Олекса́ндр Олексі́йович Миро́ненко (* 19 квітня 1918, с. Івахники (нині Яхники) Лохвицький повіт, Полтавська губернія, УНР — 17 липня 1999, Москва, РФ) — Герой Радянського Союзу (1944), генерал-полковник авіації (1965), заслужений військовий льотчик СРСР (1965), кандидат військово-морських наук (1967). Депутат Верховної Ради УРСР 7-го скликання.
Олександр Олексійович Мироненко | |
---|---|
Народження | 19 квітня 1918 с. Івахники (нині Яхники) Лохвицький повіт, Полтавська губернія, УНР |
Смерть | 17 липня 1999 (81 рік) Москва, РФ |
Поховання | Троєкуровське кладовище |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВМФ СРСР |
Рід військ | Морська авіація |
Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
Роки служби | 1937—1987 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-полковник авіації |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Життєпис
Учасник німецько-радянської війни: в червні-вересні 1941 — командир ланки 5-го винищувального авіаційного полку ВПС ВМФ, у вересні 1941 — серпні 1942 — командир ланки 71-го винищувального авіаційного полку ВПС ВМФ, в серпні 1942 — січні 1943 — командир авіаескадрильї 11-го винищувального авіаційного полку ВПС ВМФ. У січні—травні 1943 — командир 12-ї окремої винищувальної авіаційної ескадрильї ВПС ВМФ, в червні 1943 — травні 1945 — командир 13-го (з липня 1944 — 14-го гвардійського) винищувального авіаційного полку ВПС ВМФ. Воював у складі ВПС Балтійського флоту.
Брав участь в обороні Талліна і Ленінграда, зняття блокади Ленінграда, Виборзько-Петрозаводській операції, Прибалтійській операції, Східно-Прусській операції і блокаді курляндського угруповання противника.
За час війни здійснив 671 бойовий виліт на винищувачах , МіГ-3, Як-7Б і Як-9, в 74 повітряних боях збив особисто 16 і в складі групи 5 літаків противника.
До жовтня 1945 року продовжувала командувати винищувальних авіаполком ВПС Балтійського флоту.
У 1948 році закінчив Військово-морську академію імені Ворошилова.
З грудня 1948 року командував 7-ю винищувальною авіадивізією (ВПС 5-го ВМФ). З лютого 1949 року — помічник командувача ВПС 5-го ВМФ по ВВС, з вересня 1952 року — командир 106-го винищувального авіакорпусу ППО (ВПС Тихоокеанського флоту), з серпня 1954 року — помічник командувача ВПС Тихоокеанського флоту.
У травні 1956 — січні 1971 року — командувач ВПС Чорноморського флоту. У 1969 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу Збройних сил СРСР.
У січні 1971 — серпні 1974 року — начальник штабу авіації ВМФ, у серпні 1974 — липні 1982 року — командувач авіації ВМФ СРСР.
З 1982 року — науковий консультант в Науково-технічному комітеті ВМФ. З грудня 1987 року генерал-полковник авіації Мироненко — у відставці. Працював референтом в Науково-технічному комітеті ВМФ у Москві.
Помер 17 липня 1999 року. Похований на Троєкуровському цвинтарі в Москві.
Нагороди та звання
- Герой Радянського Союзу (22.07.1944)
- три ордени Леніна (24.11.1942; 22.07.1944; 31.10.1967)
- орден Жовтневої Революції (21.02.1978)
- три ордени Червоного Прапора (24.09.1941; 3.11.1943; 22.06.1944)
- орден Ушакова 2-го ступеня (23.05.1945)
- орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985)
- два ордени Червоної Зірки (26.02.1953; 9.03.1956)
- орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня (30.04.1975)
- медалі СРСР
- Заслужений військовий льотчик СРСР (19.08.1965)
Посилання
- Біографія О.О. Мироненка на сайті «Герои страны» [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mironenko Oleksa ndr Oleksi jovich Miro nenko 19 kvitnya 1918 19180419 s Ivahniki nini Yahniki Lohvickij povit Poltavska guberniya UNR 17 lipnya 1999 Moskva RF Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 general polkovnik aviaciyi 1965 zasluzhenij vijskovij lotchik SRSR 1965 kandidat vijskovo morskih nauk 1967 Deputat Verhovnoyi Radi URSR 7 go sklikannya Oleksandr Oleksijovich MironenkoNarodzhennya19 kvitnya 1918 1918 04 19 s Ivahniki nini Yahniki Lohvickij povit Poltavska guberniya UNRSmert17 lipnya 1999 1999 07 17 81 rik Moskva RFPohovannyaTroyekurovske kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VMF SRSRRid vijskMorska aviaciyaOsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiRoki sluzhbi1937 1987PartiyaKPRSZvannya General polkovnik aviaciyiVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodi 4015 Mogila na Troyekurivskomu cvintari MoskviZhittyepisUchasnik nimecko radyanskoyi vijni v chervni veresni 1941 komandir lanki 5 go vinishuvalnogo aviacijnogo polku VPS VMF u veresni 1941 serpni 1942 komandir lanki 71 go vinishuvalnogo aviacijnogo polku VPS VMF v serpni 1942 sichni 1943 komandir aviaeskadrilyi 11 go vinishuvalnogo aviacijnogo polku VPS VMF U sichni travni 1943 komandir 12 yi okremoyi vinishuvalnoyi aviacijnoyi eskadrilyi VPS VMF v chervni 1943 travni 1945 komandir 13 go z lipnya 1944 14 go gvardijskogo vinishuvalnogo aviacijnogo polku VPS VMF Voyuvav u skladi VPS Baltijskogo flotu Brav uchast v oboroni Tallina i Leningrada znyattya blokadi Leningrada Viborzko Petrozavodskij operaciyi Pribaltijskij operaciyi Shidno Prusskij operaciyi i blokadi kurlyandskogo ugrupovannya protivnika Za chas vijni zdijsniv 671 bojovij vilit na vinishuvachah MiG 3 Yak 7B i Yak 9 v 74 povitryanih boyah zbiv osobisto 16 i v skladi grupi 5 litakiv protivnika Do zhovtnya 1945 roku prodovzhuvala komanduvati vinishuvalnih aviapolkom VPS Baltijskogo flotu U 1948 roci zakinchiv Vijskovo morsku akademiyu imeni Voroshilova Z grudnya 1948 roku komanduvav 7 yu vinishuvalnoyu aviadiviziyeyu VPS 5 go VMF Z lyutogo 1949 roku pomichnik komanduvacha VPS 5 go VMF po VVS z veresnya 1952 roku komandir 106 go vinishuvalnogo aviakorpusu PPO VPS Tihookeanskogo flotu z serpnya 1954 roku pomichnik komanduvacha VPS Tihookeanskogo flotu U travni 1956 sichni 1971 roku komanduvach VPS Chornomorskogo flotu U 1969 roci zakinchiv Vishi akademichni kursi pri Vijskovij akademiyi Generalnogo shtabu Zbrojnih sil SRSR U sichni 1971 serpni 1974 roku nachalnik shtabu aviaciyi VMF u serpni 1974 lipni 1982 roku komanduvach aviaciyi VMF SRSR Z 1982 roku naukovij konsultant v Naukovo tehnichnomu komiteti VMF Z grudnya 1987 roku general polkovnik aviaciyi Mironenko u vidstavci Pracyuvav referentom v Naukovo tehnichnomu komiteti VMF u Moskvi Pomer 17 lipnya 1999 roku Pohovanij na Troyekurovskomu cvintari v Moskvi Nagorodi ta zvannyaGeroj Radyanskogo Soyuzu 22 07 1944 tri ordeni Lenina 24 11 1942 22 07 1944 31 10 1967 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 21 02 1978 tri ordeni Chervonogo Prapora 24 09 1941 3 11 1943 22 06 1944 orden Ushakova 2 go stupenya 23 05 1945 orden Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 11 03 1985 dva ordeni Chervonoyi Zirki 26 02 1953 9 03 1956 orden Za sluzhbu Batkivshini v Zbrojnih Silah SRSR 3 go stupenya 30 04 1975 medali SRSR Zasluzhenij vijskovij lotchik SRSR 19 08 1965 PosilannyaBiografiya O O Mironenka na sajti Geroi strany 29 listopada 2014 u Wayback Machine ros