Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
В'язниця Монтелюпі — колишня нацистська, а згодом і радянська в'язниця у Кракові, розташована на однойменній вулиці. Відома тим, що під час Другої світової війни в будівлі знаходилася в'язниця Гестапо, а після війни — НКВС. На даний час (2021 р.) у будівлі розміщений Краківський Слідчий Арешт (Areszt Śledczy Kraków).
| Монтелюпі | |
| Дата створення / заснування | 1905 |
|---|---|
 | |
| Країна |  Республіка Польща |
| Адміністративна одиниця | Краків |
| Оператор | d |
| Дата офіційного відкриття | 1905 |
 Монтелюпі у Вікісховищі | |
Координати: 50°04′27″ пн. ш. 19°56′23″ сх. д. / 50.07419444002777453° пн. ш. 19.93986111002777761° сх. д.
Історія
Початково збудований не як в'язниця будинок був маєтком родини (іт. Palazzo Montelupi). Ця італійська родина купців була відома тим, що запровадила перші поштові офіційні послуги в Польщі на потреби королівського двору Сигізмунда III Вази. Від назви маєтку походить назва вулиці на якій він стоїть. Саме з подвір'я цього маєтку 1558 р. до Венеції відправився перший офіційний міжнародний поштовий екіпаж Речі Посполитої.
Під час австрійського господарювання будівля використовувалась, як військові казарми. В 1905 році австро-угорська військова управа розмістила там свій суд, перенісши його з Вавеля, а згодом обладнала в'язницю.
Під час Другої світової війни
Від початку окупації Кракова в будівлі функціонувала нацистська поліцейська в'язниця підпорядкована Гестапо. Монтелюпі була визнана «однією з найстрашніших нацистських в'язниць в окупованій Польщі». У 1940—1944 рр. за ґратами Монтелюпі побувало близько 50 000 осіб. Окрім місцевих жителів, яких було спіймано під час вуличних облав, званих в народі «», у в'язниці утримували також британських та радянських шпигунів, затриманих парашутистів і навіть звичайних кримінальних злочинців. Окрім вже перелічених груп в Монтелюпі відвезли затриманих професорів Ягеллонського університету, яких нацистські спецслужби заарештували в результаті акції . Ціллю даної акції було придушення діяльності краківської інтелігенції. В часи війни тут відбувались масові розстріли в'язнів. Утримуваних у Монетлюпі арештованих страчували не тільки на території закладу. Більшість затриманих, після допитів, були перевезені в концтабори Аушвіц та Плашув.
Частину в'язнів страчували на околицях Кракова в селі Подленже та колишньому артилерійському .
Публічна страта людей вивезених з в'язниці Монтелюпі в село Подленже відбулася 2 лютого 1944 року. Дана екзекуція була помстою нацистів за невдалий замах на поїзд генерал-губернатора Ганса Франка, який їхав з Кракова до Львова. Замах було вчинено 29 січня партизанами Армії Крайової з підрозділу «Блискавиця». За наказом шефа поліції та командира СС Вільгельма Коппе, члени Гестапо, СС та Поліції Порядку стратили 100 осіб.
29 січня 1944 року чергова показова екзекуція двадцяти одного солдата Армії Крайової, раніше утримуваних в Монтелюпі, відбулася в селі Полкіни. Дана акція була помстою за вбивство партизанами в цій місцевості двох поліцаїв кількома днями раніше — 19 січня 1944 року.
Наймасовіші страти людей з в'язниці Монтелюпі відбувалися на пагорбі біля сучасної вулиці вул. Камедульська-Гліннік, Краків, де функціонери СС і Гестапо розстріляли до 1000 людей.
Окрім того в Монтелюпі утримували членів ОУН, зокрема Василя Бандеру, перед тим як відправити в концтабір Аушвіц.
Місце комуністичного терору
Після 1945 р. у будівлі розміщувалася центральна карально-слідча в'язниця міністерства громадської безпеки Польщі та НКВС, через яку пройшло кілька тисяч польських солдатів, в основному з Армії Крайової та , деякі з яких були депортовані вглиб СРСР, переважно в Сибір. У в'язниці в кінці 40-х років минулого століття були виконані смертні вироки засудженому у першому судовому персоналу нацистського концтабору Аушвіц-Біркенау.
До в'язниці Монтелюпі було перевезено щонайменше 560 осіб з табору в Явожні. Тут їх чекав суд, а частину розстріл. В 2019 р. Євген Місило ідентифікував розміщення поховань українців-в’язнів концтабору Явожно, які були визнані особливо небезпечними і розстріляні у краківській в’язниці Монтелюпі. Знайдено могили 49 страчених на Раковицькому цвинтарі і на військовому цвинтарі по вул. Прандоти (ul. Prandoty). У більшості випадків останки в’язнів табору не були усунуті з могил і вони повинні знаходитися там надалі, під новими похованнями.
Тільки у трьох встановлених Є. Мисило досі випадках (Василь Бушкевич, Стефан Лісєчко і Антоній Войтко), останки було ексгумовано і перенесено до новозбудованої крипти в дільниці XXIX (50.074382, 19.947199 [ 25 вересня 2021 у Wayback Machine.]). До сьогодні вціліла могила 4 в’язнів Явожна розстріляних на Монтелюпіх 6 серпня 1947 р.: поле LXXV – ряд 11 – поховання 16: Іван Дубик (Dubik Jan), син Івана і Катерини, народжений 20.01.1901 р. в Кречкові, Перемишльський повіт; Дзівік Роман (Dziwik Roman), син Івана і Марії, народився 12.01.1911 р. у Володжу, пов. Березів; Котлярчик Микола (Kotlarczyk Mikołaj), син Павла і Софії, народжений 6.05.1924 р. в Гронжовій, Перемишльський повіт; Мачишин Микола (Maczyszyn Mikołaj), син Семена та Ядвиги, народжений 6.12.1911 р. в Гронжовій. Усі розстріляні у в’язниці Монтелюпі 6.08.1947 р. Дата поховання: 7.08.1947 р. Координати поховання 50.077219, 19.949978 [ 25 вересня 2021 у Wayback Machine.] [ 25 вересня 2021 у Wayback Machine.].
Сучасний статус
Мученицька загибель поляків, ув'язнених і вбитих нацистами та офіцерами прокомуністичного Управління безпеки 1945 року, була вшанована після 1990 року у Варшаві на Могилі невідомого солдата написом на одній з таблиць: "MONTELUPICH / BRYGIDKI / ZAMEK LUBELSKI / 1939—1945".
Сьогодні карний заклад оточений високим муром і займає площу 1га. На території знаходяться 8 будинків. Два з них були побудовані в 1880—1890 роках, зараз це в'язниця і медичний пункт. Будинки занесені до реєстру історичних пам'яток, були реконструйовані в 1970-х роках. Інші шість зведені в 50-60 -х рр. XX століття використовують в адміністративних цілях.
21 квітня 1988 року тут було страчено Станіслава Чабанського. Це був останній смертний вирок через повішання, виконаний у Польщі.
Незважаючи на те, що будівлю офіційно визнано історичною пам'яткою і місцем мученицької смерті, будинок продовжує експлуатуватися донині, як поєднання слідчого ізолятора та звичайної виправної установи Адміністрацією В'язниць Польщі (Służba Więzienna), підрозділом польського Міністерства Юстиції. Нинішня його офіційна назва — Areszt Śledczy w Krakowie.
Література
- . www.sw.gov.pl (пол.). Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
- Polonia : Varsavia, Lublino, Cracovia, Breslavia, Torún, Danzica, i monti Tatra e la Masuria. Milano: Touring club italiano. 2005. ISBN . OCLC 799432000.
- STEFAN’S ARREST AND MONTELUPICH PRISON. Saving Lives in Auschwitz. Purdue University Press. 15 червня 2017. с. 19—34. ISBN .
- Bratko, Józef (1985). Gestapowcy (вид. Wyd. 1). Kraków: Krajowa Agencja Wydawnicza. ISBN . OCLC 19741311.
- . muzeumkrakowa.pl. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
- (PDF). armiakrajowa.org.pl. Архів оригіналу (PDF) за 16 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
- (pl-PL) . Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
- Zygmunt., Czubryt-Borkowski, Czesław. Czarnocki, (1988). . Wydawn. "Sport i Turystyka". ISBN . OCLC 20723006. Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 12 квітня 2021.
- Redakcja (17 травня 2014). . Dziennik Polski (pl-PL) . Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
- . dzieje.pl (пол.). Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
- Парнікоза, Іван. . Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . Микола Жарких. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
- Місило, Євген. . Наше Слово (українська) . ОУП. Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
- Парнікоза, Іван. . Прадідівська слава. Українські пам’ятки. (українська) . Микола Жарких. Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
- . filmcommissionpoland.pl (англ.). Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami V yaznicya Montelyupi kolishnya nacistska a zgodom i radyanska v yaznicya u Krakovi roztashovana na odnojmennij vulici Vidoma tim sho pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v budivli znahodilasya v yaznicya Gestapo a pislya vijni NKVS Na danij chas 2021 r u budivli rozmishenij Krakivskij Slidchij Aresht Areszt Sledczy Krakow Montelyupi Data stvorennya zasnuvannya1905 Krayina Respublika Polsha Administrativna odinicyaKrakiv Operatord Data oficijnogo vidkrittya1905 Montelyupi u Vikishovishi Koordinati 50 04 27 pn sh 19 56 23 sh d 50 07419444002777453 pn sh 19 93986111002777761 sh d 50 07419444002777453 19 93986111002777761V yazni Montelyupih osin 1939 pislya okupaciyi Polshi vijskami Tretogo RejhuIstoriyaPochatkovo zbudovanij ne yak v yaznicya budinok buv mayetkom rodini it Palazzo Montelupi Cya italijska rodina kupciv bula vidoma tim sho zaprovadila pershi poshtovi oficijni poslugi v Polshi na potrebi korolivskogo dvoru Sigizmunda III Vazi Vid nazvi mayetku pohodit nazva vulici na yakij vin stoyit Same z podvir ya cogo mayetku 1558 r do Veneciyi vidpravivsya pershij oficijnij mizhnarodnij poshtovij ekipazh Rechi Pospolitoyi Pid chas avstrijskogo gospodaryuvannya budivlya vikoristovuvalas yak vijskovi kazarmi V 1905 roci avstro ugorska vijskova uprava rozmistila tam svij sud perenisshi jogo z Vavelya a zgodom obladnala v yaznicyu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijniVid pochatku okupaciyi Krakova v budivli funkcionuvala nacistska policejska v yaznicya pidporyadkovana Gestapo Montelyupi bula viznana odniyeyu z najstrashnishih nacistskih v yaznic v okupovanij Polshi U 1940 1944 rr za gratami Montelyupi pobuvalo blizko 50 000 osib Okrim miscevih zhiteliv yakih bulo spijmano pid chas vulichnih oblav zvanih v narodi u v yaznici utrimuvali takozh britanskih ta radyanskih shpiguniv zatrimanih parashutistiv i navit zvichajnih kriminalnih zlochinciv Okrim vzhe perelichenih grup v Montelyupi vidvezli zatrimanih profesoriv Yagellonskogo universitetu yakih nacistski specsluzhbi zaareshtuvali v rezultati akciyi Cillyu danoyi akciyi bulo pridushennya diyalnosti krakivskoyi inteligenciyi V chasi vijni tut vidbuvalis masovi rozstrili v yazniv Utrimuvanih u Monetlyupi areshtovanih strachuvali ne tilki na teritoriyi zakladu Bilshist zatrimanih pislya dopitiv buli perevezeni v konctabori Aushvic ta Plashuv Chastinu v yazniv strachuvali na okolicyah Krakova v seli Podlenzhe ta kolishnomu artilerijskomu forti 49 Ksheslavice Publichna strata lyudej vivezenih z v yaznici Montelyupi v selo Podlenzhe vidbulasya 2 lyutogo 1944 roku Dana ekzekuciya bula pomstoyu nacistiv za nevdalij zamah na poyizd general gubernatora Gansa Franka yakij yihav z Krakova do Lvova Zamah bulo vchineno 29 sichnya partizanami Armiyi Krajovoyi z pidrozdilu Bliskavicya Za nakazom shefa policiyi ta komandira SS Vilgelma Koppe chleni Gestapo SS ta Policiyi Poryadku stratili 100 osib 29 sichnya 1944 roku chergova pokazova ekzekuciya dvadcyati odnogo soldata Armiyi Krajovoyi ranishe utrimuvanih v Montelyupi vidbulasya v seli Polkini Dana akciya bula pomstoyu za vbivstvo partizanami v cij miscevosti dvoh policayiv kilkoma dnyami ranishe 19 sichnya 1944 roku Najmasovishi strati lyudej z v yaznici Montelyupi vidbuvalisya na pagorbi bilya suchasnoyi vulici vul Kamedulska Glinnik Krakiv de funkcioneri SS i Gestapo rozstrilyali do 1000 lyudej Okrim togo v Montelyupi utrimuvali chleniv OUN zokrema Vasilya Banderu pered tim yak vidpraviti v konctabir Aushvic Misce komunistichnogo teroruPislya 1945 r u budivli rozmishuvalasya centralna karalno slidcha v yaznicya ministerstva gromadskoyi bezpeki Polshi ta NKVS cherez yaku projshlo kilka tisyach polskih soldativ v osnovnomu z Armiyi Krajovoyi ta deyaki z yakih buli deportovani vglib SRSR perevazhno v Sibir U v yaznici v kinci 40 h rokiv minulogo stolittya buli vikonani smertni viroki zasudzhenomu u pershomu sudovomu personalu nacistskogo konctaboru Aushvic Birkenau Bezimenna mogila z napisom Pam yati tih sho vidijshli de spochivayut eksgumovani reshtki rozstrilyanih v Montelyupi ukrayinciv Krakiv Rakovickij cvintar Foto 2021 r Do v yaznici Montelyupi bulo perevezeno shonajmenshe 560 osib z taboru v Yavozhni Tut yih chekav sud a chastinu rozstril V 2019 r Yevgen Misilo identifikuvav rozmishennya pohovan ukrayinciv v yazniv konctaboru Yavozhno yaki buli viznani osoblivo nebezpechnimi i rozstrilyani u krakivskij v yaznici Montelyupi Znajdeno mogili 49 strachenih na Rakovickomu cvintari i na vijskovomu cvintari po vul Prandoti ul Prandoty U bilshosti vipadkiv ostanki v yazniv taboru ne buli usunuti z mogil i voni povinni znahoditisya tam nadali pid novimi pohovannyami Tilki u troh vstanovlenih Ye Misilo dosi vipadkah Vasil Bushkevich Stefan Lisyechko i Antonij Vojtko ostanki bulo eksgumovano i pereneseno do novozbudovanoyi kripti v dilnici XXIX 50 074382 19 947199 25 veresnya 2021 u Wayback Machine Do sogodni vcilila mogila 4 v yazniv Yavozhna rozstrilyanih na Montelyupih 6 serpnya 1947 r pole LXXV ryad 11 pohovannya 16 Ivan Dubik Dubik Jan sin Ivana i Katerini narodzhenij 20 01 1901 r v Krechkovi Peremishlskij povit Dzivik Roman Dziwik Roman sin Ivana i Mariyi narodivsya 12 01 1911 r u Volodzhu pov Bereziv Kotlyarchik Mikola Kotlarczyk Mikolaj sin Pavla i Sofiyi narodzhenij 6 05 1924 r v Gronzhovij Peremishlskij povit Machishin Mikola Maczyszyn Mikolaj sin Semena ta Yadvigi narodzhenij 6 12 1911 r v Gronzhovij Usi rozstrilyani u v yaznici Montelyupi 6 08 1947 r Data pohovannya 7 08 1947 r Koordinati pohovannya 50 077219 19 949978 25 veresnya 2021 u Wayback Machine 25 veresnya 2021 u Wayback Machine Suchasnij statusMogila 4 v yazniv Yavozhna rozstrilyanih u Montelyupi 6 serpnya 1947 r Krakiv Rakovickij cvintar Foto 2021 r Muchenicka zagibel polyakiv uv yaznenih i vbitih nacistami ta oficerami prokomunistichnogo Upravlinnya bezpeki 1945 roku bula vshanovana pislya 1990 roku u Varshavi na Mogili nevidomogo soldata napisom na odnij z tablic MONTELUPICH BRYGIDKI ZAMEK LUBELSKI 1939 1945 Sogodni karnij zaklad otochenij visokim murom i zajmaye ploshu 1ga Na teritoriyi znahodyatsya 8 budinkiv Dva z nih buli pobudovani v 1880 1890 rokah zaraz ce v yaznicya i medichnij punkt Budinki zaneseni do reyestru istorichnih pam yatok buli rekonstrujovani v 1970 h rokah Inshi shist zvedeni v 50 60 h rr XX stolittya vikoristovuyut v administrativnih cilyah 21 kvitnya 1988 roku tut bulo stracheno Stanislava Chabanskogo Ce buv ostannij smertnij virok cherez povishannya vikonanij u Polshi Nezvazhayuchi na te sho budivlyu oficijno viznano istorichnoyu pam yatkoyu i miscem muchenickoyi smerti budinok prodovzhuye ekspluatuvatisya donini yak poyednannya slidchogo izolyatora ta zvichajnoyi vipravnoyi ustanovi Administraciyeyu V yaznic Polshi Sluzba Wiezienna pidrozdilom polskogo Ministerstva Yusticiyi Ninishnya jogo oficijna nazva Areszt Sledczy w Krakowie Literatura www sw gov pl pol Arhiv originalu za 16 kvitnya 2021 Procitovano 12 kvitnya 2021 Polonia Varsavia Lublino Cracovia Breslavia Torun Danzica i monti Tatra e la Masuria Milano Touring club italiano 2005 ISBN 88 365 2923 2 OCLC 799432000 STEFAN S ARREST AND MONTELUPICH PRISON Saving Lives in Auschwitz Purdue University Press 15 chervnya 2017 s 19 34 ISBN 978 1 61249 492 0 Bratko Jozef 1985 Gestapowcy vid Wyd 1 Krakow Krajowa Agencja Wydawnicza ISBN 83 03 00720 3 OCLC 19741311 muzeumkrakowa pl Arhiv originalu za 11 kvitnya 2021 Procitovano 12 kvitnya 2021 PDF armiakrajowa org pl Arhiv originalu PDF za 16 kvitnya 2021 Procitovano 12 kvitnya 2021 pl PL Arhiv originalu za 12 kvitnya 2021 Procitovano 12 kvitnya 2021 Zygmunt Czubryt Borkowski Czeslaw Czarnocki 1988 Wydawn Sport i Turystyka ISBN 83 217 2709 3 OCLC 20723006 Arhiv originalu za 27 chervnya 2020 Procitovano 12 kvitnya 2021 Redakcja 17 travnya 2014 Dziennik Polski pl PL Arhiv originalu za 12 kvitnya 2021 Procitovano 12 kvitnya 2021 dzieje pl pol Arhiv originalu za 12 kvitnya 2021 Procitovano 12 kvitnya 2021 Parnikoza Ivan Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki ukrayinska Mikola Zharkih Arhiv originalu za 9 sichnya 2021 Procitovano 25 veresnya 2021 Misilo Yevgen Nashe Slovo ukrayinska OUP Arhiv originalu za 25 veresnya 2021 Procitovano 25 veresnya 2021 Parnikoza Ivan Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki ukrayinska Mikola Zharkih Arhiv originalu za 24 veresnya 2021 Procitovano 25 veresnya 2021 filmcommissionpoland pl angl Arhiv originalu za 12 kvitnya 2021 Procitovano 12 kvitnya 2021