985 roci Moris Piala postaviv odna z najuspishnishih svoyih strichok u yakij znajshli prodovzhennya j rozvitok kilka poperednih tem rezhisera sered yakih zaplutani osobisti stosunki personazhiv Golovni roli u filmi zigrali Zherar Depardye ta Sofi Marso Mogila Morisa Piali na cvintari Monparnas U 1987 roci Piala ekranizuvav roman katolickogo pismennika Zhorzha Bernanosa Pid soncem Satani 1987 Zolota palmova gilka Kannskogo kinofestivalyu de Zherar Depardye zigrav odnu zi svoyi znachnih rolej ta u 1991 roci postaviv biografichnij film Van Gog z uchastyu v yakomu pov yazana zagalnonacionalna populyarnist aktora Zhaka Dyutrona na 17 j ceremoniyi vruchennya premiyi Sezar Dyutron otrimav peremogu yak najkrashij aktor a Morisa Pialu bulo nominovano za najkrashu rezhisersku robotu Ostannim filmom Piali stala istoriya pro zhittya batka rezhisera 1995 roku Simvolichno sho Moris Piala znyav jogo nezabarom pislya togo yak sam stav batkom Kritika nazivaye Morisa Piala spadkoyemcem francuzkoyi realistichnoyi drami Rezhiser chasto vikoristovuye neprofesijnih abo malovidomih aktoriv pragnuchi do maksimalnoyi pravdopodibnosti ale inodi vidkriti Piala molodi vikonavci stavali potim zirkami yak napriklad Sandrin Bonner sho zigrala golovnu rol u strichci Za nashih kohanih Osobiste zhittyaMoris Piala buv odruzhenij z francuzkoyu scenaristkoyu ta prodyuserkoyu fr Silvi Danton 27 sichnya 1991 roku u podruzhzhya narodivsya sin Antuan yakij u 4 richnomu vici znyavsya v ostannomu filmi batka 1995 Pomer Moris Piala 11 sichnya 2003 roku vid hvorobi nirok v Parizhi u vici 77 rokiv Pohovanij na cvintari Monparnas FilmografiyaRezhiser ta scenarist povnometrazhni filmi Rik Nazva Originalna nazva Primitki 1968 L Enfance nue rezhiser scenarist 1972 Nous ne vieillirons pas ensemble rezhiser scenarist 1974 La Gueule ouverte rezhiser scenarist 1979 Passe ton bac d abord rezhiser scenarist 1980 Loulou rezhiser scenarist adaptaciya 1983 Za nashih kohanih A nos amours rezhiser scenarist 1985 Police rezhiser scenarist adaptaciya 1987 Pid soncem Satani Sous le soleil de Satan rezhiser scenarist adaptaciya 1991 Van Gog Van Gogh rezhiser scenarist 1995 Le Garcu rezhiser scenarist Aktor 1957 Nichna zabava Le jeu de la nuit 1969 Nehaj zvir pomre Que la bete meure inspektor Konstan 1971 Derev yanij budinok mini serial La maison des bois uchitel 1974 Moyi malenki zakohani Mes petites amoureuses drug Anri 1976 Grudi Loli Les lolos de Lola prodavec instrumentiv 1983 Za nashih kohanih A nos amours batko 1987 Pid soncem Satani Sous le soleil de Satan svyashenik Menu SegreViznannyaNagorodi i nominaciyi Morisa Piali Rik Kategoriya Film Rezultat Venecijskij kinofestival 1968 Zolotij lev Nominaciya 1985 Nominaciya Priz Zhana Vigo 1969 Najkrashij film Peremoga Kannskij kinofestival 1972 Zolota palmova gilka Nominaciya 1980 Nominaciya 1987 Pid soncem Satani Peremoga 1991 Van Gog Nominaciya Premiya Sezar 1981 Najkrashij film Nominaciya 1984 Najkrashij film Za nashih kohanih Peremoga Najkrasha rezhiserska robota Moris Piala Nominaciya 1988 Najkrashij film Pid soncem Satani Nominaciya Najkrasha rezhiserska robota Moris Piala Nominaciya 1992 Najkrashij film Van Gog Nominaciya Najkrasha rezhiserska robota Moris Piala Nominaciya Najkrashij adaptovanij scenarij Van Gog Nominaciya Priz Luyi Dellyuka 1983 Najkrashij film Za nashih kohanih Nominaciya Berlinskij kinofestival 1984 Zolotij lev Za nashih kohanih NominaciyaPrimitkiFrodon Jean Michel Le Cinema francais de la Nouvelle Vague a nos jours Paris Cahiers du cinema 2010 S 419 425 Igor Grabovich Scenarna majsternya 18 01 2014 Arhiv originalu za 10 serpnya 2020 Procitovano 3 06 2015 Serge Kaganski Pialat Le Garcu Les Inrockuptibles 2003 T 15 vip 1 z dzherela 17 grudnya 2015 Procitovano 3 chervnya 2015 Moris Piala nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 cinema france ru Dmitrij Savosin Enciklopediya KM RU Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 3 06 2015 Olivier SEGURET et Didier PERON Pialat trouvait Mario Kart genial 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Liberation 19 2 2013 Procitovano 3 chervnya 2015 Mihail Trofimenkov Gazeta 13 01 2003 Arhiv originalu za 11 bereznya 2017 Procitovano 3 06 2015 ros Alain Grasset L adieu a Maurice Pialat sur leparisien fr 17 janvier 2003 1 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Povnij perelik nagorod na nominacij Morisa Piali 15 kvitnya 2016 u Wayback Machine na sajti IMDb angl PosilannyaBiografiya Morisa Piala 5 sichnya 2016 u Wayback Machine na sajti AlloCine fr Moris Piala 22 kvitnya 2017 u Wayback Machine na sajti oKino ua Tesson Sharl Moris Piala Ya prinadlezhu k lyudyam s kotorymi ne hotyat rabotat Iskusstvo kino M 2001 Vip 3 berezen z dzherela 4 bereznya 2016 Procitovano ros