Мирон (грец. Μύρων) — давньогрецький скульптор середини 5 століття до н. е.
Мирон | |
---|---|
грец. Μύρων | |
Народився | 5 століття до н. е. Елевтери, d, Західна Аттика, периферія Аттика, Греція |
Помер | 5 століття до н. е. |
Країна | Стародавні Афіни |
Діяльність | скульптор, митець, brazier |
Галузь | скульптура[1] |
Знання мов | давньогрецька |
Напрямок | давньогрецьке мистецтво |
Magnum opus | Дискобол, d, d[2], d[3], d[4] і d[5] |
Діти | d |
|
Життєпис
Народився бл. 480 року до н. е. в Елевтерах на кордоні Беотії з Аттикою, працював в Афінах періоду класики. Навчався в найбільшого майстра 5 ст. до н. е. — Агелада. Твори Мирона, виконані головним чином у бронзі, не зберегли і відомі нам лише за свідченнями античних авторів і римськими мармуровими копіями.
Найбільший представник ранньої класики, Мирон долав застиглість мистецтва архаїки, виявляючи особливий інтерес до зображення кульмінаційних моментів руху. Виявляючи в гармонії людського тіла динамічно-напружений початок, Мирон показував красу атлетичної сили (Дискобол, Національний музей у Римі) або розумної волі, що стримує невтримний порив (група Афіна і Марсій). Особливо популярною, судячи з античних епіграм (яких відомо до 300), була створена Мироном статуя корови, що вражала сучасників своєю життєвістю. Мирон був також майстром торевтики: виконував кубки з рельєфними зображеннями.
Див. також
- Figura serpentinata
- Дискобол
- 4752 Мирон — астероїд, названий на честь скульптора.
Примітки
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мирон (скульптор) |
- Мирон [ 1 липня 2010 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
- Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miron grec Myrwn davnogreckij skulptor seredini 5 stolittya do n e Mirongrec MyrwnNarodivsya 5 stolittya do n e Elevteri d Zahidna Attika periferiya Attika GreciyaPomer 5 stolittya do n e Krayina Starodavni AfiniDiyalnist skulptor mitec brazierGaluz skulptura 1 Znannya mov davnogreckaNapryamok davnogrecke mistectvoMagnum opus Diskobol d d 2 d 3 d 4 i d 5 Diti d Mediafajli u Vikishovishi Bronzova rimska kopiya Diskobola Mirona Gliptoteka MyunhenZhittyepisNarodivsya bl 480 roku do n e v Elevterah na kordoni Beotiyi z Attikoyu pracyuvav v Afinah periodu klasiki Navchavsya v najbilshogo majstra 5 st do n e Agelada Tvori Mirona vikonani golovnim chinom u bronzi ne zberegli i vidomi nam lishe za svidchennyami antichnih avtoriv i rimskimi marmurovimi kopiyami Najbilshij predstavnik rannoyi klasiki Miron dolav zastiglist mistectva arhayiki viyavlyayuchi osoblivij interes do zobrazhennya kulminacijnih momentiv ruhu Viyavlyayuchi v garmoniyi lyudskogo tila dinamichno napruzhenij pochatok Miron pokazuvav krasu atletichnoyi sili Diskobol Nacionalnij muzej u Rimi abo rozumnoyi voli sho strimuye nevtrimnij poriv grupa Afina i Marsij Osoblivo populyarnoyu sudyachi z antichnih epigram yakih vidomo do 300 bula stvorena Mironom statuya korovi sho vrazhala suchasnikiv svoyeyu zhittyevistyu Miron buv takozh majstrom torevtiki vikonuvav kubki z relyefnimi zobrazhennyami Div takozhFigura serpentinata Diskobol 4752 Miron asteroyid nazvanij na chest skulptora PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Paysanias 6 2 2 Opis Elladi d Track Q3825645d Track Q192931 Paysanias 6 8 4 Opis Elladi d Track Q3825645d Track Q192931 Paysanias 6 8 5 Opis Elladi d Track Q3825645d Track Q192931 Paysanias 6 13 2 Opis Elladi d Track Q3825645d Track Q192931DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Miron skulptor Miron 1 lipnya 2010 u Wayback Machine u Velikij radyanskij enciklopediyi ros Enciklopedichnij slovnik Brokgauza i Yefrona