Митрополитський округ — у Православній церкві форма міжєпархіального об'єднання. У сучасній Російській православній церкві фактичний митрополитський округ являє собою напівавтономну церкву з власним синодом.
Історія
Історично в Російській церкві митрополитські округи — адміністративно-територіальна одиниця, характерна для стародавньої Церкви та сучасної Константинопольської і Римської Церков — не існували, хоча ідея їх створення неодноразово пропонувалася, зокрема на Соборі 1682 року, який був скликаний за царя Федора ІІІ Романова і Патріарха Іоакима.
У лютому 1916 року повідомлялось, що особлива комісія при Святійшому синоді під головуванням митрополита Московського Макарія (Невського) внесла на розгляд Синоду проект поділу Імперії на митрополитські округи, які б очолювалися митрополитами. Мало б були створені наступні округи: Петроградський, Московський, Київський, Литовський (Вільна), Казанський, Східно-Сибірський і Західно-Сибірський.
Питання обговорювалося на Помісному Соборі 1917—1918 років, на третій сесії («Визначення по церковних округах»), хоча остаточного рішення прийнято не було.
Відповідно до Положення про обласних Преосвященних від 12 березня 1934 року на виконання постанови Помісного Собору 1917—1918 роки про митропополитські округи Тимчасовий Патріарший Синод утворив церковні області у складі кількох єпархій. При цьому обласні єпископи не отримували сан митрополита, що було передбачено ухвалою Помісного Собору. Статуси головних міст церковних областей отримали в Московській області — Москва, у Ленінградській області — Ленінград, Білоруській РСР — Мінськ, у Західній області — Смоленськ, у Центрально-Чорноземній області — Воронеж, у Азово-Чорноморському краю — Ростов-на-Дону, в Північно-Кавказькому краю — П'ятигорськ, у Північній області — Архангельськ, в Іванівській (промисловій) області — Іваново, в Горьківському краю — Горький, в Татарській АРСР — Казань, у Середньоволзькому краю — Самара, в Саратовській області — Саратов, у Сталінградській області — Сталінград, у Свердловській області — Свердловськ, у Челябінській області — Челябінськ, у Західно-Сибірському краю — Новосибірськ, у Східно-Сибірському краю — Іркутськ, у Далекосхідному краю — Хабаровськ. В Україні також були створені округи — в Київській області — Київ, у Харківській області — Харків і в Одеській області — Одеса. Самостійними залишалися єпархії: Олонецька, Чувасько-Чебоксарська, Іжевська, Марійська, Саранська, Кримсько-Сімферопольська, Уфимська, Тобольська, Бакинська, Ташкентська, Алма-Атинська, Семипалатинська, Уральська, Петропавлівська, Кустанайська, Забайкальсько-Читинська, Якутська (РРФСР), Вінницька, Дніпропетровська, Чернігівська та Маріупольська (в Україні).
Сучасна історія
1 квітня 2003 року Патріарх Московський і всієї Русі Алексій II направив лист Преосвященним архієреям, що представляли різні православні юрисдикції російської традиції в Західній Європі, а також усім православним парафіям російської традиції в Західній Європі,, в якому містилася пропозиція утворити у Західній Європі єдиний Митрополитський округ. Реакція на це звернення була неоднозначна. Питання про створення західноєвропейського митрополитського округу для парафій російської традиції залишається відкритим.
Рішенням Священного синоду від 7 травня 2003 року утворено митрополитський округ, який об'єднує 3 єпархії РПЦ на території Казахстану: Астанайську, Уральську і Шимкентську єпархії. Округ був створений в цілях координації релігійно-просвітницької, видавничої, соціальної та іншої суспільно-важливої діяльності єпархій. Утворення округу відбулось під час передову із Астанайської кафедри архієпископа Олексія (Кутєпова) і призначенням на неї митрополита Воронезького і Липецького Мефодія (Нємцова).
Рішенням Священного синоду від 26 липня 2010 року округ перейменований в «Митрополитський округ Російської православної церкви в Республіці Казахстан». Також було схвалено Внутрішнє положення про Митрополитський округ Російської православної церкви в Республіці Казахстан і Статут Республіканського релігійного об'єднання «Митрополитський округ Російської православної церкви в Республіці Казахстан». Документи підлягають подальшому утвердженні на Архієрейському Соборі. Встановлено новий титул глави Митрополитського округу — «Астанайський і Казахстанський».
Рішенням Священного синоду від 27 липня 2011 року утворено Середньоазійський митрополитський округ, який об'єднує Ташкентську і знову засновані в той же день Бішкекську і Душанбинську єпархії, а також Патріарше благочиння парафій Російської православної церкви в Туркменістані. Головою Середньоазійського митрополитського округу є Преосвященний Ташкентський і Узбекистанський, в справах, що стосуються Середньоазійського митрополитського округу. При літургійному поминанні цей Преосвященний в інших, крім очолюваної ним самим, єпархіях, титулується «митрополитом Середньоазійський».
Якщо Казахстанський митрополитський округ, що був заснований за Патріарха Алексія II, був утворений шляхом об'єднання вже існуючих єпархій, то Середньоазійський митрополитський округ, навпаки, був утворений шляхом розукрупнення єпархії, з одночасним формуванням округу в її колишніх кордонах.
Сучасна реформа єпархіального устрою
Архієрейський собор РПЦ 2004 року доручив Священному Синоду підготувати рекомендації для внесення в Статут Російської православної церкви відповідного розділу про міжєпархіальні об'єднання. Архієрейським собором 2011 року в Статут Російської православної церкви була додана Глава IX.I. Митрополитські округи [Архівовано 5 листопада 2018 у Wayback Machine.], яка закріпила можливість створення Священним Синодом у складі РПЦ Митрополитських округів. Статут Митрополитського округу, і при необхідності — проект внутрішнього положення про Митрополитській окрузі, представляються Синодом Митрополитського округу на розсуд Священного Синоду та затвердження Патріарха Московського і всієї Русі. Синод округи, що складається з усіх активних архієреїв (єпархіальних і вікарних) єпархій округа, володіє вищою церковною владою в округу.
Тема «Митрополитські округи як форма церковного управління» розглядається Комісією Міжсоборної присутності з питань церковного управління і механізмів здійснення соборності в Церкві з 23 березня 2011 року.
Митрополитський округ не слід плутати з митрополією, іншою формою міжєепархіального об'єднання. Відмінність митрополії від митрополитського округу полягає в організації органів управління. Вища церковна влада в митрополитському округу належить синоду під головуванням глави митрополитського округу. Синод округу складається з єпархіальних і вікарних архієреїв округу. У митрополіях діють не синоди, а архієрейські ради, на яких вирішуються координаційні питання діяльності єпархій, що входять до складу митрополії.
Див. також
Примітки
- «Церковь и общество». 20 лютого 1916, № 5, стор 10.
- Прот. Владислав Цыпин ВРЕМЕННЫЙ СВЯЩЕННЫЙ СИНОД. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2005. — Т. IX. — С. 516-517. — .(рос.)
- Патріарх запропонував об'єднати руські православні єпархії Західної Європи в єдиний Митрополичий округ [Архівовано 5 листопада 2018 у Wayback Machine.]
Посилання
- Митрополитський округ Казахстану [Архівовано 9 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Внутрішнє положення про Середньоазійський митрополитський округ [Архівовано 8 листопада 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mitropolitskij okrug u Pravoslavnij cerkvi forma mizhyeparhialnogo ob yednannya U suchasnij Rosijskij pravoslavnij cerkvi faktichnij mitropolitskij okrug yavlyaye soboyu napivavtonomnu cerkvu z vlasnim sinodom IstoriyaIstorichno v Rosijskij cerkvi mitropolitski okrugi administrativno teritorialna odinicya harakterna dlya starodavnoyi Cerkvi ta suchasnoyi Konstantinopolskoyi i Rimskoyi Cerkov ne isnuvali hocha ideya yih stvorennya neodnorazovo proponuvalasya zokrema na Sobori 1682 roku yakij buv sklikanij za carya Fedora III Romanova i Patriarha Ioakima U lyutomu 1916 roku povidomlyalos sho osobliva komisiya pri Svyatijshomu sinodi pid golovuvannyam mitropolita Moskovskogo Makariya Nevskogo vnesla na rozglyad Sinodu proekt podilu Imperiyi na mitropolitski okrugi yaki b ocholyuvalisya mitropolitami Malo b buli stvoreni nastupni okrugi Petrogradskij Moskovskij Kiyivskij Litovskij Vilna Kazanskij Shidno Sibirskij i Zahidno Sibirskij Pitannya obgovoryuvalosya na Pomisnomu Sobori 1917 1918 rokiv na tretij sesiyi Viznachennya po cerkovnih okrugah hocha ostatochnogo rishennya prijnyato ne bulo Vidpovidno do Polozhennya pro oblasnih Preosvyashennih vid 12 bereznya 1934 roku na vikonannya postanovi Pomisnogo Soboru 1917 1918 roki pro mitropopolitski okrugi Timchasovij Patriarshij Sinod utvoriv cerkovni oblasti u skladi kilkoh yeparhij Pri comu oblasni yepiskopi ne otrimuvali san mitropolita sho bulo peredbacheno uhvaloyu Pomisnogo Soboru Statusi golovnih mist cerkovnih oblastej otrimali v Moskovskij oblasti Moskva u Leningradskij oblasti Leningrad Biloruskij RSR Minsk u Zahidnij oblasti Smolensk u Centralno Chornozemnij oblasti Voronezh u Azovo Chornomorskomu krayu Rostov na Donu v Pivnichno Kavkazkomu krayu P yatigorsk u Pivnichnij oblasti Arhangelsk v Ivanivskij promislovij oblasti Ivanovo v Gorkivskomu krayu Gorkij v Tatarskij ARSR Kazan u Serednovolzkomu krayu Samara v Saratovskij oblasti Saratov u Stalingradskij oblasti Stalingrad u Sverdlovskij oblasti Sverdlovsk u Chelyabinskij oblasti Chelyabinsk u Zahidno Sibirskomu krayu Novosibirsk u Shidno Sibirskomu krayu Irkutsk u Dalekoshidnomu krayu Habarovsk V Ukrayini takozh buli stvoreni okrugi v Kiyivskij oblasti Kiyiv u Harkivskij oblasti Harkiv i v Odeskij oblasti Odesa Samostijnimi zalishalisya yeparhiyi Olonecka Chuvasko Cheboksarska Izhevska Marijska Saranska Krimsko Simferopolska Ufimska Tobolska Bakinska Tashkentska Alma Atinska Semipalatinska Uralska Petropavlivska Kustanajska Zabajkalsko Chitinska Yakutska RRFSR Vinnicka Dnipropetrovska Chernigivska ta Mariupolska v Ukrayini Suchasna istoriya 1 kvitnya 2003 roku Patriarh Moskovskij i vsiyeyi Rusi Aleksij II napraviv list Preosvyashennim arhiyereyam sho predstavlyali rizni pravoslavni yurisdikciyi rosijskoyi tradiciyi v Zahidnij Yevropi a takozh usim pravoslavnim parafiyam rosijskoyi tradiciyi v Zahidnij Yevropi v yakomu mistilasya propoziciya utvoriti u Zahidnij Yevropi yedinij Mitropolitskij okrug Reakciya na ce zvernennya bula neodnoznachna Pitannya pro stvorennya zahidnoyevropejskogo mitropolitskogo okrugu dlya parafij rosijskoyi tradiciyi zalishayetsya vidkritim Rishennyam Svyashennogo sinodu vid 7 travnya 2003 roku utvoreno mitropolitskij okrug yakij ob yednuye 3 yeparhiyi RPC na teritoriyi Kazahstanu Astanajsku Uralsku i Shimkentsku yeparhiyi Okrug buv stvorenij v cilyah koordinaciyi religijno prosvitnickoyi vidavnichoyi socialnoyi ta inshoyi suspilno vazhlivoyi diyalnosti yeparhij Utvorennya okrugu vidbulos pid chas peredovu iz Astanajskoyi kafedri arhiyepiskopa Oleksiya Kutyepova i priznachennyam na neyi mitropolita Voronezkogo i Lipeckogo Mefodiya Nyemcova Rishennyam Svyashennogo sinodu vid 26 lipnya 2010 roku okrug perejmenovanij v Mitropolitskij okrug Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi v Respublici Kazahstan Takozh bulo shvaleno Vnutrishnye polozhennya pro Mitropolitskij okrug Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi v Respublici Kazahstan i Statut Respublikanskogo religijnogo ob yednannya Mitropolitskij okrug Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi v Respublici Kazahstan Dokumenti pidlyagayut podalshomu utverdzhenni na Arhiyerejskomu Sobori Vstanovleno novij titul glavi Mitropolitskogo okrugu Astanajskij i Kazahstanskij Rishennyam Svyashennogo sinodu vid 27 lipnya 2011 roku utvoreno Serednoazijskij mitropolitskij okrug yakij ob yednuye Tashkentsku i znovu zasnovani v toj zhe den Bishkeksku i Dushanbinsku yeparhiyi a takozh Patriarshe blagochinnya parafij Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi v Turkmenistani Golovoyu Serednoazijskogo mitropolitskogo okrugu ye Preosvyashennij Tashkentskij i Uzbekistanskij v spravah sho stosuyutsya Serednoazijskogo mitropolitskogo okrugu Pri liturgijnomu pominanni cej Preosvyashennij v inshih krim ocholyuvanoyi nim samim yeparhiyah tituluyetsya mitropolitom Serednoazijskij Yaksho Kazahstanskij mitropolitskij okrug sho buv zasnovanij za Patriarha Aleksiya II buv utvorenij shlyahom ob yednannya vzhe isnuyuchih yeparhij to Serednoazijskij mitropolitskij okrug navpaki buv utvorenij shlyahom rozukrupnennya yeparhiyi z odnochasnim formuvannyam okrugu v yiyi kolishnih kordonah Suchasna reforma yeparhialnogo ustroyuArhiyerejskij sobor RPC 2004 roku doruchiv Svyashennomu Sinodu pidgotuvati rekomendaciyi dlya vnesennya v Statut Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi vidpovidnogo rozdilu pro mizhyeparhialni ob yednannya Arhiyerejskim soborom 2011 roku v Statut Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi bula dodana Glava IX I Mitropolitski okrugi Arhivovano 5 listopada 2018 u Wayback Machine yaka zakripila mozhlivist stvorennya Svyashennim Sinodom u skladi RPC Mitropolitskih okrugiv Statut Mitropolitskogo okrugu i pri neobhidnosti proekt vnutrishnogo polozhennya pro Mitropolitskij okruzi predstavlyayutsya Sinodom Mitropolitskogo okrugu na rozsud Svyashennogo Sinodu ta zatverdzhennya Patriarha Moskovskogo i vsiyeyi Rusi Sinod okrugi sho skladayetsya z usih aktivnih arhiyereyiv yeparhialnih i vikarnih yeparhij okruga volodiye vishoyu cerkovnoyu vladoyu v okrugu Tema Mitropolitski okrugi yak forma cerkovnogo upravlinnya rozglyadayetsya Komisiyeyu Mizhsobornoyi prisutnosti z pitan cerkovnogo upravlinnya i mehanizmiv zdijsnennya sobornosti v Cerkvi z 23 bereznya 2011 roku Mitropolitskij okrug ne slid plutati z mitropoliyeyu inshoyu formoyu mizhyeeparhialnogo ob yednannya Vidminnist mitropoliyi vid mitropolitskogo okrugu polyagaye v organizaciyi organiv upravlinnya Visha cerkovna vlada v mitropolitskomu okrugu nalezhit sinodu pid golovuvannyam glavi mitropolitskogo okrugu Sinod okrugu skladayetsya z yeparhialnih i vikarnih arhiyereyiv okrugu U mitropoliyah diyut ne sinodi a arhiyerejski radi na yakih virishuyutsya koordinacijni pitannya diyalnosti yeparhij sho vhodyat do skladu mitropoliyi Div takozhMitropoliya Rosijska pravoslavna cerkvaPrimitki Cerkov i obshestvo 20 lyutogo 1916 5 stor 10 Prot Vladislav Cypin VREMENNYJ SVYaShENNYJ SINOD Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2005 T IX S 516 517 ISBN 5 89572 015 3 ros Patriarh zaproponuvav ob yednati ruski pravoslavni yeparhiyi Zahidnoyi Yevropi v yedinij Mitropolichij okrug Arhivovano 5 listopada 2018 u Wayback Machine Zhurnali zasidannya Svyashennogo Sinodu vid 7 travnya 2003 roku Arhivovano 17 kvitnya 2019 u Wayback Machine Zhurnali zasidannya Svyashennogo Sinodu vid 26 lipnya 2010 roku Arhivovano 9 bereznya 2015 u Wayback Machine Zhurnali zasidannya Svyashennogo Sinodu vid 27 lipnya 2011 roku Arhivovano 5 lipnya 2018 u Wayback Machine Zhurnal 67 Viznachennya Arhiyerejskogo Soboru pro pitannya vnutrishnogo zhittya Rosijskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Moskva 2004 r Arhivovano 5 listopada 2018 u Wayback Machine Viznachennya Osvyachenogo Arhiyerejskogo Soboru Rosijskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Pro vnesennya zmin ta dopovnen do Statutu Rosijskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Arhivovano 1 listopada 2018 u Wayback Machine Komisiya Mizhsobornoyi prisutnosti z pitan cerkovnogo upravlinnya i mehanizmiv zdijsnennya sobornosti v Cerkvi viznachila poryadok dennij na 2011 rik Arhivovano 5 listopada 2018 u Wayback Machine PosilannyaMitropolitskij okrug Kazahstanu Arhivovano 9 sichnya 2019 u Wayback Machine Vnutrishnye polozhennya pro Serednoazijskij mitropolitskij okrug Arhivovano 8 listopada 2018 u Wayback Machine