Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Миролю́бівка — село Гродівської селищної громади Покровського району Донецької області, Україна. У селі мешкає 597 людей.
| село Миролюбівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Донецька область |
| Район | Покровський район |
| Громада | Гродівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA14160050190065859 |
| Облікова картка | Миролюбівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1731 |
| Населення | 597 |
| Поштовий індекс | 85344 |
| Телефонний код | +380 623 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°17′58″ пн. ш. 37°22′56″ сх. д. / 48.29944° пн. ш. 37.38222° сх. д.Координати: 48°17′58″ пн. ш. 37°22′56″ сх. д. / 48.29944° пн. ш. 37.38222° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 129 м |
| Водойми | р. Казенний Торець |
| Відстань до обласного центру | 77 км |
| Відстань до районного центру | 19,1 км |
| Найближча залізнична станція | Гродівка |
| Відстань до залізничної станції | 11,9 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 85344, Донецька обл., Покровський р-н, с. Миролюбівка, вул. Центральна |
| Сільський голова | Рудь Тетяна Олександрівна |
| Карта | |
  Миролюбівка | |
 Миролюбівка | |
| Мапа | |
| | |
Загальні відомості
Відстань до райцентру становить близько 19 км і проходить автошляхом Н32.
Довоєнний час
Село Миролюбівка розташоване в балці, де невелика річечка Казенний Торець набирає силу. Якщо дивитися з самої високої точки — з початку села. На правому березі річки розташоване село — будинки, сільський будинок культури, школа, дитячий садок, магазин, відділок зв'язку та фельдшерсько-акушерський пункт, водяна гладь ставка. У 2006 році Миролюбівці святкували 275 — річницю утворення села.
Із 18 століття проживають тут покоління українців, чиї предки — кріпосні селяни — були переселенцями з центральних районів України.
На території були розташовані два поселення, Левінщина і Д'яволанщина (назви пішли від прізвищ поміщиків Левін і Д'явін), кордоном між поселеннями була ґрунтова дорога, яка пролягала від кінця балки Сагалянової (фото)
до перехрестя з річкою Казенний Торець (на фото гирло річки та водосховище з якого річка набирає своєї сили).
Поміщицькі маєтки та господарські будівлі були розташовані на горі, їх власники мешкали в селі майже до скасування кріпосного права, після чого спішно продали належні їм землі. Подальша доля їх невідома.
Людина, скупивши землі двох поміщиків, носила прізвище Маркін і село стало називатися Маркінка (Марчинковка).
Після 1917—1918 років село перейменували і дали назву Калинівка. Існує легенда, що у весняний день перед Паскою, проїжджаючи через село люди попросили напитися води і, подякувавши господарям, сказали, що це село схоже на калиновий рай, що і стало приводом дати селу назву Калинівка. Назва збереглася до 1944 року. В тому ж році село перейменували в Миролюбівку. Вважається, що приводом для цієї назви було палке бажання жити мирним життям. В 1976 році виникла легенда, що у командира, який загинув разом з однополчанами звільняючи село, було прізвище Миролюбов, і, нібито в честь нього названо село. Та це тільки легенда не підтверджена фактами.
У різні роки дослідити історію села намагалися учні Миролюбівської ЗОШ під керівництвом учителів історії Назаренка Михайла Пилиповича і Байрачної Лідії Іванівни, вчителя російської мови і літератури Гнілової Світлани Сергіївни. Їхні дослідження зберігаються в історико—етнографічному музеї «Світлиця» Миролюбівської ЗОШ і використані в цьому матеріалі.
Свою точку зору з приводу історії села висловив і пенсіонер Усаткін Дмитро Онуфрійович. Нижче наведені його Дослідження, опубліковані в районній газеті «Маяк».
Післявоєнний час
Старожили згадують про організацію Калинівської сільської ради десь на початку 40-х років і перших її голів: Свіріпу Івана Онисимовича, Чуприну Дмитра Івановича, Ушивого Івана Микитовича, Сінькова Никона Абрамовича і секретаря сільської ради тих років, незмінного Усаткіна Онуфрія Ілліча. Із свідоцтв про народження людей стає відомо, що сільська рада іменувалась ще і Калиново-Карлівською і тільки в 50-ті роки стала називатись Миролюбівською. Наприкінці 50-х років, охоплена політикою партії з укрупнення, сільська рада об'єднується з Улянівською, і тільки в 1990 році Миролюбівська сільська рада відокремилася від Улянівської як самостійна.
У післявоєнні роки велика увага приділялась організації дозвілля селян. Місця для проведення цієї роботи не було. Люди збиралися в невеличкій сільській хатині (нині подвір'я Андрусик Г. В.), а керував культурно—освітньою роботою Анатолій Филимонович Кириченко. Тільки селяни закінчували роботу, то поспішали до клубу: хто на репетицію спектаклю, хто просто поспівати улюблених пісень, хто на шашкові та шахові турніри, хто послухати цікаві лекції місцевих вчителів.
У 50-ті роки був збудований сільський клуб (на даний час приміщення магазину). Керував сільським клубом у 50-60 роки Чуприна Єгор Єгорович і, які старожили згадують як найбільш активну участь населення в художній самодіяльності, а саме, постановки спектаклів — «Украдене щастя», «Назар Стодоля», «За двома зайцями» та інші. Улюбленцями сільської публіки були артисти — мешканці села: Свіріпа Іван Онисимович, Чуприна Єгор Єгорович, Назаренко Ганна Демидівна, Ткаченко Євдоким Яремович, Сінькова Надія Сергіївна, Леоха Ніна Федорівна, Чуприна Тетяна Максимівна. На великі свята місць в залі не вистачало і тоді захід переносився на подвір'я перед клубом. Для сцени використовували дві вантажні машини з опущеними бортами. Спектаклі проходили на цій імпровізованій сцені, глядачі приходили зі своїми стільцями.
У ці роки набуває популярності кіно. Першим кіномеханіком пересувної кіноустановки був Судоплатов Володимир Георгійович. Він мав змогу продемонструвати фільм для дітей у школі і для дорослих у клубі і навіть встигав в с. Єлизаветівка. Глядачів завжди було багато.
Тищенко Михайло Данилович — перший директор нового СБК, який збудовано на честь 100—річчя народження В. І. Леніна. 
На той час Миролюбівський сільський будинок був багато оздоблений різьбленням, з оксамитовими стільцями, вишуканими шторами, вбранням сцени, оркестровою ямою. Мав 400 місць, великий вестибюль, фоє, приміщення для гуртків самодіяльності, повний комплект інструментів для духового оркестру. Тому більшість районних заходів проводилось на базі Будинку культури. Миролюбівці мали змогу доторкнутися до професійного мистецтва. Майже щомісяця запрошували артистів: Закубанський народний хор, хор Вірьовки, артистів цирку та кіно та інші.
Все ще популярним залишається кіно. Кіномеханіком у новозбудованому Будинку культури був Кобець Олександр Олександрович, знавець своєї справи, знав новинки кіно і селяни мали змогу першими в районі дивитися їх. З віком прогресу і комп'ютеризації зацікавленість до кіно у населення зник і саме тому на даний час ця галузь культурно—просвітницької роботи не працює.
У післявоєнні роки в селі почала працювати хата—читальня, якою керував Чуприна Єгор Єгорович і яка була єдиним осередком культури та дозвілля на селі. Цю вахту підхопила Полигач Любов Іванівна, яка навіки в пам'яті залишиться як людина, до якої йшли селяни не лише за книжкою, а за порадою, за добрим словом і співчуттям, поділитися і радістю, і горем.
Миролюбівську (раніше Марченківську початкову) школу засновано приблизно у 1905 році при приході Різдвяно-богородичного храму смт Новоекономічне (тоді Караково).
У церковних книгах не зберігся запис про цю подію, і дату встановлено за розповідями старожилів.
Про перших вчителів також нічого не відомо. Старожили згадували тільки вчителя, у минулому офіцера царської армії Андрія Федоровича, який працював у школі з 1924 по 1932 рік, а потім поїхав із села. Тоді школу відвідувало близько 70 учнів. На той час працювала ще одна початкова школа в селі Петрівка та Єлизаветівка. Кількість дітей, які відвідували ці школи від 20 до 40.
З 1932 року школа стала семирічною. Очолив її Назаренко Михайло Пилипович, вчитель історії, який керував закладом до 1977 року. Давно пішов з життя перший директор школи. Михайло Пилипович перший спробував створити рукописну історію села, школи. Під час Вітчизняної війни, з 1 вересня 1941 по 1 вересня 1943 року, школа була тимчасово закрита, а її директор Назаренко Михайло Пилипович відбув до лав Радянської армії захищати свою батьківщину. Воював у 180-му гвардійському винищувальному авіаполку, старшим механіком з озброєння. Нагороджений в 1943 році орденом Червоної Зірки медалями «За відвагу» і за «Бойові заслуги». Після війни школа стала восьмирічною, у 60-і роки її вже відвідували 160 чоловік. Викладацький колектив складався з 12 вчителів: 2 — з вищою, 10 — з середньою освітою.
Старенька школа була з пічним опаленням. Вчителі та учні підтримували теплоту у школі. Ввечері до школи приходили учні — заочники, з якими працювали вчителі після уроків.
Нова будівля школи вступила в експлуатацію в січні 1994 р.
Населення
За даними перепису 2001 року населення села становило 597 осіб, із них 87,6 % зазначили рідною мову українську та 12,4 % — російську.
Примітки
- . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 22 квітня 2017.
Посилання
- Погода в селі Миролюбівка [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Миролюбівська сільська рада [ 11 серпня 2017 у Wayback Machine.]
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (квітень 2017) |
 | Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mirolyu bivka selo Grodivskoyi selishnoyi gromadi Pokrovskogo rajonu Doneckoyi oblasti Ukrayina U seli meshkaye 597 lyudej selo Mirolyubivka Krayina Ukrayina Oblast Donecka oblast Rajon Pokrovskij rajon Gromada Grodivska selishna gromada Kod KATOTTG UA14160050190065859 Oblikova kartka Mirolyubivka Osnovni dani Zasnovane 1731 Naselennya 597 Poshtovij indeks 85344 Telefonnij kod 380 623 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 17 58 pn sh 37 22 56 sh d 48 29944 pn sh 37 38222 sh d 48 29944 37 38222 Koordinati 48 17 58 pn sh 37 22 56 sh d 48 29944 pn sh 37 38222 sh d 48 29944 37 38222 Serednya visota nad rivnem morya 129 m Vodojmi r Kazennij Torec Vidstan do oblasnogo centru 77 km Vidstan do rajonnogo centru 19 1 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Grodivka Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 11 9 km Misceva vlada Adresa radi 85344 Donecka obl Pokrovskij r n s Mirolyubivka vul Centralna Silskij golova Rud Tetyana Oleksandrivna Karta Mirolyubivka Mirolyubivka Mapa Mirolyubivka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mirolyubivka Zagalni vidomostiVidstan do rajcentru stanovit blizko 19 km i prohodit avtoshlyahom N32 Dovoyennij chasSelo Mirolyubivka roztashovane v balci de nevelika richechka Kazennij Torec nabiraye silu Yaksho divitisya z samoyi visokoyi tochki z pochatku sela Na pravomu berezi richki roztashovane selo budinki silskij budinok kulturi shkola dityachij sadok magazin viddilok zv yazku ta feldshersko akusherskij punkt vodyana glad stavka U 2006 roci Mirolyubivci svyatkuvali 275 richnicyu utvorennya sela Iz 18 stolittya prozhivayut tut pokolinnya ukrayinciv chiyi predki kriposni selyani buli pereselencyami z centralnih rajoniv Ukrayini Na teritoriyi buli roztashovani dva poselennya Levinshina i D yavolanshina nazvi pishli vid prizvish pomishikiv Levin i D yavin kordonom mizh poselennyami bula gruntova doroga yaka prolyagala vid kincya balki Sagalyanovoyi foto do perehrestya z richkoyu Kazennij Torec na foto girlo richki ta vodoshovishe z yakogo richka nabiraye svoyeyi sili Pomishicki mayetki ta gospodarski budivli buli roztashovani na gori yih vlasniki meshkali v seli majzhe do skasuvannya kriposnogo prava pislya chogo spishno prodali nalezhni yim zemli Podalsha dolya yih nevidoma Lyudina skupivshi zemli dvoh pomishikiv nosila prizvishe Markin i selo stalo nazivatisya Markinka Marchinkovka Pislya 1917 1918 rokiv selo perejmenuvali i dali nazvu Kalinivka Isnuye legenda sho u vesnyanij den pered Paskoyu proyizhdzhayuchi cherez selo lyudi poprosili napitisya vodi i podyakuvavshi gospodaryam skazali sho ce selo shozhe na kalinovij raj sho i stalo privodom dati selu nazvu Kalinivka Nazva zbereglasya do 1944 roku V tomu zh roci selo perejmenuvali v Mirolyubivku Vvazhayetsya sho privodom dlya ciyeyi nazvi bulo palke bazhannya zhiti mirnim zhittyam V 1976 roci vinikla legenda sho u komandira yakij zaginuv razom z odnopolchanami zvilnyayuchi selo bulo prizvishe Mirolyubov i nibito v chest nogo nazvano selo Ta ce tilki legenda ne pidtverdzhena faktami U rizni roki dosliditi istoriyu sela namagalisya uchni Mirolyubivskoyi ZOSh pid kerivnictvom uchiteliv istoriyi Nazarenka Mihajla Pilipovicha i Bajrachnoyi Lidiyi Ivanivni vchitelya rosijskoyi movi i literaturi Gnilovoyi Svitlani Sergiyivni Yihni doslidzhennya zberigayutsya v istoriko etnografichnomu muzeyi Svitlicya Mirolyubivskoyi ZOSh i vikoristani v comu materiali Svoyu tochku zoru z privodu istoriyi sela visloviv i pensioner Usatkin Dmitro Onufrijovich Nizhche navedeni jogo Doslidzhennya opublikovani v rajonnij gazeti Mayak Pislyavoyennij chasStarozhili zgaduyut pro organizaciyu Kalinivskoyi silskoyi radi des na pochatku 40 h rokiv i pershih yiyi goliv Sviripu Ivana Onisimovicha Chuprinu Dmitra Ivanovicha Ushivogo Ivana Mikitovicha Sinkova Nikona Abramovicha i sekretarya silskoyi radi tih rokiv nezminnogo Usatkina Onufriya Illicha Iz svidoctv pro narodzhennya lyudej staye vidomo sho silska rada imenuvalas she i Kalinovo Karlivskoyu i tilki v 50 ti roki stala nazivatis Mirolyubivskoyu Naprikinci 50 h rokiv ohoplena politikoyu partiyi z ukrupnennya silska rada ob yednuyetsya z Ulyanivskoyu i tilki v 1990 roci Mirolyubivska silska rada vidokremilasya vid Ulyanivskoyi yak samostijna U pislyavoyenni roki velika uvaga pridilyalas organizaciyi dozvillya selyan Miscya dlya provedennya ciyeyi roboti ne bulo Lyudi zbiralisya v nevelichkij silskij hatini nini podvir ya Andrusik G V a keruvav kulturno osvitnoyu robotoyu Anatolij Filimonovich Kirichenko Tilki selyani zakinchuvali robotu to pospishali do klubu hto na repeticiyu spektaklyu hto prosto pospivati ulyublenih pisen hto na shashkovi ta shahovi turniri hto posluhati cikavi lekciyi miscevih vchiteliv U 50 ti roki buv zbudovanij silskij klub na danij chas primishennya magazinu Keruvav silskim klubom u 50 60 roki Chuprina Yegor Yegorovich i yaki starozhili zgaduyut yak najbilsh aktivnu uchast naselennya v hudozhnij samodiyalnosti a same postanovki spektakliv Ukradene shastya Nazar Stodolya Za dvoma zajcyami ta inshi Ulyublencyami silskoyi publiki buli artisti meshkanci sela Sviripa Ivan Onisimovich Chuprina Yegor Yegorovich Nazarenko Ganna Demidivna Tkachenko Yevdokim Yaremovich Sinkova Nadiya Sergiyivna Leoha Nina Fedorivna Chuprina Tetyana Maksimivna Na veliki svyata misc v zali ne vistachalo i todi zahid perenosivsya na podvir ya pered klubom Dlya sceni vikoristovuvali dvi vantazhni mashini z opushenimi bortami Spektakli prohodili na cij improvizovanij sceni glyadachi prihodili zi svoyimi stilcyami U ci roki nabuvaye populyarnosti kino Pershim kinomehanikom peresuvnoyi kinoustanovki buv Sudoplatov Volodimir Georgijovich Vin mav zmogu prodemonstruvati film dlya ditej u shkoli i dlya doroslih u klubi i navit vstigav v s Yelizavetivka Glyadachiv zavzhdi bulo bagato Tishenko Mihajlo Danilovich pershij direktor novogo SBK yakij zbudovano na chest 100 richchya narodzhennya V I Lenina Na toj chas Mirolyubivskij silskij budinok buv bagato ozdoblenij rizblennyam z oksamitovimi stilcyami vishukanimi shtorami vbrannyam sceni orkestrovoyu yamoyu Mav 400 misc velikij vestibyul foye primishennya dlya gurtkiv samodiyalnosti povnij komplekt instrumentiv dlya duhovogo orkestru Tomu bilshist rajonnih zahodiv provodilos na bazi Budinku kulturi Mirolyubivci mali zmogu dotorknutisya do profesijnogo mistectva Majzhe shomisyacya zaproshuvali artistiv Zakubanskij narodnij hor hor Virovki artistiv cirku ta kino ta inshi Vse she populyarnim zalishayetsya kino Kinomehanikom u novozbudovanomu Budinku kulturi buv Kobec Oleksandr Oleksandrovich znavec svoyeyi spravi znav novinki kino i selyani mali zmogu pershimi v rajoni divitisya yih Z vikom progresu i komp yuterizaciyi zacikavlenist do kino u naselennya znik i same tomu na danij chas cya galuz kulturno prosvitnickoyi roboti ne pracyuye U pislyavoyenni roki v seli pochala pracyuvati hata chitalnya yakoyu keruvav Chuprina Yegor Yegorovich i yaka bula yedinim oseredkom kulturi ta dozvillya na seli Cyu vahtu pidhopila Poligach Lyubov Ivanivna yaka naviki v pam yati zalishitsya yak lyudina do yakoyi jshli selyani ne lishe za knizhkoyu a za poradoyu za dobrim slovom i spivchuttyam podilitisya i radistyu i gorem Mirolyubivsku ranishe Marchenkivsku pochatkovu shkolu zasnovano priblizno u 1905 roci pri prihodi Rizdvyano bogorodichnogo hramu smt Novoekonomichne todi Karakovo U cerkovnih knigah ne zberigsya zapis pro cyu podiyu i datu vstanovleno za rozpovidyami starozhiliv Pro pershih vchiteliv takozh nichogo ne vidomo Starozhili zgaduvali tilki vchitelya u minulomu oficera carskoyi armiyi Andriya Fedorovicha yakij pracyuvav u shkoli z 1924 po 1932 rik a potim poyihav iz sela Todi shkolu vidviduvalo blizko 70 uchniv Na toj chas pracyuvala she odna pochatkova shkola v seli Petrivka ta Yelizavetivka Kilkist ditej yaki vidviduvali ci shkoli vid 20 do 40 Z 1932 roku shkola stala semirichnoyu Ocholiv yiyi Nazarenko Mihajlo Pilipovich vchitel istoriyi yakij keruvav zakladom do 1977 roku Davno pishov z zhittya pershij direktor shkoli Mihajlo Pilipovich pershij sprobuvav stvoriti rukopisnu istoriyu sela shkoli Pid chas Vitchiznyanoyi vijni z 1 veresnya 1941 po 1 veresnya 1943 roku shkola bula timchasovo zakrita a yiyi direktor Nazarenko Mihajlo Pilipovich vidbuv do lav Radyanskoyi armiyi zahishati svoyu batkivshinu Voyuvav u 180 mu gvardijskomu vinishuvalnomu aviapolku starshim mehanikom z ozbroyennya Nagorodzhenij v 1943 roci ordenom Chervonoyi Zirki medalyami Za vidvagu i za Bojovi zaslugi Pislya vijni shkola stala vosmirichnoyu u 60 i roki yiyi vzhe vidviduvali 160 cholovik Vikladackij kolektiv skladavsya z 12 vchiteliv 2 z vishoyu 10 z serednoyu osvitoyu Starenka shkola bula z pichnim opalennyam Vchiteli ta uchni pidtrimuvali teplotu u shkoli Vvecheri do shkoli prihodili uchni zaochniki z yakimi pracyuvali vchiteli pislya urokiv Nova budivlya shkoli vstupila v ekspluataciyu v sichni 1994 r NaselennyaZa danimi perepisu 2001 roku naselennya sela stanovilo 597 osib iz nih 87 6 zaznachili ridnoyu movu ukrayinsku ta 12 4 rosijsku Primitki Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 22 kvitnya 2017 PosilannyaPogoda v seli Mirolyubivka 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Mirolyubivska silska rada 11 serpnya 2017 u Wayback Machine Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti kviten 2017 Ce nezavershena stattya z geografiyi Doneckoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi