Іва́н Си́дорович Микола́єнко (*24 червня 1895 — †2 листопада 1974) — український військовий діяч, підполковник Армії УНР.
Іван Сидорович Миколаєнко | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 24 червня 1895 Маріупольський повіт | |||
Смерть | 2 листопада 1974 (79 років) США | |||
Поховання | Цвинтар святого Андрія | |||
Країна | УНР | |||
Приналежність | Армія УНР | |||
Звання | Штабскапітан Підполковник | |||
Командування | ад'ютант командувача Запорізької групи. | |||
Війни / битви | Перша Світова війна Українсько-радянська війна Перший Зимовий похід | |||
Нагороди |
Народився у Маріупольському повіті Катеринославської губернії в сім'ї службовця.
Закінчив (1913), навчався у Катеринославському гірничому інституті, закінчив Чугуївське військове училище (1915). З липня 1915 р. перебував на фронті Першої світової війни: молодший офіцер 133-го піхотного .
У 1917 після закінчення був начальником кулеметних курсів при 22-й запасній бригаді в місті Тульчин. Останнє звання у російській армії — штабс-капітан.
Восени того року взяв участь в організації Вільного козацтва на Катеринославщині. З жовтня 1917 р. — командир сотні у Катеринославському Гайдамацькому Курені військ Центральної Ради.
У січні 1918 р. брав участь у вуличних боях у Катеринославі проти більшовиків. З весни того року — на українській військовій службі. У 1918 р. закінчив у Києві.
Влітку 1918-го був призначений старшиною 11-ї пішої кадрової дивізії (Лубни) 6-го Полтавського корпусу. Там керував усіма кулеметними командами. У жовтні 1918 р. став ад'ютантом отамана Катеринославського козачого коша Михайла Омеляновича-Павленка. Ще за місяць, у листопаді, став командиром Катеринославської сотні.
На чолі своєї бойової частини навесні-влітку 1919-го як командир куреня увійшов до Катеринославського полку Січових стрільців отамана Романа Самокиша. У березні-квітні 1919 р. хворів на тиф. Згодом служив старшиною 2-го (згодом — 20-го) Запорізького полку ім. гетьмана І. Мазепи Дієвої армії УНР.
З липня 1919 р. — командир куреня військової жандармерії — сотні охорони при Штабі Головного Отамана. З вересня 1919 р. — лектор з кулеметної справи , ад'ютант командувача Запорізької групи Армії УНР.
З 06.12.1919 р. — ад'ютант командувача Дієвої армії УНР М. Омеляновича-Павленка. На цій посаді брав участь у Першому Зимовому поході та у боях другої половини 1920 року.
З 1921 перебував на інтернуванні та еміграції у польських таборах. На еміграції жив у Варшаві. З 1950 р. оселився у США. Помер та похований у Баунд-Бруці.
Джерела
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — .
- / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — .
- Використано матеріали статті Миколаєнко Іван Сидорович на ruthenos.org.ua [ 29 червня 2009 у Wayback Machine.]
- ЦДАВОУ — Ф. 1075. — Оп. 2. — Спр. 653. — С. 34-55;
- Тризуб. — Нью-Йорк. — 1975. — Ч. 78. — С. 23-24;
- Омелянович-Павленко М. Спогади українського командарма. — Київ. — 2002;
- І. Д. Арешт отамана Божка та розброєння бунчукового куреня Запорозької Січі//«Тризуб». — Нью-Йорк. — 1967. — Ч. 45. — С. 9—11;
- Некролог//«Вісті Комбатанта». — Нью-Йорк. — 'і972. — Ч. 5/6. — С. 115–116.
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Mikolayenko Iva n Si dorovich Mikola yenko 24 chervnya 1895 2 listopada 1974 ukrayinskij vijskovij diyach pidpolkovnik Armiyi UNR Ivan Sidorovich MikolayenkoNarodzhennya24 chervnya 1895 1895 06 24 Mariupolskij povitSmert2 listopada 1974 1974 11 02 79 rokiv SShAPohovannyaCvintar svyatogo AndriyaKrayina UNRPrinalezhnist Armiya UNRZvannya Shtabskapitan PidpolkovnikKomanduvannyaad yutant komanduvacha Zaporizkoyi grupi Vijni bitviPersha Svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijna Pershij Zimovij pohidNagorodiOrden Zaliznij hrest UNR Hrest Simona Petlyuri Voyennij hrest UNR Narodivsya u Mariupolskomu poviti Katerinoslavskoyi guberniyi v sim yi sluzhbovcya Zakinchiv 1913 navchavsya u Katerinoslavskomu girnichomu instituti zakinchiv Chuguyivske vijskove uchilishe 1915 Z lipnya 1915 r perebuvav na fronti Pershoyi svitovoyi vijni molodshij oficer 133 go pihotnogo U 1917 pislya zakinchennya buv nachalnikom kulemetnih kursiv pri 22 j zapasnij brigadi v misti Tulchin Ostannye zvannya u rosijskij armiyi shtabs kapitan Voseni togo roku vzyav uchast v organizaciyi Vilnogo kozactva na Katerinoslavshini Z zhovtnya 1917 r komandir sotni u Katerinoslavskomu Gajdamackomu Kureni vijsk Centralnoyi Radi U sichni 1918 r brav uchast u vulichnih boyah u Katerinoslavi proti bilshovikiv Z vesni togo roku na ukrayinskij vijskovij sluzhbi U 1918 r zakinchiv u Kiyevi Vlitku 1918 go buv priznachenij starshinoyu 11 yi pishoyi kadrovoyi diviziyi Lubni 6 go Poltavskogo korpusu Tam keruvav usima kulemetnimi komandami U zhovtni 1918 r stav ad yutantom otamana Katerinoslavskogo kozachogo kosha Mihajla Omelyanovicha Pavlenka She za misyac u listopadi stav komandirom Katerinoslavskoyi sotni Na choli svoyeyi bojovoyi chastini navesni vlitku 1919 go yak komandir kurenya uvijshov do Katerinoslavskogo polku Sichovih strilciv otamana Romana Samokisha U berezni kvitni 1919 r hvoriv na tif Zgodom sluzhiv starshinoyu 2 go zgodom 20 go Zaporizkogo polku im getmana I Mazepi Diyevoyi armiyi UNR Z lipnya 1919 r komandir kurenya vijskovoyi zhandarmeriyi sotni ohoroni pri Shtabi Golovnogo Otamana Z veresnya 1919 r lektor z kulemetnoyi spravi ad yutant komanduvacha Zaporizkoyi grupi Armiyi UNR Z 06 12 1919 r ad yutant komanduvacha Diyevoyi armiyi UNR M Omelyanovicha Pavlenka Na cij posadi brav uchast u Pershomu Zimovomu pohodi ta u boyah drugoyi polovini 1920 roku Z 1921 perebuvav na internuvanni ta emigraciyi u polskih taborah Na emigraciyi zhiv u Varshavi Z 1950 r oselivsya u SShA Pomer ta pohovanij u Baund Bruci DzherelaTinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II K Tempora 2011 355 s ISBN 978 617 569 041 3 za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Vikoristano materiali statti Mikolayenko Ivan Sidorovich na ruthenos org ua 29 chervnya 2009 u Wayback Machine CDAVOU F 1075 Op 2 Spr 653 S 34 55 Trizub Nyu Jork 1975 Ch 78 S 23 24 Omelyanovich Pavlenko M Spogadi ukrayinskogo komandarma Kiyiv 2002 I D Aresht otamana Bozhka ta rozbroyennya bunchukovogo kurenya Zaporozkoyi Sichi Trizub Nyu Jork 1967 Ch 45 S 9 11 Nekrolog Visti Kombatanta Nyu Jork i972 Ch 5 6 S 115 116 Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi