Тере́щенко Миха́йло Іва́нович (18 (30) березня 1886, Київ, Російська імперія — 1 квітня 1956, Монако) — український підприємець, цукровар та землевласник, меценат. У березні-травні 1917 року — міністр фінансів, у травні-жовтні 1917 року — міністр закордонних справ у Тимчасовому уряді Росії.
Михайло Іванович Терещенко | |
---|---|
Народився | 18 (30) березня 1886 Київ, Російська імперія[1] |
Помер | 1 квітня 1956[1] (70 років) Монте-Карло |
Підданство | Російська імперія |
Національність | українець |
Діяльність | дипломат, політик, правник, підприємець, sugar refiner, банкір, колекціонер мистецтва, видавець |
Галузь | право[2], бізнес[2], банківська справа[2], цукрова промисловість[2], політична діяльність[2], колекціонування[2] і видавнича справа[2] |
Alma mater | МДУ, Лейпцизький університет і КНУ імені Тараса Шевченка |
Знання мов | російська[2] |
Титул | Міністр фінансів (березень-травень 1917) Міністр закордонних справ (травень-жовтень 1917) |
Посада | d |
Рід | Терещенки (рід) |
Батько | Терещенко Іван Миколайович |
Мати | d |
Родичі | Іван Миколайович Єлизавета Михайлівна |
У шлюбі з | 1-ша Маргарет Терещенко (Ное) 2-га Хорст |
Діти | від 1-го шлюбу: дочка Мішель і син та від 2-го шлюбу: син Іван |
Герб Терещенків | |
|
Сім'я та освіта
Народився в сім'ї багатого цукровара і землевласника, нащадка козаків (особистий статок Михайла Терещенка оцінювався приблизно в 70 млн крб.). Батько — Іван Миколайович, мати — Єлизавета Михайлівна. Був одружений з громадянкою Франції Жанною Марією Маргаріт Ное, у цьому шлюбі народилися донька Маргарита і син , що жив у Франції, працював інженером в США і Бразилії. 1923 року подружжя розійшлося, 1929 року Михайло Терещенко одружився з норвежкою Еббою Хорст, молодшою за нього на 10 років. 1931 року в них народився син Іван.
Уже в ранньому дитинстві Михайло вільно володів французькою, англійською, німецькою мовами, розумів старогрецьку і латину (пізніше вільно володів 13 мовами). Закінчив Київську гімназію, вчився в Київському університеті, у 1905—1908 роках, вивчав економіку в Лейпцизькому університеті. Закінчив юридичний факультет Московського університету (1909 р., екстерном).
Юрист, видавець, промисловець
У 1909—1911 роках працював на катедрі римського та цивільного права Московського університету, покинув його разом з іншими ліберальними викладачами на знак протесту проти звільнення ректора, помічника ректора і проректора університету за розпорядженням міністра народної освіти Л. А. Кассо. У 1911—1912 роках був чиновником особливих доручень (без зарплатні) при Дирекції імператорських театрів. Став камер'юнкером. Володів разом із сестрами видавництвом «Сірін», що випускало книги літераторів «срібного століття», у тому числі роман Андрія Білого «Петербург». Підтримував дружні взаємини з Олександром Блоком. Вів світський спосіб життя, вважався балетоманом. Масон, член ложі Гальперна. При цьому активно займався бізнесом, був членом правління Всеросійського товариства цукрозаводів, членом ради Волзько-Камського банку і облікового комітету київського відділення Азовсько-Донського банку.
Діяльність під час Першої світової війни
Після початку Першої світової війни був уповноваженим передового загону Червоного Хреста на Південно-західному фронті, потім помічником із завідування санітарними організаціями на цьому фронті. Входив до складу Головного комітету Союзу міст, займав пост уповноваженого Головного комітету Земського союзу. З липня 1915 року був головою Київського військово-промислового комітету, у 1915—1917 роках також був товаришем (заступником) голови Центрального військово-промислового комітету О. І. Гучкова. Входив до складу Особливої наради з оборони. Незадовго до Лютневої революції брав участь у плануванні державного перевороту (разом з О. І. Гучковим і Н. В. Некрасовим; до змови був залучений і знайомий Терещенка генерал А. М. Кримов).
Міністр Тимчасового уряду
У першому складі Тимчасового уряду був міністром фінансів. Спільно з О. Ф. Керенським і Н. В. Некрасовим наполягав на створені коаліційного уряду з представниками соціалістичних партій. У другому — четвертому складах уряду був міністром закордонних справ. Як міністр закордонних справ виступав на підтримку виконання Росією своїх союзницьких зобов'язань, що означало продовження її участі в Першій світовій війні, хоча формально і прийняв гасло «миру без анексій і контрибуцій», відмовившись від непопулярної тези свого попередника П. Н. Мілюкова про «завоювання Константинополя і проток». У жовтні 1917 року вступив у конфлікт з військовим міністром А. І. Верховським, що вважав, що армія більш воювати не може.
У липні 1917 року брав участь у переговорах з Центральною Радою. Виступав за те, щоб питання України було вирішене після скликання Всеросійських Установчих Зборів. Разом з Олександром Керенським підтримував Центральну Раду, виступав проти дострокового вирішення «Українського питання»
Керівник у справах Тимчасового уряду В. Д. Набоков виділяв такі якості Терещенка, як гнучкість, бездуховність, відсутність у нього твердих переконань, продуманого плану, повний дилетантизм у питаннях зовнішньої політики (втім, ці якості дозволяли йому налагоджувати стосунки з різними політичними силами). За словами дипломата Р. Н. Михайлівського, Терещенко «прагнув, не виходячи, правда, із загальних рамок дореволюційної політики, поставити себе по-новому як представник революційного і демократичного уряду, який не може говорити тією ж мовою, що й царський». Михайлівський зазначав також, що
наскільки краще порівняно з Мілюковим удавалося Терещенку ладнати і з союзниками, і з Совдепом, наскільки ж він був абсолютно безособовий усередині свого відомства, дедалі більше стаючи слухняним знаряддям у руках його вищого персоналу. Якщо Мілюков по балканських питаннях, наприклад по константинопольському, займав власну позицію та змушував відомство її приймати, то Терещенко, навпаки, дуже уважно слухав, що йому говорили, і завжди погоджувався. Усі директори департаментів і начальники відділів були ним нескінченно задоволені, оскільки він не заважав їм управляти відомством.
Разом з іншими міністрами Тимчасового уряду Терещенко був арештований більшовиками в Зимовому палаці, був ув'язнений у Петропавлівській фортеці.
Емігрант
Весною 1918 року за викуп у 100 000 карбованців звільнений, емігрував до Фінляндії, звідти до Норвегії, потім жив у Франції та Великій Британії. Підтримував «Білий рух».
З 1921 року був членом Торговельно-промислового і фінансового комітетів. Втративши весь статок у Росії, він успішно займався бізнесом за кордоном, був співвласником декількох фінансових компаній та банків у Франції і на Мадагаскарі. Працював у компанії «Мадал» у Мозамбіку в 1950-х. Був благодійником, створював притулки для українських емігрантів і допомагав їх облаштовувати, але не афішував цей бік своєї діяльності.
Див. також
Примітки
- Терещенко Михаил Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Czech National Authority Database
Посилання
- Терещенко Михайло Іванович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.236-237
- Терещенко // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — . [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Терещенко Михайло // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1890. — 1000 екз.
- at Вашъ Кіевъ (Your Kiev) project. (рос.)
- // Газета по-украински. — 2006. — 24 березня.
- Салтан А. Н. История олигархов. Михаил Терещенко: лучший друг Керенского и личный враг Гитлера. — Заглавие с экрана. — 13.02.16.(рос.) [ 16 лютого 2016 у Wayback Machine.]
Джерела
- Головченко В. І. Терещенко Михайло Іванович // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
- Донік О. М. Терещенко Михайло Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 61. — .
- Абліцов В. Г. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. — К. : КИТ, 2007. — 436 с.
- Серков А. И. Русское масонство. 1731—2000: энциклопедический словарь. — М., 2001. — С. 793—794. (рос.)
- Михайловский Г. Н. Записки. Книга 1. — М., 1993. (рос.)
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (вересень 2013) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tere shenko Miha jlo Iva novich 18 30 bereznya 1886 18860330 Kiyiv Rosijska imperiya 1 kvitnya 1956 Monako ukrayinskij pidpriyemec cukrovar ta zemlevlasnik mecenat U berezni travni 1917 roku ministr finansiv u travni zhovtni 1917 roku ministr zakordonnih sprav u Timchasovomu uryadi Rosiyi Mihajlo Ivanovich TereshenkoNarodivsya18 30 bereznya 1886 Kiyiv Rosijska imperiya 1 Pomer1 kvitnya 1956 1956 04 01 1 70 rokiv Monte KarloPiddanstvoRosijska imperiyaNacionalnistukrayinecDiyalnistdiplomat politik pravnik pidpriyemec sugar refiner bankir kolekcioner mistectva vidavecGaluzpravo 2 biznes 2 bankivska sprava 2 cukrova promislovist 2 politichna diyalnist 2 kolekcionuvannya 2 i vidavnicha sprava 2 Alma materMDU Lejpcizkij universitet i KNU imeni Tarasa ShevchenkaZnannya movrosijska 2 TitulMinistr finansiv berezen traven 1917 Ministr zakordonnih sprav traven zhovten 1917 PosadadRidTereshenki rid BatkoTereshenko Ivan MikolajovichMatidRodichiIvan Mikolajovich Yelizaveta MihajlivnaU shlyubi z1 sha Margaret Tereshenko Noe 2 ga HorstDitivid 1 go shlyubu dochka Mishel i sin ta vid 2 go shlyubu sin IvanGerb Gerb Tereshenkiv Mediafajli u Vikishovishi Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Tereshenko Sim ya ta osvitaNarodivsya v sim yi bagatogo cukrovara i zemlevlasnika nashadka kozakiv osobistij statok Mihajla Tereshenka ocinyuvavsya priblizno v 70 mln krb Batko Ivan Mikolajovich mati Yelizaveta Mihajlivna Buv odruzhenij z gromadyankoyu Franciyi Zhannoyu Mariyeyu Margarit Noe u comu shlyubi narodilisya donka Margarita i sin sho zhiv u Franciyi pracyuvav inzhenerom v SShA i Braziliyi 1923 roku podruzhzhya rozijshlosya 1929 roku Mihajlo Tereshenko odruzhivsya z norvezhkoyu Ebboyu Horst molodshoyu za nogo na 10 rokiv 1931 roku v nih narodivsya sin Ivan Uzhe v rannomu ditinstvi Mihajlo vilno volodiv francuzkoyu anglijskoyu nimeckoyu movami rozumiv starogrecku i latinu piznishe vilno volodiv 13 movami Zakinchiv Kiyivsku gimnaziyu vchivsya v Kiyivskomu universiteti u 1905 1908 rokah vivchav ekonomiku v Lejpcizkomu universiteti Zakinchiv yuridichnij fakultet Moskovskogo universitetu 1909 r eksternom Yurist vidavec promislovecU 1909 1911 rokah pracyuvav na katedri rimskogo ta civilnogo prava Moskovskogo universitetu pokinuv jogo razom z inshimi liberalnimi vikladachami na znak protestu proti zvilnennya rektora pomichnika rektora i prorektora universitetu za rozporyadzhennyam ministra narodnoyi osviti L A Kasso U 1911 1912 rokah buv chinovnikom osoblivih doruchen bez zarplatni pri Direkciyi imperatorskih teatriv Stav kamer yunkerom Volodiv razom iz sestrami vidavnictvom Sirin sho vipuskalo knigi literatoriv sribnogo stolittya u tomu chisli roman Andriya Bilogo Peterburg Pidtrimuvav druzhni vzayemini z Oleksandrom Blokom Viv svitskij sposib zhittya vvazhavsya baletomanom Mason chlen lozhi Galperna Pri comu aktivno zajmavsya biznesom buv chlenom pravlinnya Vserosijskogo tovaristva cukrozavodiv chlenom radi Volzko Kamskogo banku i oblikovogo komitetu kiyivskogo viddilennya Azovsko Donskogo banku Diyalnist pid chas Pershoyi svitovoyi vijniPislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni buv upovnovazhenim peredovogo zagonu Chervonogo Hresta na Pivdenno zahidnomu fronti potim pomichnikom iz zaviduvannya sanitarnimi organizaciyami na comu fronti Vhodiv do skladu Golovnogo komitetu Soyuzu mist zajmav post upovnovazhenogo Golovnogo komitetu Zemskogo soyuzu Z lipnya 1915 roku buv golovoyu Kiyivskogo vijskovo promislovogo komitetu u 1915 1917 rokah takozh buv tovarishem zastupnikom golovi Centralnogo vijskovo promislovogo komitetu O I Guchkova Vhodiv do skladu Osoblivoyi naradi z oboroni Nezadovgo do Lyutnevoyi revolyuciyi brav uchast u planuvanni derzhavnogo perevorotu razom z O I Guchkovim i N V Nekrasovim do zmovi buv zaluchenij i znajomij Tereshenka general A M Krimov Ministr Timchasovogo uryaduU pershomu skladi Timchasovogo uryadu buv ministrom finansiv Spilno z O F Kerenskim i N V Nekrasovim napolyagav na stvoreni koalicijnogo uryadu z predstavnikami socialistichnih partij U drugomu chetvertomu skladah uryadu buv ministrom zakordonnih sprav Yak ministr zakordonnih sprav vistupav na pidtrimku vikonannya Rosiyeyu svoyih soyuznickih zobov yazan sho oznachalo prodovzhennya yiyi uchasti v Pershij svitovij vijni hocha formalno i prijnyav gaslo miru bez aneksij i kontribucij vidmovivshis vid nepopulyarnoyi tezi svogo poperednika P N Milyukova pro zavoyuvannya Konstantinopolya i protok U zhovtni 1917 roku vstupiv u konflikt z vijskovim ministrom A I Verhovskim sho vvazhav sho armiya bilsh voyuvati ne mozhe U lipni 1917 roku brav uchast u peregovorah z Centralnoyu Radoyu Vistupav za te shob pitannya Ukrayini bulo virishene pislya sklikannya Vserosijskih Ustanovchih Zboriv Razom z Oleksandrom Kerenskim pidtrimuvav Centralnu Radu vistupav proti dostrokovogo virishennya Ukrayinskogo pitannya Kerivnik u spravah Timchasovogo uryadu V D Nabokov vidilyav taki yakosti Tereshenka yak gnuchkist bezduhovnist vidsutnist u nogo tverdih perekonan produmanogo planu povnij diletantizm u pitannyah zovnishnoyi politiki vtim ci yakosti dozvolyali jomu nalagodzhuvati stosunki z riznimi politichnimi silami Za slovami diplomata R N Mihajlivskogo Tereshenko pragnuv ne vihodyachi pravda iz zagalnih ramok dorevolyucijnoyi politiki postaviti sebe po novomu yak predstavnik revolyucijnogo i demokratichnogo uryadu yakij ne mozhe govoriti tiyeyu zh movoyu sho j carskij Mihajlivskij zaznachav takozh sho naskilki krashe porivnyano z Milyukovim udavalosya Tereshenku ladnati i z soyuznikami i z Sovdepom naskilki zh vin buv absolyutno bezosobovij useredini svogo vidomstva dedali bilshe stayuchi sluhnyanim znaryaddyam u rukah jogo vishogo personalu Yaksho Milyukov po balkanskih pitannyah napriklad po konstantinopolskomu zajmav vlasnu poziciyu ta zmushuvav vidomstvo yiyi prijmati to Tereshenko navpaki duzhe uvazhno sluhav sho jomu govorili i zavzhdi pogodzhuvavsya Usi direktori departamentiv i nachalniki viddiliv buli nim neskinchenno zadovoleni oskilki vin ne zavazhav yim upravlyati vidomstvom Razom z inshimi ministrami Timchasovogo uryadu Tereshenko buv areshtovanij bilshovikami v Zimovomu palaci buv uv yaznenij u Petropavlivskij forteci EmigrantYahta Iolanda sho nalezhala Tereshenku Vesnoyu 1918 roku za vikup u 100 000 karbovanciv zvilnenij emigruvav do Finlyandiyi zvidti do Norvegiyi potim zhiv u Franciyi ta Velikij Britaniyi Pidtrimuvav Bilij ruh Z 1921 roku buv chlenom Torgovelno promislovogo i finansovogo komitetiv Vtrativshi ves statok u Rosiyi vin uspishno zajmavsya biznesom za kordonom buv spivvlasnikom dekilkoh finansovih kompanij ta bankiv u Franciyi i na Madagaskari Pracyuvav u kompaniyi Madal u Mozambiku v 1950 h Buv blagodijnikom stvoryuvav pritulki dlya ukrayinskih emigrantiv i dopomagav yih oblashtovuvati ale ne afishuvav cej bik svoyeyi diyalnosti Div takozhTereshenki rid PrimitkiTereshenko Mihail Ivanovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Czech National Authority Database d Track Q13550863PosilannyaTereshenko Mihajlo Ivanovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 236 237 Tereshenko Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 20 listopada 2016 u Wayback Machine Tereshenko Mihajlo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1890 1000 ekz at Vash Kiev Your Kiev project ros Gazeta po ukrainski 2006 24 bereznya Saltan A N Istoriya oligarhov Mihail Tereshenko luchshij drug Kerenskogo i lichnyj vrag Gitlera Zaglavie s ekrana 13 02 16 ros 16 lyutogo 2016 u Wayback Machine DzherelaGolovchenko V I Tereshenko Mihajlo Ivanovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 Donik O M Tereshenko Mihajlo Ivanovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 61 ISBN 978 966 00 1359 9 Ablicov V G Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s Serkov A I Russkoe masonstvo 1731 2000 enciklopedicheskij slovar M 2001 S 793 794 ros Mihajlovskij G N Zapiski Kniga 1 M 1993 ros Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami veresen 2013