Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Михайло Михайлович Фокін (23 квітня (5 травня) 1880 — 22 серпня 1942) — російський і американський соліст балету й хореограф, який уважається засновником сучасного класичного романтичного балету.
| Михайло Фокін | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Michel Fokine | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Михайло Михайлович Фокін | |||
| Народився | 23 квітня (5 травня) 1880 Санкт-Петербург, Російська імперія | |||
| Помер | 22 серпня 1942 (62 роки) Нью-Йорк, США | |||
| Поховання | d[1] | |||
| Громадянство |  Російська імперія→ США | |||
| Діяльність | артист балету, хореограф, балетмейстер, письменник, лібретист | |||
| Alma mater | Академія російського балету імені А. Я. Ваганової | |||
| Напрямок | , балетмейстер, | |||
| Конфесія | православна церква | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Нагороди |  | |||
| | ||||
 Фокін Михайло Михайлович у Вікісховищі | ||||
Дитинство
Михайло Михайлович Фокін народився в купецькій родині. Мати дуже любила театр і сама у свій час мріяла про сцену, але її сценічне життя не склалося й усю свою пристрасть і любов до театрального мистецтва вона передала своїм дітям. Михайло ріс красивим, високим і талановитим хлопчиком, й уся сім'я вважала, що балетна сцена буде найкращим майбутнім для нього. Але голова сімейства, купець Фокін, вважав це заняття недостойним чоловіка та заборонив сину займатися танцем. Але в 1889 році мати відвела Михайла в Імператорську балетну школу Санкт-Петербурга на вступні іспити, приховавши це від голови сімейства, куди його й зарахували. Батькові прийшлося змиритися з цим. Навчався Фокін у Павла Ґердта, Платона Карсавіна, Миколи Леґата. В академії велику увагу приділяли професійній підготовці та майже весь час відводили на репетиції, усі інші предмети вважались другорядними. Михайло Михайлович уже з перших років робив успіхи в навчанні, що, у свою чергу, не заважало йому цікавитися малюванням і музикою: навчився грі на балалайці, скрипці й піаніно; У музеї Ленінградського хореографічного училища збереглося декілька художніх робіт Фокіна, створених у реалістичному ключі. Також він брав участь у різних музичних гуртках, навіть грав у відомому на той час оркестрі народних інструментів В. Андрєєва. Перший виступ на великій сцені відбувся в 1890 році в балеті «Спляча красуня» в номері дитячих танців. А в 1892 році він був учасником прем'єрного показу «Лускунчика».
Маріїнський театр
У 1898 році, тільки-но закінчивши академію, був прийнятий до Маріїнського театру одразу як соліст. Він виконував сольні партії в різних класичних балетах: «Спляча красуня», «Пахіта», «Корсар» і в інших. Проте наростання задоволеності у класичному танці змусило його навіть подумувати про те, щоб залишити театральну сцену заради малювання й музики. Переломним виявився 1902 рік, коли йому запропонували стати вчителем ув Імператорській балетній школі, де він міг почати реалізувати свої революційні ідеї. Ця подія й повернула молодому хореографу бажання продовжувати балетну діяльність. У 1904 році Фокін написав лист у Дирекцію Імператорських театрів, у якому були окреслені основні шляхи перетворення класичного танцю:
Замість традиційного дуалізму, балет повинен гармонічно поєднати три найважливіших елементи — музику, декорації та пластичне мистецтво… танець повинен піддаватися осмисленню. Рухи тіла не повинні опускатися до банальної пластики… Танець повинен відображати душу. Лист залишився без відповіді, але це не заважало Фокіну ставити свої сценічні експерименти — у нього були потужні захисники Олександр Бенуа й навіть Маріус Петіпа, чию художню манеру він так настирливо відхиляв. Це, проте, не заважало йому відноситися до Петіпа з більшою повагою. Ретельно вивчивши історію мистецтва й танцю Давньої Греції, Фокін створив балет «Ацис і Галатея», у якому зміг частково реалізувати свої ідеї. Прем'єра спектаклю відбулася 20 квітня 1905 року й була одобрена художньою громадою. Наступною роботою, що закріпила успіх, стала постановка в 1906 році шкільного спектаклю «Сон у літню ніч» за Шекспіром. У залі були присутні критики й художники з об'єднання «Світ мистецтва» і вони справді оцінили яскраву індивідуальність, смак і стиль Фокіна. У тому ж році артистами балету була запропонована ідея створення благотворчого спектаклю, ідея була прийнята й Фокін поставив «Виноградну лозу» Антона Рубінштейна. У наступному році ним були поставлені «Евніка», «Шопеніана», «Павільйон Арміди» і «Помираючий лебідь». У 1908 у співпраці з деякими поставив балет «Єгипетські ночі» на сюжет новели Теофіля Ґотьє 'Ніч у Єгипті'.
Російські сезони
У 1908 році Олександр Бенуа представив молодого хореографа Сергію Дягілєву, який захоплювався Фокіним. До того часу Дягілєв уже показав Європі російську оперу, живопис і композицію. Великий митець після абсолютного успіху більш традиційних видів мистецтв усерйоз думав про балет, котрий у Європі був уже майже забутий. І він, побачивши у Фокіні свого однодумця, запросив його у свій балет як балетмейстера. У 1909 році Фокін прийняв запрошення Сергія Дягілєва відправитися до Парижу та стати хореографом Російського балету. У цьому ж році вже раніше показані роботи Фокіна в Маріїнському театрі Дягілєв везе до Парижу. Успіх був абсолютним, й учасники дягілєвської трупи на чолі з Фокіним — Анна Павлова, Тамара Карсавіна, Вацлава Ніжинський стали всесвітньо-відомими. Кожен рік Дягілєв вимагав від своєї трупи нових постановок і в 1910 році Парижу були представлені «Жар-птиця», «Шехеразада», повернута на свою історичну батьківщину «Жізель». Серед наступних робіт Фокіна можна виокремити «Петрушку» (1911), «Бачення троянди» (1911), «Тамар» (1912) і «Дафніс и Хлоя» (1912). Проте наростання напруги між Дягілєвим і Фокіним призвело, врешті-решт, до розриву. Дагілєв уважав, що Фокін почав повторюватися, у той час як він потребував нових ідей і форм. Михайло Михайлович, у свою чергу, зауважував: «Про яке мистецтво може йти мова, коли єдина ціль — провокації!» Потайки від Фокіна, Дагілєв почав просувати свого улюбленця Вацлава Ніжинського як хореографа, доручивши йому постановку «Посляполудневого відпочинку Фавна». Більш того, Дагілєв доручив підняти завісу на спектаклі «Дафніс і Хлоя» на 30 хвилин раніше, а публіка зайняла свої місця лише до середини спектаклю. Про подальше співробітництво не могло бути й мови. Після розриву з «Російськими сезонами» Фокін повернувся до Маріїнського театру, але звичної йому свободи він там не відчув і в 1914 погодився повернутися в «Російські сезони», куди його знову запросив Дагілєв через те, що Ніжинський мав піти, тому що Дагілєв не міг пробачити таємниче вінчання з угорською балериною Рамолою Пульською під час гастролів у Буэнос-Айресе. У «Російських сезонах» Фокін поставив «Метелика» Шумана, «Золотого півня» Римського-Корксакова, «Мідаса» Штейнберга й «Легенду про Йосифа» Штрауса. Успіх усіх тих постановок був досить помірним. Сезон 1914 року виявився останнім для співробітництва Фокіна й Дягілєва. Сергій Павлович ще робив спроби повернути великого хореографа, але Фокін розпрощався з «Російським Балетом» назавжди.
Пізня творчість
З 1914 по 1918 рік Фокін знову працював у Маріїнському театрі. Там він здійснив багато постановок, серед яких «Сон» М. Глінки, «Стєнька Разін» А. Глазунова, «Франческа да Ріміні» П. Чайковського, танці в більшості операх. Найбільш удалими стали балети «Ерос» Чайковського й «Арагонська хотя» Глінки. Після Жовтневої реполюції Фокін надав перевагу еміграції й поїхав з сім'єю в Стокгольм. Там він пробув до 1919 року та здійснив постановку «Петрушки». У тому ж році отримав доленосну пропозицію переїхати до США, яке і прийняв. У 1921 році в Нью-Йорку Фокін відкриває першу в США балетну школу. У 1930 році він спробував свої сили в Голівуді, але пісня перших кінематографічних експериментів продюсери назвали його кінострічки «занадто художніми». Останнє десятиліття творчої діяльності Фокіна характеризується відродження класичної хореографії одночасно із занепадом творчої діяльності. Балетів, схожих на «Петрушку» чи «Шопеніану» він уже не створював. У цьому періоді можна виділити лише балети «Паганіні» (1939) на музику С. Рахманінова й «Російського солдата» С. Прокофьєва (1942). Помер Михайло Михайлович 22 серпня 1942 року, залишив після собою 70 балетів і славу головного романтика балетної сцени.
Значення особистості
Фокін здійснив прорив у розумінні драматургії танцю. Він одним із перших реалізував ідеї, висказані ще у 18 столітті Ж. Ж. Новерром, з'єднавши у своїх балетах танець, музику й образотворче мистецтво, опираючись на естетику умільців. Він зрікся тяжковагомості балетних спекталів 19 століття, протиставивши їм короткі одноактні імпресіоністичні балети, такі як «Бачення троянди» або «Сільфіди». Підхоплений загальноєвропейською течією до драматизації та створення на театральній спеці реалістичних образів, Фокін намагався це перетворити на балетному майданчику. Він спростовував естетику Петіпа, доходячи у своїх балетах до натуралізму Антуана. Так, в одній зі сцен балету «Ніч у Єгипті» героїня Анни Павлової грає зі змією. Фокін захотів провести цей трюк із живою змією, але та виявилася поганою актрисою — раз охопивши руку вона більше не захотіла рухатися. У своїх найкращих балетах він наділяв кожного героя особливою пластичною мовою, що розкривала сутність персонажа. Трагедія Петрушки, таємничість Жар-птиці, казковість Золотого Раба — буквально кожен зі створених ним образів у період свого творчого розквіту 1907–1912 років являє собою закінчене й витончене творіння балетного генія Фокіна. Саме у Фокінських балетах розкрився ще один великий геній балету — Вацлав Ніжинський, котрий своєю творчістю та фокінською хореографією перевернув уявлення та значення чоловічого танцю в балеті. До цього балет уважався більшою мірою жіночим ремеслом. Ніжинський затьмарив навіть Анну Павлову, змусивши її покинути Дягілєвську антрепризу. Своєю творчістю Фокін дав потужний імпульс розвиткові танцю як у Росії, так і в Європі, проклавши хлях від академічного танцю до вільного.
Див. також
Библіографія
- 1981 — Михайло Фокін. «Проти течії» = Сценарії й задуми балетів. Статті, інтерв’ю й листи / , Г.Н.Добровольська, П.С.Лінде, , Н.П.Рєне-Рославлєва, Г.В.Томсон. — переклади: , Ю.А.Добровольська, В.М.Павлоцький. — Петербург : "Искусство", 1981. — Т. 2-ге видання. — 510 с. — 30 000 прим.
- Добровольська Г. Михайло Фокін. Російський період. — СПб. : Гіперіон, 2004. — 496 с. — .
Примітки
- Find a Grave — 1996.
Посилання
- В енциклопедії Кругосвет (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlo Mihajlovich Fokin 23 kvitnya 5 travnya 1880 18800505 22 serpnya 1942 rosijskij i amerikanskij solist baletu j horeograf yakij uvazhayetsya zasnovnikom suchasnogo klasichnogo romantichnogo baletu Mihajlo Fokinfr Michel FokineIm ya pri narodzhenniMihajlo Mihajlovich FokinNarodivsya23 kvitnya 5 travnya 1880 1880 05 05 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPomer22 serpnya 1942 1942 08 22 62 roki Nyu Jork SShAPohovannyad 1 GromadyanstvoRosijska imperiya SShADiyalnistartist baletu horeograf baletmejster pismennik libretistAlma materAkademiya rosijskogo baletu imeni A Ya VaganovoyiNapryamok baletmejster Konfesiyapravoslavna cerkvaU shlyubi zdNagorodi Fokin Mihajlo Mihajlovich u VikishovishiDitinstvoMihajlo Mihajlovich Fokin narodivsya v kupeckij rodini Mati duzhe lyubila teatr i sama u svij chas mriyala pro scenu ale yiyi scenichne zhittya ne sklalosya j usyu svoyu pristrast i lyubov do teatralnogo mistectva vona peredala svoyim dityam Mihajlo ris krasivim visokim i talanovitim hlopchikom j usya sim ya vvazhala sho baletna scena bude najkrashim majbutnim dlya nogo Ale golova simejstva kupec Fokin vvazhav ce zanyattya nedostojnim cholovika ta zaboroniv sinu zajmatisya tancem Ale v 1889 roci mati vidvela Mihajla v Imperatorsku baletnu shkolu Sankt Peterburga na vstupni ispiti prihovavshi ce vid golovi simejstva kudi jogo j zarahuvali Batkovi prijshlosya zmiritisya z cim Navchavsya Fokin u Pavla Gerdta Platona Karsavina Mikoli Legata V akademiyi veliku uvagu pridilyali profesijnij pidgotovci ta majzhe ves chas vidvodili na repeticiyi usi inshi predmeti vvazhalis drugoryadnimi Mihajlo Mihajlovich uzhe z pershih rokiv robiv uspihi v navchanni sho u svoyu chergu ne zavazhalo jomu cikavitisya malyuvannyam i muzikoyu navchivsya gri na balalajci skripci j pianino U muzeyi Leningradskogo horeografichnogo uchilisha zbereglosya dekilka hudozhnih robit Fokina stvorenih u realistichnomu klyuchi Takozh vin brav uchast u riznih muzichnih gurtkah navit grav u vidomomu na toj chas orkestri narodnih instrumentiv V Andryeyeva Pershij vistup na velikij sceni vidbuvsya v 1890 roci v baleti Splyacha krasunya v nomeri dityachih tanciv A v 1892 roci vin buv uchasnikom prem yernogo pokazu Luskunchika Mariyinskij teatrU 1898 roci tilki no zakinchivshi akademiyu buv prijnyatij do Mariyinskogo teatru odrazu yak solist Vin vikonuvav solni partiyi v riznih klasichnih baletah Splyacha krasunya Pahita Korsar i v inshih Prote narostannya zadovolenosti u klasichnomu tanci zmusilo jogo navit podumuvati pro te shob zalishiti teatralnu scenu zaradi malyuvannya j muziki Perelomnim viyavivsya 1902 rik koli jomu zaproponuvali stati vchitelem uv Imperatorskij baletnij shkoli de vin mig pochati realizuvati svoyi revolyucijni ideyi Cya podiya j povernula molodomu horeografu bazhannya prodovzhuvati baletnu diyalnist U 1904 roci Fokin napisav list u Direkciyu Imperatorskih teatriv u yakomu buli okresleni osnovni shlyahi peretvorennya klasichnogo tancyu Zamist tradicijnogo dualizmu balet povinen garmonichno poyednati tri najvazhlivishih elementi muziku dekoraciyi ta plastichne mistectvo tanec povinen piddavatisya osmislennyu Ruhi tila ne povinni opuskatisya do banalnoyi plastiki Tanec povinen vidobrazhati dushu List zalishivsya bez vidpovidi ale ce ne zavazhalo Fokinu staviti svoyi scenichni eksperimenti u nogo buli potuzhni zahisniki Oleksandr Benua j navit Marius Petipa chiyu hudozhnyu maneru vin tak nastirlivo vidhilyav Ce prote ne zavazhalo jomu vidnositisya do Petipa z bilshoyu povagoyu Retelno vivchivshi istoriyu mistectva j tancyu Davnoyi Greciyi Fokin stvoriv balet Acis i Galateya u yakomu zmig chastkovo realizuvati svoyi ideyi Prem yera spektaklyu vidbulasya 20 kvitnya 1905 roku j bula odobrena hudozhnoyu gromadoyu Nastupnoyu robotoyu sho zakripila uspih stala postanovka v 1906 roci shkilnogo spektaklyu Son u litnyu nich za Shekspirom U zali buli prisutni kritiki j hudozhniki z ob yednannya Svit mistectva i voni spravdi ocinili yaskravu individualnist smak i stil Fokina U tomu zh roci artistami baletu bula zaproponovana ideya stvorennya blagotvorchogo spektaklyu ideya bula prijnyata j Fokin postaviv Vinogradnu lozu Antona Rubinshtejna U nastupnomu roci nim buli postavleni Evnika Shopeniana Paviljon Armidi i Pomirayuchij lebid U 1908 u spivpraci z deyakimi postaviv balet Yegipetski nochi na syuzhet noveli Teofilya Gotye Nich u Yegipti Rosijski sezoniU 1908 roci Oleksandr Benua predstaviv molodogo horeografa Sergiyu Dyagilyevu yakij zahoplyuvavsya Fokinim Do togo chasu Dyagilyev uzhe pokazav Yevropi rosijsku operu zhivopis i kompoziciyu Velikij mitec pislya absolyutnogo uspihu bilsh tradicijnih vidiv mistectv userjoz dumav pro balet kotrij u Yevropi buv uzhe majzhe zabutij I vin pobachivshi u Fokini svogo odnodumcya zaprosiv jogo u svij balet yak baletmejstera U 1909 roci Fokin prijnyav zaproshennya Sergiya Dyagilyeva vidpravitisya do Parizhu ta stati horeografom Rosijskogo baletu U comu zh roci vzhe ranishe pokazani roboti Fokina v Mariyinskomu teatri Dyagilyev veze do Parizhu Uspih buv absolyutnim j uchasniki dyagilyevskoyi trupi na choli z Fokinim Anna Pavlova Tamara Karsavina Vaclava Nizhinskij stali vsesvitno vidomimi Kozhen rik Dyagilyev vimagav vid svoyeyi trupi novih postanovok i v 1910 roci Parizhu buli predstavleni Zhar pticya Sheherazada povernuta na svoyu istorichnu batkivshinu Zhizel Sered nastupnih robit Fokina mozhna viokremiti Petrushku 1911 Bachennya troyandi 1911 Tamar 1912 i Dafnis i Hloya 1912 Prote narostannya naprugi mizh Dyagilyevim i Fokinim prizvelo vreshti resht do rozrivu Dagilyev uvazhav sho Fokin pochav povtoryuvatisya u toj chas yak vin potrebuvav novih idej i form Mihajlo Mihajlovich u svoyu chergu zauvazhuvav Pro yake mistectvo mozhe jti mova koli yedina cil provokaciyi Potajki vid Fokina Dagilyev pochav prosuvati svogo ulyublencya Vaclava Nizhinskogo yak horeografa doruchivshi jomu postanovku Poslyapoludnevogo vidpochinku Favna Bilsh togo Dagilyev doruchiv pidnyati zavisu na spektakli Dafnis i Hloya na 30 hvilin ranishe a publika zajnyala svoyi miscya lishe do seredini spektaklyu Pro podalshe spivrobitnictvo ne moglo buti j movi Pislya rozrivu z Rosijskimi sezonami Fokin povernuvsya do Mariyinskogo teatru ale zvichnoyi jomu svobodi vin tam ne vidchuv i v 1914 pogodivsya povernutisya v Rosijski sezoni kudi jogo znovu zaprosiv Dagilyev cherez te sho Nizhinskij mav piti tomu sho Dagilyev ne mig probachiti tayemniche vinchannya z ugorskoyu balerinoyu Ramoloyu Pulskoyu pid chas gastroliv u Buenos Ajrese U Rosijskih sezonah Fokin postaviv Metelika Shumana Zolotogo pivnya Rimskogo Korksakova Midasa Shtejnberga j Legendu pro Josifa Shtrausa Uspih usih tih postanovok buv dosit pomirnim Sezon 1914 roku viyavivsya ostannim dlya spivrobitnictva Fokina j Dyagilyeva Sergij Pavlovich she robiv sprobi povernuti velikogo horeografa ale Fokin rozproshavsya z Rosijskim Baletom nazavzhdi Piznya tvorchistFokin u 1914 Z 1914 po 1918 rik Fokin znovu pracyuvav u Mariyinskomu teatri Tam vin zdijsniv bagato postanovok sered yakih Son M Glinki Styenka Razin A Glazunova Francheska da Rimini P Chajkovskogo tanci v bilshosti operah Najbilsh udalimi stali baleti Eros Chajkovskogo j Aragonska hotya Glinki Pislya Zhovtnevoyi repolyuciyi Fokin nadav perevagu emigraciyi j poyihav z sim yeyu v Stokgolm Tam vin probuv do 1919 roku ta zdijsniv postanovku Petrushki U tomu zh roci otrimav dolenosnu propoziciyu pereyihati do SShA yake i prijnyav U 1921 roci v Nyu Jorku Fokin vidkrivaye pershu v SShA baletnu shkolu U 1930 roci vin sprobuvav svoyi sili v Golivudi ale pisnya pershih kinematografichnih eksperimentiv prodyuseri nazvali jogo kinostrichki zanadto hudozhnimi Ostannye desyatilittya tvorchoyi diyalnosti Fokina harakterizuyetsya vidrodzhennya klasichnoyi horeografiyi odnochasno iz zanepadom tvorchoyi diyalnosti Baletiv shozhih na Petrushku chi Shopenianu vin uzhe ne stvoryuvav U comu periodi mozhna vidiliti lishe baleti Paganini 1939 na muziku S Rahmaninova j Rosijskogo soldata S Prokofyeva 1942 Pomer Mihajlo Mihajlovich 22 serpnya 1942 roku zalishiv pislya soboyu 70 baletiv i slavu golovnogo romantika baletnoyi sceni Znachennya osobistostiFokin zdijsniv proriv u rozuminni dramaturgiyi tancyu Vin odnim iz pershih realizuvav ideyi viskazani she u 18 stolitti Zh Zh Noverrom z yednavshi u svoyih baletah tanec muziku j obrazotvorche mistectvo opirayuchis na estetiku umilciv Vin zriksya tyazhkovagomosti baletnih spektaliv 19 stolittya protistavivshi yim korotki odnoaktni impresionistichni baleti taki yak Bachennya troyandi abo Silfidi Pidhoplenij zagalnoyevropejskoyu techiyeyu do dramatizaciyi ta stvorennya na teatralnij speci realistichnih obraziv Fokin namagavsya ce peretvoriti na baletnomu majdanchiku Vin sprostovuvav estetiku Petipa dohodyachi u svoyih baletah do naturalizmu Antuana Tak v odnij zi scen baletu Nich u Yegipti geroyinya Anni Pavlovoyi graye zi zmiyeyu Fokin zahotiv provesti cej tryuk iz zhivoyu zmiyeyu ale ta viyavilasya poganoyu aktrisoyu raz ohopivshi ruku vona bilshe ne zahotila ruhatisya U svoyih najkrashih baletah vin nadilyav kozhnogo geroya osoblivoyu plastichnoyu movoyu sho rozkrivala sutnist personazha Tragediya Petrushki tayemnichist Zhar ptici kazkovist Zolotogo Raba bukvalno kozhen zi stvorenih nim obraziv u period svogo tvorchogo rozkvitu 1907 1912 rokiv yavlyaye soboyu zakinchene j vitonchene tvorinnya baletnogo geniya Fokina Same u Fokinskih baletah rozkrivsya she odin velikij genij baletu Vaclav Nizhinskij kotrij svoyeyu tvorchistyu ta fokinskoyu horeografiyeyu perevernuv uyavlennya ta znachennya cholovichogo tancyu v baleti Do cogo balet uvazhavsya bilshoyu miroyu zhinochim remeslom Nizhinskij zatmariv navit Annu Pavlovu zmusivshi yiyi pokinuti Dyagilyevsku antreprizu Svoyeyu tvorchistyu Fokin dav potuzhnij impuls rozvitkovi tancyu yak u Rosiyi tak i v Yevropi proklavshi hlyah vid akademichnogo tancyu do vilnogo Div takozhBalet u ShveciyiBibliografiya1981 Mihajlo Fokin Proti techiyi Scenariyi j zadumi baletiv Statti interv yu j listi G N Dobrovolska P S Linde N P Ryene Roslavlyeva G V Tomson perekladi Yu A Dobrovolska V M Pavlockij Peterburg Iskusstvo 1981 T 2 ge vidannya 510 s 30 000 prim Dobrovolska G Mihajlo Fokin Rosijskij period SPb Giperion 2004 496 s ISBN 5 89332 099 9 PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056PosilannyaV enciklopediyi Krugosvet ros