Ма́йнц (нім. Mainz; лат. Moguntiacum) — місто у Німеччині, столиця федеральної землі Рейнланд-Пфальц. Річковий порт на лівому березі Рейну, важливий індустріальний центр , університетське місто, всесвітньовідомий центр виноробства, телевізійний вузол Німеччини.
Майнц Mainz | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Вид на Старе місто з цитаделі Майнцу (2003) | ||||||||
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
50°00′00″ пн. ш. 8°16′16″ сх. д. / 50.00000° пн. ш. 8.27111° сх. д.Координати: 50°00′00″ пн. ш. 8°16′16″ сх. д. / 50.00000° пн. ш. 8.27111° сх. д. | ||||||||
Країна | Німеччина | |||||||
Регіон | Рейнланд-Пфальц | |||||||
Столиця для | Рейнланд-Пфальц | |||||||
Межує з
| ||||||||
Поділ | | |||||||
Засновано | 13 до н.е. | |||||||
Площа | 97,75 км² | |||||||
Населення | 217 123 | |||||||
Висота НРМ | 85-285 м | |||||||
Водойма | Рейн, Майн | |||||||
Міста-побратими | Уотфорд, Діжон, , Загреб, Роденго, Валенсія, Хайфа, Ерфурт, Баку, | |||||||
Телефонний код | (49) 06131, 06136 | |||||||
Часовий пояс | CET, і | |||||||
Номери автомобілів | MZ | |||||||
GeoNames | 3247465 | |||||||
OSM | r62630 ·R | |||||||
Поштові індекси | 55001-55131 | |||||||
Міська влада | ||||||||
Мер міста | Йенс Бутель () | |||||||
Вебсайт | www.mainz.de | |||||||
Мапа | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Майнц у Вікісховищі |
Майнц широко відомий як батьківщина європейського першодрукаря Йоганна Гутенберга.
Історія міста налічує понад дві тисячі років. За часів Римської імперії — місто-форт найпівнічнішого кордону Римської імперії, столиця римської провінції Верхня Германія, у часи Священної Римської імперії місто мало велике політичне значення як резиденція курфюрста Майнцу. У останні віки місто поступилось своїм значенням регіонального центра на користь Франкфурта.
Майнц знаходиться на західному березі Рейну, на протилежному березі знаходиться місто Вісбаден. Історично ці міста були містами-суперниками: Майнц — консервативний католицький центр, а Вісбаден — демократичне , де переважають протестанти.
Географія
Майнц знаходиться на західному березі р. Рейн, при злитті Майну з Рейном.
Станом на 31 грудня 2020 року населення міста становило 217 123 осіб. Найлегше дістатися Майнцу можна з Франкфуртського міжнародного аеропорту за 25 хвилин приміською залізницею.
Адміністративна структура
Відповідно до статуту Майнца місто поділено на 15 місцевих районів. Кожний район має районну адміністрацію у складі 13 осіб та власного виборного мера, який є головою районної адміністрації. Ця місцева рада займається вирішенням питань місцевого значення, проте, основні рішення щодо нової політики знаходяться у юрисдикції міської ради Майнца. Міська рада має 60 членів, які обираються населенням міста.
Районами міста є:
|
|
До 1945 року районами Майнца також були (зараз окреме місто) та (зараз об'єднані в окреме місто). Колишні приміські території Амьонебург (Amöneburg), Кастел (Kastel) та Костхайм (Kostheim) — скорочено AKK — зараз належать місту Вісбаден (на північному березі річки). AKK був відокремлений від Майнцу, коли у 1945 році Рейн став кордоном поділу окупаційних територій союзників: Франції (Рейнланд-Пфальц) та США (Гессен).
Герб Майнца
Сучасний герб Майнца (Колесо Майнца нім. Mainzer Rad) являє собою зображені на червоному кольорі, два срібних колеса із шістьма спицями, поєднані срібним хрестом.
Походження герба достеменно не відоме. Найпопулярніша з версій пов'язує його походження з архієпископом Майнца (940—1011). За цією версією, Віллінгз походив із міщанської родини колісних майстрів, що викликало протест місцевої знаті, коли його було призначено архієпископом. Віллінгз не сприймав серйозно цих звинувачень і на знак протесту наказав намалювати у себе на вікні біле колесо плугу на червоному тлі, як нагадування про своє походження. Жителі міста вирішили залишити символ популярного в народі єпископа як міський герб. Однак, ця версія ставиться під сумнів, оскільки герби почали з'являтися лише у XII ст.
Інші теорії розглядають колесо як:
- символ Ісуса Христа, XP, вписаний в німб
- емблему імператора Костянтина
- знак Огми — кельтського бога сонця
- знак Мітри — давньоримського бога сонця
Проте, більш ймовірно, що колесо походить від пророків Єзекиїля або Ісаї і символізує , який є покровителем як самого міста, так і . У будь-якому разі, на джерелах, датованих 1300 р. і пізніше цей святий зображується з колесами. Крім того, архієпископів Майнца називали currum dei («Візники Божої колісниці») або currum ecclesiae Moguntinae aurigantes («Візники церкви Майнца»).
Історія
Військове поселення «Moguntiacum» засноване Децимом Клавдєм Друзом близько 13 року до н. е.
Під час Великого переселення народів декілька разів піддавався розоренню. Був відбудований Карлом Великим. 745 Святий Боніфатій заснував тут єпископство, після чого значення міста суттєво зросло. У XIII—XIV століттях входив до . В цей час число жителів зросло до 90 000. Тут народився та працював європейський винахідник і першодрукар Йоганн Гутенберг. У XV столітті Майнц став володінням архієпископа Майнцського. Дуже постраждав під час Тридцялітньої війни; відновився у XVIII столітті. За Люневільським мирним договором 1801 року відійшов до Франції. Віденський конгрес 1815 віддав його Великому герцогству Гессен з умовою, що Майнц стане фортецею Німецького союзу і буде зайнятий австрійськими, пруськими та гессенськими військами. Після заснування Німецької імперії Майнц став імперською фортецею.
Наука і освіта
Відомі особистості
В поселенні народився:
- Рабан Мавр (бл. 780 - 856) – монах-бенедиктинець, архієпископ Манцський, автор енциклопедії "De rerum naturis" ("Про природу речей")
- Людвіг Бергер (1892—1969) — німецький режисер, сценарист і письменник
- Александр Вендт (* 1958) — політичний науковець.
Галерея
- Супутникове фото території міст Майнц та Вісбаден і злиття Майну з Рейном
- Deutschhaus Mainz — будинок парламенту землі Рейнланд-Пфальц
- Kaiserstraße («Імператорська вулиця») з бульваром
- Міст Теодора Хойсса між Майнцем та Вісбаденом
Див. також
- (англ.) Mainz at Wikivoyage
- 766 Моґунтія — астероїд, назва якого походить від латинської назви міста.
- ТЕС Майнц-Вісбаден
Виноски
- Statistisches Landesamt Rheinland-Pfalz – Bevölkerungsstand 2020, Kreise, Gemeinden, Verbandsgemeinden (нім.)
- Фефер Ольга. Золотой Майнц (російською) . Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 8 травня 2008.
Література
- Denis B. Saddington: The stationing of auxiliary regiments in Germania Superior in the Julio-Claudian period.
- Valerie M. Hope: Constructing Identity: The Roman Funerary Monuments of Aquelia, Mainz and Nimes; British Archaeological Reports (16. Juli 2001)
- Michael Imhof, Simone Kestin: Mainz City and Cathedral Guide. Michael Imhof Verlag; (15. September 2004)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Mainz |
- The official web site of the city of Mainz [ 5 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Mainz City Panoramas [ 15 вересня 2007 у Wayback Machine.] — Panoramic Views and virtual Tours
- Mogons [ 7 серпня 2007 у Wayback Machine.]
- The Citadel[недоступне посилання з липня 2019]
- Roman Mainz [ 22 травня 2009 у Wayback Machine.] with a picture section [ 14 червня 2008 у Wayback Machine.]
Джерела
- [1] [ 24 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Німеччини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ma jnc nim Mainz lat Moguntiacum misto u Nimechchini stolicya federalnoyi zemli Rejnland Pfalc Richkovij port na livomu berezi Rejnu vazhlivij industrialnij centr universitetske misto vsesvitnovidomij centr vinorobstva televizijnij vuzol Nimechchini Majnc Mainz gerb dVid na Stare misto z citadeli Majncu 2003 Vid na Stare misto z citadeli Majncu 2003 Osnovni dani50 00 00 pn sh 8 16 16 sh d 50 00000 pn sh 8 27111 sh d 50 00000 8 27111 Koordinati 50 00 00 pn sh 8 16 16 sh d 50 00000 pn sh 8 27111 sh d 50 00000 8 27111 Krayina NimechchinaRegion Rejnland PfalcStolicya dlya Rejnland PfalcMezhuye z susidni nas punktiMajnc Bingen Visbaden Gros Gerau Podil 15 okrugivZasnovano 13 do n e Plosha 97 75 km Naselennya 217 123Visota NRM 85 285 mVodojma Rejn MajnMista pobratimi Uotford Dizhon Zagreb Rodengo Valensiya Hajfa Erfurt Baku Telefonnij kod 49 06131 06136Chasovij poyas CET UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv MZGeoNames 3247465OSM r62630 RPoshtovi indeksi 55001 55131 Miska vlada Mer mista Jens Butel Vebsajt www mainz de Mapa Majnc u Vikishovishi Majnc shiroko vidomij yak batkivshina yevropejskogo pershodrukarya Joganna Gutenberga Istoriya mista nalichuye ponad dvi tisyachi rokiv Za chasiv Rimskoyi imperiyi misto fort najpivnichnishogo kordonu Rimskoyi imperiyi stolicya rimskoyi provinciyi Verhnya Germaniya u chasi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi misto malo velike politichne znachennya yak rezidenciya kurfyursta Majncu U ostanni viki misto postupilos svoyim znachennyam regionalnogo centra na korist Frankfurta Majnc znahoditsya na zahidnomu berezi Rejnu na protilezhnomu berezi znahoditsya misto Visbaden Istorichno ci mista buli mistami supernikami Majnc konservativnij katolickij centr a Visbaden demokratichne de perevazhayut protestanti GeografiyaMajnc znahoditsya na zahidnomu berezi r Rejn pri zlitti Majnu z Rejnom Stanom na 31 grudnya 2020 roku naselennya mista stanovilo 217 123 osib Najlegshe distatisya Majncu mozhna z Frankfurtskogo mizhnarodnogo aeroportu za 25 hvilin primiskoyu zalizniceyu Administrativna struktura Vidpovidno do statutu Majnca misto podileno na 15 miscevih rajoniv Kozhnij rajon maye rajonnu administraciyu u skladi 13 osib ta vlasnogo vibornogo mera yakij ye golovoyu rajonnoyi administraciyi Cya misceva rada zajmayetsya virishennyam pitan miscevogo znachennya prote osnovni rishennya shodo novoyi politiki znahodyatsya u yurisdikciyi miskoyi radi Majnca Miska rada maye 60 chleniv yaki obirayutsya naselennyam mista Rajonami mista ye Weisenau Stare misto Altstadt Bretcengajm Bretzenheim Drajz Drais Eberzgajm Ebersheim Finthen Gonsengajm Gonsenheim Hartenberg Myunhfeld Hartenberg Munchfeld Hechtsheim Laubenhajm Laubenheim Lerhenberg Lerchenberg Mariyenborn Marienborn Mombah Mombach Nojshtadt Neustadt Obershtadt Oberstadt Do 1945 roku rajonami Majnca takozh buli zaraz okreme misto ta zaraz ob yednani v okreme misto Kolishni primiski teritoriyi Amoneburg Amoneburg Kastel Kastel ta Kosthajm Kostheim skorocheno AKK zaraz nalezhat mistu Visbaden na pivnichnomu berezi richki AKK buv vidokremlenij vid Majncu koli u 1945 roci Rejn stav kordonom podilu okupacijnih teritorij soyuznikiv Franciyi Rejnland Pfalc ta SShA Gessen Gerb Majnca Stara versiya gerba Suchasnij gerb Majnca Koleso Majnca nim Mainzer Rad yavlyaye soboyu zobrazheni na chervonomu kolori dva sribnih kolesa iz shistma spicyami poyednani sribnim hrestom Gerb Majnca epohi Napoleona Pohodzhennya gerba dostemenno ne vidome Najpopulyarnisha z versij pov yazuye jogo pohodzhennya z arhiyepiskopom Majnca 940 1011 Za ciyeyu versiyeyu Villingz pohodiv iz mishanskoyi rodini kolisnih majstriv sho viklikalo protest miscevoyi znati koli jogo bulo priznacheno arhiyepiskopom Villingz ne sprijmav serjozno cih zvinuvachen i na znak protestu nakazav namalyuvati u sebe na vikni bile koleso plugu na chervonomu tli yak nagaduvannya pro svoye pohodzhennya Zhiteli mista virishili zalishiti simvol populyarnogo v narodi yepiskopa yak miskij gerb Odnak cya versiya stavitsya pid sumniv oskilki gerbi pochali z yavlyatisya lishe u XII st Inshi teoriyi rozglyadayut koleso yak simvol Isusa Hrista XP vpisanij v nimb emblemu imperatora Kostyantina znak Ogmi keltskogo boga soncya znak Mitri davnorimskogo boga soncya Prote bilsh jmovirno sho koleso pohodit vid prorokiv Yezekiyilya abo Isayi i simvolizuye yakij ye pokrovitelem yak samogo mista tak i U bud yakomu razi na dzherelah datovanih 1300 r i piznishe cej svyatij zobrazhuyetsya z kolesami Krim togo arhiyepiskopiv Majnca nazivali currum dei Vizniki Bozhoyi kolisnici abo currum ecclesiae Moguntinae aurigantes Vizniki cerkvi Majnca IstoriyaDokladnishe Majncske kurfyurstvo ta Arhiyepiskop Majnca Ruyini brami rimskogo mista kincya IV st Vijskove poselennya Moguntiacum zasnovane Decimom Klavdyem Druzom blizko 13 roku do n e Pid chas Velikogo pereselennya narodiv dekilka raziv piddavavsya rozorennyu Buv vidbudovanij Karlom Velikim 745 Svyatij Bonifatij zasnuvav tut yepiskopstvo pislya chogo znachennya mista suttyevo zroslo U XIII XIV stolittyah vhodiv do V cej chas chislo zhiteliv zroslo do 90 000 Tut narodivsya ta pracyuvav yevropejskij vinahidnik i pershodrukar Jogann Gutenberg U XV stolitti Majnc stav volodinnyam arhiyepiskopa Majncskogo Duzhe postrazhdav pid chas Tridcyalitnoyi vijni vidnovivsya u XVIII stolitti Za Lyunevilskim mirnim dogovorom 1801 roku vidijshov do Franciyi Videnskij kongres 1815 viddav jogo Velikomu gercogstvu Gessen z umovoyu sho Majnc stane forteceyu Nimeckogo soyuzu i bude zajnyatij avstrijskimi pruskimi ta gessenskimi vijskami Pislya zasnuvannya Nimeckoyi imperiyi Majnc stav imperskoyu forteceyu Nauka i osvitaUniversitet Majnca imeni Joganna GutenbergaVidomi osobistostiV poselenni narodivsya Raban Mavr bl 780 856 monah benediktinec arhiyepiskop Mancskij avtor enciklopediyi De rerum naturis Pro prirodu rechej Lyudvig Berger 1892 1969 nimeckij rezhiser scenarist i pismennik Aleksandr Vendt 1958 politichnij naukovec GalereyaSuputnikove foto teritoriyi mist Majnc ta Visbaden i zlittya Majnu z Rejnom Deutschhaus Mainz budinok parlamentu zemli Rejnland Pfalc Kaiserstrasse Imperatorska vulicya z bulvarom Mist Teodora Hojssa mizh Majncem ta VisbadenomDiv takozh angl Mainz at Wikivoyage 766 Moguntiya asteroyid nazva yakogo pohodit vid latinskoyi nazvi mista TES Majnc VisbadenVinoskiStatistisches Landesamt Rheinland Pfalz Bevolkerungsstand 2020 Kreise Gemeinden Verbandsgemeinden nim Fefer Olga Zolotoj Majnc rosijskoyu Arhiv originalu za 3 lipnya 2013 Procitovano 8 travnya 2008 LiteraturaDenis B Saddington The stationing of auxiliary regiments in Germania Superior in the Julio Claudian period Valerie M Hope Constructing Identity The Roman Funerary Monuments of Aquelia Mainz and Nimes British Archaeological Reports 16 Juli 2001 ISBN 978 1 84171 180 5 Michael Imhof Simone Kestin Mainz City and Cathedral Guide Michael Imhof Verlag 15 September 2004 ISBN 978 3 937251 93 6PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mainz The official web site of the city of Mainz 5 chervnya 2015 u Wayback Machine Mainz City Panoramas 15 veresnya 2007 u Wayback Machine Panoramic Views and virtual Tours Mogons 7 serpnya 2007 u Wayback Machine The Citadel nedostupne posilannya z lipnya 2019 Roman Mainz 22 travnya 2009 u Wayback Machine with a picture section 14 chervnya 2008 u Wayback Machine Dzherela 1 24 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Nimechchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi