Митний союз між Європейським союзом і Туреччиною — це митний союз, створений 31 грудня 1995 року між Європейським союзом (ЄС) і Туреччиною, набрав чинності рішенням Ради асоціації ЄС-Туреччина (створена за ), ухваленим 6 березня 1995 року.
Митний союз між Європейським союзом і Туреччиною | |
---|---|
Тип | міжнародний договір |
Підписано | 31 грудня 1995 |
Підписанти | ЄС і Туреччина |
Союз виключає будь-які митні обмеження при перетині товарами кордону Турецької республіки з державами ЄС. Митний союз у його нинішньому вигляді не охоплює такі важливі сфери економіки як сільське господарство (до яких застосовуються двосторонні торговельні пільги), послуги або державні закупівлі .
У 1996 році між Туреччиною і Європейським союзом була створена зона вільної торгівлі для продукції, яка охоплюється Європейським співтовариством вугілля і сталі. Рішення 1/98 Ради Асоціації регулює торгівлю сільськогосподарською продукцією між країнами. На додаток до забезпечення загального митного регулювання, Митний союз передбачає, що Туреччина повинна привести своє законодавство у кількох ключових галузях економіки у відповідність із правовою концепцією ЄС «Acquis communautaire» — особливо щодо промислових стандартів.
Результати
Основний експорт Туреччини в ЄС і імпорт з ЄС є переважно промисловим: до 95 % від усього імпорту та експорту. З 1996 року валовий внутрішній продукт Туреччини збільшився у 4 рази, що робить країну однією з найбільш швидкозростаючих економік світу. Однак, водночас (у період 1995—2008 років) дефіцит зовнішньої торгівлі Туреччини з країнами ЄС збільшився у 2 рази — і в 6 разів, з країнами решти світу, які не є членами ЄС. Митний союз вважається важливим чинником, який призвів до обох цих подій. Деякі експерти вказали на «порочне коло», у якому прибуток, отриманий від імпорту, використовується для купівлі сировини і збірних деталей у Європі: на їхню думку, це показує, що Туреччина залежить від європейської сировини і комплектуючих.
Деякі з коментаторів навіть стверджували, що сам договір про Митний союз схожий на договір про Османської імперії після Першої світової війни: він також давав економічні і політичні повноваження «союзу» (Антанті, у даному випадку — ЄС), у якому сторона, що підписала (Османська імперія, сьогодні — Туреччина) не була членом. Зокрема, критики відзначали, що Туреччина, прийнявши протокол митного союзу, давала ЄС право «маніпулювати» зовнішньоекономічними відносинами держави; країна також погоджувалася за замовчуванням на всі угоди між ЄС і будь-якою країною поза ЄС (тобто — з усіма іншими країнами світу; 16-я і 55-я статті договору). Туреччина, вступивши до Митного союзу, погоджувалася не укладати жодних договорів із будь-якою країною, що не входить до ЄС, без відома європейської організації: в іншому випадку ЄС мав би право втручатися у подібні угоди і анулювати їх (56-я стаття).
Особливо наголошувалося, що, увійшовши до союзу, Туреччина погоджувалася повністю підкорятися усім законам та рішенням Європейського Суду, в якому не було і немає жодного турецького судді.
Туреччина відкрила свій ринок для європейських товарів. Внутрішнім виробникам країни, особливо в перший час, було вкрай важко конкурувати з Європою через різницю у якості продукції. А самі європейські товари надходили в країну без будь-якого мита .
Оскільки Туреччина знаходиться в митному союзі з ЄС, вона повинна скоригувати свої тарифи і мита відповідно до вимог європейського законодавства. Однак, , не поширюються на Туреччину — тому партнери ЄС по FTA можуть експортувати свої товари в Туреччину без мита, зберігаючи при цьому тарифи на турецькі товари у себе.
У процесі переговорів по трансатлантичному торгово-інвестиційному партнерству (TPIP), Туреччина підняла питання про вихід із Митного союзу через очікуване економічного спаду, який почнеться у країні, якщо американські товари почнуть надходити до республіки без мита. У даному випадку, турецькі товари також будуть як і раніше стикатися з американськими тарифами. У підсумку, ЄС і Туреччина ведуть складні переговори про внесення змін до самої угоди про союз — з метою включення Туреччини у нинішні і майбутні європейські угоди.
Повноправне членство у Європейському Союзі
Туреччина була асоційованим членом Європейського співтовариства (ЄС) з 1964 року — після підписання у 1963 році Анкарської угоди з ЄЕС. 14 квітня 1987 року Туреччина подала заявку на повноправне членство.
Рішення розглянути турецьку заявку було відкладено до 1993 року, тому що Європейське Співтовариство знаходилося у процесі становлення нового «більш жорсткого» Європейського Союзу. Розпад Радянського Союзу і возз'єднання Німеччини ще більш затримали рішення про членство Туреччини у ЄС.
На саміті у Гельсінкі у грудні 1999 року Туреччина отримала статус країни-кандидата. У кінці 2004 року Європейська Комісія опублікувала доповідь із позитивними рекомендаціями для Європейської Ради, вказавши ступінь відповідності Туреччини політичним критеріям для вступу. Виходячи з цього, 3 жовтня 2005 року Європейська Рада ухвалила рішення почати переговори про вступ Туреччини.
Євро-середземноморська зона вільної торгівлі
Крім того, Туреччина також є членом і тому зацікавлена в укладанні угод про вільну торгівлю з усіма іншими середземноморськими партнерами — з кінцевою метою у створенні Євро-середземноморської зони вільної торгівлі, яка спочатку планувалася на 2010 рік.
Див. також
Примітки
- Cemalettin, Artan, 2009, с. 15–17.
- Aydoğan, 2012.
Література
- Kalaycı, Cemalettin; Seyfettin Artan. The Impact of a Customs Union on Turkey's Foreign Trade. — Eskişehir, 2009.
- Кудряшова Ю. С. Турция и европейский союз: История, проблемы и перспективы взаимодействия. — М., 2010. — 364 с. — .
- Metin Aydoğan. Avrupa Birliğini Yaratan Nedenler ve Türkiye // ZMO. — 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mitnij soyuz mizh Yevropejskim soyuzom i Turechchinoyu ce mitnij soyuz stvorenij 31 grudnya 1995 roku mizh Yevropejskim soyuzom YeS i Turechchinoyu nabrav chinnosti rishennyam Radi asociaciyi YeS Turechchina stvorena za uhvalenim 6 bereznya 1995 roku Mitnij soyuz mizh Yevropejskim soyuzom i TurechchinoyuTip mizhnarodnij dogovirPidpisano 31 grudnya 1995Pidpisanti YeS i Turechchina Pam yatna turecka moneta dlya mitnogo soyuzu YeS Turechchina Soyuz viklyuchaye bud yaki mitni obmezhennya pri peretini tovarami kordonu Tureckoyi respubliki z derzhavami YeS Mitnij soyuz u jogo ninishnomu viglyadi ne ohoplyuye taki vazhlivi sferi ekonomiki yak silske gospodarstvo do yakih zastosovuyutsya dvostoronni torgovelni pilgi poslugi abo derzhavni zakupivli U 1996 roci mizh Turechchinoyu i Yevropejskim soyuzom bula stvorena zona vilnoyi torgivli dlya produkciyi yaka ohoplyuyetsya Yevropejskim spivtovaristvom vugillya i stali Rishennya 1 98 Radi Asociaciyi regulyuye torgivlyu silskogospodarskoyu produkciyeyu mizh krayinami Na dodatok do zabezpechennya zagalnogo mitnogo regulyuvannya Mitnij soyuz peredbachaye sho Turechchina povinna privesti svoye zakonodavstvo u kilkoh klyuchovih galuzyah ekonomiki u vidpovidnist iz pravovoyu koncepciyeyu YeS Acquis communautaire osoblivo shodo promislovih standartiv RezultatiDokladnishe Turechchina ta Yevropejskij Soyuz Osnovnij eksport Turechchini v YeS i import z YeS ye perevazhno promislovim do 95 vid usogo importu ta eksportu Z 1996 roku valovij vnutrishnij produkt Turechchini zbilshivsya u 4 razi sho robit krayinu odniyeyu z najbilsh shvidkozrostayuchih ekonomik svitu Odnak vodnochas u period 1995 2008 rokiv deficit zovnishnoyi torgivli Turechchini z krayinami YeS zbilshivsya u 2 razi i v 6 raziv z krayinami reshti svitu yaki ne ye chlenami YeS Mitnij soyuz vvazhayetsya vazhlivim chinnikom yakij prizviv do oboh cih podij Deyaki eksperti vkazali na porochne kolo u yakomu pributok otrimanij vid importu vikoristovuyetsya dlya kupivli sirovini i zbirnih detalej u Yevropi na yihnyu dumku ce pokazuye sho Turechchina zalezhit vid yevropejskoyi sirovini i komplektuyuchih Deyaki z komentatoriv navit stverdzhuvali sho sam dogovir pro Mitnij soyuz shozhij na dogovir pro Osmanskoyi imperiyi pislya Pershoyi svitovoyi vijni vin takozh davav ekonomichni i politichni povnovazhennya soyuzu Antanti u danomu vipadku YeS u yakomu storona sho pidpisala Osmanska imperiya sogodni Turechchina ne bula chlenom Zokrema kritiki vidznachali sho Turechchina prijnyavshi protokol mitnogo soyuzu davala YeS pravo manipulyuvati zovnishnoekonomichnimi vidnosinami derzhavi krayina takozh pogodzhuvalasya za zamovchuvannyam na vsi ugodi mizh YeS i bud yakoyu krayinoyu poza YeS tobto z usima inshimi krayinami svitu 16 ya i 55 ya statti dogovoru Turechchina vstupivshi do Mitnogo soyuzu pogodzhuvalasya ne ukladati zhodnih dogovoriv iz bud yakoyu krayinoyu sho ne vhodit do YeS bez vidoma yevropejskoyi organizaciyi v inshomu vipadku YeS mav bi pravo vtruchatisya u podibni ugodi i anulyuvati yih 56 ya stattya Osoblivo nagoloshuvalosya sho uvijshovshi do soyuzu Turechchina pogodzhuvalasya povnistyu pidkoryatisya usim zakonam ta rishennyam Yevropejskogo Sudu v yakomu ne bulo i nemaye zhodnogo tureckogo suddi Turechchina vidkrila svij rinok dlya yevropejskih tovariv Vnutrishnim virobnikam krayini osoblivo v pershij chas bulo vkraj vazhko konkuruvati z Yevropoyu cherez riznicyu u yakosti produkciyi A sami yevropejski tovari nadhodili v krayinu bez bud yakogo mita Oskilki Turechchina znahoditsya v mitnomu soyuzi z YeS vona povinna skoriguvati svoyi tarifi i mita vidpovidno do vimog yevropejskogo zakonodavstva Odnak ne poshiryuyutsya na Turechchinu tomu partneri YeS po FTA mozhut eksportuvati svoyi tovari v Turechchinu bez mita zberigayuchi pri comu tarifi na turecki tovari u sebe U procesi peregovoriv po transatlantichnomu torgovo investicijnomu partnerstvu TPIP Turechchina pidnyala pitannya pro vihid iz Mitnogo soyuzu cherez ochikuvane ekonomichnogo spadu yakij pochnetsya u krayini yaksho amerikanski tovari pochnut nadhoditi do respubliki bez mita U danomu vipadku turecki tovari takozh budut yak i ranishe stikatisya z amerikanskimi tarifami U pidsumku YeS i Turechchina vedut skladni peregovori pro vnesennya zmin do samoyi ugodi pro soyuz z metoyu vklyuchennya Turechchini u ninishni i majbutni yevropejski ugodi Povnopravne chlenstvo u Yevropejskomu SoyuziDokladnishe Vstup Turechchini do Yevropejskogo Soyuzu Turechchina bula asocijovanim chlenom Yevropejskogo spivtovaristva YeS z 1964 roku pislya pidpisannya u 1963 roci Ankarskoyi ugodi z YeES 14 kvitnya 1987 roku Turechchina podala zayavku na povnopravne chlenstvo Rishennya rozglyanuti turecku zayavku bulo vidkladeno do 1993 roku tomu sho Yevropejske Spivtovaristvo znahodilosya u procesi stanovlennya novogo bilsh zhorstkogo Yevropejskogo Soyuzu Rozpad Radyanskogo Soyuzu i vozz yednannya Nimechchini she bilsh zatrimali rishennya pro chlenstvo Turechchini u YeS Na samiti u Gelsinki u grudni 1999 roku Turechchina otrimala status krayini kandidata U kinci 2004 roku Yevropejska Komisiya opublikuvala dopovid iz pozitivnimi rekomendaciyami dlya Yevropejskoyi Radi vkazavshi stupin vidpovidnosti Turechchini politichnim kriteriyam dlya vstupu Vihodyachi z cogo 3 zhovtnya 2005 roku Yevropejska Rada uhvalila rishennya pochati peregovori pro vstup Turechchini Yevro seredzemnomorska zona vilnoyi torgivliKrim togo Turechchina takozh ye chlenom i tomu zacikavlena v ukladanni ugod pro vilnu torgivlyu z usima inshimi seredzemnomorskimi partnerami z kincevoyu metoyu u stvorenni Yevro seredzemnomorskoyi zoni vilnoyi torgivli yaka spochatku planuvalasya na 2010 rik Div takozhMitnij soyuz Yevropejskogo soyuzu Yevropejskij yedinij rinokPrimitkiCemalettin Artan 2009 s 15 17 Aydogan 2012 LiteraturaKalayci Cemalettin Seyfettin Artan The Impact of a Customs Union on Turkey s Foreign Trade Eskisehir 2009 Kudryashova Yu S Turciya i evropejskij soyuz Istoriya problemy i perspektivy vzaimodejstviya M 2010 364 s ISBN 978 5 89394 211 8 Metin Aydogan Avrupa Birligini Yaratan Nedenler ve Turkiye ZMO 2012