Монгуш Буян-Бадирги (тув. Хүн Ноян Моңгуш Буян-Бадыргы Үгер-Даа; 1892–1932) — тувинський громадський і державний діяч, лідер тувинської держави Танну-Тува.
Монгуш Буян-Бадирги | |
---|---|
тув. Хүн Ноян Моңгуш Буян-Бадыргы Үгер-Даа | |
Народився | 25 квітня 1892 Аянгати, d, Урянхайський край[d], d |
Помер | 22 березня 1932 (39 років) |
Країна | Династія Цін Тувинська Народна Республіка |
Діяльність | політик |
Партія | d |
|
Біографія
Буян-Бадирги народився 25 квітня 1892 року в містечку Аянгати, в родині табунника Номчула Монгуша. Був усиновлений дядьком нойоном Дзун-Хемчицького кожууна Монгушом Хайдипом. Отримав хорошу освіту. Він був учнем лами Оскала Уржута. Володів монгольською, тибетською, китайською і російською мовами. У 1908 році, після смерті прийомного батька, стає клановим вождем (даа-нойоном). В цей час йому було 16 років.
У 1912 році, з ослабленням китайської влади після Синьхайської революції Буян-Бадирги і його духовний наставник, дядько Чамзи-Камбіо шукали можливість отримати незалежність для тувинського народу. Вони звернулися до російського царя Миколи II з проханням про протекторат, який вони отримали 4 квітня 1914 року.
13 серпня 1921 року на Установчому хуралі (з'їзді) представників всіх кожуунів Туви він був обраний головою Танну-Туви (Тувинської Народної Республіки). У 1924 році Радянський Союз, а в 1926 році Монголія визнали незалежність тувинської держави. Більше жодна країна у світі не визнала існування Туви як незалежної держави, більшість країн світу у той час розглядали його як радянську окуповану частину Китаю.
Наприкінці 1920-х років СРСР почав процес приєднання Туви. У 1929 році заарештовано Буян-Бадирги. У березні 1932 року на засіданні Політбюро ЦК Монгуш Буян-Бадирги разом з іншими був звинувачений в «контрреволюційних бандитсько-грабіжницьких» діях, участі в Хемчикському повстанні «чорно-жовтих» феодалів в 1924 році і розстріляний . Разом з ним був розстріляний колишній прем'єр-міністр .
Монгуш Буян-Бадирги реабілітований в 1994 році (остаточно тільки в 2007).
Вшанування
- У 2014 році в місті Кизил відкритий пам'ятник Буян-Бадирги, який знаходиться біля музею Алдан-Маадир (60 богатирів).
- У декількох населених пунктах Республіки Тува ім'ям Буян-Бадирги названі вулиці.
- У місті Чадан Дзун-Хемчицького кожууна республіки Тува працює краєзнавчий музей ім. Буян-Бадирги.
- 14 червня 2012 року в Республіці Тива заснований орден «Буян-Бадирги» трьох ступенів.
Примітки
- Государственный деятель: Монгуш Буян-Бадыргы. Архів оригіналу за 25 серпня 2007. Процитовано 15 листопада 2009.
- Чаданский музей им. Буян Бадыргы. Архів оригіналу за 18 лютого 2010. Процитовано 26 лютого 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mongush Buyan Badirgi tuv Hүn Noyan Mongush Buyan Badyrgy Үger Daa 1892 1932 tuvinskij gromadskij i derzhavnij diyach lider tuvinskoyi derzhavi Tannu Tuva Mongush Buyan Badirgituv Hүn Noyan Mongush Buyan Badyrgy Үger DaaNarodivsya25 kvitnya 1892 1892 04 25 Ayangati Hemchickij daa hoshund Uryanhajskij kraj d Zasagtu khan aimagdPomer22 bereznya 1932 1932 03 22 39 rokiv Krayina Dinastiya Cin Tuvinska Narodna RespublikaDiyalnistpolitikPartiyaTuvinska narodno revolyucijna partiyad Mediafajli u VikishovishiBiografiyared Buyan Badirgi narodivsya 25 kvitnya 1892 roku v mistechku Ayangati v rodini tabunnika Nomchula Mongusha Buv usinovlenij dyadkom nojonom Dzun Hemchickogo kozhuuna Mongushom Hajdipom Otrimav horoshu osvitu Vin buv uchnem lami Oskala Urzhuta Volodiv mongolskoyu tibetskoyu kitajskoyu i rosijskoyu movami U 1908 roci pislya smerti prijomnogo batka staye klanovim vozhdem daa nojonom V cej chas jomu bulo 16 rokiv U 1912 roci z oslablennyam kitajskoyi vladi pislya Sinhajskoyi revolyuciyi Buyan Badirgi i jogo duhovnij nastavnik dyadko Chamzi Kambio shukali mozhlivist otrimati nezalezhnist dlya tuvinskogo narodu Voni zvernulisya do rosijskogo carya Mikoli II z prohannyam pro protektorat yakij voni otrimali 4 kvitnya 1914 roku 13 serpnya 1921 roku na Ustanovchomu hurali z yizdi predstavnikiv vsih kozhuuniv Tuvi vin buv obranij golovoyu Tannu Tuvi Tuvinskoyi Narodnoyi Respubliki U 1924 roci Radyanskij Soyuz a v 1926 roci Mongoliya viznali nezalezhnist tuvinskoyi derzhavi Bilshe zhodna krayina u sviti ne viznala isnuvannya Tuvi yak nezalezhnoyi derzhavi bilshist krayin svitu u toj chas rozglyadali jogo yak radyansku okupovanu chastinu Kitayu Naprikinci 1920 h rokiv SRSR pochav proces priyednannya Tuvi U 1929 roci zaareshtovano Buyan Badirgi U berezni 1932 roku na zasidanni Politbyuro CK TNRP Mongush Buyan Badirgi razom z inshimi buv zvinuvachenij v kontrrevolyucijnih banditsko grabizhnickih diyah uchasti v Hemchikskomu povstanni chorno zhovtih feodaliv v 1924 roci i rozstrilyanij 1 Razom z nim buv rozstrilyanij kolishnij prem yer ministr Kuular Donduk Mongush Buyan Badirgi reabilitovanij v 1994 roci ostatochno tilki v 2007 Vshanuvannyared nbsp Pam yatnik Buyan Badirgi na tli pivnichnogo boku tuvinskogo nacionalnogo muzeyu 2014 Kizil U 2014 roci v misti Kizil vidkritij pam yatnik Buyan Badirgi yakij znahoditsya bilya muzeyu Aldan Maadir 60 bogatiriv U dekilkoh naselenih punktah Respubliki Tuva im yam Buyan Badirgi nazvani vulici U misti Chadan Dzun Hemchickogo kozhuuna respubliki Tuva pracyuye krayeznavchij muzej im Buyan Badirgi 2 14 chervnya 2012 roku v Respublici Tiva zasnovanij orden Buyan Badirgi troh stupeniv Primitkired Gosudarstvennyj deyatel Mongush Buyan Badyrgy Arhiv originalu za 25 serpnya 2007 Procitovano 15 listopada 2009 Chadanskij muzej im Buyan Badyrgy Arhiv originalu za 18 lyutogo 2010 Procitovano 26 lyutogo 2021 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mongush Buyan Badirgi amp oldid 34871586