Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Михайло Данилович Палій-Сидорянський (8 листопада 1895, Біла Церква — 1963, Прага, Чехословаччина) — полковник Армії УНР.
| Михайло Палій-Сидорянський | |
|---|---|
 Полковник | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 8 листопада 1895 Біла Церква |
| Смерть | 1963 м. Прага,  Чехія |
| Військова служба | |
| Приналежність |  УНР |
| Війни / битви | Перша світова війна Українсько-радянська війна Перший зимовий похід Другий зимовий похід |
| Командування | |
| командир 4-го кінного полку 4-ї Київської стрілецької дивізії | |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Життєпис
Михайло Палій-Сидорянський народився 8 листопада 1895 у Білій Церкві.
Навчання
Дитинство провів на родинному хуторі Сидори.
1910 року закінчив 6 класів білоцерківської гімназії. Був учасником українських учнівських гуртків, а пізніше студентського руху.
1912 року закінчив із відзнакою гімназію «Імператора Петра Великого» в Петербурзі. Цього ж року вступив до Петербурзького гірничого інституту.
В українській армії
Протягом 1914—1915 Михайло Палій-Сидорянський юнкер Михайлівської артилерійської школи (Петербург). Здобувши чин прапорщика, до січня 1917 служив у артилерійській батареї царської армії.
Після Лютневої революції взяв активну участь в українізації частин російської армії, був делегатом полкових, дивізійних і корпусних з'їздів, а також делегатом 2-го і 3-го всеукраїнських з'їздів військових у Києві.
Закінчив Інструкторську школу старшин.
У січні 1918 командир кінного дивізіону залізничного полку, активний учасник боїв за Київ, отримав поранення у ліву ногу.
Михайло Палій-Сидорянський — один із організаторів і безпосередніх учасників антигетьманського повстання. Зокрема він писав :
Коли Національний Союз вирішив зробити повстання проти гетьмана мене було призначено командиром залізничного полку, з наказом розпочати повстання у Київі. Для розробки пляну повстання представниками всіх військових формацій у Київі був утворений так званий Київський Революційний Штаб, в який я ввійшов представником. На засіданні штабу на Михайлівській вул. в пом. п. Антоновича (я) був заарештований…
У листопаді 1918 р. був одним із активних учасників протигетьманського повстання на Київщині.
Палія-Сидорянського разом з Юрком Тютюнником, Соломінським та Хилецьким засудили до розстрілу, виконання якого призначено на 13 грудня 1918 року. Довідавшись про це, революціонери несподівано обеззброїли варту та комендантську сотню в Печерській фортеці, а також гетьманський панцерний відділ. 150 політичних в'язнів, що сиділи у фортеці, а тепер повстанців, на світанку вийшли на вулиці Києва й після завзятого бою за допомогою робітників опівдні 14 грудня оволоділи Печерськом, Звіринцем, Липками, Подолом. Внаслідок цього повстання війська Директорії наступного дня увійшли до столиці. Палія-Сидорянського було призначено помічником коменданта Києва та околиць.
Після окупації Києва більшовиками, Палій-Сидорянський разом із комендатурою евакуювався до міста Жмеринки, де в лютому 1919 взяв участь в її обороні від більшовиків.
У лавах повстанців
Під час одного з боїв Михайла Палія поранено в руку, однак місцеві жителі врятували його. Переховувався у селах Таращанського повіту, населення якого навесні 1919 року виступило проти більшовиків.
Підлікувавшись, став до лав повстанців, спочатку козаком, а згодом начальником команди розвідників повстанського загону на Таращанщині. Пізніше його призначено начальником кінноти, а пізніше отаманом повстанських відділів Таращанського повіту.
У липні 1919 підпорядковані йому загони з'єдналися з частиною отамана Юрка Тютюнника. З району Звенигородки повстанці вирушили назустріч Дієвій армії УНР. Приєдналися до неї наприкінці липня 1919 року. Старшина Київської групи Дієвої армії УНР. З травня 1920 р. — начальник розвідчого відділу штабу 4-ї Київської дивізії Армії УНР. З жовтня 1920 р. вже як командир 4-го кінного полку 4-ї Київської стрілецької дивізії, Палій-Сидорянський брав участь у багатьох боях проти червоних і денікінців.
Після інтернування Армії УНР перебував у таборах Вадовиці, Олександрів-Куявський, Щипйорно…
Участь у Другому зимовому поході
У жовтні 1921 в районі Гусятина Палій-Сидорянський сформував Групу особливого призначення повстанської армії УНР Юрка Тютюнника і в ніч на 25 жовтня 4-й кінний корпус 4-ї київської петлюрівської дивізії під командуванням полковника Палія в кількості 600 вояків перейшов Збруч, де вів бойові дії та партизанив під час Другого Зимового походу Ю. Тютюнника. За донесенням радянських прикордонників, це відбулося під с. Ляцкорунь Кам'янецького повіту Подільської губернії.
1 листопада 1921 року Подільська група полковника Михайла Палія-Сидорянського вступила у бій з кавалерією та піхотою червоних між селами Браталів та Авратин. У районі села Мотрунки супротивнику вдалося відтяти медичний околодок, котрий віз із канцелярією ще кілька груп українських вояків. Загалом відрізаними виявилися 30 піших — переважно беззбройних- та 10-14 кінних вояків, вони сховалися в лісі, й більшовицькі кіннотники їх не знайшли.
Діставши на початку листопада поранення (розривна куля розбила праве коліно) під подільським містечком Улановом, повернувся до Польщі. Був тричі прооперований.
Відмовився повертатися до таборів інтернованих українських вояків у Польщі, через що з 1 січня 1922 р. офіційно вважався дезертиром.
На еміграції
Проживав на українських землях, окупованих Польщею, брав активну участь у політичному житті. Зокрема під час виборів до парламенту у листопаді 1922 на Ковельщині багато прислужився до вибору українських послів. За свою діяльність потерпів від польської влади, котра позбавила його приватної посади і посадила до в'язниці, де він відсидів 5 місяців. Покарання освітній інструктор Ковельської «Просвіти» Михайло Палій-Сидорянський відбував у Луцькій в'язниці з листопада 1923 до квітня 1924 року.
Після звільнення жив у місті Ковелі на Волині, в родині відомого українського діяча і колишнього посла до сойму, доктора Пирогова.
Влітку 1924 полковник Палій-Сидорянський подає заяву до Української господарської академії в Подєбрадах (Чехословаччина). Закінчив її 30 червня 1932, здобувши фах інженера.
Палій-Сидорянський не належав до жодної партії. Не прийняв ні польського, ні чехословацького громадянства. Залишався громадянином УНР.
Жив у Празі, вчителював у місцевій гімназії, очолював спілку українських інвалідів у Чехословаччині.
У 1945 заарештований контррозвідкою Червоної армії «СМЕРШ», у 1945–1947 рр. перебував під слідством Міністерства державної безпеки СРСР, але зумів уникнути суду, був звільнений.
Помер Михайло Палій-Сидорянський у 1963 році у Празі.
Вшанування пам'яті
- 28 липня 2022 року у місті Біла Церква Київської області вулицю Піщана перша перейменували на вулицю Михайла Сидорянського.
- 28 липня 2022 року у селі Сидори Білоцерківського району Київської області вулицю Гагаріна перейменували на вулицю Михайла Сидорянського.
Література
- Омелянович-Павленко М. Спогади українського командарма. — Київ. — 2002.
- Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
- Український національно-визвольний рух ХХ ст.: ідейно-політичний, організаційний та військовий аспекти (до 90-річчя Другого Зимового походу, 70-річчя похідних груп ОУН та 70-річчя Олевської республіки). Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. — Житомир: Рута, 2011.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — .
Посилання
- Роман Коваль «Багряні жнива Української революції»
- Інститут історії України
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Palij Mihajlo Danilovich Palij Sidoryanskij 8 listopada 1895 Bila Cerkva 1963 Praga Chehoslovachchina polkovnik Armiyi UNR Mihajlo Palij Sidoryanskij PolkovnikZagalna informaciyaNarodzhennya8 listopada 1895 1895 11 08 Bila CerkvaSmert1963 1963 m Praga ChehiyaVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRVijni bitviPersha svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijna Pershij zimovij pohid Drugij zimovij pohidKomanduvannyakomandir 4 go kinnogo polku 4 yi Kiyivskoyi strileckoyi diviziyiNagorodi ta vidznakiHrest Simona PetlyuriZhittyepisMihajlo Palij Sidoryanskij narodivsya 8 listopada 1895 u Bilij Cerkvi Navchannya Ditinstvo proviv na rodinnomu hutori Sidori 1910 roku zakinchiv 6 klasiv bilocerkivskoyi gimnaziyi Buv uchasnikom ukrayinskih uchnivskih gurtkiv a piznishe studentskogo ruhu 1912 roku zakinchiv iz vidznakoyu gimnaziyu Imperatora Petra Velikogo v Peterburzi Cogo zh roku vstupiv do Peterburzkogo girnichogo institutu V ukrayinskij armiyi Protyagom 1914 1915 Mihajlo Palij Sidoryanskij yunker Mihajlivskoyi artilerijskoyi shkoli Peterburg Zdobuvshi chin praporshika do sichnya 1917 sluzhiv u artilerijskij batareyi carskoyi armiyi Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi vzyav aktivnu uchast v ukrayinizaciyi chastin rosijskoyi armiyi buv delegatom polkovih divizijnih i korpusnih z yizdiv a takozh delegatom 2 go i 3 go vseukrayinskih z yizdiv vijskovih u Kiyevi Zakinchiv Instruktorsku shkolu starshin U sichni 1918 komandir kinnogo divizionu zaliznichnogo polku aktivnij uchasnik boyiv za Kiyiv otrimav poranennya u livu nogu Mihajlo Palij Sidoryanskij odin iz organizatoriv i bezposerednih uchasnikiv antigetmanskogo povstannya Zokrema vin pisav Koli Nacionalnij Soyuz virishiv zrobiti povstannya proti getmana mene bulo priznacheno komandirom zaliznichnogo polku z nakazom rozpochati povstannya u Kiyivi Dlya rozrobki plyanu povstannya predstavnikami vsih vijskovih formacij u Kiyivi buv utvorenij tak zvanij Kiyivskij Revolyucijnij Shtab v yakij ya vvijshov predstavnikom Na zasidanni shtabu na Mihajlivskij vul v pom p Antonovicha ya buv zaareshtovanij U listopadi 1918 r buv odnim iz aktivnih uchasnikiv protigetmanskogo povstannya na Kiyivshini Paliya Sidoryanskogo razom z Yurkom Tyutyunnikom Solominskim ta Hileckim zasudili do rozstrilu vikonannya yakogo priznacheno na 13 grudnya 1918 roku Dovidavshis pro ce revolyucioneri nespodivano obezzbroyili vartu ta komendantsku sotnyu v Pecherskij forteci a takozh getmanskij pancernij viddil 150 politichnih v yazniv sho sidili u forteci a teper povstanciv na svitanku vijshli na vulici Kiyeva j pislya zavzyatogo boyu za dopomogoyu robitnikiv opivdni 14 grudnya ovolodili Pecherskom Zvirincem Lipkami Podolom Vnaslidok cogo povstannya vijska Direktoriyi nastupnogo dnya uvijshli do stolici Paliya Sidoryanskogo bulo priznacheno pomichnikom komendanta Kiyeva ta okolic Pislya okupaciyi Kiyeva bilshovikami Palij Sidoryanskij razom iz komendaturoyu evakuyuvavsya do mista Zhmerinki de v lyutomu 1919 vzyav uchast v yiyi oboroni vid bilshovikiv U lavah povstanciv Pid chas odnogo z boyiv Mihajla Paliya poraneno v ruku odnak miscevi zhiteli vryatuvali jogo Perehovuvavsya u selah Tarashanskogo povitu naselennya yakogo navesni 1919 roku vistupilo proti bilshovikiv Pidlikuvavshis stav do lav povstanciv spochatku kozakom a zgodom nachalnikom komandi rozvidnikiv povstanskogo zagonu na Tarashanshini Piznishe jogo priznacheno nachalnikom kinnoti a piznishe otamanom povstanskih viddiliv Tarashanskogo povitu U lipni 1919 pidporyadkovani jomu zagoni z yednalisya z chastinoyu otamana Yurka Tyutyunnika Z rajonu Zvenigorodki povstanci virushili nazustrich Diyevij armiyi UNR Priyednalisya do neyi naprikinci lipnya 1919 roku Starshina Kiyivskoyi grupi Diyevoyi armiyi UNR Z travnya 1920 r nachalnik rozvidchogo viddilu shtabu 4 yi Kiyivskoyi diviziyi Armiyi UNR Z zhovtnya 1920 r vzhe yak komandir 4 go kinnogo polku 4 yi Kiyivskoyi strileckoyi diviziyi Palij Sidoryanskij brav uchast u bagatoh boyah proti chervonih i denikinciv Pislya internuvannya Armiyi UNR perebuvav u taborah Vadovici Oleksandriv Kuyavskij Shipjorno Uchast u Drugomu zimovomu pohodi U zhovtni 1921 v rajoni Gusyatina Palij Sidoryanskij sformuvav Grupu osoblivogo priznachennya povstanskoyi armiyi UNR Yurka Tyutyunnika i v nich na 25 zhovtnya 4 j kinnij korpus 4 yi kiyivskoyi petlyurivskoyi diviziyi pid komanduvannyam polkovnika Paliya v kilkosti 600 voyakiv perejshov Zbruch de viv bojovi diyi ta partizaniv pid chas Drugogo Zimovogo pohodu Yu Tyutyunnika Za donesennyam radyanskih prikordonnikiv ce vidbulosya pid s Lyackorun Kam yaneckogo povitu Podilskoyi guberniyi 1 listopada 1921 roku Podilska grupa polkovnika Mihajla Paliya Sidoryanskogo vstupila u bij z kavaleriyeyu ta pihotoyu chervonih mizh selami Brataliv ta Avratin U rajoni sela Motrunki suprotivniku vdalosya vidtyati medichnij okolodok kotrij viz iz kancelyariyeyu she kilka grup ukrayinskih voyakiv Zagalom vidrizanimi viyavilisya 30 pishih perevazhno bezzbrojnih ta 10 14 kinnih voyakiv voni shovalisya v lisi j bilshovicki kinnotniki yih ne znajshli Distavshi na pochatku listopada poranennya rozrivna kulya rozbila prave kolino pid podilskim mistechkom Ulanovom povernuvsya do Polshi Buv trichi prooperovanij Vidmovivsya povertatisya do taboriv internovanih ukrayinskih voyakiv u Polshi cherez sho z 1 sichnya 1922 r oficijno vvazhavsya dezertirom Na emigraciyi Prozhivav na ukrayinskih zemlyah okupovanih Polsheyu brav aktivnu uchast u politichnomu zhitti Zokrema pid chas viboriv do parlamentu u listopadi 1922 na Kovelshini bagato prisluzhivsya do viboru ukrayinskih posliv Za svoyu diyalnist poterpiv vid polskoyi vladi kotra pozbavila jogo privatnoyi posadi i posadila do v yaznici de vin vidsidiv 5 misyaciv Pokarannya osvitnij instruktor Kovelskoyi Prosviti Mihajlo Palij Sidoryanskij vidbuvav u Luckij v yaznici z listopada 1923 do kvitnya 1924 roku Pislya zvilnennya zhiv u misti Koveli na Volini v rodini vidomogo ukrayinskogo diyacha i kolishnogo posla do sojmu doktora Pirogova Vlitku 1924 polkovnik Palij Sidoryanskij podaye zayavu do Ukrayinskoyi gospodarskoyi akademiyi v Podyebradah Chehoslovachchina Zakinchiv yiyi 30 chervnya 1932 zdobuvshi fah inzhenera Palij Sidoryanskij ne nalezhav do zhodnoyi partiyi Ne prijnyav ni polskogo ni chehoslovackogo gromadyanstva Zalishavsya gromadyaninom UNR Zhiv u Prazi vchitelyuvav u miscevij gimnaziyi ocholyuvav spilku ukrayinskih invalidiv u Chehoslovachchini U 1945 zaareshtovanij kontrrozvidkoyu Chervonoyi armiyi SMERSh u 1945 1947 rr perebuvav pid slidstvom Ministerstva derzhavnoyi bezpeki SRSR ale zumiv uniknuti sudu buv zvilnenij Pomer Mihajlo Palij Sidoryanskij u 1963 roci u Prazi Vshanuvannya pam yati28 lipnya 2022 roku u misti Bila Cerkva Kiyivskoyi oblasti vulicyu Pishana persha perejmenuvali na vulicyu Mihajla Sidoryanskogo 28 lipnya 2022 roku u seli Sidori Bilocerkivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti vulicyu Gagarina perejmenuvali na vulicyu Mihajla Sidoryanskogo LiteraturaOmelyanovich Pavlenko M Spogadi ukrayinskogo komandarma Kiyiv 2002 Veriga Vasil Listopadovij rejd 1921 roku Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2011 Ukrayinskij nacionalno vizvolnij ruh HH st idejno politichnij organizacijnij ta vijskovij aspekti do 90 richchya Drugogo Zimovogo pohodu 70 richchya pohidnih grup OUN ta 70 richchya Olevskoyi respubliki Materiali Vseukrayinskoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi Zhitomir Ruta 2011 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II K Tempora 2011 355 s ISBN 978 617 569 041 3 PosilannyaRoman Koval Bagryani zhniva Ukrayinskoyi revolyuciyi Institut istoriyi Ukrayini