Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Миха́йло Теодо́рович Голи́нський (2 січня 1890, Вербівці, нині — Городенківський район Івано-Франківська область — 1 грудня 1973, Едмонтон, Канада) — український оперний та камерний співак, героїчний тенор. Його ім'я стоїть поруч з такими постатями видатних співаків, як Олександ Мишуга, Соломія Крушельницька, Орест Руснак, Модест Менцинський.
| Голинський Михайло Теодорович | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 2 січня 1890 |
| Місце народження | Вербівці, Галичина |
| Дата смерті | 1 грудня 1973 (83 роки) |
| Місце смерті | Едмонтон, Канада |
| Професії | оперний співак |
| Співацький голос | тенор |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанри | тенор |
Життєпис
Мистецтво співу опанував у Львові та Мілані (Італія).
Змалку співав у гімназійних хорах (Коломия, Станиславів (нині Івано-Франківськ), Львів). У старших класах Львівської академічної гімназії співав у студентському хорі «Бандурист» як бас-баритон, був солістом хору богословів Львівської духовної семінарії. Тоді ж знайомиться з відомим педагогом Чеславом Зарембою, який визначив його голос як героїчний тенор і почав займатися з Голинським вокалом.
З вибухом І світової війни М. Голинський опинився в лавах австрійської армії на сербському фронті. Після поранення працює в управлінні цензури. Згодом направлений у Львів канцеляристом Лікарської комісії (1917).
Після розпаду Австро-Угорської імперії (1918) добровільно зголосився до Української Галицької Армії.
Як ад'ютант заступника державного секретаря військових справ уряду ЗУНР Петра Бубели в листопаді — грудні перебував у Тернополі, у червні— липні 1919 р. — у Заліщиках.
Перебував у дружніх стосунках з М. Гайворонським, полковником Є. Коновальцем, бандуристом Василем Ємцем.
Після поразки українських визвольних змагань повертається до Львова. Згодом у Варшаві продовжує вокальні студії в Чеслава Заремби.
Вдосконалював вокальну майстерність під керівництвом відомого педагога Едоардо Ґарбіна в Мілані (1920—1925). Перебуваючи в Італії, давав концерти в Мілані, Празі, Відні. Після закінчення студій повернувся до Львова і з великим успіхом дебютував в опері «Паяци» Р. Леонкавалло (29.06.1925). Відразу після цього дістає запрошення на виступи до Поморської опери (оперне об'єднання міст Торунь, Бидгощ, Грудзьонз).
На Помор'ї М. Голинський протягом чотирьох місяців співає в операх «Галька» С. Монюшка, «Кармен» Ж. Бізе, «Тоска» Дж. Пуччіні. Потім їде на гостинні виступи до Великого Варшавського театру. Тут здобуває повне визнання і завойовує публіку в «Тосці» і «Аїді», після чого підписує контракт з цим театром.
27 вересня 1924 р. виступав у приміщенні «Міщанського братства» в Тернополі. 1927 р. відпочивав у Заліщиках.
Співав на сценах театрів Львова (1925 (1930—38 р.), Одеси, Києва, Харкова, Тбілісі (Грузія) та Москви (1927—30рр.), Європи, Канади й США. Співпрацював з колективом «Боян Дрогобицький».
Влітку 1926 р. отримує запрошення на виступи в Одесі, Києві та Харкові. На радянській Україні він працював з перервами чотири сезони (1926—1930). Був прем'єром столичної Харківської опери. Співав разом з Марією Литвиненко-Вольгемут, Марією Сокіл, Іваном Паторжинським. З ініціативи Голинського у Харкові була вперше поставлена опера Анатоля Вахнянина «Купало» (Одарка — М. Литвиненко-Вольгемут, Степан — Михайло Голинський, Максим — Іван Паторжинський).
Близько дружив з П. Тичиною, О. Вишнею, Л. Курбасом, І. Паторжинським.
У 1929 році виступав у Москві на сцені Великого театру СРСР, де вперше за всю історію цього театру співав українською мовою (Радамес — «Аїда»). Українською мовою співав і зі сцени оперного театру у Тбілісі (партія Каварадоссі в опері «Тоска» Дж. Пуччіні) (1930).
Після повернення до Галичини М. Голинський бере активну участь у музичному житті краю. Преса відзначає його виступи на концертах у честь діячів української культури, літератури, мистецтва: Тараса Шевченка, Івана Франка, Богдана Лепкого, Миколи Лисенка, Симона Петлюри. У його репертуарі — камерні твори М. Лисенка, О. Нижанківського, Ст. Людкевича, М. Гайворонського, В. Балтаровича, І. Недільського. Виступає також на сценах оперних театрів Варшави, Львова, Познаня.
У 1938 році М. Голинський виїхав у концертне турне до США і Канаді, де і залишився до кінця свого життя. Де б не виступав український співак, від Атлантики до Тихого океану, його спів викликав захоплення. Його обирають почесним громадянином Оттави і Вінніпегу, вручають золотий ключ від Торонто. Під час урочистої церемонії передачі Ключа М. Голинський сказав: «Я дуже вдячний за честь, яку Ви мені віддали, бо коли так віддаєте мені честь, то віддаєте її також моєму українському народові».
Від 1938 р. проживав у Канаді. Перебуваючи на чужині, завжди тужив за рідним краєм.
1945 р.— голова літературно— мистецького товариства «Козуб» у м. Торонто.
Перебуваючи на чужині, завжди тужив за рідним краєм.
В останні роки життя писав спогади, що вийшли друком в Україні у 1993 р. в скорочениму варіанті за редакцією Сергія Козака, та в 2006 р. — доповнене видання Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької (літературний редактор Ніна Бічуя).
У Кобаках — рідний дядько Марко Черемшина (І. Семанюк) сприяв розвитку його таланту. У Кобаках учителювала дружина Гайворонського Марія Марфенчук, яка приятелювала з Голинським.
Сім'я
Дружина: Голинська Галина Яківна — відома піаністка.
Вшанування
У жовтні 2003 р. в Заліщиках на честь оперного співака М. Голинського відкрито меморіальну таблицю.
Примітки
- Гуцал П. Голинський Михайло Теодорович — С. 379.
Джерела та література
- Гуцал П. Голинський Михайло Теодорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 379. — .
- Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]. — Івано-Франківськ : Плай, 2012. — Ч. ІІ. — С. 321—323.
Посилання
- Голинський Михайло Теодорович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 496-497.
- Голинський Михайло
- Михайло Голинський. Спогади [ 24 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Аудіо-запис Голинського «Гей, піду я в ті зелені гори» [ 1 березня 2014 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miha jlo Teodo rovich Goli nskij 2 sichnya 1890 Verbivci nini Gorodenkivskij rajon Ivano Frankivska oblast 1 grudnya 1973 Edmonton Kanada ukrayinskij opernij ta kamernij spivak geroyichnij tenor Jogo im ya stoyit poruch z takimi postatyami vidatnih spivakiv yak Oleksand Mishuga Solomiya Krushelnicka Orest Rusnak Modest Mencinskij Golinskij Mihajlo TeodorovichOsnovna informaciyaData narodzhennya2 sichnya 1890 1890 01 02 Misce narodzhennyaVerbivci GalichinaData smerti1 grudnya 1973 1973 12 01 83 roki Misce smertiEdmonton KanadaProfesiyiopernij spivakSpivackij golostenorInstrumentivokal d Zhanritenor U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Golinskij ZhittyepisMistectvo spivu opanuvav u Lvovi ta Milani Italiya Zmalku spivav u gimnazijnih horah Kolomiya Stanislaviv nini Ivano Frankivsk Lviv U starshih klasah Lvivskoyi akademichnoyi gimnaziyi spivav u studentskomu hori Bandurist yak bas bariton buv solistom horu bogosloviv Lvivskoyi duhovnoyi seminariyi Todi zh znajomitsya z vidomim pedagogom Cheslavom Zaremboyu yakij viznachiv jogo golos yak geroyichnij tenor i pochav zajmatisya z Golinskim vokalom Z vibuhom I svitovoyi vijni M Golinskij opinivsya v lavah avstrijskoyi armiyi na serbskomu fronti Pislya poranennya pracyuye v upravlinni cenzuri Zgodom napravlenij u Lviv kancelyaristom Likarskoyi komisiyi 1917 Pislya rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi 1918 dobrovilno zgolosivsya do Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi Yak ad yutant zastupnika derzhavnogo sekretarya vijskovih sprav uryadu ZUNR Petra Bubeli v listopadi grudni perebuvav u Ternopoli u chervni lipni 1919 r u Zalishikah Perebuvav u druzhnih stosunkah z M Gajvoronskim polkovnikom Ye Konovalcem banduristom Vasilem Yemcem Pislya porazki ukrayinskih vizvolnih zmagan povertayetsya do Lvova Zgodom u Varshavi prodovzhuye vokalni studiyi v Cheslava Zarembi Vdoskonalyuvav vokalnu majsternist pid kerivnictvom vidomogo pedagoga Edoardo Garbina v Milani 1920 1925 Perebuvayuchi v Italiyi davav koncerti v Milani Prazi Vidni Pislya zakinchennya studij povernuvsya do Lvova i z velikim uspihom debyutuvav v operi Payaci R Leonkavallo 29 06 1925 Vidrazu pislya cogo distaye zaproshennya na vistupi do Pomorskoyi operi operne ob yednannya mist Torun Bidgosh Grudzonz Na Pomor yi M Golinskij protyagom chotiroh misyaciv spivaye v operah Galka S Monyushka Karmen Zh Bize Toska Dzh Puchchini Potim yide na gostinni vistupi do Velikogo Varshavskogo teatru Tut zdobuvaye povne viznannya i zavojovuye publiku v Tosci i Ayidi pislya chogo pidpisuye kontrakt z cim teatrom 27 veresnya 1924 r vistupav u primishenni Mishanskogo bratstva v Ternopoli 1927 r vidpochivav u Zalishikah Spivav na scenah teatriv Lvova 1925 1930 38 r Odesi Kiyeva Harkova Tbilisi Gruziya ta Moskvi 1927 30rr Yevropi Kanadi j SShA Spivpracyuvav z kolektivom Boyan Drogobickij Vlitku 1926 r otrimuye zaproshennya na vistupi v Odesi Kiyevi ta Harkovi Na radyanskij Ukrayini vin pracyuvav z perervami chotiri sezoni 1926 1930 Buv prem yerom stolichnoyi Harkivskoyi operi Spivav razom z Mariyeyu Litvinenko Volgemut Mariyeyu Sokil Ivanom Patorzhinskim Z iniciativi Golinskogo u Harkovi bula vpershe postavlena opera Anatolya Vahnyanina Kupalo Odarka M Litvinenko Volgemut Stepan Mihajlo Golinskij Maksim Ivan Patorzhinskij Blizko druzhiv z P Tichinoyu O Vishneyu L Kurbasom I Patorzhinskim U 1929 roci vistupav u Moskvi na sceni Velikogo teatru SRSR de vpershe za vsyu istoriyu cogo teatru spivav ukrayinskoyu movoyu Radames Ayida Ukrayinskoyu movoyu spivav i zi sceni opernogo teatru u Tbilisi partiya Kavaradossi v operi Toska Dzh Puchchini 1930 Pislya povernennya do Galichini M Golinskij bere aktivnu uchast u muzichnomu zhitti krayu Presa vidznachaye jogo vistupi na koncertah u chest diyachiv ukrayinskoyi kulturi literaturi mistectva Tarasa Shevchenka Ivana Franka Bogdana Lepkogo Mikoli Lisenka Simona Petlyuri U jogo repertuari kamerni tvori M Lisenka O Nizhankivskogo St Lyudkevicha M Gajvoronskogo V Baltarovicha I Nedilskogo Vistupaye takozh na scenah opernih teatriv Varshavi Lvova Poznanya U 1938 roci M Golinskij viyihav u koncertne turne do SShA i Kanadi de i zalishivsya do kincya svogo zhittya De b ne vistupav ukrayinskij spivak vid Atlantiki do Tihogo okeanu jogo spiv viklikav zahoplennya Jogo obirayut pochesnim gromadyaninom Ottavi i Vinnipegu vruchayut zolotij klyuch vid Toronto Pid chas urochistoyi ceremoniyi peredachi Klyucha M Golinskij skazav Ya duzhe vdyachnij za chest yaku Vi meni viddali bo koli tak viddayete meni chest to viddayete yiyi takozh moyemu ukrayinskomu narodovi Vid 1938 r prozhivav u Kanadi Perebuvayuchi na chuzhini zavzhdi tuzhiv za ridnim krayem 1945 r golova literaturno misteckogo tovaristva Kozub u m Toronto Perebuvayuchi na chuzhini zavzhdi tuzhiv za ridnim krayem V ostanni roki zhittya pisav spogadi sho vijshli drukom v Ukrayini u 1993 r v skorochenimu varianti za redakciyeyu Sergiya Kozaka ta v 2006 r dopovnene vidannya Muzichno memorialnogo muzeyu Solomiyi Krushelnickoyi literaturnij redaktor Nina Bichuya U Kobakah ridnij dyadko Marko Cheremshina I Semanyuk spriyav rozvitku jogo talantu U Kobakah uchitelyuvala druzhina Gajvoronskogo Mariya Marfenchuk yaka priyatelyuvala z Golinskim Sim yaDruzhina Golinska Galina Yakivna vidoma pianistka VshanuvannyaU zhovtni 2003 r v Zalishikah na chest opernogo spivaka M Golinskogo vidkrito memorialnu tablicyu PrimitkiGucal P Golinskij Mihajlo Teodorovich S 379 Dzherela ta literaturaGucal P Golinskij Mihajlo Teodorovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 379 ISBN 966 528 197 6 Istoriya vokalnogo mistectva O D Shulyar monografiya Ivano Frankivsk Plaj 2012 Ch II S 321 323 PosilannyaGolinskij Mihajlo Teodorovich Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 496 497 Golinskij Mihajlo Mihajlo Golinskij Spogadi 24 listopada 2020 u Wayback Machine Audio zapis Golinskogo Gej pidu ya v ti zeleni gori 1 bereznya 2014 u Wayback Machine