Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мионг (в'єт. Mường) — в'єтнамський народ, є третьою за величиною з 53 груп національною меншиною країни, з передбачуваним населенням 1,3 млн осіб (дані розраховані на основі перепису населення 2009 року і темпів зростання населення за п'ять років). Народ мионг мешкає у гірських районах Північного В'єтнаму, сконцентрований в провінції Хоабінь і гірських районах провінції Тханьхоа.
| Мионг | |
|---|---|
 -Куріння і розпивання бананового вина; традиції мионг | |
| Самоназва | в'єт. Mường |
| Кількість | 1 268 963 осіб (2009) |
| Ареал |  В'єтнам |
| Близькі до: | в'єтнамці |
| Мова | |
| Релігія | Анімізм, буддизм |
Слово «мионг» тайською мовою означає «район», «область», але в різних місцевостях мионг називають себе по-різному: наприклад «мол», «мо» (у Хоабіні), «муоніо» (у Тханьхоа), «муай» (у районі Кона), «мон» (у Футхо) і «муншать» (у Куангбінь). Щоб підкреслити свою відмінність від жителів долин і горців, мионг називають себе також «монглонг», тобто «народ, що живе в центрі».
Зв'язок з в'єтнамцями
Вони найтісніше пов'язані з етнічними в'єтнамцями. Дослідники відзначають не тільки лінгвістичну близькість мионг до в'єтнамців, а й їхню етнічну спорідненість. Згідно з найпоширенішою гіпотезою про походження мионг, предки цього народу, що входили до складу лакв'єтів, прийшли на територію В'єтнаму за кілька століть до нашої ери й осіли в передгір'ях, а наступні міграційні хвилі лакв'єтів в IV ст. до н. е. заселили долину річки Хонгха і прибережні області. В'єти, що проживали на рівнинах, зазнали сильний культурний вплив китайців, тоді як в'єти в горах зберегли самобутність. Етнографи В'єтнаму вважають, що мионг, як і в'єти, є автохтонами і разом складають одну націю в'єт-мионг.
Побут
Мионг займаються головним чином рисосіянням, наводнюючи поля водою з розгалуженої мережі гірських струмків, що надходить по бамбуковим водопроводам. У деяких районах збирають по два врожаї рису на рік у п'ятому і десятому місяцях місячного календаря, одночасно вирощуючи інші продовольчі культури — кукурудзу, маніок, батати, овочі та фрукти. Важливу роль у господарстві відіграє тваринництво. У вільний від польових робіт час мионзькі жінки прядуть, тчуть бавовняні тканини, шиють одяг, вишиваючи подоли спідниць і головні хустки витонченими зображеннями оленів, голубів, квітів і драконів. Чоловіки займаються вичавкою рослинної олії, ковальським ремеслом, плетінням. Особливо красиві плетені бамбукові вироби, зокрема кошики «он» для збору лісових продуктів,, які носять біля пояса.
Після збору урожаю в суху пору року мионг, влаштовують облавне полювання з собаками. На великих тварин полюють з рушницями, на дрібних (наприклад білок і мишей) — з самострілами. У селищах, розташованих по берегах річок, рибальство відіграє навіть більшу роль, ніж землеробство, причому рибу ловлять переважно колективно. Значне місце в заняттях мионг займають підсобні промисли: заготівля деревини, бамбука, ротангу, дров, збір лікарських рослин, дикого кардамону, меду, воску та бульб Діоскореї (). Мионг укладають контракти на постачання цих продуктів з державними заготівельними організаціями, які оплачують сировину грошима або продуктами.
Мионг розташовують свої села біля підніжжя пагорбів у невеликих долинах. Просторі житлові будинки на палях, чотири ряди яких є опорами для несучих конструкцій, зовсім не схожі на в'єтнамські. Дерев'яні балки спираються на палі, а з боку головного фасаду будинку опускаються досить низько. Підлога з розщепленого бамбука, що настелені на бамбукові стовбури. З головного фасаду вона виступає з-під стіни, утворюючи разом з дахом галерею. Вхід з торцевої сторони по сходах. Від 6 до 12 вікон без скла, що розташовані біля самої підлоги. Усередині будинок розділений плетеними щитами на кілька камер, розташованих уздовж задньої довгої стіни. Посередині, ближче до стіни з навісом, знаходиться вогнище з двома вогнями, біля входу ступа і корзини з рисом. У дальньому кутку господарі зазвичай влаштовують вівтар предків. Біля житла — майданчик з господарськими будівлями, обгороджені тином городи і невеликі фруктові сади.
Традиції
Шлюби переважно патрилокальні (подружжя живе в родині батька чоловіка). В області успадкування панує майорат. Під час весільних церемоній батькам нареченої перш давали буйвола, але зараз все більше поширюється відкуп грошима.
Похоронні обряди так само, як і весільні, вимагають великих витрат: обов'язкового забою буйволів або свиней для жертвоприношень. У віруваннях мионгів, незважаючи на поширення буддизму і католицизму, переважає давній анімістичний світогляд. Мионгі досі вірять у шкідливих духів (ма тяй, ма ем та ін). Використовуючи це, чаклуни оголошували неугодних їм осіб носіями духу ма тяй, і обдурені селяни нерідко били і навіть вбивали ні в чому не винних людей.
Звичаї і свята мионг в чому збігаються з в'єтнамськими. Найбільше свято — Новий рік за місячним календарем, коли здійснюють моління предкам. Подібні моління влаштовують і в дні державних свят, після чого в загальному громадському будинку проходять збори і частування.
Гонгова музика
Найшанованішим у мионг інструментом є гонги, без них не проходить жодне святкове торжество. Під гонги виконуються багатоголосні пісні.
Міністерство В'єтнаму та Інститут з вивчення музики організували три фестивалі: у 1987 році — для Півночі, в 1989 році — для Півдня, в 1992 році — для всієї країни. У цих фестивалях брала участь велика кількість аматорських гонгових ансамблів з різних регіонів країни..
Гонг можна поміняти на буйвола або корову. Гонг — краще придане для дочки. Найбільшою цінністю володіють стародавні гонги, які є символами знатності і багатства. Найбільше гонгів знаходиться у жителів села (повіт ), число яких приблизно становить 2 969.
Мионг вірять в те, що всередині стародавнього гонга знаходиться бог-ангел долі з необмеженою владою. Від нього залежить результат війни, урожай, здоров'я і благополуччя людей.
Примітки
- . General Statistics Office of Vietnam: Central Population and Housing Census Steering Committee. June 2010. с. 134. Архів оригіналу за 18 жовтня 2013. Процитовано 26 листопада 2013.
- Леу Тхі Кім Тхань 1996: 17
- Леу Тхі Кім Тхань 1996: 3
- ЛЕУ Тхі Кім Тхань 1996: 8
Література
- Лескинен А. Н., Нго Дык Тхинь Мыонг // / Глав. ред. В. А. Тишков. М.: Большая Российская Энциклопедия, 1998. С. 360—361.
- Мухлинов А. И. Народы Вьетнама. Национальные меньшинства. Мыонги. // Народы Юго-Восточной Азии / Ред. А. А. Губер, Ю. В. Маретина, Д. Д. Тумркин, И. Н. Чебоксаров. М.: Наука, 1966. С. 127—129.
- Лэу Тхи Ким Тхань. Гонговые ансамбли во Вьетнаме (Мыонг и Север Тэй Нгуен) / автореферат на соискание учёной степени кандидата искусствоведения. М.: Издательство Министерство культуры РФ Государственный институт искусствознания, 1996.
- Никулин Н. И. Космологические представления мыонгов по фольклорным и изобразительным материалам // Фольклор и мифология Востока в сравнительно-типологическом освещении / Ред. Н. Р. Лидова, Н. И. Никулин. М.: Наследие, 1999. С. 161—177.
- Никулин Н. И. Вьето-мыонгский миф о мировом древе и становление литературы // Мифология и литературы Востока / Ред. Е. С. Котляр, . М.: Наследие, 1995. С. 126—147.
- Никулин Н. И. Мифо-эпические сказания народов Вьетнама // Специфика жанров в литературах Центральной и Восточной Азии / Ред. С. Ю. Неклюдов. М.: Главная редакция восточной литературы издательства Наука, 1985. С. 7-38.
- Мухлинов А. И. Одежда народов Вьетнама и Лаоса // Одежда народов Зарубежной Азии. Вып. XXXII: сб. ст. / Отв. ред. Д. А. Ольдерогге. Л.: Наука, 1977. С. 80-111.
- Чебоксаров Н. Н. Типы традиционного сельского жилища народов Юго-Восточной, Восточной и Центральной Азии. М.: Наука, 1972. С. 27-29.
Посилання
- Традиционная гонговая музыка мыонгов [ 12 лютого 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- (рос.)
- Красота женских костюмов народностей Вьетнама [ 11 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Страница о мыонг [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
 | Це незавершена стаття про В'єтнам. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miong v yet Mường v yetnamskij narod ye tretoyu za velichinoyu z 53 grup nacionalnoyu menshinoyu krayini z peredbachuvanim naselennyam 1 3 mln osib dani rozrahovani na osnovi perepisu naselennya 2009 roku i tempiv zrostannya naselennya za p yat rokiv Narod miong meshkaye u girskih rajonah Pivnichnogo V yetnamu skoncentrovanij v provinciyi Hoabin i girskih rajonah provinciyi Thanhoa Miong Kurinnya i rozpivannya bananovogo vina tradiciyi miongSamonazvav yet MườngKilkist1 268 963 osib 2009 ArealV yetnamBlizki do v yetnamciMovaReligiyaAnimizm buddizm Slovo miong tajskoyu movoyu oznachaye rajon oblast ale v riznih miscevostyah miong nazivayut sebe po riznomu napriklad mol mo u Hoabini muonio u Thanhoa muaj u rajoni Kona mon u Futho i munshat u Kuangbin Shob pidkresliti svoyu vidminnist vid zhiteliv dolin i gorciv miong nazivayut sebe takozh monglong tobto narod sho zhive v centri Zv yazok z v yetnamcyamiVoni najtisnishe pov yazani z etnichnimi v yetnamcyami Doslidniki vidznachayut ne tilki lingvistichnu blizkist miong do v yetnamciv a j yihnyu etnichnu sporidnenist Zgidno z najposhirenishoyu gipotezoyu pro pohodzhennya miong predki cogo narodu sho vhodili do skladu lakv yetiv prijshli na teritoriyu V yetnamu za kilka stolit do nashoyi eri j osili v peredgir yah a nastupni migracijni hvili lakv yetiv v IV st do n e zaselili dolinu richki Hongha i priberezhni oblasti V yeti sho prozhivali na rivninah zaznali silnij kulturnij vpliv kitajciv todi yak v yeti v gorah zberegli samobutnist Etnografi V yetnamu vvazhayut sho miong yak i v yeti ye avtohtonami i razom skladayut odnu naciyu v yet miong PobutMiong zajmayutsya golovnim chinom risosiyannyam navodnyuyuchi polya vodoyu z rozgaluzhenoyi merezhi girskih strumkiv sho nadhodit po bambukovim vodoprovodam U deyakih rajonah zbirayut po dva vrozhayi risu na rik u p yatomu i desyatomu misyacyah misyachnogo kalendarya odnochasno viroshuyuchi inshi prodovolchi kulturi kukurudzu maniok batati ovochi ta frukti Vazhlivu rol u gospodarstvi vidigraye tvarinnictvo U vilnij vid polovih robit chas mionzki zhinki pryadut tchut bavovnyani tkanini shiyut odyag vishivayuchi podoli spidnic i golovni hustki vitonchenimi zobrazhennyami oleniv golubiv kvitiv i drakoniv Choloviki zajmayutsya vichavkoyu roslinnoyi oliyi kovalskim remeslom pletinnyam Osoblivo krasivi pleteni bambukovi virobi zokrema koshiki on dlya zboru lisovih produktiv yaki nosyat bilya poyasa Pislya zboru urozhayu v suhu poru roku miong vlashtovuyut oblavne polyuvannya z sobakami Na velikih tvarin polyuyut z rushnicyami na dribnih napriklad bilok i mishej z samostrilami U selishah roztashovanih po beregah richok ribalstvo vidigraye navit bilshu rol nizh zemlerobstvo prichomu ribu lovlyat perevazhno kolektivno Znachne misce v zanyattyah miong zajmayut pidsobni promisli zagotivlya derevini bambuka rotangu drov zbir likarskih roslin dikogo kardamonu medu vosku ta bulb Dioskoreyi Miong ukladayut kontrakti na postachannya cih produktiv z derzhavnimi zagotivelnimi organizaciyami yaki oplachuyut sirovinu groshima abo produktami Miong roztashovuyut svoyi sela bilya pidnizhzhya pagorbiv u nevelikih dolinah Prostori zhitlovi budinki na palyah chotiri ryadi yakih ye oporami dlya nesuchih konstrukcij zovsim ne shozhi na v yetnamski Derev yani balki spirayutsya na pali a z boku golovnogo fasadu budinku opuskayutsya dosit nizko Pidloga z rozsheplenogo bambuka sho nasteleni na bambukovi stovburi Z golovnogo fasadu vona vistupaye z pid stini utvoryuyuchi razom z dahom galereyu Vhid z torcevoyi storoni po shodah Vid 6 do 12 vikon bez skla sho roztashovani bilya samoyi pidlogi Useredini budinok rozdilenij pletenimi shitami na kilka kamer roztashovanih uzdovzh zadnoyi dovgoyi stini Poseredini blizhche do stini z navisom znahoditsya vognishe z dvoma vognyami bilya vhodu stupa i korzini z risom U dalnomu kutku gospodari zazvichaj vlashtovuyut vivtar predkiv Bilya zhitla majdanchik z gospodarskimi budivlyami obgorodzheni tinom gorodi i neveliki fruktovi sadi TradiciyiShlyubi perevazhno patrilokalni podruzhzhya zhive v rodini batka cholovika V oblasti uspadkuvannya panuye majorat Pid chas vesilnih ceremonij batkam narechenoyi persh davali bujvola ale zaraz vse bilshe poshiryuyetsya vidkup groshima Pohoronni obryadi tak samo yak i vesilni vimagayut velikih vitrat obov yazkovogo zaboyu bujvoliv abo svinej dlya zhertvoprinoshen U viruvannyah miongiv nezvazhayuchi na poshirennya buddizmu i katolicizmu perevazhaye davnij animistichnij svitoglyad Miongi dosi viryat u shkidlivih duhiv ma tyaj ma em ta in Vikoristovuyuchi ce chakluni ogoloshuvali neugodnih yim osib nosiyami duhu ma tyaj i obdureni selyani neridko bili i navit vbivali ni v chomu ne vinnih lyudej Zvichayi i svyata miong v chomu zbigayutsya z v yetnamskimi Najbilshe svyato Novij rik za misyachnim kalendarem koli zdijsnyuyut molinnya predkam Podibni molinnya vlashtovuyut i v dni derzhavnih svyat pislya chogo v zagalnomu gromadskomu budinku prohodyat zbori i chastuvannya Gongova muzikaKolekciya gongiv miongiv u V yetnamskomu etnografichnomu muzeyi Najshanovanishim u miong instrumentom ye gongi bez nih ne prohodit zhodne svyatkove torzhestvo Pid gongi vikonuyutsya bagatogolosni pisni Ministerstvo V yetnamu ta Institut z vivchennya muziki organizuvali tri festivali u 1987 roci dlya Pivnochi v 1989 roci dlya Pivdnya v 1992 roci dlya vsiyeyi krayini U cih festivalyah brala uchast velika kilkist amatorskih gongovih ansambliv z riznih regioniv krayini Gong mozhna pominyati na bujvola abo korovu Gong krashe pridane dlya dochki Najbilshoyu cinnistyu volodiyut starodavni gongi yaki ye simvolami znatnosti i bagatstva Najbilshe gongiv znahoditsya u zhiteliv sela povit chislo yakih priblizno stanovit 2 969 Miong viryat v te sho vseredini starodavnogo gonga znahoditsya bog angel doli z neobmezhenoyu vladoyu Vid nogo zalezhit rezultat vijni urozhaj zdorov ya i blagopoluchchya lyudej Primitki General Statistics Office of Vietnam Central Population and Housing Census Steering Committee June 2010 s 134 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2013 Procitovano 26 listopada 2013 Leu Thi Kim Than 1996 17 Leu Thi Kim Than 1996 3 LEU Thi Kim Than 1996 8LiteraturaLeskinen A N Ngo Dyk Thin Myong Glav red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya Enciklopediya 1998 S 360 361 Muhlinov A I Narody Vetnama Nacionalnye menshinstva Myongi Narody Yugo Vostochnoj Azii Red A A Guber Yu V Maretina D D Tumrkin I N Cheboksarov M Nauka 1966 S 127 129 Leu Thi Kim Than Gongovye ansambli vo Vetname Myong i Sever Tej Nguen avtoreferat na soiskanie uchyonoj stepeni kandidata iskusstvovedeniya M Izdatelstvo Ministerstvo kultury RF Gosudarstvennyj institut iskusstvoznaniya 1996 Nikulin N I Kosmologicheskie predstavleniya myongov po folklornym i izobrazitelnym materialam Folklor i mifologiya Vostoka v sravnitelno tipologicheskom osveshenii Red N R Lidova N I Nikulin M Nasledie 1999 S 161 177 Nikulin N I Veto myongskij mif o mirovom dreve i stanovlenie literatury Mifologiya i literatury Vostoka Red E S Kotlyar M Nasledie 1995 S 126 147 Nikulin N I Mifo epicheskie skazaniya narodov Vetnama Specifika zhanrov v literaturah Centralnoj i Vostochnoj Azii Red S Yu Neklyudov M Glavnaya redakciya vostochnoj literatury izdatelstva Nauka 1985 S 7 38 Muhlinov A I Odezhda narodov Vetnama i Laosa Odezhda narodov Zarubezhnoj Azii Vyp XXXII sb st Otv red D A Olderogge L Nauka 1977 S 80 111 Cheboksarov N N Tipy tradicionnogo selskogo zhilisha narodov Yugo Vostochnoj Vostochnoj i Centralnoj Azii M Nauka 1972 S 27 29 PosilannyaTradicionnaya gongovaya muzyka myongov 12 lyutogo 2017 u Wayback Machine ros ros Krasota zhenskih kostyumov narodnostej Vetnama 11 veresnya 2016 u Wayback Machine ros Stranica o myong 3 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya pro V yetnam Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi