Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Михайлов Володимир Дмитрович | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Владимир Дмитриевич Михайлов | ||||
 | ||||
| Народився | 24 квітня 1929 Москва | |||
| Помер | 28 вересня 2008 (79 років) Москва | |||
| Поховання | Востряковський цвинтар | |||
| Громадянство |  СРСР→ Росія | |||
| Національність | росіянин | |||
| Діяльність | прозаїк, поет | |||
| Alma mater | Латвійський університет | |||
| Заклад | Q4155219? | |||
| Мова творів | російська | |||
| Роки активності | 1956–2008 | |||
| Напрямок | проза | |||
| Жанр | фантастичний роман, повість, оповідання, поезія, п'єса | |||
| Magnum opus | ||||
| Премії | «Аеліта» (1991), імені Олександра Бєляєва (1994), (1983), «Астрея» (2009) | |||
| | ||||
Володимир Дмитрович Михайлов (рос. Влади́мир Дми́триевич Миха́йлов; 24 квітня 1929, Москва — пом.28 вересня 2008, Москва) — латвійський радянський та російський письменник-фантаст.
Біографія
Володимир Михайлов народився у Москві в сім'ї радянських партійних працівників, які брали участь в громадянській війні в Росії. Батько майбутнього письменника очолював Сокольниківський райвиконком Москви, пізніше керував будівництвом Ярославльського гумово-азбестового комбінату. Мати Володимира Михайлова працювала у відділі пропаганди та агітації Московського міського та обласного комітету КПРС. Проте в кінці 30-х років минулого століття обох батьків майбутнього письменника арештували як ворогів народу. Мати Володимира Михайлова відбула 15 років покарання в радянських таборах, а батько, хоча й не визнав своєї вини, та був звільнений, проте під час ув'язнення втратив здоров'я, і після виходу на волю прожив лише близько 6 років, і помер у 1944 році.
Після початку німецько-радянської війни Володимир Михайлов жив у евакуації в Муромі, Новосибірську і Воронежі. Після закінчення війни Михайлов переїздить до Риги, де на той час жили його родичі по батьківській лінії. У столиці Латвії майбутній письменник закінчив середню школу, після її закінчення працював помічником майстра на місцевій панчішній фабриці. Пізніше Володимир Михайлов вступає до Латвійського державного університету на юридичний факультет. На другому курсі навчання він розпочинає роботу секретарем у районній прокуратурі, та переводиться на заочну форму навчання. За півроку Михайлову запропонували посаду слідчого в одному із повітів Латвії. Проте за рік його призивають на строкову службу до лав Радянської Армії, де він спочатку був писарем, а пізніше був у розпорядженні дивізійної газети. Після звільнення з армії Володимир Михайлов кілька років працював інструктором відділу пропаганди й агітації райкому КПРС. Пізніше, після того, як він розпочав публікувати свої літературні твори в пресі, Михайлов перейшов на роботу в латвійський сатиричний журнал «Дадзіс» (латис. Dadzis), де працює спочатку відповідальним секретарем, а пізніше заступником головного редактора. У сатиричному журналі Михайлов працював протягом 5 років, а в 1963 році став головним редактором газети «Literatūra un māksla». Проте вже за три роки його знімають із посади «за вільнодумство», деякий час письменник живе виключно за рахунок видання власних творів, проте фінансові труднощі змушують його повернутись на державну службу. і протягом трьох років він працює членом сценарно-редакційної колегії Ризької кіностудії. Пізніше Володимир Михайлов стає консультантом Спілки письменників Латвії з російської літератури, а в 1974 році стає завідувачем редакцією сучасної літератури видавництва «Liesma». Далі Володимир Михайлов стає головним редактором російськомовного республіканського літературного журналу , і за два роки перетворив із маловідомого навіть у Латвії видання на журнал, який отримав визнання у цілому СРСР. У журналі за час керівництва Михайлова створено рубрику фантастичної літератури, в журналі вперше опубліковано повість братів Стругацьких «Гидкі лебеді», в якій на той час надмірно сміливо критикувалися радянські порядки. Проте таке вільнодумство не залишилось непоміченим радянським партійним керівництвом, і в 1987 році Володимира Михайлова знімають із посади головного редактора журналу. Місце головного редактора журналу «Даугава» стало останнім офіційним місцем роботи Михайлова. Невдовзі, у 1988 році, письменник разом із родиною переїздить до Москви, де офіційно проживав із 1990 року. Причиною переїзду стало те, що письменник не сприйняв відновлення незалежності Латвії. У Москві Володимир Михайлов керував Московським клубом шанувальників фантастики, був членом літературного журі премії «Мандрівник», а також входив до складу творчої ради журналу «Если».
Помер Володимир Михайлов 28 вересня 2008 року в Москві. Похований письменник на Востряковському кладовищі в Москві.
Літературна творчість
Літературну творчість Володимир Михайлов розпочав у середині 50-х років ХХ століття, публікувався спочатку в районній пресі, пізніше в республіканських виданнях, писав переважно вірші та сатиричні оповідання. Його знайомі, місцеві латиські літератори, вирішили видати літературний альманах російською мовою, й щоб збільшити цікавість читачів до видання, вони вирішують включити до альманаху науково-фантастичне оповідання. Оскільки на той час у Латвії не було російськомовних письменників-фантастів, то вони вирішили запропонувати написати це оповідання саме Михайлову. Той погодився, і написав оповідання «Особлива необхідність», яке сподобалось читачам. Пізніше це оповідання письменник переробив у однойменну повість.
Перші фантастичні твори Володимира Михайлова можна віднести до типової романтичної космічної фантастики. Більшість творів його раннього періоду присвячені освоєнню космосу, розгадці таємниць науки. Проте вже тоді у творчості письменника відзначається велика увага до психології своїх героїв, їх світогляду та моральності. Перший серйозний соціальний роман Михайлова , опублікований спочатку в перекладі латиською мовою в 1971 році, основною ідеєю якого є показ зрізу нашого суспільства на основі замкнутого колективу — земного зорельоту, який не може повернутися на Землю, у зв'язку із тим, що в ньому при випадковому потраплянні в антисвіт змінився склад речовини на антиречовину, і при контакті із звичайною речовиною вібудеться анігіляція. Уже в цьому романі письменник у завуальованій формі вказує на недоліки сучасного йому соціалістичного суспільства. Ще більше соціальні мотиви проявляються у творчості письменника в циклі його романів про , які є центральними в його творчості. Перший роман із цього циклу , назва якого, як і наступного роману циклу , взята з Біблії. Як пізніше зізнавався письменник, назва роману та сюжет книги навіяні письменнику вторгненням радянських військ у Чехословаччину в 1968 році. У циклі романів йдеться про те, що для виконання спеціальних завдань у майбутньому спеціальні підрозділи Служби Часу рятують за хвилину до загибелі кількох осіб, які мають специфічні людські якості, що дозволяють їм приймати правильні рішення в складних і нестандартних ситуаціях, оскільки на час дії роману в майбутньому люди, які живуть на Землі, розвиваються в умовах повністю гармонійного суспільства, та не мають навичок дій у таких ситуаціях. Командиром цієї групи є колишній радянський офіцер, латиш за національністю Ульдемир, якого врятували за хвилину, після того, як він втопився у річці. У циклі романів про Ульдемира уперше виявляється характерна публіцистичність творів Михайлова: кожен твір нагадує дискусійний клуб, а кожен персонаж є ніби представником якоїсь дискусійної платформи або суспільної групи, які при обговоренні різних проблем поступово приходять до спільної думки. Зокрема, подібний сюжет характерний для одного із останніх романів Михайлова "Варіант «І», в якому йдеться про можливе зрощення Росії з мусульманським світом, а в кінці роману останній представник династії Романових вводить у Росії як державну релігію іслам.
Володимир Михайлов був не тільки популярним письменником-фантастом, але й активним діячем фандому. Письменник був керівником Ризького семінару молодих фантастів, випускниками якого були низка відомих фантастів. зокрема Сергій Іванов а також одним із керівників Всесоюзного семінару письменників-фантастів у . За популяризацію і розвиток фантастики під час перебування на посаді головного редактора у 1988 році Володимир Михайлов отримав спеціальний приз Єврокону.
Окрім фантастичної літератури, Володимир Михайлов видав кілька збірок віршів. Хоча й вони переважно написані в 40-50-х роках ХХ століття, збірки своїх поетичних творів письменник видав лише після 2001 року. Також у доробку письменника, є, крім ранніх сатиричних творів, роман «Один на дорозі», де розповідається про саперів, які займаються виявленням і знешкодженням мін часів Другої світової війни в післявоєнний час, а також п'єса у жанрі альтернативної історії «Відкриття Америки».
Хоча Володимир Михайлов вільно володів латиською мовою, всі твори він писав виключно російською мовою, хоча частина з них початково публікувались саме латиською мовою.
Нагороди та премії
Володимир Михайлов у 1983 році отримав премію за роман . У 1991 році письменник отримав премію «Аеліта» за цикл творів про капітана Ульдемира. Тричі — в 1994, 1996 та 2000 роках — Володимир Михайлов отримав премію «Мандрівник». У 1994 році письменник отримав премію імені Олександра Бєляєва за роман «Владар». У 2000 році Володимир Михайлов отримав дипломи премії «Бастіон». У 2001 році Володимир Михайлов отримав приз глядацьких симпатій журналу «Если» «Сигма-Ф». У 2002 році письменник отримав премію російського конвенту фантастики Великий РосКон. У 2004 році Михайлов отримав літературну премію імені Івана Антоновича Єфремова за видатний внесок у розвиток російської фантастики. У 2006 році письменник отримав премію «Зоряний міст». У 2009 році Володимиру Михайлову посмертно присуджена премія «Астрея» за повість «Поле бою».
Переклади
Твори Володимира Михайлова, окрім латиської, перекладені багатьма мовами світу, зокрема польською, болгарською, естонською, чеською. Українською мовою перекладені ряд оповідань та повістей письменника, а кілька оповідань Михайлова надруковані виключно українською мовою.
Бібліографія
Романи
- Дилогія:
- 1974 — «Дверь с той стороны»
- 1999 — «Беглецы из ниоткуда»
- Капітан Ульдемир:
- 1976 — «Сторож брату моему»
- 1983 — «Тогда придите, и рассудим»
- 1993 — «Властелин»
- 1998 — «Наследники Ассарта»
- 2006 — «Может быть, найдется там десять?»
- 1987 — «Один на дороге»
- 1996 — «Посольский десант»
- 1996 — «Приют ветеранов»
- 1997 — «Заблудившийся во сне»
- 1997 — «Вариант „И“»
- Трилогія «Время Разителя»:
- 2000 — «Кольцо Уракары»
- 2003 — «Постоянная Крата»
- 2004 — «Медные трубы Ардига»
- 2002 — «Завет Сургана»
- 2003 — «Тело Угрозы»
- 2009 — «Королевы Маргины»
Повісті
- 1962 — «Особая необходимость»
- 1964 — «Спутник „Шаг вперед“»
- 1972 — «Исток»
- 1984 — «Стебелек и два листка»
- 1988 — «Все начинается с молчания» («Не возвращайтесь по своим следам»)
- Трилогія про співробітника Інтерполу Данила Мілова:
- 1990 — «Ночь черного хрусталя»
- 1996 — «Восточный конвой»
- 1993 — «… И всяческая суета»
- 1994 — «Полная заправка на Иссоре»
- 1999 — «Путь Наюгиры»
- 2001 — «Триада Куранта»
- 2003 — «Вирус Ра»
- 2005 — «Ревность»
- 2005 — «Решение номер три»
- 2006 — «Повесть о лазурной принцессе»
- 2007 — «Живи, пока можешь»
- 2007 — «Эвтанатор»
- 2008 — «Трудно сдержать поражение»
- 2008 — «Ручей, текущий ввысь»
- 2008 — «Переводчик с инского»
- 2008 — «2012»
Примітки
- Памяти Владимира Михайлова — «Он просто писал замечательные книги…» [ 25 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Скончался писатель-фантаст Владимир Михайлов [ 25 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Владимир Михайлов «Дверь с той стороны» [ 25 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Владимир Михайлов и его «Вариант И» [ 26 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Владимир Михайлов «Вариант „И“» [ 26 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Владимир Михайлов «Открытие Америки» [ 26 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Великое Кольцо [ 21 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Аэлита [ 29 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Странник [ 29 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Беляевская премия [ 30 листопада 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Басткон [ 5 червня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Сигма-Ф [ 3 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- РосКон [ 27 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Литературная премия имени И. А. Ефремова [ 29 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Звёздный Мост [ 26 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Премия «Астрея» [ 27 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Владимир Михайлов «Чекайте нас, хоро!..» [ 27 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Владимир Михайлов «Додаток до особливого статуту» [ 27 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- Михайлов Владимир Дмитриевич [ 6 вересня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Володимир Михайлов на сайті fantlab.ru [ 16 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Володимир Михайлов на LiveLib [ 14 квітня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
- Володимир Михайлов у Енциклопедії фантастики [ 20 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Mihajlov Volodimir Dmitrovichros Vladimir Dmitrievich MihajlovNarodivsya24 kvitnya 1929 1929 04 24 MoskvaPomer28 veresnya 2008 2008 09 28 79 rokiv MoskvaPohovannyaVostryakovskij cvintarGromadyanstvo SRSR RosiyaNacionalnistrosiyaninDiyalnistprozayik poetAlma materLatvijskij universitetZakladQ4155219 Mova tvorivrosijskaRoki aktivnosti1956 2008NapryamokprozaZhanrfantastichnij roman povist opovidannya poeziya p yesaMagnum opusPremiyi Aelita 1991 imeni Oleksandra Byelyayeva 1994 1983 Astreya 2009 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mihajlov Volodimir Dmitrovich Mihajlov ros Vladi mir Dmi trievich Miha jlov 24 kvitnya 1929 19290424 Moskva pom 28 veresnya 2008 Moskva latvijskij radyanskij ta rosijskij pismennik fantast BiografiyaVolodimir Mihajlov narodivsya u Moskvi v sim yi radyanskih partijnih pracivnikiv yaki brali uchast v gromadyanskij vijni v Rosiyi Batko majbutnogo pismennika ocholyuvav Sokolnikivskij rajvikonkom Moskvi piznishe keruvav budivnictvom Yaroslavlskogo gumovo azbestovogo kombinatu Mati Volodimira Mihajlova pracyuvala u viddili propagandi ta agitaciyi Moskovskogo miskogo ta oblasnogo komitetu KPRS Prote v kinci 30 h rokiv minulogo stolittya oboh batkiv majbutnogo pismennika areshtuvali yak vorogiv narodu Mati Volodimira Mihajlova vidbula 15 rokiv pokarannya v radyanskih taborah a batko hocha j ne viznav svoyeyi vini ta buv zvilnenij prote pid chas uv yaznennya vtrativ zdorov ya i pislya vihodu na volyu prozhiv lishe blizko 6 rokiv i pomer u 1944 roci Pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni Volodimir Mihajlov zhiv u evakuaciyi v Muromi Novosibirsku i Voronezhi Pislya zakinchennya vijni Mihajlov pereyizdit do Rigi de na toj chas zhili jogo rodichi po batkivskij liniyi U stolici Latviyi majbutnij pismennik zakinchiv serednyu shkolu pislya yiyi zakinchennya pracyuvav pomichnikom majstra na miscevij panchishnij fabrici Piznishe Volodimir Mihajlov vstupaye do Latvijskogo derzhavnogo universitetu na yuridichnij fakultet Na drugomu kursi navchannya vin rozpochinaye robotu sekretarem u rajonnij prokuraturi ta perevoditsya na zaochnu formu navchannya Za pivroku Mihajlovu zaproponuvali posadu slidchogo v odnomu iz povitiv Latviyi Prote za rik jogo prizivayut na strokovu sluzhbu do lav Radyanskoyi Armiyi de vin spochatku buv pisarem a piznishe buv u rozporyadzhenni divizijnoyi gazeti Pislya zvilnennya z armiyi Volodimir Mihajlov kilka rokiv pracyuvav instruktorom viddilu propagandi j agitaciyi rajkomu KPRS Piznishe pislya togo yak vin rozpochav publikuvati svoyi literaturni tvori v presi Mihajlov perejshov na robotu v latvijskij satirichnij zhurnal Dadzis latis Dadzis de pracyuye spochatku vidpovidalnim sekretarem a piznishe zastupnikom golovnogo redaktora U satirichnomu zhurnali Mihajlov pracyuvav protyagom 5 rokiv a v 1963 roci stav golovnim redaktorom gazeti Literatura un maksla Prote vzhe za tri roki jogo znimayut iz posadi za vilnodumstvo deyakij chas pismennik zhive viklyuchno za rahunok vidannya vlasnih tvoriv prote finansovi trudnoshi zmushuyut jogo povernutis na derzhavnu sluzhbu i protyagom troh rokiv vin pracyuye chlenom scenarno redakcijnoyi kolegiyi Rizkoyi kinostudiyi Piznishe Volodimir Mihajlov staye konsultantom Spilki pismennikiv Latviyi z rosijskoyi literaturi a v 1974 roci staye zaviduvachem redakciyeyu suchasnoyi literaturi vidavnictva Liesma Dali Volodimir Mihajlov staye golovnim redaktorom rosijskomovnogo respublikanskogo literaturnogo zhurnalu i za dva roki peretvoriv iz malovidomogo navit u Latviyi vidannya na zhurnal yakij otrimav viznannya u cilomu SRSR U zhurnali za chas kerivnictva Mihajlova stvoreno rubriku fantastichnoyi literaturi v zhurnali vpershe opublikovano povist brativ Strugackih Gidki lebedi v yakij na toj chas nadmirno smilivo kritikuvalisya radyanski poryadki Prote take vilnodumstvo ne zalishilos nepomichenim radyanskim partijnim kerivnictvom i v 1987 roci Volodimira Mihajlova znimayut iz posadi golovnogo redaktora zhurnalu Misce golovnogo redaktora zhurnalu Daugava stalo ostannim oficijnim miscem roboti Mihajlova Nevdovzi u 1988 roci pismennik razom iz rodinoyu pereyizdit do Moskvi de oficijno prozhivav iz 1990 roku Prichinoyu pereyizdu stalo te sho pismennik ne sprijnyav vidnovlennya nezalezhnosti Latviyi U Moskvi Volodimir Mihajlov keruvav Moskovskim klubom shanuvalnikiv fantastiki buv chlenom literaturnogo zhuri premiyi Mandrivnik a takozh vhodiv do skladu tvorchoyi radi zhurnalu Esli Pomer Volodimir Mihajlov 28 veresnya 2008 roku v Moskvi Pohovanij pismennik na Vostryakovskomu kladovishi v Moskvi Literaturna tvorchistLiteraturnu tvorchist Volodimir Mihajlov rozpochav u seredini 50 h rokiv HH stolittya publikuvavsya spochatku v rajonnij presi piznishe v respublikanskih vidannyah pisav perevazhno virshi ta satirichni opovidannya Jogo znajomi miscevi latiski literatori virishili vidati literaturnij almanah rosijskoyu movoyu j shob zbilshiti cikavist chitachiv do vidannya voni virishuyut vklyuchiti do almanahu naukovo fantastichne opovidannya Oskilki na toj chas u Latviyi ne bulo rosijskomovnih pismennikiv fantastiv to voni virishili zaproponuvati napisati ce opovidannya same Mihajlovu Toj pogodivsya i napisav opovidannya Osobliva neobhidnist yake spodobalos chitacham Piznishe ce opovidannya pismennik pererobiv u odnojmennu povist Pershi fantastichni tvori Volodimira Mihajlova mozhna vidnesti do tipovoyi romantichnoyi kosmichnoyi fantastiki Bilshist tvoriv jogo rannogo periodu prisvyacheni osvoyennyu kosmosu rozgadci tayemnic nauki Prote vzhe todi u tvorchosti pismennika vidznachayetsya velika uvaga do psihologiyi svoyih geroyiv yih svitoglyadu ta moralnosti Pershij serjoznij socialnij roman Mihajlova opublikovanij spochatku v perekladi latiskoyu movoyu v 1971 roci osnovnoyu ideyeyu yakogo ye pokaz zrizu nashogo suspilstva na osnovi zamknutogo kolektivu zemnogo zorelotu yakij ne mozhe povernutisya na Zemlyu u zv yazku iz tim sho v nomu pri vipadkovomu potraplyanni v antisvit zminivsya sklad rechovini na antirechovinu i pri kontakti iz zvichajnoyu rechovinoyu vibudetsya anigilyaciya Uzhe v comu romani pismennik u zavualovanij formi vkazuye na nedoliki suchasnogo jomu socialistichnogo suspilstva She bilshe socialni motivi proyavlyayutsya u tvorchosti pismennika v cikli jogo romaniv pro yaki ye centralnimi v jogo tvorchosti Pershij roman iz cogo ciklu nazva yakogo yak i nastupnogo romanu ciklu vzyata z Bibliyi Yak piznishe ziznavavsya pismennik nazva romanu ta syuzhet knigi naviyani pismenniku vtorgnennyam radyanskih vijsk u Chehoslovachchinu v 1968 roci U cikli romaniv jdetsya pro te sho dlya vikonannya specialnih zavdan u majbutnomu specialni pidrozdili Sluzhbi Chasu ryatuyut za hvilinu do zagibeli kilkoh osib yaki mayut specifichni lyudski yakosti sho dozvolyayut yim prijmati pravilni rishennya v skladnih i nestandartnih situaciyah oskilki na chas diyi romanu v majbutnomu lyudi yaki zhivut na Zemli rozvivayutsya v umovah povnistyu garmonijnogo suspilstva ta ne mayut navichok dij u takih situaciyah Komandirom ciyeyi grupi ye kolishnij radyanskij oficer latish za nacionalnistyu Uldemir yakogo vryatuvali za hvilinu pislya togo yak vin vtopivsya u richci U cikli romaniv pro Uldemira upershe viyavlyayetsya harakterna publicistichnist tvoriv Mihajlova kozhen tvir nagaduye diskusijnij klub a kozhen personazh ye nibi predstavnikom yakoyis diskusijnoyi platformi abo suspilnoyi grupi yaki pri obgovorenni riznih problem postupovo prihodyat do spilnoyi dumki Zokrema podibnij syuzhet harakternij dlya odnogo iz ostannih romaniv Mihajlova Variant I v yakomu jdetsya pro mozhlive zroshennya Rosiyi z musulmanskim svitom a v kinci romanu ostannij predstavnik dinastiyi Romanovih vvodit u Rosiyi yak derzhavnu religiyu islam Volodimir Mihajlov buv ne tilki populyarnim pismennikom fantastom ale j aktivnim diyachem fandomu Pismennik buv kerivnikom Rizkogo seminaru molodih fantastiv vipusknikami yakogo buli nizka vidomih fantastiv zokrema Sergij Ivanov a takozh odnim iz kerivnikiv Vsesoyuznogo seminaru pismennikiv fantastiv u Za populyarizaciyu i rozvitok fantastiki pid chas perebuvannya na posadi golovnogo redaktora u 1988 roci Volodimir Mihajlov otrimav specialnij priz Yevrokonu Okrim fantastichnoyi literaturi Volodimir Mihajlov vidav kilka zbirok virshiv Hocha j voni perevazhno napisani v 40 50 h rokah HH stolittya zbirki svoyih poetichnih tvoriv pismennik vidav lishe pislya 2001 roku Takozh u dorobku pismennika ye krim rannih satirichnih tvoriv roman Odin na dorozi de rozpovidayetsya pro saperiv yaki zajmayutsya viyavlennyam i zneshkodzhennyam min chasiv Drugoyi svitovoyi vijni v pislyavoyennij chas a takozh p yesa u zhanri alternativnoyi istoriyi Vidkrittya Ameriki Hocha Volodimir Mihajlov vilno volodiv latiskoyu movoyu vsi tvori vin pisav viklyuchno rosijskoyu movoyu hocha chastina z nih pochatkovo publikuvalis same latiskoyu movoyu Nagorodi ta premiyiVolodimir Mihajlov u 1983 roci otrimav premiyu za roman U 1991 roci pismennik otrimav premiyu Aelita za cikl tvoriv pro kapitana Uldemira Trichi v 1994 1996 ta 2000 rokah Volodimir Mihajlov otrimav premiyu Mandrivnik U 1994 roci pismennik otrimav premiyu imeni Oleksandra Byelyayeva za roman Vladar U 2000 roci Volodimir Mihajlov otrimav diplomi premiyi Bastion U 2001 roci Volodimir Mihajlov otrimav priz glyadackih simpatij zhurnalu Esli Sigma F U 2002 roci pismennik otrimav premiyu rosijskogo konventu fantastiki Velikij RosKon U 2004 roci Mihajlov otrimav literaturnu premiyu imeni Ivana Antonovicha Yefremova za vidatnij vnesok u rozvitok rosijskoyi fantastiki U 2006 roci pismennik otrimav premiyu Zoryanij mist U 2009 roci Volodimiru Mihajlovu posmertno prisudzhena premiya Astreya za povist Pole boyu PerekladiTvori Volodimira Mihajlova okrim latiskoyi perekladeni bagatma movami svitu zokrema polskoyu bolgarskoyu estonskoyu cheskoyu Ukrayinskoyu movoyu perekladeni ryad opovidan ta povistej pismennika a kilka opovidan Mihajlova nadrukovani viklyuchno ukrayinskoyu movoyu BibliografiyaRomani Dilogiya 1974 Dver s toj storony 1999 Beglecy iz niotkuda Kapitan Uldemir 1976 Storozh bratu moemu 1983 Togda pridite i rassudim 1993 Vlastelin 1998 Nasledniki Assarta 2006 Mozhet byt najdetsya tam desyat 1987 Odin na doroge 1996 Posolskij desant 1996 Priyut veteranov 1997 Zabludivshijsya vo sne 1997 Variant I Trilogiya Vremya Razitelya 2000 Kolco Urakary 2003 Postoyannaya Krata 2004 Mednye truby Ardiga 2002 Zavet Surgana 2003 Telo Ugrozy 2009 Korolevy Marginy Povisti 1962 Osobaya neobhodimost 1964 Sputnik Shag vpered 1972 Istok 1984 Stebelek i dva listka 1988 Vse nachinaetsya s molchaniya Ne vozvrashajtes po svoim sledam Trilogiya pro spivrobitnika Interpolu Danila Milova 1990 Noch chernogo hrustalya 1996 Vostochnyj konvoj 1993 I vsyacheskaya sueta 1994 Polnaya zapravka na Issore 1999 Put Nayugiry 2001 Triada Kuranta 2003 Virus Ra 2005 Revnost 2005 Reshenie nomer tri 2006 Povest o lazurnoj princesse 2007 Zhivi poka mozhesh 2007 Evtanator 2008 Trudno sderzhat porazhenie 2008 Ruchej tekushij vvys 2008 Perevodchik s inskogo 2008 2012 PrimitkiPamyati Vladimira Mihajlova On prosto pisal zamechatelnye knigi 25 serpnya 2017 u Wayback Machine ros Skonchalsya pisatel fantast Vladimir Mihajlov 25 serpnya 2017 u Wayback Machine ros Vladimir Mihajlov Dver s toj storony 25 serpnya 2017 u Wayback Machine ros Vladimir Mihajlov i ego Variant I 26 serpnya 2017 u Wayback Machine ros Vladimir Mihajlov Variant I 26 serpnya 2017 u Wayback Machine ros Vladimir Mihajlov Otkrytie Ameriki 26 serpnya 2017 u Wayback Machine ros Velikoe Kolco 21 bereznya 2018 u Wayback Machine ros Aelita 29 grudnya 2016 u Wayback Machine ros Strannik 29 lyutogo 2020 u Wayback Machine ros Belyaevskaya premiya 30 listopada 2021 u Wayback Machine ros Bastkon 5 chervnya 2020 u Wayback Machine ros Sigma F 3 grudnya 2016 u Wayback Machine ros RosKon 27 serpnya 2017 u Wayback Machine ros Literaturnaya premiya imeni I A Efremova 29 veresnya 2016 u Wayback Machine ros Zvyozdnyj Most 26 serpnya 2017 u Wayback Machine ros Premiya Astreya 27 serpnya 2017 u Wayback Machine ros Vladimir Mihajlov Chekajte nas horo 27 serpnya 2017 u Wayback Machine ros Vladimir Mihajlov Dodatok do osoblivogo statutu 27 serpnya 2017 u Wayback Machine ros PosilannyaMihajlov Vladimir Dmitrievich 6 veresnya 2017 u Wayback Machine ros Volodimir Mihajlov na sajti fantlab ru 16 serpnya 2017 u Wayback Machine ros Volodimir Mihajlov na LiveLib 14 kvitnya 2022 u Wayback Machine ros Volodimir Mihajlov u Enciklopediyi fantastiki 20 zhovtnya 2017 u Wayback Machine ros