Миколаївське Адміралтейство — центр військового кораблебудування в місті Миколаєві, що розташовувався на березі річки Інгул. Створене у 1788 році за наказом Г. Потьомкіна. Включало в себе корабельні (судноверфі), майстерні, склади для будівництва, спорядження та ремонту військових кораблів, допоміжні служби й підрозділи.
Історія існування
21 липня 1788 року за наказом Катеринославського генерал-губернатора Г. О. Потьомкіна в гирлі річки Інгул було закладено першу казенну корабельню. Це і стало роком створення Миколаївського Адміралтейства. Оскільки Адміралтейство знаходилось на відстані в 60 кілометрів від гирла Південного Бугу, воно стало добре захищеною базою для будівництва і ремонту військових кораблів Чорноморського флоту Російської імперії.
Першим керівником Адміралтейства призначений бригадир та обер-штернкрігс-комісар М. Фалєєв.
29 квітня 1790 року Г. Потьомкін своїм ордером наказав М. Фалєєву:
«… за потрібне вважаю Вам приписати, щоби всі майстерні в Миколаєві збудовані були замком, що і складатиме Адміралтейство … вийде добра фортеця …»
5 січня 1790 року на корабельні Миколаївського Адміралтейства корабельними майстрами О. Соколовим та І. Должніковим було закладено перший корабель — 44-гарматний «Святий Миколай», а 25 серпня 1790 року він був спущений на воду. Наступного року було спущено на воду 55-гарматний фрегат та 26-гарматний фрегат . Миколаївське Адміралтейство стало набувати значення, як основна база суднобудування Чорноморського флоту.
У 1794 році спущено на воду флагманський 90-гарматний лінійний корабель «Святий Павло».
За період з 1816 по 1833 роки на Адміралтействі було збудовано 114 великих та малих військових кораблів.
У 1820 році спущено на воду перший колісний дерев'яний пароплав «Везувій», а у 1825 році — перший на Чорному морі озброєний 14-гарматний пароплав «Метеор».
У 1829 році скасовано Херсонське Адміралтейство, всі його служби та команди переведено до Миколаївського Адміралтейства.
У 1830-1840-х роках за наказом віце-адмірала М. Лазарєва проведено реконструкцію Адміралтейства. Збудовано дах на існуючих та 3 нових елінги, ливарний і канатний заводи, кузні, артилерійська шлюпочна та щоглова майстерні, три 3-поверхові казарми на 3,6 тисячі чоловік. Довкола Адміралтейства за проектом архітектора Карла Акройда зведено кам'яний мур та головні ворота.
У 1856 році після підписання Паризького мирного договору, Росії заборонялось мати військовий флот на Чорному морі. У зв'язку з цим, штати Адміралтейства було суттєво скорочено: з 4 робочих екіпажів залишився лише один у складі 1088 майстрових при 16 офіцерах. Крім того, було сформовано машинно-робочий екіпаж чисельністю 654 особи.
У 1857 році було спущено на воду перший залізний пароплав «Інкерман», за проектом інженера-поручика П. Александрова.
У 1860 році кораблебудівний департамент повідомив про набір учнів до Миколаївського Адміралтейства. В учні приймались особи чоловічої статі віком від 14 років. Термін навчання — 5 років з поденною оплатою: учням 1-2 року — 20 коп., 3-4 року — 30 коп., 5 року — 50 коп.
У 1861 році на Адміралтействі для робітників встановлено 10-годинний робочий день, що починався о 5 годині ранку.
У 1871 році Росія повідомила про відмову виконувати пункт Паризького договору, що стосується заборони мати військовий флот на Чорному морі. Діяльність Адміралтейства значно пожвавилась. Розпочались підготовчі роботи до будівництва панцерників на Чорному морі.
У 1873 році спущено на воду панцерник берегової охорони «Новгород» за проектом інженера Попова. У 1875 році спущено другий панцерник берегової оборони «Віце-адмірал Попов». Для його будівництва у елінгу № 7 довелось подовжити й розширити стапель.
Протягом наступних десятиріч зі стапелів Миколаївського Адміралтейства зійшли панцерники , «Ростислав», «Князь Потьомкін-Таврійський», «Три святителі», крейсер «Кагул», мінний крейсер «Капітан Сакен» та низка інших військових кораблів.
20 серпня 1911 року на базі Миколаївського Адміралтейства створено завод Російського суднобудівного товариства («Руссуд»). Правління товариства перебувало в Санкт-Петербурзі.
Цікаво
- Різьбяр Миколаївського Адміралтейства М. Юдін за малюнком скульптора М. Мекешина виготовив дерев'яну модель погруддя матроса Гната Шевченка. За цією моделлю було відлито і 26 серпня 1874 року урочисто відкрито перший в Російській імперії пам'ятник нижньому чину.
- Із будівель Миколаївського Адміралтейства на вулиці Адміральській найбільш відомі старі ворота верфі та управління Миколаївського суднобудівного заводу, яке називають Адміралтейством.
- В частині будівель Старофлотських казарм нині розміщується Миколаївський обласний краєзнавчий музей.
Див. також
Джерела
- Лифанов В. Р., Миющенко В. А. «Николаев: 1789—1989. Страницы истории: справочник» — Одесса: Маяк, 1989—168 стор. —
- «История городов и сёл Украинской ССР. Николаевская область» — Киев: Институт истории академии наук УССР, 1981.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikolayivske Admiraltejstvo centr vijskovogo korablebuduvannya v misti Mikolayevi sho roztashovuvavsya na berezi richki Ingul Stvorene u 1788 roci za nakazom G Potomkina Vklyuchalo v sebe korabelni sudnoverfi majsterni skladi dlya budivnictva sporyadzhennya ta remontu vijskovih korabliv dopomizhni sluzhbi j pidrozdili Budinok Admiraltejstva Serpen 2007 roku Istoriya isnuvannya21 lipnya 1788 roku za nakazom Katerinoslavskogo general gubernatora G O Potomkina v girli richki Ingul bulo zakladeno pershu kazennu korabelnyu Ce i stalo rokom stvorennya Mikolayivskogo Admiraltejstva Oskilki Admiraltejstvo znahodilos na vidstani v 60 kilometriv vid girla Pivdennogo Bugu vono stalo dobre zahishenoyu bazoyu dlya budivnictva i remontu vijskovih korabliv Chornomorskogo flotu Rosijskoyi imperiyi Pershim kerivnikom Admiraltejstva priznachenij brigadir ta ober shternkrigs komisar M Falyeyev 29 kvitnya 1790 roku G Potomkin svoyim orderom nakazav M Falyeyevu za potribne vvazhayu Vam pripisati shobi vsi majsterni v Mikolayevi zbudovani buli zamkom sho i skladatime Admiraltejstvo vijde dobra fortecya Shema Mikolayivskogo admiraltejstva Staroflotski kazarmi Admiraltejstva nini Mikolayivskij oblasnij krayeznavchij muzej Stari vorota 5 sichnya 1790 roku na korabelni Mikolayivskogo Admiraltejstva korabelnimi majstrami O Sokolovim ta I Dolzhnikovim bulo zakladeno pershij korabel 44 garmatnij Svyatij Mikolaj a 25 serpnya 1790 roku vin buv spushenij na vodu Nastupnogo roku bulo spusheno na vodu 55 garmatnij fregat ta 26 garmatnij fregat Mikolayivske Admiraltejstvo stalo nabuvati znachennya yak osnovna baza sudnobuduvannya Chornomorskogo flotu U 1794 roci spusheno na vodu flagmanskij 90 garmatnij linijnij korabel Svyatij Pavlo Za period z 1816 po 1833 roki na Admiraltejstvi bulo zbudovano 114 velikih ta malih vijskovih korabliv U 1820 roci spusheno na vodu pershij kolisnij derev yanij paroplav Vezuvij a u 1825 roci pershij na Chornomu mori ozbroyenij 14 garmatnij paroplav Meteor U 1829 roci skasovano Hersonske Admiraltejstvo vsi jogo sluzhbi ta komandi perevedeno do Mikolayivskogo Admiraltejstva U 1830 1840 h rokah za nakazom vice admirala M Lazaryeva provedeno rekonstrukciyu Admiraltejstva Zbudovano dah na isnuyuchih ta 3 novih elingi livarnij i kanatnij zavodi kuzni artilerijska shlyupochna ta shoglova majsterni tri 3 poverhovi kazarmi na 3 6 tisyachi cholovik Dovkola Admiraltejstva za proektom arhitektora Karla Akrojda zvedeno kam yanij mur ta golovni vorota U 1856 roci pislya pidpisannya Parizkogo mirnogo dogovoru Rosiyi zaboronyalos mati vijskovij flot na Chornomu mori U zv yazku z cim shtati Admiraltejstva bulo suttyevo skorocheno z 4 robochih ekipazhiv zalishivsya lishe odin u skladi 1088 majstrovih pri 16 oficerah Krim togo bulo sformovano mashinno robochij ekipazh chiselnistyu 654 osobi U 1857 roci bulo spusheno na vodu pershij zaliznij paroplav Inkerman za proektom inzhenera poruchika P Aleksandrova U 1860 roci korablebudivnij departament povidomiv pro nabir uchniv do Mikolayivskogo Admiraltejstva V uchni prijmalis osobi cholovichoyi stati vikom vid 14 rokiv Termin navchannya 5 rokiv z podennoyu oplatoyu uchnyam 1 2 roku 20 kop 3 4 roku 30 kop 5 roku 50 kop U 1861 roci na Admiraltejstvi dlya robitnikiv vstanovleno 10 godinnij robochij den sho pochinavsya o 5 godini ranku U 1871 roci Rosiya povidomila pro vidmovu vikonuvati punkt Parizkogo dogovoru sho stosuyetsya zaboroni mati vijskovij flot na Chornomu mori Diyalnist Admiraltejstva znachno pozhvavilas Rozpochalis pidgotovchi roboti do budivnictva pancernikiv na Chornomu mori U 1873 roci spusheno na vodu pancernik beregovoyi ohoroni Novgorod za proektom inzhenera Popova U 1875 roci spusheno drugij pancernik beregovoyi oboroni Vice admiral Popov Dlya jogo budivnictva u elingu 7 dovelos podovzhiti j rozshiriti stapel Protyagom nastupnih desyatirich zi stapeliv Mikolayivskogo Admiraltejstva zijshli pancerniki Rostislav Knyaz Potomkin Tavrijskij Tri svyatiteli krejser Kagul minnij krejser Kapitan Saken ta nizka inshih vijskovih korabliv 20 serpnya 1911 roku na bazi Mikolayivskogo Admiraltejstva stvoreno zavod Rosijskogo sudnobudivnogo tovaristva Russud Pravlinnya tovaristva perebuvalo v Sankt Peterburzi CikavoRizbyar Mikolayivskogo Admiraltejstva M Yudin za malyunkom skulptora M Mekeshina vigotoviv derev yanu model pogruddya matrosa Gnata Shevchenka Za ciyeyu modellyu bulo vidlito i 26 serpnya 1874 roku urochisto vidkrito pershij v Rosijskij imperiyi pam yatnik nizhnomu chinu Iz budivel Mikolayivskogo Admiraltejstva na vulici Admiralskij najbilsh vidomi stari vorota verfi ta upravlinnya Mikolayivskogo sudnobudivnogo zavodu yake nazivayut Admiraltejstvom V chastini budivel Staroflotskih kazarm nini rozmishuyetsya Mikolayivskij oblasnij krayeznavchij muzej Div takozhAdmiraltejstvo budivlya Mikolayiv Hersonske admiraltejstvoDzherelaLifanov V R Miyushenko V A Nikolaev 1789 1989 Stranicy istorii spravochnik Odessa Mayak 1989 168 stor ISBN 5 7760 0060 2 Istoriya gorodov i syol Ukrainskoj SSR Nikolaevskaya oblast Kiev Institut istorii akademii nauk USSR 1981