Ця стаття містить текст, що не відповідає . (червень 2019) |
Миролю́бівка — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Входить до складу Попільнянської селищної громади. Населення становить 954 осіб.
село Миролюбівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Житомирський район |
Громада | Попільнянська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA18040390100045477 |
Основні дані | |
Засноване | 1730 |
Населення | 954 |
Площа | 6,802 км² |
Густота населення | 140,25 осіб/км² |
Поштовий індекс | 13524 |
Телефонний код | +380 4137 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 188 м |
Водойми | річка Унава |
Місцева влада | |
Адреса ради | 13524, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Миролюбівка, вул. Садова, 51 |
Карта | |
Миролюбівка | |
Миролюбівка | |
Мапа | |
Миролюбівка у Вікісховищі |
Географія
Селом протікає річка Унава.
Історія
Миролюбівка — село Попільнянського району утворилося 27 березня 1962 р. внаслідок об'єднання сіл Кіловка і Лозовики. За 9 км на північний захід від районного центру і залізничної станції Попільня.
В історичних документах є згадка про те, що села Кіловка і Лозовики існували вже в 1732 р. Це були невеликі поселення. В Кіловці на той час було 25 хат і 317 жителів. Село Лозовики було розташоване на горбистій місцевості в трикутнику між двома річками. І тут нараховувалось 13 хат і 125 жителів. Поселення, як і вся земля належало польському панові Григорію Грушевському. Ось, що сказано про села Кіловка і Лозовики в книзі Лаврентія Похилевича «Сказания о населённых местностях Киевской губернии»: «Койловка — село по левой стороне реки Унавы, между Жидовцами и Сокольчей, в 7-ми верстах от каждого из этих сел. Жителей обеего пола: православних — 912, римских католиков 66.»
В 1732 р. в селі Кіловка була побудована прихожанами Свято-Покровська церква. Будівля була дерев'яна. Архівні матеріали свідчать про те, що на початку XVII ст. Лозовики дуже розбудувалися. Річка Унава, верби, які з її берегів у вечірні години вудили зорі, з безліччю дичини та риби. Посеред Унави, поміж Жидівцями та Лозовиками, підноситься гора, яку в народі називають Камінною. Там у ті часи добували камінь, який ішов на виготовлення точил і точильних брусків, з нього пізніше вимощували бруківку, споруджували будівлі та фундаменти до них. У 1800 р. в цьому селі проживало 315 українців (135 чоловіків та 180 жінок) і 48 шляхтичів. До речі і досі одна з лозовицьких вулиць у народі називається Ляхами. На території села Лозовики тоді діяли два водяні млини і три ґуральні. А ще в селі стояла невелика, з одним куполом і трьома дзвонами церква. Землевласниками у Лозовиках тоді були переважно поляки. Так, Петровський, який у 1800 р. купив маєток у К. Каравецького, у 1828 р. мав 35 кріпацьких дворів. Спадкоємець Цезаря Доброжінського в 1835 р. збудував у Лозовиках ще одного водяного млина.
У 1899 р. став діяти каоліновий завод, власником якого був Павло Адельгейм. У 1899 р. на каоліновому заводі випускали 117 586 пудів високоякісної сировини для виготовлення порцеляни. На початку 1900 р. у Лозовиках було 119 дворів, де проживало 794 особи. Поміщики володіли 985 дес. землі, а селяни — 370 дес. В селі працювала школа грамоти, казенна горілчана лавка, діяли вітряний та водяний млин. На початку XIX ст. село Кіловка, як окрема економія входило до Сокільчанського маєтку знаменитого земельного магната, цукрозаводчика М. І. Терещенка. Село вважається окремою економією пана Терещенка.
Село Лозовики на початку XIX ст. Належало поміщиці Ганні Кирилівні Добжинській. Щоб збільшити свої доходи поміщиця мала горілчаний і каоліновий заводи. Цим поміщикам належали майже всі землі у цих селах, селяни хоч і мали землю, то це були невеличкі ділянки. Таких багатих надр як у Лозовиках не було в жодному селі району. Крім унікальних запасів каоліну, знаходяться невичерпні поклади будівельного граніту, залягають великі поклади торфу.
В Кіловці було 9 вітряків, водяний млин, ручні олійниці, жорна. В 1911 р. була збудована церковнопарафіяльна школа, у трьох класах якої навчалося до 60 учнів. До 1917 р. в селах не було ні клубів, ні бібліотек. Переважна більшість населення була не писемна.
Не відразу після перевороту 1917 р. селяни із села Кіловка одержали землю, чекали вони її 8 років. Нарешті в 1925 р. одержали. Згодом почалася примусова колективізація в селі.
Заможна частина селян не мала бажання йти в колгосп. Без вагань вступила біднота. Незгодних селян виселяли в Сибір. В 1929 р. було засновано колгосп ім. Чубаря. Пізніше, в 1937 р. було перейменовано на колгосп ім. Горького. Першим головою колгоспу був Ф. Т. Микитюк. А в Лозовиках колгосп називався ім. Крупської. На той час господарства були дуже бідними. Селяни будували з матеріалу розібраних клунь конюшні, корівні, свинарні. Люди звозили свій інвентар у колгосп. Держава була бідна і тому все від населення йшло в державу. Тракторів на той час не було. Перший трактор з'явився в 1930 р. і то він був не колгоспний, а Попільнянської МТС, яка згодом прислала по 2-3 трактори в колгосп на обробіток землі.
Тяжко позначився на долі селян 1933 р. Штучний голодомор забрав життя багатьох односельців. Не поминув він жодної хати, безпощадно звалюючи з ніг чи то молодого, чи то старого. Вимирали цілі сім'ї, а сільські бригади ходили по хатах і незважаючи на попухлих з голоду людей шукали хліб, зерно, крупу і забирали все.
Репресії 1937 — 1938 р.р. відібрали з рядів селян-трударів найвідоміших людей, які могли багато сил і розуму віддати за для щасливого майбутнього не тільки села, але й країни. Репресовано із села було 43 чоловіки.
Роки Німецько-радянської війни 1941—1945 рр.
Почалася Німецько-радянська війна 1941—1945 рр.. Німці зайняли село в 1941 році. Нацисти господарювали в селі як у себе вдома, поселялися в хатах селян, забирали кури, гуси, свині. На території села під час війни діяла підпільна група, яку організував Микола Петрович Грицюк із двома своїми товаришами, Іщенком Миколою та Грицюком Миколою. Вони стали керівниками оунівської організації в Кіловці. Але були не лише хлопці, до них приєдналася Віра Федорівна Вознюк, а за нею трохи пізніше до цієї четвірки, яка поклялася віддати своє життя у боротьбі за волю і незалежність України приєднуються ще пів десятка патріотів села — Василь Ковальчук, Іван Огнівчук, Юля Колісниченко, Оля Шотик та Іван Грінченко. Для прикриття, аби було безпечніше зустрічатися, обговорювати якісь питання члени підпілля створили драматичний гурток. У 1942 р. в селі з'явилися бандерівці, але довго вони тут не затрималися.
Під час війни із села забрали 90 молодих дівчат і хлопців і відправляли на примусові роботи до Німеччини. Німці нещадно поводилися з євреями.
25 грудня 1943 р. о 10 год. вечора у село ввійшли радянські війська. 284 жителі села брали участь у Німецько-радянській війні. З них 198 полягли смертю хоробрих у боротьбі проти німецько-нацистських загарбників, 135 відзначено урядовими нагородами.
Після закінчення війни люди знову взялися до роботи: почалася відбудова села, сіяли зерно, збирали врожай.
Повоєнні роки
1946 — 1947 р.р., за несприятливих умов врожай був дуже поганий. В селі настав голод, але він був не такий тяжкий, як голодомор 1933 р. люди могли йти на західну Україну і купувати чи обмінювати на якийсь інший товар хліб, крупи та інші продукти харчування.
Чи не першою в районі дала струм в 1951 р. Лозовицька ТЕС, яка мала потужність 40 кв. То була справжня історична подія, коли в хатах селян спалахнули лампочки.
В Миролюбівці 1962 р. встановлено два обеліски Слави на честь померлих воїнів — односельців, та воїнів, які загинули під час визволення села від гітлерівців. Протягом 50-х — 80-х років головами колгоспу були: Велетень, Барнатович, Венгер. Найкращого розвитку наше село досягло за часів господарювання Венгера Сергія Федоровича. За колгоспом «Зоря комунізму» було закріплено 3006,4 га с/г угідь, у тому числі 2777 га орної землі. Господарство спеціалізувалось на виробництві свинини. За цей час колгосп став головним джерелом прибутку. Колгосп завжди мав свої гроші, які використовував на господарське, житлове та культурне будівництво, на стимулювання передовиків виробництва.
У 80-х р. в селі з'являється нова двоповерхова школа — десятирічка, Будинок культури, дитячий садок, новий меморіал-пам'ятник загиблим воїнам, асфальтуються дороги, складається план газифікації села — все це гроші колгоспу, а ініціатива його голови.
За успіхи в праці 65 трудівників села нагороджено орденами і медалями СРСР, у тому числі орденом Леніна — голову правління колгоспу С. Ф. Венгера.
Неодноразово за підсумками Всесоюзного соціалістичного змагання переможцем відзначався колгосп «Зоря комунізму», про що свідчать численні почесні грамоти, листи-подяки та інше.
Сьогодення села
У селі є Будинок культури, дитячий садок, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, бібліотека з фондом 17,5 тис. книг, відбудовано стару церкву.
В 1993 р. розпайовано землі колгоспу «Зоря комунізму». Колгоспники одержали земельні паї по 4,5 га землі. Утворене колективне с/г підприємство «Зоря», яке потім реформовано в ПСП. Але до 2008 року господарство повністю збанкрутіло і ліквідовано.
У 2004 р. в село прийшли інвестори ТОВ «Агроспілка» та ТОВ «Хортиця-Агро», які взяли у людей в оренду земельні часки. Протягом вже 5 років господарства отримують позитивні результати у вирощуванні сільськогосподарської продукції.
На території сільської ради знаходиться підприємство, яке спеціалізується з випуску камене-щебневої продукції — ВАТ «Попільнянський спеціалізований кар'єр».
Колишній орган місцевого самоуправління — Миролюбівська сільська рада.
Відомі люди
Миролюбівчани можуть пишатися такими видатними своїми людьми як: Валентин Кравчук — багаторазовий чемпіон України та Радянського Союзу, бронзовий призер XIX Олімпійських ігор у Мехіко із веслувального спорту.
- Остапенко Петро Пилипович український радянський скульптор, член Спілки художників УРСР (1976), заслужений художник УРСР (1976).
- Столяренко Василь Павлович — доктор історичних наук, професор. Спеціалізувався на історії партійних організацій,.
- Канюка Сергій Максимович — кандидат педагогічних наук, на його честь названо одну з вулиць села.
- Остапенко Борис Васильович (* 1943) — поет, автор багатьох збірок віршів.
- Вершіленко Василь Васильович, який мав надзвичайний голос і виступав з поліським ансамблем пісні і танцю «Льонок».
- Грінченко Галина Тодосівна — кандидат наук, багато років завідувала кафедрою педагогіки і методики початкового навчання ЖДПУ.
- Розгон Анатолій Васильович — кандидат економічних наук, директор Навчально-наукового Інституту економіки та екології природокористування Державної екологічної академії, заступник Голови Офісу підтримки реформ Міністерства аграрної політики та продовольства, заступник Міністра аграної політики України, директор Всеукраїнської асоціації оптових ринків сільськогосподарської продукції, засновник Науково-досліднного Інституту промислової коноплі та льону.
- Грінченко Геннадій Михайлович — заслужений працівник сільського господарства УРСР.
Бандуристи — Михайло Науменко, Петро Тричуба, Микола Заволока, які самі робили бандури і своїм співом зачаровували світ.
Див. також
Примітки
- Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. — Киев, 1864. — с. 220(рос.)
- Столяренко В.П., Шкварець В.П. Історичний досвід КПРС по соціалістичному перетворенню сільського господарства // Український історичний журнал. - 1967. - № 8. - С. 19–27.
- СТОЛЯРЕНКО В.П. і САС І.X. . Архів оригіналу за 2 вересня 2020.
- Столяренко В.П., Тараненко В.М. . Архів оригіналу за 1 вересня 2020.
- Вовчик А. Ф., Столяренко В. П. . Архів оригіналу за 11 березня 2022.
Посилання
- Погода в селі Миролюбівка [ 13 липня 2017 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mirolyubivka Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin cherven 2019 Mirolyu bivka selo v Ukrayini u Zhitomirskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti Vhodit do skladu Popilnyanskoyi selishnoyi gromadi Naselennya stanovit 954 osib selo MirolyubivkaKrayina UkrayinaOblast Zhitomirska oblastRajon Zhitomirskij rajonGromada Popilnyanska selishna gromadaKod KATOTTG UA18040390100045477Osnovni daniZasnovane 1730Naselennya 954Plosha 6 802 km Gustota naselennya 140 25 osib km Poshtovij indeks 13524Telefonnij kod 380 4137Geografichni daniGeografichni koordinati 49 59 48 pn sh 29 26 26 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 188 mVodojmi richka UnavaMisceva vladaAdresa radi 13524 Zhitomirska obl Zhitomirskij r n s Mirolyubivka vul Sadova 51KartaMirolyubivkaMirolyubivkaMapa Mirolyubivka u VikishovishiGeografiyaSelom protikaye richka Unava Istoriya Mirolyubivka selo Popilnyanskogo rajonu utvorilosya 27 bereznya 1962 r vnaslidok ob yednannya sil Kilovka i Lozoviki Za 9 km na pivnichnij zahid vid rajonnogo centru i zaliznichnoyi stanciyi Popilnya V istorichnih dokumentah ye zgadka pro te sho sela Kilovka i Lozoviki isnuvali vzhe v 1732 r Ce buli neveliki poselennya V Kilovci na toj chas bulo 25 hat i 317 zhiteliv Selo Lozoviki bulo roztashovane na gorbistij miscevosti v trikutniku mizh dvoma richkami I tut narahovuvalos 13 hat i 125 zhiteliv Poselennya yak i vsya zemlya nalezhalo polskomu panovi Grigoriyu Grushevskomu Os sho skazano pro sela Kilovka i Lozoviki v knizi Lavrentiya Pohilevicha Skazaniya o naselyonnyh mestnostyah Kievskoj gubernii Kojlovka selo po levoj storone reki Unavy mezhdu Zhidovcami i Sokolchej v 7 mi verstah ot kazhdogo iz etih sel Zhitelej obeego pola pravoslavnih 912 rimskih katolikov 66 V 1732 r v seli Kilovka bula pobudovana prihozhanami Svyato Pokrovska cerkva Budivlya bula derev yana Arhivni materiali svidchat pro te sho na pochatku XVII st Lozoviki duzhe rozbuduvalisya Richka Unava verbi yaki z yiyi beregiv u vechirni godini vudili zori z bezlichchyu dichini ta ribi Posered Unavi pomizh Zhidivcyami ta Lozovikami pidnositsya gora yaku v narodi nazivayut Kaminnoyu Tam u ti chasi dobuvali kamin yakij ishov na vigotovlennya tochil i tochilnih bruskiv z nogo piznishe vimoshuvali brukivku sporudzhuvali budivli ta fundamenti do nih U 1800 r v comu seli prozhivalo 315 ukrayinciv 135 cholovikiv ta 180 zhinok i 48 shlyahtichiv Do rechi i dosi odna z lozovickih vulic u narodi nazivayetsya Lyahami Na teritoriyi sela Lozoviki todi diyali dva vodyani mlini i tri guralni A she v seli stoyala nevelika z odnim kupolom i troma dzvonami cerkva Zemlevlasnikami u Lozovikah todi buli perevazhno polyaki Tak Petrovskij yakij u 1800 r kupiv mayetok u K Karaveckogo u 1828 r mav 35 kripackih dvoriv Spadkoyemec Cezarya Dobrozhinskogo v 1835 r zbuduvav u Lozovikah she odnogo vodyanogo mlina U 1899 r stav diyati kaolinovij zavod vlasnikom yakogo buv Pavlo Adelgejm U 1899 r na kaolinovomu zavodi vipuskali 117 586 pudiv visokoyakisnoyi sirovini dlya vigotovlennya porcelyani Na pochatku 1900 r u Lozovikah bulo 119 dvoriv de prozhivalo 794 osobi Pomishiki volodili 985 des zemli a selyani 370 des V seli pracyuvala shkola gramoti kazenna gorilchana lavka diyali vitryanij ta vodyanij mlin Na pochatku XIX st selo Kilovka yak okrema ekonomiya vhodilo do Sokilchanskogo mayetku znamenitogo zemelnogo magnata cukrozavodchika M I Tereshenka Selo vvazhayetsya okremoyu ekonomiyeyu pana Tereshenka Selo Lozoviki na pochatku XIX st Nalezhalo pomishici Ganni Kirilivni Dobzhinskij Shob zbilshiti svoyi dohodi pomishicya mala gorilchanij i kaolinovij zavodi Cim pomishikam nalezhali majzhe vsi zemli u cih selah selyani hoch i mali zemlyu to ce buli nevelichki dilyanki Takih bagatih nadr yak u Lozovikah ne bulo v zhodnomu seli rajonu Krim unikalnih zapasiv kaolinu znahodyatsya nevicherpni pokladi budivelnogo granitu zalyagayut veliki pokladi torfu V Kilovci bulo 9 vitryakiv vodyanij mlin ruchni olijnici zhorna V 1911 r bula zbudovana cerkovnoparafiyalna shkola u troh klasah yakoyi navchalosya do 60 uchniv Do 1917 r v selah ne bulo ni klubiv ni bibliotek Perevazhna bilshist naselennya bula ne pisemna Ne vidrazu pislya perevorotu 1917 r selyani iz sela Kilovka oderzhali zemlyu chekali voni yiyi 8 rokiv Nareshti v 1925 r oderzhali Zgodom pochalasya primusova kolektivizaciya v seli Zamozhna chastina selyan ne mala bazhannya jti v kolgosp Bez vagan vstupila bidnota Nezgodnih selyan viselyali v Sibir V 1929 r bulo zasnovano kolgosp im Chubarya Piznishe v 1937 r bulo perejmenovano na kolgosp im Gorkogo Pershim golovoyu kolgospu buv F T Mikityuk A v Lozovikah kolgosp nazivavsya im Krupskoyi Na toj chas gospodarstva buli duzhe bidnimi Selyani buduvali z materialu rozibranih klun konyushni korivni svinarni Lyudi zvozili svij inventar u kolgosp Derzhava bula bidna i tomu vse vid naselennya jshlo v derzhavu Traktoriv na toj chas ne bulo Pershij traktor z yavivsya v 1930 r i to vin buv ne kolgospnij a Popilnyanskoyi MTS yaka zgodom prislala po 2 3 traktori v kolgosp na obrobitok zemli Tyazhko poznachivsya na doli selyan 1933 r Shtuchnij golodomor zabrav zhittya bagatoh odnoselciv Ne pominuv vin zhodnoyi hati bezposhadno zvalyuyuchi z nig chi to molodogo chi to starogo Vimirali cili sim yi a silski brigadi hodili po hatah i nezvazhayuchi na popuhlih z golodu lyudej shukali hlib zerno krupu i zabirali vse Represiyi 1937 1938 r r vidibrali z ryadiv selyan trudariv najvidomishih lyudej yaki mogli bagato sil i rozumu viddati za dlya shaslivogo majbutnogo ne tilki sela ale j krayini Represovano iz sela bulo 43 choloviki Roki Nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 rr Pochalasya Nimecko radyanska vijna 1941 1945 rr Nimci zajnyali selo v 1941 roci Nacisti gospodaryuvali v seli yak u sebe vdoma poselyalisya v hatah selyan zabirali kuri gusi svini Na teritoriyi sela pid chas vijni diyala pidpilna grupa yaku organizuvav Mikola Petrovich Gricyuk iz dvoma svoyimi tovarishami Ishenkom Mikoloyu ta Gricyukom Mikoloyu Voni stali kerivnikami ounivskoyi organizaciyi v Kilovci Ale buli ne lishe hlopci do nih priyednalasya Vira Fedorivna Voznyuk a za neyu trohi piznishe do ciyeyi chetvirki yaka poklyalasya viddati svoye zhittya u borotbi za volyu i nezalezhnist Ukrayini priyednuyutsya she piv desyatka patriotiv sela Vasil Kovalchuk Ivan Ognivchuk Yulya Kolisnichenko Olya Shotik ta Ivan Grinchenko Dlya prikrittya abi bulo bezpechnishe zustrichatisya obgovoryuvati yakis pitannya chleni pidpillya stvorili dramatichnij gurtok U 1942 r v seli z yavilisya banderivci ale dovgo voni tut ne zatrimalisya Pid chas vijni iz sela zabrali 90 molodih divchat i hlopciv i vidpravlyali na primusovi roboti do Nimechchini Nimci neshadno povodilisya z yevreyami 25 grudnya 1943 r o 10 god vechora u selo vvijshli radyanski vijska 284 zhiteli sela brali uchast u Nimecko radyanskij vijni Z nih 198 polyagli smertyu horobrih u borotbi proti nimecko nacistskih zagarbnikiv 135 vidznacheno uryadovimi nagorodami Pislya zakinchennya vijni lyudi znovu vzyalisya do roboti pochalasya vidbudova sela siyali zerno zbirali vrozhaj Povoyenni roki 1946 1947 r r za nespriyatlivih umov vrozhaj buv duzhe poganij V seli nastav golod ale vin buv ne takij tyazhkij yak golodomor 1933 r lyudi mogli jti na zahidnu Ukrayinu i kupuvati chi obminyuvati na yakijs inshij tovar hlib krupi ta inshi produkti harchuvannya Chi ne pershoyu v rajoni dala strum v 1951 r Lozovicka TES yaka mala potuzhnist 40 kv To bula spravzhnya istorichna podiya koli v hatah selyan spalahnuli lampochki V Mirolyubivci 1962 r vstanovleno dva obeliski Slavi na chest pomerlih voyiniv odnoselciv ta voyiniv yaki zaginuli pid chas vizvolennya sela vid gitlerivciv Protyagom 50 h 80 h rokiv golovami kolgospu buli Veleten Barnatovich Venger Najkrashogo rozvitku nashe selo dosyaglo za chasiv gospodaryuvannya Vengera Sergiya Fedorovicha Za kolgospom Zorya komunizmu bulo zakripleno 3006 4 ga s g ugid u tomu chisli 2777 ga ornoyi zemli Gospodarstvo specializuvalos na virobnictvi svinini Za cej chas kolgosp stav golovnim dzherelom pributku Kolgosp zavzhdi mav svoyi groshi yaki vikoristovuvav na gospodarske zhitlove ta kulturne budivnictvo na stimulyuvannya peredovikiv virobnictva U 80 h r v seli z yavlyayetsya nova dvopoverhova shkola desyatirichka Budinok kulturi dityachij sadok novij memorial pam yatnik zagiblim voyinam asfaltuyutsya dorogi skladayetsya plan gazifikaciyi sela vse ce groshi kolgospu a iniciativa jogo golovi Za uspihi v praci 65 trudivnikiv sela nagorodzheno ordenami i medalyami SRSR u tomu chisli ordenom Lenina golovu pravlinnya kolgospu S F Vengera Neodnorazovo za pidsumkami Vsesoyuznogo socialistichnogo zmagannya peremozhcem vidznachavsya kolgosp Zorya komunizmu pro sho svidchat chislenni pochesni gramoti listi podyaki ta inshe Sogodennya sela U seli ye Budinok kulturi dityachij sadok feldshersko akusherskij punkt viddilennya zv yazku biblioteka z fondom 17 5 tis knig vidbudovano staru cerkvu V 1993 r rozpajovano zemli kolgospu Zorya komunizmu Kolgospniki oderzhali zemelni payi po 4 5 ga zemli Utvorene kolektivne s g pidpriyemstvo Zorya yake potim reformovano v PSP Ale do 2008 roku gospodarstvo povnistyu zbankrutilo i likvidovano U 2004 r v selo prijshli investori TOV Agrospilka ta TOV Horticya Agro yaki vzyali u lyudej v orendu zemelni chaski Protyagom vzhe 5 rokiv gospodarstva otrimuyut pozitivni rezultati u viroshuvanni silskogospodarskoyi produkciyi Na teritoriyi silskoyi radi znahoditsya pidpriyemstvo yake specializuyetsya z vipusku kamene shebnevoyi produkciyi VAT Popilnyanskij specializovanij kar yer Kolishnij organ miscevogo samoupravlinnya Mirolyubivska silska rada Vidomi lyudiMirolyubivchani mozhut pishatisya takimi vidatnimi svoyimi lyudmi yak Valentin Kravchuk bagatorazovij chempion Ukrayini ta Radyanskogo Soyuzu bronzovij prizer XIX Olimpijskih igor u Mehiko iz vesluvalnogo sportu Ostapenko Petro Pilipovich ukrayinskij radyanskij skulptor chlen Spilki hudozhnikiv URSR 1976 zasluzhenij hudozhnik URSR 1976 Stolyarenko Vasil Pavlovich doktor istorichnih nauk profesor Specializuvavsya na istoriyi partijnih organizacij Kanyuka Sergij Maksimovich kandidat pedagogichnih nauk na jogo chest nazvano odnu z vulic sela Ostapenko Boris Vasilovich 1943 poet avtor bagatoh zbirok virshiv Vershilenko Vasil Vasilovich yakij mav nadzvichajnij golos i vistupav z poliskim ansamblem pisni i tancyu Lonok Grinchenko Galina Todosivna kandidat nauk bagato rokiv zaviduvala kafedroyu pedagogiki i metodiki pochatkovogo navchannya ZhDPU Rozgon Anatolij Vasilovich kandidat ekonomichnih nauk direktor Navchalno naukovogo Institutu ekonomiki ta ekologiyi prirodokoristuvannya Derzhavnoyi ekologichnoyi akademiyi zastupnik Golovi Ofisu pidtrimki reform Ministerstva agrarnoyi politiki ta prodovolstva zastupnik Ministra agranoyi politiki Ukrayini direktor Vseukrayinskoyi asociaciyi optovih rinkiv silskogospodarskoyi produkciyi zasnovnik Naukovo doslidnnogo Institutu promislovoyi konopli ta lonu Grinchenko Gennadij Mihajlovich zasluzhenij pracivnik silskogo gospodarstva URSR Banduristi Mihajlo Naumenko Petro Trichuba Mikola Zavoloka yaki sami robili banduri i svoyim spivom zacharovuvali svit Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zhitomirska oblast PrimitkiPohilevich L I Skazaniya o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii Kiev 1864 s 220 ros Stolyarenko V P Shkvarec V P Istorichnij dosvid KPRS po socialistichnomu peretvorennyu silskogo gospodarstva Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1967 8 S 19 27 STOLYaRENKO V P i SAS I X Arhiv originalu za 2 veresnya 2020 Stolyarenko V P Taranenko V M Arhiv originalu za 1 veresnya 2020 Vovchik A F Stolyarenko V P Arhiv originalu za 11 bereznya 2022 PosilannyaPogoda v seli Mirolyubivka 13 lipnya 2017 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Zhitomirsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi