Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мордовська писемність рос мордовская письменность писемність яка використовується для передачі мокшанської і ерзянської

Мордовська писемність

Мордовська писемність

Мордовська писемність (рос. мордовская письменность) — писемність, яка використовується для передачі мокшанської і ерзянської мов. З моменту свого виникнення у XVIII столітті і до теперішнього часу базується на кирилиці. До початку XX століття абетка не мала стабільності і часто змінювалася. Сучасна діє з кінця 1920-х років.

Мордовська писемність
image
Вид
Уральські мови
Мовимокшанська та ерзянська
Період
з XVII століття
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки.

Історія

Кінець XVII — середина XIX століття

Першою фіксацією мордовського мовного матеріалу є праця нідерландського вченого Ніколааса Вітсена «Noord en oost Tartarye», яка вийшла в Амстердамі у 1692 році. У цій книзі автор пропонує словничок з 325 мокшанських та ерзянських слів з перекладом на нідерландську мову. Пізніше, у XVIII столітті, мокшанські і ерзянські слова і невеликі тексти неодноразово фіксувалися і видавалися у працях Петра Ричкова, Симона Палласа, Йоганна Готліба та інших російських та іноземних вчених. В їх працях використовувалися як латинська, так і кирилична транскрипції.

Графічне відображення мордовських фонем у записах XVIII століття:

Латиниця Кирилиця УФА Латиниця Кирилиця УФА Латиниця Кирилиця УФА Латиниця Кирилиця
[a] a, aa, ou а, аа, я [g] g г [m] m м [x] ch
[ä] ä, a, ai я, а [d] d д [n], [n'] n н [c], [ć] ts, z, cz, tz ц
[o] o о [ž] sch ж [ŋ] n, ng н, нг [č] tsch, cz ч
[e] e е [z], [ź] z, s з [ŋ̩g] ng нг [š] sch, s, sh ш, с
[u] u, ou у, ю [ʒ], [ʒ'] dz, ds дз [p] p п [šč] schc щ
[ai] ai, ei ай, ей [j] j, i й, ю, я [r], [ŕ] r р [ks] ks, cks, x, kx кс
[i] i, y и [ȷ] ch, ix [ʀ], [ʀ'] r палат. j, i ь
[ə] i, e, a, y а [k] k, gk, ck, c к [s], [s'] s, ss, ß с
[b] b б [l], [l'] l, ll л, лл [t], [t'] t, d т, д
[v (u̠)] v, w, u в, у [ʟ], [ʟ'] x, l [f] f, ff в

У другій половині XVIII століття з'явилися власне мордовські тексти — в основному переклади коротких офіційно-урочистих творів, що були зроблені учнями і викладачами Казанської і Нижньогородської семінарій. У цих творах використовувалася кирилична абетка. В різних текстах по-різному були зображені графічні прийоми для передачі тих чи інших фонем.

На початку XIX століття почали з'являтися перші книги мордовськими мовами. Так, у 1804 році був виданий перший переклад церковнослов'янського букваря з катехізисом ерзянською мовою. А у 1821-1827 роках видано повний переклад Нового Заповіту ерзянською мовою. Однак ці книги не отримали помітного поширення, а якість перекладу була дуже низькою.

Середина XIX — початок XX століття

У 1867 році в Казані було засновано товариство Святого Гурія, метою якого була християнізація і просвітництво народів Росії. Завдяки його діяльності з 1870 року книговидання мордовськими мовами стає більш активним. Видаються не тільки переклади релігійних текстів, але з'являються букварі, а також окремі художні твори і фольклорні матеріали. Проте писемність абеток ерзянської та мокшанської мов різнилася, внаслідок відсутньої стандартизації. Однак спроби стандартизувати абетки були. Так, автор-упорядник ерзянського букваря Авксентій Юртов розробив власну графічну систему, послідовно уживаючи її у своїх працях. В цілому в друкованих виданнях XIX—XX століть ерзянська абетка не має суттєвих відмінностей від російської (крім наявності знаку Ҥ ҥ). Натомість мокшанська мова використовувала ряд додаткових знаків, що були нехарактерними російській: ӑ для ненаголошеного [a], я̈ для [ä] переднього ряду низького піднесення, ҥ для позначення позиційно обумовленого задньоязикового варіанту н перед г і к. Однак в інших мокшанських виданнях того часу, як правило, використовувалася стандартна російська абетка (в «Священній історії Старого завіту» 1898 року використовувався знак ԙ).

Відмінності абеток букварів кінця XIX — початку XX століття:

мокшанська
  • Буквар для мордви-мокші: 1-е вид., 2-е вид. Казань, 1892, 1897. Відсутня літера Ъъ. Наявні Ӑӑ, Ii, Ҥҥ, Ы̃ы̃, Я̈я̈.
  • Дорофєєв З. Ф. Валда ян. М., 1925. Відсутня літера Ъъ. Наявні Ԕԕ, Ԗԗ.
ерзянська
  • Буквар для мордви-ерзі з приєднанням молитов і російської абетки. Казань, 1884. Відсутня літера Щщ. Наявні Ii, Ѣѣ, Ѳѳ.
  • Буквар для мордви-ерзі. Казань, 1892. Відсутні літери Хх, Ъъ. Наявні Ii, Ҥҥ.
  • Тундонь чи. Ерзянський буквар. М.-Пг., 1923. Відсутня літера Ъъ. Наявна Ҥҥ.
  • Данилов Т. Валдо чи. М., 1926. Відсутня літера Ъъ.

XX століття

З 1920 року почалося активне книговидання мокшанською та ерзянською мовами. Друкувалися газети. Однак єдина діалектна база і стандартизована абетка з правописними нормами були відсутні. У 1924 році ця проблема була розглянута на з'їзді мордовських вчителів, а в 1928 році на Московській мовній конференції. З середини 1920-х почали з'являтися спроби вироблення єдиних літературних норм і діалектної бази. В основу мокшанської літературної мови були покладені краснослободська і темникова говірки, а в основу ерзянської — говірка Козлівки.

У графічному відношенні процес становлення мордовської писемності мав такі особливості: з 1920 по 1924 рік використовувалася стандартизован російська абетка без додаткових знаків. Звук [ə] став позначатися літерою а, а звук [ä] — літерою е. У 1924 році для передачі специфічних глухих приголосних [ʟ] і [ʀ] були введені літери ԕ і ԗ, а для [ä] стали використовувати літери э і ӭ, проте останню пізніше скасували. У виданнях мокшанської мови у 1924—1926 роках для позначення [ə] іноді використовувалися літери ĕ, ŏ і ы̆.

У 1927 році всі додаткові літери мокшанської і ерзянської мов були скасовані і абетка отримала вже сучасний вид, повністю збігаючись з російською. Для позначення [ʟ] і [ʀ] стали використовувати буквосполучення лх і рх (палаталізовані льх, рьх).

У 1993 році були прийняті нові правила орфографії мокшанської мови, згідно з якими зредукований [ə] позначався на початку слова і в першому закритому складі літерою ь.

Латинізація

25 березня 1932 року в рамках всесоюзного процесу латинізації Всесоюзним центральним комітетом Нової абетки була прийнята мордовська абетка на латинській основі. Вона складалася з таких літер: A a, Ә ә, B в, C c, Ç ç, D d, Е е, E e, F f, G g, Ь ь, I i, J j, K k, L l, M m, N n, O o, ө ө, P p, R r, S s, Ş ş, T t, U u, Y y, V v, X x, Z z, Ƶ ƶ, ȷ, Rx, Lh. 19 травня 1932 року після обговорення з місцевими фахівцями Нижньо-Волзький комітет Нової абетки прийняв цю абетку у дещо зміненому вигляді: A a, B в, C c, Ç ç, D d, Ә ә, F f, G g, Y y, I i, J j, K k, L l, M m, N n, O o, P p, R r, S s, Ş ş, T t, U u, V v, X x, Z z, ƶ ƶ, ь ь, Rx, Lh. Однак ніяких реальних кроків для впровадження мордовської латинізованої абетки далі не було зроблено, а розвитку вона не отримала.

Проекти латинської абетки
Проект 1 Проект 2 Проект 3 Кирилиця Проект 1 Проект 2 Проект 3 Кирилиця Проект 1 Проект 2 Проект 3 Кирилиця
A a А а I i И и Ş ş Ш ш
Ә ә Ja ja Ä ä Я я J j Й й T t Т т
B в Б б K k К к U u У у
C c Ц ц L l Л л Y y Ju ju Ü ü Ю ю
Ç ç Ч ч M m М м V v В в
D d Д д N n Н н X x Х х
Э э Ә ә Э э O o О о Z z З з
E e Je je E e Е е Ө ө Jo jo Ö ö Ё ё Ƶ ƶ Ж ж
F f Ф ф P p П п ȷ ь ь
G g Г г R r Р р Rx rx Рх рх
Ь ь Y y Ы ы S s С с Lh lh Lx lx Лх лх

Сучасна мордовська абетка

Сучасна мордовська абетка для мокшанскої та ерзянської мов діє з кінця 1920-х років. Графічно вона повністю збігається з російською.

А а Б б В в Г г Д д Е е Ё ё Ж ж З з И и Й й
К к Л л М м Н н О о П п Р р С с Т т У у Ф ф
Х х Ц ц Ч ч Ш ш Щ щ Ъ ъ Ы ы Ь ь Э э Ю ю Я я

Фонетичне значення окремих літер:

  • А а — звук [a]. В мокшанскій мові також [ə] (в кінці слова після твердого).
  • Е е — звук [e] після м'яких приголосних, а також у поєднанні з попереднім й. В мокшанскій також [ə] (в середині слова після м'яких приголосних і шиплячих) і [j]+[ə].
  • Ё ё — звук [o] після м'яких приголосних, а також у поєднанні з попереднім й.
  • И и — звук [i] після м'яких і непарних приголосних.
  • О о — звук [o]. В мокшанській мові також [ə] (після твердих приголосних).
  • Ъ ъ — в мокшанській [ə] на початку слова і в першому закритому складі.
  • Ы ы — звук [i] після твердих приголосних
  • Э э — в мокшанській звук [ä] на початку слова.
  • Ю ю — звук [u] після м'яких приголосних, а також у поєднанні з попереднім й.
  • Я я — звук [a] після м'яких приголосних, а також у поєднанні з попереднім й. В мокшанській також [ä] (в середині і кінці слова) і [j]+[ä].
  • Палаталізація позначається літерою ь після приголосного або літерами е, ё, и, ю, я після приголосного.
  • Мокшанські глухі сонорні [ȷ], [ʟ], [ʀ] позначаються буквосполученням йх, лх, рх.

Див. також

Примітки

  1. Феоктистов, А. П. (2008). (PDF). Саранск: Мордов. кн. изд-во. Архів оригіналу (PDF) за 31 жовтня 2017. Процитовано 13 квітня 2017. (рос.)
  2. Основы финно-угорского языкознания. — "Наука", 1975. — Т. 2.(рос.)
  3. А. Н. Келина. Алфавит [1]. — 2003. — Т. 1.(рос.)
  4. Г. Аитов. Новый алфавит. Великая революция на востоке. — Нижневолжское краевое изд-во, 1932. — 3150 прим.(рос.)
  5. Н. П. Дружинин. Эрзя-мокшонь од латинизированной алфавитэнть пачтясынек алов массатненень. — Сятко, 1932.(рос.)
  6. М. Е. Митрофанова. Графика. — Мордовское кн. изд-во, 2003. — Т. 1.(рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mordovska pisemnist ros mordovskaya pismennost pisemnist yaka vikoristovuyetsya dlya peredachi mokshanskoyi i erzyanskoyi mov Z momentu svogo viniknennya u XVIII stolitti i do teperishnogo chasu bazuyetsya na kirilici Do pochatku XX stolittya abetka ne mala stabilnosti i chasto zminyuvalasya Suchasna diye z kincya 1920 h rokiv Mordovska pisemnistVidUralski moviMovimokshanska ta erzyanskaPeriodz XVII stolittyaCya stattya mistit simvoli MFA ta znaki opisuvanoyi sistemi pisma Yaksho u Vas ne vstanovlenij vidpovidnij shrift to zamist yunikodivskih simvoliv Vi mozhete pobachiti znaki pitannya kvadratiki abo inshi znaki IstoriyaKinec XVII seredina XIX stolittya Pershoyu fiksaciyeyu mordovskogo movnogo materialu ye pracya niderlandskogo vchenogo Nikolaasa Vitsena Noord en oost Tartarye yaka vijshla v Amsterdami u 1692 roci U cij knizi avtor proponuye slovnichok z 325 mokshanskih ta erzyanskih sliv z perekladom na niderlandsku movu Piznishe u XVIII stolitti mokshanski i erzyanski slova i neveliki teksti neodnorazovo fiksuvalisya i vidavalisya u pracyah Petra Richkova Simona Pallasa Joganna Gotliba ta inshih rosijskih ta inozemnih vchenih V yih pracyah vikoristovuvalisya yak latinska tak i kirilichna transkripciyi Grafichne vidobrazhennya mordovskih fonem u zapisah XVIII stolittya Latinicya Kirilicya UFA Latinicya Kirilicya UFA Latinicya Kirilicya UFA Latinicya Kirilicya a a aa ou a aa ya g g g m m m x ch a a a ai ya a d d d n n n n c c ts z cz tz c o o o z sch zh ŋ n ng n ng c tsch cz ch e e e z z z s z ŋ g ng ng s sch s sh sh s u u ou u yu ʒ ʒ dz ds dz p p p sc schc sh ai ai ei aj ej j j i j yu ya r ŕ r r ks ks cks x kx ks i i y i ȷ ch ix ʀ ʀ r palat j i e i e a y a k k gk ck c k s s s ss ss s b b b l l l ll l ll t t t d t d v u v w u v u ʟ ʟ x l f f ff v U drugij polovini XVIII stolittya z yavilisya vlasne mordovski teksti v osnovnomu perekladi korotkih oficijno urochistih tvoriv sho buli zrobleni uchnyami i vikladachami Kazanskoyi i Nizhnogorodskoyi seminarij U cih tvorah vikoristovuvalasya kirilichna abetka V riznih tekstah po riznomu buli zobrazheni grafichni prijomi dlya peredachi tih chi inshih fonem Na pochatku XIX stolittya pochali z yavlyatisya pershi knigi mordovskimi movami Tak u 1804 roci buv vidanij pershij pereklad cerkovnoslov yanskogo bukvarya z katehizisom erzyanskoyu movoyu A u 1821 1827 rokah vidano povnij pereklad Novogo Zapovitu erzyanskoyu movoyu Odnak ci knigi ne otrimali pomitnogo poshirennya a yakist perekladu bula duzhe nizkoyu Seredina XIX pochatok XX stolittya U 1867 roci v Kazani bulo zasnovano tovaristvo Svyatogo Guriya metoyu yakogo bula hristiyanizaciya i prosvitnictvo narodiv Rosiyi Zavdyaki jogo diyalnosti z 1870 roku knigovidannya mordovskimi movami staye bilsh aktivnim Vidayutsya ne tilki perekladi religijnih tekstiv ale z yavlyayutsya bukvari a takozh okremi hudozhni tvori i folklorni materiali Prote pisemnist abetok erzyanskoyi ta mokshanskoyi mov riznilasya vnaslidok vidsutnoyi standartizaciyi Odnak sprobi standartizuvati abetki buli Tak avtor uporyadnik erzyanskogo bukvarya Avksentij Yurtov rozrobiv vlasnu grafichnu sistemu poslidovno uzhivayuchi yiyi u svoyih pracyah V cilomu v drukovanih vidannyah XIX XX stolit erzyanska abetka ne maye suttyevih vidminnostej vid rosijskoyi krim nayavnosti znaku Ҥ ҥ Natomist mokshanska mova vikoristovuvala ryad dodatkovih znakiv sho buli neharakternimi rosijskij ӑ dlya nenagoloshenogo a ya dlya a perednogo ryadu nizkogo pidnesennya ҥ dlya poznachennya pozicijno obumovlenogo zadnoyazikovogo variantu n pered g i k Odnak v inshih mokshanskih vidannyah togo chasu yak pravilo vikoristovuvalasya standartna rosijska abetka v Svyashennij istoriyi Starogo zavitu 1898 roku vikoristovuvavsya znak ԙ Vidminnosti abetok bukvariv kincya XIX pochatku XX stolittya mokshanska Bukvar dlya mordvi mokshi 1 e vid 2 e vid Kazan 1892 1897 Vidsutnya litera Nayavni Ӑӑ Ii Ҥҥ Y y Ya ya Dorofyeyev Z F Valda yan M 1925 Vidsutnya litera Nayavni Ԕԕ Ԗԗ erzyanska Bukvar dlya mordvi erzi z priyednannyam molitov i rosijskoyi abetki Kazan 1884 Vidsutnya litera Shsh Nayavni Ii Ѣѣ Ѳѳ Bukvar dlya mordvi erzi Kazan 1892 Vidsutni literi Hh Nayavni Ii Ҥҥ Tundon chi Erzyanskij bukvar M Pg 1923 Vidsutnya litera Nayavna Ҥҥ Danilov T Valdo chi M 1926 Vidsutnya litera XX stolittya Z 1920 roku pochalosya aktivne knigovidannya mokshanskoyu ta erzyanskoyu movami Drukuvalisya gazeti Odnak yedina dialektna baza i standartizovana abetka z pravopisnimi normami buli vidsutni U 1924 roci cya problema bula rozglyanuta na z yizdi mordovskih vchiteliv a v 1928 roci na Moskovskij movnij konferenciyi Z seredini 1920 h pochali z yavlyatisya sprobi viroblennya yedinih literaturnih norm i dialektnoyi bazi V osnovu mokshanskoyi literaturnoyi movi buli pokladeni krasnoslobodska i temnikova govirki a v osnovu erzyanskoyi govirka Kozlivki U grafichnomu vidnoshenni proces stanovlennya mordovskoyi pisemnosti mav taki osoblivosti z 1920 po 1924 rik vikoristovuvalasya standartizovan rosijska abetka bez dodatkovih znakiv Zvuk e stav poznachatisya literoyu a a zvuk a literoyu e U 1924 roci dlya peredachi specifichnih gluhih prigolosnih ʟ i ʀ buli vvedeni literi ԕ i ԗ a dlya a stali vikoristovuvati literi e i ӭ prote ostannyu piznishe skasuvali U vidannyah mokshanskoyi movi u 1924 1926 rokah dlya poznachennya e inodi vikoristovuvalisya literi ĕ ŏ i y U 1927 roci vsi dodatkovi literi mokshanskoyi i erzyanskoyi mov buli skasovani i abetka otrimala vzhe suchasnij vid povnistyu zbigayuchis z rosijskoyu Dlya poznachennya ʟ i ʀ stali vikoristovuvati bukvospoluchennya lh i rh palatalizovani lh rh U 1993 roci buli prijnyati novi pravila orfografiyi mokshanskoyi movi zgidno z yakimi zredukovanij e poznachavsya na pochatku slova i v pershomu zakritomu skladi literoyu Latinizaciya25 bereznya 1932 roku v ramkah vsesoyuznogo procesu latinizaciyi Vsesoyuznim centralnim komitetom Novoyi abetki bula prijnyata mordovska abetka na latinskij osnovi Vona skladalasya z takih liter A a Ә ә B v C c C c D d E e E e F f G g I i J j K k L l M m N n O o o o P p R r S s S s T t U u Y y V v X x Z z Ƶ ƶ ȷ Rx Lh 19 travnya 1932 roku pislya obgovorennya z miscevimi fahivcyami Nizhno Volzkij komitet Novoyi abetki prijnyav cyu abetku u desho zminenomu viglyadi A a B v C c C c D d Ә ә F f G g Y y I i J j K k L l M m N n O o P p R r S s S s T t U u V v X x Z z ƶ ƶ Rx Lh Odnak niyakih realnih krokiv dlya vprovadzhennya mordovskoyi latinizovanoyi abetki dali ne bulo zrobleno a rozvitku vona ne otrimala Proekti latinskoyi abetki Proekt 1 Proekt 2 Proekt 3 Kirilicya Proekt 1 Proekt 2 Proekt 3 Kirilicya Proekt 1 Proekt 2 Proekt 3 Kirilicya A a A a I i I i S s Sh sh Ә ә Ja ja A a Ya ya J j J j T t T t B v B b K k K k U u U u C c C c L l L l Y y Ju ju U u Yu yu C c Ch ch M m M m V v V v D d D d N n N n X x H h E e Ә ә E e O o O o Z z Z z E e Je je E e E e Ө o Jo jo O o Yo yo Ƶ ƶ Zh zh F f F f P p P p ȷ G g G g R r R r Rx rx Rh rh Y y Y y S s S s Lh lh Lx lx Lh lhSuchasna mordovska abetkaSuchasna mordovska abetka dlya mokshanskoyi ta erzyanskoyi mov diye z kincya 1920 h rokiv Grafichno vona povnistyu zbigayetsya z rosijskoyu A a B b V v G g D d E e Yo yo Zh zh Z z I i J j K k L l M m N n O o P p R r S s T t U u F f H h C c Ch ch Sh sh Sh sh Y y E e Yu yu Ya ya Fonetichne znachennya okremih liter A a zvuk a V mokshanskij movi takozh e v kinci slova pislya tverdogo E e zvuk e pislya m yakih prigolosnih a takozh u poyednanni z poperednim j V mokshanskij takozh e v seredini slova pislya m yakih prigolosnih i shiplyachih i j e Yo yo zvuk o pislya m yakih prigolosnih a takozh u poyednanni z poperednim j I i zvuk i pislya m yakih i neparnih prigolosnih O o zvuk o V mokshanskij movi takozh e pislya tverdih prigolosnih v mokshanskij e na pochatku slova i v pershomu zakritomu skladi Y y zvuk i pislya tverdih prigolosnih E e v mokshanskij zvuk a na pochatku slova Yu yu zvuk u pislya m yakih prigolosnih a takozh u poyednanni z poperednim j Ya ya zvuk a pislya m yakih prigolosnih a takozh u poyednanni z poperednim j V mokshanskij takozh a v seredini i kinci slova i j a Palatalizaciya poznachayetsya literoyu pislya prigolosnogo abo literami e yo i yu ya pislya prigolosnogo Mokshanski gluhi sonorni ȷ ʟ ʀ poznachayutsya bukvospoluchennyam jh lh rh Div takozhUdmurtska pisemnistPrimitkiFeoktistov A P 2008 PDF Saransk Mordov kn izd vo Arhiv originalu PDF za 31 zhovtnya 2017 Procitovano 13 kvitnya 2017 ros Osnovy finno ugorskogo yazykoznaniya Nauka 1975 T 2 ros A N Kelina Alfavit 1 2003 T 1 ros G Aitov Novyj alfavit Velikaya revolyuciya na vostoke Nizhnevolzhskoe kraevoe izd vo 1932 3150 prim ros N P Druzhinin Erzya mokshon od latinizirovannoj alfavitent pachtyasynek alov massatnenen Syatko 1932 ros M E Mitrofanova Grafika Mordovskoe kn izd vo 2003 T 1 ros

Дата публікації:
Топ