Микола́й Могиле́вський (в миру Феодосій Могилевський, 6 серпня 1877, село Комісарівка, Верхньодніпровський повіт, Катеринославщина, Україна - 25 жовтня 1955, Алма-Ата) — перший виборний ректор Чернігівської духовної семінарії, учасник Всеукраїнського церковного собору в добу Гетьманату. Після большевицької окупації України — єпископ Московської патріархії з титулом «Стародубський», а згодом «Сосницький, вікарій Чернігівської єпархії», а згодом - митрополит Алма-Атинській і Казахстанський РПЦ.
Миколай Могилевський | ||
| ||
---|---|---|
20 жовтня 1919 — 1920 | ||
| ||
1920 — 6 серпня 1923 | ||
Альма-матер: | Катеринославська духовна семінарія | |
Діяльність: | священник | |
Ім'я при народженні: | Феодосій Могилевський | |
Народження: | 6 серпня 1874 Комісарівка, Верхньодніпровський повіт, Катеринославщина, Україна | |
Смерть: | 25 жовтня 1955 (81 рік) Алма-Ата | |
Єп. хіротонія: | 20 жовтня 1919 | |
Миколай у Вікісховищі |
Біографія
Народився в сім'ї псаломщика на Паску. Навчався в Катеринославському духовному училищі (1887-1893) і Катеринославській духовній семінарії (1893-1898). У 1898-1902 роках служив спочатку псаломщиком, а потім учителем другокласної церковної школи. У 1902 році остаточно вирішив стати монахом і попрямував в Нилову пустинь, настоятель якої обіцяв його прийняти в монастир через рік, якщо той не передумає.
У 1903 році він був зарахований до числа послушників монастиря; 6 (19) грудня 1904 пострижений в чернецтво з ім'ям Миколай; 27 травня 1905 висвячений на монастирському храмі архієпископом Тверським Миколою Налімовим в сан ієродиякона, а 9 жовтня 1905 року в Твері єпископом Старицьким була здійснена його хіротонія в сан ієромонаха.
У 1912-1913 роках - інспектор Полтавської духовної семінарії. З 1913-1916 роках - інспектор Чернігівської духовної семінарії; в 1915 році був возведений в сан ігумена і з 10 жовтня 1916 по 12 червня 1917 року був настоятелем Княже-Володимирського монастиря в Іркутську і завідувачем Іркутської учительської місіонерської школи в сані архімандрита. З 12 червня 1917 року - перший виборний ректор Чернігівської духовної семінарії і настоятель Єлецького Успенського монастиря в Чернігові.
У 1918 році як представник духовно-навчальних закладів брав участь у Всеукраїнському церковному соборі. На осінній сесії Собору було постановлено «бути архімандриту Миколаю єпископом Стародубським», але через його хвороби поставлення було відкладено майже на рік.
Архієрей
20 жовтня 1919 року в Чернігові він був хіротонізований на єпископа Стародубського, вікарія Чернігівської єпархії. Хітротонію зробили єпископи та . Пізніше він дякував «Господа за те, що хіротонія відбулася після того, як багато хто з тих архієреїв, хто збирався на Собор в 1918 році, до осені 1919 року вже емігрували за кордон... що я не опинився в розколі, не втік разом з іншими за кордон, а залишився на своїй батьківщині».
З 1920 року — єпископ Сосницький, вікарій Чернігівської єпархії РПЦ «тихоновської».
Еміграція з України
З 6 серпня 1923 — єпископ Кагірський, Вікарій Тульської єпархії РПЦ. З 19 жовтня 1923 - Тульської єпархії.
8 травня 1925, він був заарештований і ув'язнений на два роки. З 16 вересня 1927 - єпископ Орловський.
27 липня 1932 був знову заарештований і відправлений до Воронежа, де Постановою правління ОГПУ 7 грудня 1932 був засуджений за ст. 58-10 Кримінального кодексу РРФСР на п'ять років позбавлення волі (порівняно легке покарання пояснюється тим, що під час війни він врятував від загибелі одного комісара, а також запобіг нібито єврейському погрому у Чернігові). На питання до слідчого, за що він отримав таке покарання, той відповів: «За вашу популярність. Таких, як ви, потрібно ізолювати на деякий час, щоби люди забули про ваше існування. Ви маєте великий авторитет серед народу і ваша проповідь має велике значення для людей. За вами ідуть!» Сидів у таборах в Мордовії, Чувашії, в Сарові. У 1937 був звільнений, перебуваючи на відпочинку.
Заслання до Казахстану
У 1941 році був зведений в сан архієпископа; швидше за все це сталося 10 березня 1941 року, коли він брав участь у скоєнні літургії в день святкування 40-річчя архієрейського служіння Патріаршого Місцеблюстителя митрополита Сергія (Страгородського).
27 червня 1941 заарештований, перебував у в'язниці в Саратові, потім був висланий на п'ять років до Казахстану: спочатку в місто Актюбінськ, а звідти через три місяці в місто Челкар Актюбінської області. На засланні бідував, був тяжко хворий. Його врятував один незнайомий йому татарин, який відвіз архієпископа в лікарню. Коли владика, одужавши, зустрівся зі своїм рятівником, той розповів йому таку історію: «Коли я їхав у своїх справах, Бог сказав мені: «Візьми цього старого, його потрібно врятувати».
У жовтні 1943 року Патріарх Сергій представив владі список з 26 священнослужителів, яких він просив амністувати. Всі згадані в цьому списку на той час вже були розстріляні або померли в таборах, крім Миколи Могилевського. Однак звільнення із заслання не було і тільки після його особистого звернення («старанного прохання») до Наркому Внутрішніх справ СРСР постановою Особливої наради при наркоматі 19 травня 1945 року він був достроково звільнений із заслання (закінчення заслання мало відбутися 27 червня 1946 року).
На Алма-Атинській кафедрі
З 5 червня 1945 року - архієпископ Алма-Атинський і Казахстанський. Домігся відкриття багатьох храмів та молитовних будинків, часто відвідував парафії єпархії. З 1951 року одночасно керував і Семипалатинською єпархією. З лютого 1955 року -митрополит.
Служив завжди благоговійно, ніколи не поспішав. Молився зі слізьми, особливо при здійсненні літургії, коли співали «Тобі співаємо, Тебе благословляємо...", він завжди плакав. Говорив, що плаче від радості, що Господь сподобив його здійснювати цю літургію і від щастя, що він може принести молитви за всіх своїх духовних чад, за всіх пастви.
У житії владики сказано, що в липні 1947 року він летів на літаку з Алма-Ати на засідання Священного синоду. При посадці владика благословив всіх пасажирів, чим викликав їх глузування. Під час польоту відмовив мотор, і літак почав падати. Весь цей час владика молився про порятунок всіх пасажирів. Літак впав у якесь заболочене, але неглибоке озеро. Коли люди трохи заспокоїлися від пережитого ними страху, то стали підходити і дякувати владиці. У відповідь на вибачення пілота за глузування, владика відповів: «Бог простить. Бога дякуйте і Його Пречисту Матір, і покладайте свої надії на Святителя Миколая».
Під час похорону владики всю дорогу від храму до цвинтаря (близько 7 км) труну з його тілом віруючі несли на руках. За труною, за підрахунками міліції, слідувало до 40 000 чоловік.
Праці
- Вчення аскетів про пристрасті.
- Стриманість - переможна пісня чистоти // «Голос Церкви» 1914-1915.
- Таємниця душі людської: Святоотч. вчення про боротьбу з пристрастями / Митр. Миколай (Могилевський). - М .: Отчий дім, 1999. - 173 с. - ; СПб .: Бібліополіс, 2007. - 221 с. - .
Література
- Архім. Ісаакій Виноградов, Світлій пам'яті Митрополита Алма-Атинського і Казахстанського Миколи (До річниці від дня смерті) // ЖМП. - 1956. - № 10, 11-13.
- Святитель Миколай, митрополит Алма-Атинський і Казахстанський / Укладач Віра Корольова. - М .: Паломник, 2000. - С. 133-146.
- Петерік новокаsнонізованих святих: священносповідник Миколай митрополит Алма-Атинський // Альфа і Омега. - 2004. - № 2 (40). - С. 219-247.
Посилання
- Опис життя [ 19 грудня 2005 у Wayback Machine.]
- Архімандрит Ісаакій Виноградов Спогади про митрополита Миколая Могилевського [ 1 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Уржумцев П. Алма-Атинські спогади. До 55-річчя з дня смерті священносповідника Миколая Могилевського, митрополита Алма-Атинського і Казахстанського Частина 1 [ 16 березня 2013 у Wayback Machine.] Частина 2. [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola j Mogile vskij v miru Feodosij Mogilevskij 6 serpnya 1877 selo Komisarivka Verhnodniprovskij povit Katerinoslavshina Ukrayina 25 zhovtnya 1955 Alma Ata pershij vibornij rektor Chernigivskoyi duhovnoyi seminariyi uchasnik Vseukrayinskogo cerkovnogo soboru v dobu Getmanatu Pislya bolshevickoyi okupaciyi Ukrayini yepiskop Moskovskoyi patriarhiyi z titulom Starodubskij a zgodom Sosnickij vikarij Chernigivskoyi yeparhiyi a zgodom mitropolit Alma Atinskij i Kazahstanskij RPC Mikolaj Mogilevskij Yepiskop Starodubskij vikarij Chernigivskoyi yeparhiyi 20 zhovtnya 1919 1920 yepiskop Sosnickij vikarij Chernigivskoyi yeparhiyi 1920 6 serpnya 1923 Alma mater Katerinoslavska duhovna seminariya Diyalnist svyashennik Im ya pri narodzhenni Feodosij Mogilevskij Narodzhennya 6 serpnya 1874 1874 08 06 Komisarivka Verhnodniprovskij povit Katerinoslavshina Ukrayina Smert 25 zhovtnya 1955 1955 10 25 81 rik Alma Ata Yep hirotoniya 20 zhovtnya 1919 Mikolaj u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v sim yi psalomshika na Pasku Navchavsya v Katerinoslavskomu duhovnomu uchilishi 1887 1893 i Katerinoslavskij duhovnij seminariyi 1893 1898 U 1898 1902 rokah sluzhiv spochatku psalomshikom a potim uchitelem drugoklasnoyi cerkovnoyi shkoli U 1902 roci ostatochno virishiv stati monahom i popryamuvav v Nilovu pustin nastoyatel yakoyi obicyav jogo prijnyati v monastir cherez rik yaksho toj ne peredumaye U 1903 roci vin buv zarahovanij do chisla poslushnikiv monastirya 6 19 grudnya 1904 postrizhenij v chernectvo z im yam Mikolaj 27 travnya 1905 visvyachenij na monastirskomu hrami arhiyepiskopom Tverskim Mikoloyu Nalimovim v san iyerodiyakona a 9 zhovtnya 1905 roku v Tveri yepiskopom Starickim bula zdijsnena jogo hirotoniya v san iyeromonaha U 1912 1913 rokah inspektor Poltavskoyi duhovnoyi seminariyi Z 1913 1916 rokah inspektor Chernigivskoyi duhovnoyi seminariyi v 1915 roci buv vozvedenij v san igumena i z 10 zhovtnya 1916 po 12 chervnya 1917 roku buv nastoyatelem Knyazhe Volodimirskogo monastirya v Irkutsku i zaviduvachem Irkutskoyi uchitelskoyi misionerskoyi shkoli v sani arhimandrita Z 12 chervnya 1917 roku pershij vibornij rektor Chernigivskoyi duhovnoyi seminariyi i nastoyatel Yeleckogo Uspenskogo monastirya v Chernigovi U 1918 roci yak predstavnik duhovno navchalnih zakladiv brav uchast u Vseukrayinskomu cerkovnomu sobori Na osinnij sesiyi Soboru bulo postanovleno buti arhimandritu Mikolayu yepiskopom Starodubskim ale cherez jogo hvorobi postavlennya bulo vidkladeno majzhe na rik Arhiyerej 20 zhovtnya 1919 roku v Chernigovi vin buv hirotonizovanij na yepiskopa Starodubskogo vikariya Chernigivskoyi yeparhiyi Hitrotoniyu zrobili yepiskopi ta Piznishe vin dyakuvav Gospoda za te sho hirotoniya vidbulasya pislya togo yak bagato hto z tih arhiyereyiv hto zbiravsya na Sobor v 1918 roci do oseni 1919 roku vzhe emigruvali za kordon sho ya ne opinivsya v rozkoli ne vtik razom z inshimi za kordon a zalishivsya na svoyij batkivshini Z 1920 roku yepiskop Sosnickij vikarij Chernigivskoyi yeparhiyi RPC tihonovskoyi Emigraciya z Ukrayini Z 6 serpnya 1923 yepiskop Kagirskij Vikarij Tulskoyi yeparhiyi RPC Z 19 zhovtnya 1923 Tulskoyi yeparhiyi 8 travnya 1925 vin buv zaareshtovanij i uv yaznenij na dva roki Z 16 veresnya 1927 yepiskop Orlovskij 27 lipnya 1932 buv znovu zaareshtovanij i vidpravlenij do Voronezha de Postanovoyu pravlinnya OGPU 7 grudnya 1932 buv zasudzhenij za st 58 10 Kriminalnogo kodeksu RRFSR na p yat rokiv pozbavlennya voli porivnyano legke pokarannya poyasnyuyetsya tim sho pid chas vijni vin vryatuvav vid zagibeli odnogo komisara a takozh zapobig nibito yevrejskomu pogromu u Chernigovi Na pitannya do slidchogo za sho vin otrimav take pokarannya toj vidpoviv Za vashu populyarnist Takih yak vi potribno izolyuvati na deyakij chas shobi lyudi zabuli pro vashe isnuvannya Vi mayete velikij avtoritet sered narodu i vasha propovid maye velike znachennya dlya lyudej Za vami idut Sidiv u taborah v Mordoviyi Chuvashiyi v Sarovi U 1937 buv zvilnenij perebuvayuchi na vidpochinku Zaslannya do Kazahstanu U 1941 roci buv zvedenij v san arhiyepiskopa shvidshe za vse ce stalosya 10 bereznya 1941 roku koli vin brav uchast u skoyenni liturgiyi v den svyatkuvannya 40 richchya arhiyerejskogo sluzhinnya Patriarshogo Misceblyustitelya mitropolita Sergiya Stragorodskogo 27 chervnya 1941 zaareshtovanij perebuvav u v yaznici v Saratovi potim buv vislanij na p yat rokiv do Kazahstanu spochatku v misto Aktyubinsk a zvidti cherez tri misyaci v misto Chelkar Aktyubinskoyi oblasti Na zaslanni biduvav buv tyazhko hvorij Jogo vryatuvav odin neznajomij jomu tatarin yakij vidviz arhiyepiskopa v likarnyu Koli vladika oduzhavshi zustrivsya zi svoyim ryativnikom toj rozpoviv jomu taku istoriyu Koli ya yihav u svoyih spravah Bog skazav meni Vizmi cogo starogo jogo potribno vryatuvati U zhovtni 1943 roku Patriarh Sergij predstaviv vladi spisok z 26 svyashennosluzhiteliv yakih vin prosiv amnistuvati Vsi zgadani v comu spisku na toj chas vzhe buli rozstrilyani abo pomerli v taborah krim Mikoli Mogilevskogo Odnak zvilnennya iz zaslannya ne bulo i tilki pislya jogo osobistogo zvernennya starannogo prohannya do Narkomu Vnutrishnih sprav SRSR postanovoyu Osoblivoyi naradi pri narkomati 19 travnya 1945 roku vin buv dostrokovo zvilnenij iz zaslannya zakinchennya zaslannya malo vidbutisya 27 chervnya 1946 roku Na Alma Atinskij kafedri Z 5 chervnya 1945 roku arhiyepiskop Alma Atinskij i Kazahstanskij Domigsya vidkrittya bagatoh hramiv ta molitovnih budinkiv chasto vidviduvav parafiyi yeparhiyi Z 1951 roku odnochasno keruvav i Semipalatinskoyu yeparhiyeyu Z lyutogo 1955 roku mitropolit Sluzhiv zavzhdi blagogovijno nikoli ne pospishav Molivsya zi slizmi osoblivo pri zdijsnenni liturgiyi koli spivali Tobi spivayemo Tebe blagoslovlyayemo vin zavzhdi plakav Govoriv sho plache vid radosti sho Gospod spodobiv jogo zdijsnyuvati cyu liturgiyu i vid shastya sho vin mozhe prinesti molitvi za vsih svoyih duhovnih chad za vsih pastvi U zhitiyi vladiki skazano sho v lipni 1947 roku vin letiv na litaku z Alma Ati na zasidannya Svyashennogo sinodu Pri posadci vladika blagosloviv vsih pasazhiriv chim viklikav yih gluzuvannya Pid chas polotu vidmoviv motor i litak pochav padati Ves cej chas vladika molivsya pro poryatunok vsih pasazhiriv Litak vpav u yakes zabolochene ale negliboke ozero Koli lyudi trohi zaspokoyilisya vid perezhitogo nimi strahu to stali pidhoditi i dyakuvati vladici U vidpovid na vibachennya pilota za gluzuvannya vladika vidpoviv Bog prostit Boga dyakujte i Jogo Prechistu Matir i pokladajte svoyi nadiyi na Svyatitelya Mikolaya Pid chas pohoronu vladiki vsyu dorogu vid hramu do cvintarya blizko 7 km trunu z jogo tilom viruyuchi nesli na rukah Za trunoyu za pidrahunkami miliciyi sliduvalo do 40 000 cholovik Praci Vchennya asketiv pro pristrasti Strimanist peremozhna pisnya chistoti Golos Cerkvi 1914 1915 Tayemnicya dushi lyudskoyi Svyatootch vchennya pro borotbu z pristrastyami Mitr Mikolaj Mogilevskij M Otchij dim 1999 173 s ISBN 5 86809 125 6 SPb Bibliopolis 2007 221 s ISBN 5 7435 0257 6 Literatura Arhim Isaakij Vinogradov Svitlij pam yati Mitropolita Alma Atinskogo i Kazahstanskogo Mikoli Do richnici vid dnya smerti ZhMP 1956 10 11 13 Svyatitel Mikolaj mitropolit Alma Atinskij i Kazahstanskij Ukladach Vira Korolova M Palomnik 2000 S 133 146 Peterik novokasnonizovanih svyatih svyashennospovidnik Mikolaj mitropolit Alma Atinskij Alfa i Omega 2004 2 40 S 219 247 PosilannyaOpis zhittya 19 grudnya 2005 u Wayback Machine Arhimandrit Isaakij Vinogradov Spogadi pro mitropolita Mikolaya Mogilevskogo 1 bereznya 2013 u Wayback Machine Urzhumcev P Alma Atinski spogadi Do 55 richchya z dnya smerti svyashennospovidnika Mikolaya Mogilevskogo mitropolita Alma Atinskogo i Kazahstanskogo Chastina 1 16 bereznya 2013 u Wayback Machine Chastina 2 17 bereznya 2013 u Wayback Machine