Ми́ньківці — село в Україні, в Улашанівській сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 1098 осіб.
село Миньківці | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Хмельницька область | ||||
Район | Шепетівський район | ||||
Громада | Улашанівська сільська громада | ||||
Основні дані | |||||
Перша згадка | 1581 (443 роки) | ||||
Населення | 1098 | ||||
Площа | 3,77 км² | ||||
Густота населення | 291,25 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 30018 | ||||
Телефонний код | +380 03842 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | H G O | ||||
Середня висота над рівнем моря | 244 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 30070, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Улашанівка | ||||
Карта | |||||
Миньківці | |||||
Миньківці | |||||
Мапа | |||||
Історія
Село вперше згадується в документах 1543 року.
У 1906 році село Жуківської волості Ізяславського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 25 верст, від волості 10. Дворів 185, мешканців 1612.
Вночі з 11 на 12 листопада 1921 року під час Листопадового рейду відділ Василя Падалки Армії Української Народної Республіки напав на відділок московських військ, що стояв у Миньківцях. Було захоплено у полон 15 кіннотників та три піхотні чоти разом з їхніми командирами. Коней і зброю у них було відібрано. В результаті відділ Василя Падалки перетворився на кінний. У селі було заарештовано голову сільради, що був комуністом, присланим до села з Тульської губернії. Після виходу із села рядових бійців було відпущено, а командирів, голову сільради і ще одного комуніста юдейського походження, також захопленого у селі, було розстріляно.
У 1932–1933 роках у селі від голоду померло 63 людини.
Під час другої світової війни німці розстріляли 23 місцевих мешканців, спалили 54 двори, разом з 56 жителями, серед них 25 дітей.
В повоєнний час в Миньківцях містилася центральна садиба колгоспу імені Чкалова, за яким було закріплено 2,6 тис. га орної землі. Провідними галузями господарства були — зернові культури і тваринництво. З допоміжних підприємств — цегельний завод потужністю 3,5—4 млн штук цегли за сезон та лісопильня.
Станом на 1970 рік населення села становило 2035 осіб. Були середня школа, будинок культури, бібліотека, дільнична лікарня, амбулаторія, аптека, швейна майстерня, будинок торгівлі, також Романінський цегельно-черепичний завод потужністю 17 млн штук цегли й черепиці на рік.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1320 осіб, з яких 583 чоловіки та 737 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1099 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,45 % |
російська | 2,28 % |
білоруська | 0,18 % |
Відомі люди
Поліщук Сергій Сергійович, 1984 року місце народження с. Миньківці (Улашанівської сільської ради), захищаючи рідну землю від окупантів в районі м. Бахмут, героїчно загинув у ході війни за Україну.
25 січня 2023 загинув, віддав своє життя за свободу нашої незалежної України.
Сергій завжди вирізнявся чесністю, порядністю, відкритістю, справедливістю, щирістю, наполегливістю. Майстер на всі руки, талановитий, розумний, креативний, здібний, працьовитий. Людина, яка мала багато друзів!
Він мав би повернутись до рідної домівки з довгоочікуваною перемогою, в обійми рідних та близьких… Тепер він на віки Герой, Герой України та нашої громади. Слава Україні! Слава Героям!
Символіка
Затверджена 21 жовтня 2015 року рішенням № 2 XLVIII сесії сільської ради VI скликання.
Герб
Щит розтятий лазуровим і зеленим, з червоною мурованою базою. В першому полі срібна дзвіниця з золотими куполами і хрестом. В другому полі три срібних лапчастих хрести в стовп. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Внизу картуша напис «МИНЬКІВЦІ».
Дзвіниця — легендарний символ села, історична споруда. Три лапчастих (козацьких) хрести — символ трьох сіл, що входять до складу сільради, водночас символ Волині. Мурована база — символ виробництва будівельних матеріалів. Корона означає статус поселення.
Прапор
Квадратне полотнище розділене горизонтально у співвідношенні 3:1; нижня частина червона мурована, верхня розділена вертикально на рівновеликі синю і зелену частини. На древковій частині біла дзвіниця з жовтими куполами і хрестом. На вільному полі три білих лапчастих хрести в стовп.
Примітки
- Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — 222 с.(рос.)
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 1 листопада 2015.
- . Архів оригіналу за 22 січня 2016. Процитовано 1 листопада 2015.
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Хмельницька область / Ред. кол. тому: Мехеда М. І. (гол. редкол.), Гаврик Ю. О., Галай Д. М. (відп. секр. редкол.), Гарнага І. В., Главак Т. В. (заст. гол. редкол.), Гуменюк С. К., Ігнатов О. С. (заст. гол. редкол.), Коваленко Л. А., Копилов А. О., Ланевський В. П., Мещишин А. І., Олійник Л. В., Соколяненко В. В., Степенко О. Д., Суровий А. Ф., Тищенко В. І. АН УРСР. Інститут історії. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 708 с.
Посилання
- Прогноз погоди в селі Миньківці [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Minkivci Mi nkivci selo v Ukrayini v Ulashanivskij silskij gromadi Shepetivskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanovit 1098 osib selo MinkivciGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Shepetivskij rajonGromada Ulashanivska silska gromadaOsnovni daniPersha zgadka 1581 443 roki Naselennya 1098Plosha 3 77 km Gustota naselennya 291 25 osib km Poshtovij indeks 30018Telefonnij kod 380 03842Geografichni daniGeografichni koordinati 50 19 05 pn sh 26 59 53 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 244 mMisceva vladaAdresa radi 30070 Hmelnicka obl Shepetivskij r n s UlashanivkaKartaMinkivciMinkivciMapaIstoriyaSelo vpershe zgaduyetsya v dokumentah 1543 roku U 1906 roci selo Zhukivskoyi volosti Izyaslavskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan vid povitovogo mista 25 verst vid volosti 10 Dvoriv 185 meshkanciv 1612 Vnochi z 11 na 12 listopada 1921 roku pid chas Listopadovogo rejdu viddil Vasilya Padalki Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki napav na viddilok moskovskih vijsk sho stoyav u Minkivcyah Bulo zahopleno u polon 15 kinnotnikiv ta tri pihotni choti razom z yihnimi komandirami Konej i zbroyu u nih bulo vidibrano V rezultati viddil Vasilya Padalki peretvorivsya na kinnij U seli bulo zaareshtovano golovu silradi sho buv komunistom prislanim do sela z Tulskoyi guberniyi Pislya vihodu iz sela ryadovih bijciv bulo vidpusheno a komandiriv golovu silradi i she odnogo komunista yudejskogo pohodzhennya takozh zahoplenogo u seli bulo rozstrilyano U 1932 1933 rokah u seli vid golodu pomerlo 63 lyudini Pid chas drugoyi svitovoyi vijni nimci rozstrilyali 23 miscevih meshkanciv spalili 54 dvori razom z 56 zhitelyami sered nih 25 ditej V povoyennij chas v Minkivcyah mistilasya centralna sadiba kolgospu imeni Chkalova za yakim bulo zakripleno 2 6 tis ga ornoyi zemli Providnimi galuzyami gospodarstva buli zernovi kulturi i tvarinnictvo Z dopomizhnih pidpriyemstv cegelnij zavod potuzhnistyu 3 5 4 mln shtuk cegli za sezon ta lisopilnya Stanom na 1970 rik naselennya sela stanovilo 2035 osib Buli serednya shkola budinok kulturi biblioteka dilnichna likarnya ambulatoriya apteka shvejna majsternya budinok torgivli takozh Romaninskij cegelno cherepichnij zavod potuzhnistyu 17 mln shtuk cegli j cherepici na rik NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1320 osib z yakih 583 choloviki ta 737 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1099 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 97 45 rosijska 2 28 biloruska 0 18 Vidomi lyudiPolishuk Sergij Sergijovich 1984 roku misce narodzhennya s Minkivci Ulashanivskoyi silskoyi radi zahishayuchi ridnu zemlyu vid okupantiv v rajoni m Bahmut geroyichno zaginuv u hodi vijni za Ukrayinu 25 sichnya 2023 zaginuv viddav svoye zhittya za svobodu nashoyi nezalezhnoyi Ukrayini Sergij zavzhdi viriznyavsya chesnistyu poryadnistyu vidkritistyu spravedlivistyu shiristyu napoleglivistyu Majster na vsi ruki talanovitij rozumnij kreativnij zdibnij pracovitij Lyudina yaka mala bagato druziv Vin mav bi povernutis do ridnoyi domivki z dovgoochikuvanoyu peremogoyu v obijmi ridnih ta blizkih Teper vin na viki Geroj Geroj Ukrayini ta nashoyi gromadi Slava Ukrayini Slava Geroyam SimvolikaZatverdzhena 21 zhovtnya 2015 roku rishennyam 2 XLVIII sesiyi silskoyi radi VI sklikannya Gerb Shit roztyatij lazurovim i zelenim z chervonoyu murovanoyu bazoyu V pershomu poli sribna dzvinicya z zolotimi kupolami i hrestom V drugomu poli tri sribnih lapchastih hresti v stovp Shit vpisanij v zolotij dekorativnij kartush i uvinchanij zolotoyu silskoyu koronoyu Vnizu kartusha napis MINKIVCI Dzvinicya legendarnij simvol sela istorichna sporuda Tri lapchastih kozackih hresti simvol troh sil sho vhodyat do skladu silradi vodnochas simvol Volini Murovana baza simvol virobnictva budivelnih materialiv Korona oznachaye status poselennya Prapor Kvadratne polotnishe rozdilene gorizontalno u spivvidnoshenni 3 1 nizhnya chastina chervona murovana verhnya rozdilena vertikalno na rivnoveliki sinyu i zelenu chastini Na drevkovij chastini bila dzvinicya z zhovtimi kupolami i hrestom Na vilnomu poli tri bilih lapchastih hresti v stovp PrimitkiSpisok naselennyh mest Volynskoj gubernii Izdanie Volynskogo gubernskogo statisticheskogo komiteta Zhitomir Volynskaya gubernskaya tipografiya 1906 222 s ros Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Hmelnicka oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 1 listopada 2015 Arhiv originalu za 22 sichnya 2016 Procitovano 1 listopada 2015 DzherelaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V 26 t Hmelnicka oblast Red kol tomu Meheda M I gol redkol Gavrik Yu O Galaj D M vidp sekr redkol Garnaga I V Glavak T V zast gol redkol Gumenyuk S K Ignatov O S zast gol redkol Kovalenko L A Kopilov A O Lanevskij V P Meshishin A I Olijnik L V Sokolyanenko V V Stepenko O D Surovij A F Tishenko V I AN URSR Institut istoriyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1971 708 s PosilannyaPrognoz pogodi v seli Minkivci 20 grudnya 2011 u Wayback Machine