Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . |
Мико́ла Миха́йлович Бандуся́к (*16 грудня 1909 р., Ясіня Рахівського району — 9 березня 2002 р., Ужгород) — український громадський та політичний діяч Рахівщини, адвокат.
Біографія
Навчання
Початкову освіту здобув у сільській школі. Для продовження навчання поступив у Берегівську українську гімназію (1920 р.), яку закінчив 1928 року. Тоді ж поступив на юридичний факультет Празького університету імені Карла. У студентські роки став активним членом молодечного товариства «Пласт» та очолював «Союз підкарпатських русинських студентів». Під час канікул збирав пожертви на будівництво Народного дому в Ужгороді. У рідному селі допомагав організовувати й брав участь у різних заходах спортивного товариства «Січ», яке очолював його дядько Д. І. Климпуш.
Адвокатське стажування проходив у Рахові з дипломом доктора права (1932 р.), брав участь у проведенні другого з'їзду молоді у Мукачеві (1935 р.), виступив з промовою на Всепросвітянському з'їзді в Ужгороді (1937 р.), брав участь у збиранні коштів для спорудження Народного дому «Просвіта» у Рахові (1938 р.).
Активістське життя
Ще десятилітнім школярем (1919 р.) у період Гуцульської республіки розклеював листівки на її підтримку і приєднання до Західно-Української Республіки. Був членом Соціал-демократичної партії Чехословаччини, учасником маніфестації в Ужгороді з приводу призначення першого автономного уряду Підкарпатської Русі, очолюваного Андрієм Бродієм. Після Віденського арбітажу і передачі Ужгорода, Мукачева та Берегова Угорщині переїхав до Хуста і там продовжив адвокатську практику у власній канцелярії.
Став активістом розбудови Карпатської України, членом Українського національного об'єднання (1939 р.) — опікував біженців із захопленого угорськими військами землі, брав активну участь у підготовці й проведенні виборів до сейму Карпатської України в с. Стеблівці Хустського району, в розробці проекту Статуту Організації Народної Оборони «Карпатська Січ» (ОНОКС). Викривав помилки у її діяльності і зауваженнях та пропозиціях до президії Української Центральної Ради в Хусті під назвою «Карпатська Україна». З приводу інциденту з 13 на 14 березня 1939 року між січовиками і чехословацьким військом, про закулісся подій 1937—1938 рр. висловив свої думки в матеріалах, опублікованих у журналі «Карпатський край».
З окупацією Хуста угорськими військами виїхав у с. Ясіня до батьків, де переховувався (1939 р.), уникнувши таким чином арешту. Одержавши угорський паспорт, влітку 1939 року побував у Братиславі, де тоді перебували міністр Ю. Ревай та письменник В. Ґренджа-Донський. Але повернувся до Хуста, де продовжував працювати адвокатом.
Разом з колишніми діячами Карпатської України намагався відновити діяльність партії УНО, за підтримки угорської опозиційної партії, й визнати, що в краї живуть українці. Для цього здійснили переклад угорської мовою Статуту товариства «Просвіта» для відновлення його діяльності й видання української газети. Але лояльно налаштовані до них угорці не рекомендували їм цього робити.
Арешти
Після викриття молодечної організації ОУН у 1942 році були заарештовані М. Бандусяк, А. Ворон, Ю. Бращайко, Ф. Ревай, М. Шандор, В. Свереняк, Є. Шерегій і відправлені в Мукачево в тюрму «Ковнер». Та за допомогою закарпатської діаспори в Словаччині і не доведення їх вини були звільнені й повернулися в Хуст.
Після визволення Закарпаття (жовтень 1944 р.) радянська контррозвідка СМЕРШ знову заарештувала М. М. Бандусяка та інших діячів Карпатської України й заслала в табір у Єнакієво Донецької області. 1946 року він повернувся додому, та на волі пробув недовго. Під час спроби перейти кордон У Чехословацьку республіку був заарештований і засуджений (1948 р.) за «зраду» батьківщини та участь у так званій антирадянській націоналістичній організації Визвольний комітет Підкарпатської Русі, яку очолював греко-католицький священник Ю. Іванчов, а його заступником був М. Бандусяк. Останнього заслали в Печерський табір Комі АРСР Московської Федерації, звідки повернувся додому 1956 року. Реабілітований 1991 року.
Останні роки життя
Після реабілітації працював юрисконсультантом у Рахівській кооперації. Потім переїхав до Ужгорода, й уже будучи пенсіонером став одним із засновників Народного руху України в Закарпатській області (1989 р.), Товариства української мови ім. Т. Шевченка (1990), відновлення крайового товариства «Просвіта». Помер Микола Михайлович Бандусяк 9 березня 2002 року в Ужгороді.
Вшанування пам'яті
Розпорядженням голови Закарпатської обласної адміністрації у селищі Ясіня та селі Чорна Тиса було перейменовано вулиці Борканюка його іменем.
Примітки
- Микола Волощук, Олена Масляник «Рахівщини славні імена». — Львів, 2016. -С.10-11.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Miko la Miha jlovich Bandusya k 16 grudnya 1909 r Yasinya Rahivskogo rajonu 9 bereznya 2002 r Uzhgorod ukrayinskij gromadskij ta politichnij diyach Rahivshini advokat BiografiyaNavchannya Pochatkovu osvitu zdobuv u silskij shkoli Dlya prodovzhennya navchannya postupiv u Beregivsku ukrayinsku gimnaziyu 1920 r yaku zakinchiv 1928 roku Todi zh postupiv na yuridichnij fakultet Prazkogo universitetu imeni Karla U studentski roki stav aktivnim chlenom molodechnogo tovaristva Plast ta ocholyuvav Soyuz pidkarpatskih rusinskih studentiv Pid chas kanikul zbirav pozhertvi na budivnictvo Narodnogo domu tovaristva Prosvita v Uzhgorodi U ridnomu seli dopomagav organizovuvati j brav uchast u riznih zahodah sportivnogo tovaristva Sich yake ocholyuvav jogo dyadko D I Klimpush Advokatske stazhuvannya prohodiv u Rahovi z diplomom doktora prava 1932 r brav uchast u provedenni drugogo z yizdu molodi u Mukachevi 1935 r vistupiv z promovoyu na Vseprosvityanskomu z yizdi v Uzhgorodi 1937 r brav uchast u zbiranni koshtiv dlya sporudzhennya Narodnogo domu Prosvita u Rahovi 1938 r Aktivistske zhittya She desyatilitnim shkolyarem 1919 r u period Guculskoyi respubliki rozkleyuvav listivki na yiyi pidtrimku i priyednannya do Zahidno Ukrayinskoyi Respubliki Buv chlenom Social demokratichnoyi partiyi Chehoslovachchini uchasnikom manifestaciyi v Uzhgorodi z privodu priznachennya pershogo avtonomnogo uryadu Pidkarpatskoyi Rusi ocholyuvanogo Andriyem Brodiyem Pislya Videnskogo arbitazhu i peredachi Uzhgoroda Mukacheva ta Beregova Ugorshini pereyihav do Husta i tam prodovzhiv advokatsku praktiku u vlasnij kancelyariyi Stav aktivistom rozbudovi Karpatskoyi Ukrayini chlenom Ukrayinskogo nacionalnogo ob yednannya 1939 r opikuvav bizhenciv iz zahoplenogo ugorskimi vijskami zemli brav aktivnu uchast u pidgotovci j provedenni viboriv do sejmu Karpatskoyi Ukrayini v s Steblivci Hustskogo rajonu v rozrobci proektu Statutu Organizaciyi Narodnoyi Oboroni Karpatska Sich ONOKS Vikrivav pomilki u yiyi diyalnosti i zauvazhennyah ta propoziciyah do prezidiyi Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi v Husti pid nazvoyu Karpatska Ukrayina Z privodu incidentu z 13 na 14 bereznya 1939 roku mizh sichovikami i chehoslovackim vijskom pro zakulissya podij 1937 1938 rr visloviv svoyi dumki v materialah opublikovanih u zhurnali Karpatskij kraj Z okupaciyeyu Husta ugorskimi vijskami viyihav u s Yasinya do batkiv de perehovuvavsya 1939 r uniknuvshi takim chinom areshtu Oderzhavshi ugorskij pasport vlitku 1939 roku pobuvav u Bratislavi de todi perebuvali ministr Yu Revaj ta pismennik V Grendzha Donskij Ale povernuvsya do Husta de prodovzhuvav pracyuvati advokatom Razom z kolishnimi diyachami Karpatskoyi Ukrayini namagavsya vidnoviti diyalnist partiyi UNO za pidtrimki ugorskoyi opozicijnoyi partiyi j viznati sho v krayi zhivut ukrayinci Dlya cogo zdijsnili pereklad ugorskoyi movoyu Statutu tovaristva Prosvita dlya vidnovlennya jogo diyalnosti j vidannya ukrayinskoyi gazeti Ale loyalno nalashtovani do nih ugorci ne rekomenduvali yim cogo robiti Areshti Pislya vikrittya molodechnoyi organizaciyi OUN u 1942 roci buli zaareshtovani M Bandusyak A Voron Yu Brashajko F Revaj M Shandor V Sverenyak Ye Sheregij i vidpravleni v Mukachevo v tyurmu Kovner Ta za dopomogoyu zakarpatskoyi diaspori v Slovachchini i ne dovedennya yih vini buli zvilneni j povernulisya v Hust Pislya vizvolennya Zakarpattya zhovten 1944 r radyanska kontrrozvidka SMERSh znovu zaareshtuvala M M Bandusyaka ta inshih diyachiv Karpatskoyi Ukrayini j zaslala v tabir u Yenakiyevo Doneckoyi oblasti 1946 roku vin povernuvsya dodomu ta na voli probuv nedovgo Pid chas sprobi perejti kordon U Chehoslovacku respubliku buv zaareshtovanij i zasudzhenij 1948 r za zradu batkivshini ta uchast u tak zvanij antiradyanskij nacionalistichnij organizaciyi Vizvolnij komitet Pidkarpatskoyi Rusi yaku ocholyuvav greko katolickij svyashennik Yu Ivanchov a jogo zastupnikom buv M Bandusyak Ostannogo zaslali v Pecherskij tabir Komi ARSR Moskovskoyi Federaciyi zvidki povernuvsya dodomu 1956 roku Reabilitovanij 1991 roku Ostanni roki zhittya Pislya reabilitaciyi pracyuvav yuriskonsultantom u Rahivskij kooperaciyi Potim pereyihav do Uzhgoroda j uzhe buduchi pensionerom stav odnim iz zasnovnikiv Narodnogo ruhu Ukrayini v Zakarpatskij oblasti 1989 r Tovaristva ukrayinskoyi movi im T Shevchenka 1990 vidnovlennya krajovogo tovaristva Prosvita Pomer Mikola Mihajlovich Bandusyak 9 bereznya 2002 roku v Uzhgorodi Vshanuvannya pam yati Rozporyadzhennyam golovi Zakarpatskoyi oblasnoyi administraciyi u selishi Yasinya ta seli Chorna Tisa bulo perejmenovano vulici Borkanyuka jogo imenem PrimitkiMikola Voloshuk Olena Maslyanik Rahivshini slavni imena Lviv 2016 S 10 11