Подво́йський Мико́ла Іллі́ч (4 (16) лютого 1880, Кунашівка, Ніжинський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — 28 липня 1948, Москва) — український радянський державний та військовий діяч російського комуністичного режиму в Україні.
Подвойський Микола Ілліч | |
---|---|
Народився | 4 (16) лютого 1880 Кунашівка, Ніжинський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія |
Помер | 28 липня 1948[1] (68 років) Москва, СРСР |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | СРСР |
Діяльність | політик, історик |
Alma mater | Чернігівська духовна семінарія |
Членство | Всесоюзне товариство старих більшовиків |
Посада | d і Міністр оборони України |
Партія | Російська соціал-демократична робітнича партія і КПРС |
У шлюбі з | Q111442200? |
Автограф | |
Нагороди | |
|
Біографія
Народився 4 [16] лютого 1880 року в родині сільського священика в селі Кунашівка, нині Ніжинський район, Чернігівська область, Україна. Початкову освіту здобув в Ніжинському духовному училищі, по закінченні якого вступив до Чернігівської духовної семінарії. З 1898 року бере участь в революційному русі і в 1901 р. вступає до лав РСДРП, за що його виключають із семінарії. Достеменно невідомо, чи став Подвойський соціал-демократом одразу після виключення, чи сталось це раніше. Того ж таки року продовжує навчання в Демидівському юридичному ліцеї, з якого вибув у 1905 р. не закінчивши його.
За роки навчання на юридичному продовжував брати участь у революційній діяльності: в 1904 — 1905 р.р. був головою студентської ради та членом Північного (Ярославського) комітету РСДРП, де і познайомився з Антоніною Августівною Дидрикіль — майбутньою дружиною. Разом з нею та іншими більшовиками, а саме: Кедровим М. С. (одружений з сестрою Дидрикіль — Ольгою), Менжинським В. Р., Ярославським О. М. (він же — Губельман М. І.) в жовтні 1905 р. бере активну участь в антимонархічних виступах.
В радянській історіографії Подвойському приписується керівництво страйком працівників текстильної промисловості, організація бойових дружин Ярославля та участь у першій в Росії раді робітничих депутатів. Скоріш за все революційна діяльність Подвойського була обмежена роботою серед студентства та робітничої молоді. Так, 13 жовтня 1905 р. за підбурювання до збройного повстання в промові перед страйкарями на площі Московського вокзалу Ярославля Подвойський був заарештований, але вже наступного дня звільнений на вимогу близько 3 тисяч мітингувальників, що зібрались біля ліцею. Після побиття гуртом чорносотенців за підтримки поліції 19 жовтня 1905 р. Подвойський зазнав тяжких тілесних травм (за інформацією деяких джерел отримав близько 17 ран), його участь у виступах на деякий час припинилась.
Еміграція, революція
В 1906 р. разом з Антоніною Дидрикіль емігрував до Німеччини, потім проживав у Швейцарії. Після повернення в Росію в 1907 р. працював у легальних більшовицьких виданнях, був членом фінансового комітету Русбюро ЦК РСДРП. Кілька разів знаходився під вартою, а в листопаді 1916 р. був засуджений на заслання до Сибіру. Відбути покарання завадила Лютнева революція. Навесні 1917 р. Подвойський на чолі бронедивізіону захоплює палац Кшесінської, де в подальшому квартирують всі більшовицькі партійні установи.
Делегат 7-ї Квітневої конференції РСДРП(б), яка проходила з 24 по 29 квітня 1917 р. Делегат 1-го Всеросійського з'їзду Рад (3 — 24 червня), де обраний кандидатом в члени Центрального виконавчого комітету. За часів правління Тимчасового уряду активно займається облаштуванням військової організації РСДРП, одночасно редагуючи ряд видань, що розповсюджуються серед солдатів. В жовтні 1917 р. стає головою Петроградського військово-революційного комітету, одним з керівників Жовтневого збройного повстання. В перші дні після повалення Тимчасового уряду — командувач збройними силами Петроградського військового округа.
При владі
З листопада 1917 р. по березень 1918 р. — народний комісар з військових справ, або, мовою тих років, — наркомвоєнмор. Попри те, що на цей час припадає створення РСЧА, по суті постать Подвойського виявилась затьмареною його наступником — Троцьким, а декрети, підписані Подвойським як першим військовим «міністром» Радянської Росії, лишаються тільки надбанням історії.
На початку 1918 р. тогочасне керівництво вирішує доручити Подвойському подальше формування РСЧА на менш відповідальній посаді голови Всеросійської колегії, та одночасно пропонує очолити Вищу Військову інспекція. Як голова ВВІ він входить до Вищої Військової ради — на той час керівного військового органу. Коли у серпні 1918 р. стає очевидною криза управління РСЧА, а голова ВВР подає у відставку, Подвойський надсилає листа Леніну та іншим керівникам країни такого змісту (у перекладі з російської):
Весь склад Вищої військради підбирався Бонч-Бруевичем із улесливих по-холопському налаштованих бездарних людей, добрячих канцеляристів, котрі перетворили ВВР в паперовий млин, реально не працюючий. |
Закінчувався лист думкою, що треба доручить формування ВВР саме йому, тобто Подвойському. Але «колективний розум» розпорядився інакше: на зміну ВВР було створено Революційну Військову Раду республіки, до якої увійшла ВВІ. Тому в офіційних хроніках Подвойський входить до РВР з 30.09.1918 по 08.07.1919. За весь цей час він лише двічі візьме участь у засіданнях РВР.
В окупованій Україні
З 10 лютого 1919 р. Подвойський заступає на нову для нього посаду — народного комісара з військових справ України. Сучасники характеризують його роботу на цій посаді, як «вкрай енергійну». У всякому випадку, вже в березні того ж таки року було створено Київський та інші військові округи. Але найкраще уявлення про роботу військових дає лист командувача Українським фронтом Антонова-Овсієнка до наркомвоєнмора України (у перекладі з російської):
Нашим військам потрібні бойові прапори — легкі, веселі, щоб майоріли. Передані Вами мені для нагород зроблені з оксамитового драпрі, з якимись дивними китицями, закріпити неможливо, нести незручно. І потім — написи не підходять — полкам збережені їх назви, а написи стверджують просто „першому“, „другому“… Так не піде. Треба доручити Наркомвоєн цю справу й дати термін три дні. |
Після схвалення декрету про об'єднання радянських республік у військово-політичний союз (травень, 1919) нагальною стало не тільки питання про долю Української радянської армії, але й також про керівництво військовим комісаріатом. Хоча ще в серпні на Політбюро ВКП(б) обговорювалось питання про заміну Подвойського на цій посаді на Раковського, ротація відбулася зовсім іншим чином: наркомвоєнмором став комісар Всеросійського головного штабу Дзевалтовський. У зв'язку з повною втратою більшовиками України восени 1919 р., в жовтні зникає потреба в посаді наркомвоєнмора, а Подвойський очолює Головне управління військовими навчальними закладами.
На околицях влади
З 6 жовтня 1919 р. по 17 грудня 1919 р. — член РВР 7-ї армії Західного фронту. З 31 січня 1920 р. по 18 березня 1920 р. — член РВР 10-ї армії Кавказького фронту. В березені 1920 р. — керівник Головного управління загальною військовою підготовкою — Всевобучу. В травні увійшов до складу [ru]. На XIII, XIV та XV з'їздах обирається до складу Центральної Контрольної Комісії при ЦК ВКП(б).
Як керівник Всевобуча, Подвойський відстоював територіальний підхід до засад організації РККА. На 2-му всеросійському з'їзді політпрацівників, що проходив в кінці грудня 1920 р., виступив з доповіддю, де підкреслив, що армії потрібно готувати підлітків за міліцейською системою, в якій «зовсім відсутня муштра, а існує нормальне виховання — і фізичне, і культурне, і технічне — юнаків від 16 до 18 років і притому не окремо кожного, а масове». Ця точка зору не збіглася з пануючими на той час тенденціями й була відхилена. Але через те, що фізичне виховання ставало невід'ємною частиною Всевобуча, Подвойський одночасно очолив і Вищу раду фізичної культури. В 1923 р. він полишає ці обидві посади, залишаючись головою Виконкому Спортінтерну, до якого він був призначений ще у 1921 р.
У Спортінтерні
Всю свою енергію, як голова Виконкому Спортінтерну, Подвойський спрямовує в русло зведення найграндіознішої спортивної споруди тих часів — Міжнародного червоного стадіону у Москві на Воробйових горах, будівництво якого було започатковане ще 10 жовтня 1920 року зі схвалення делегатів III Конгресу Комінтерну.
Міжнародний червоний стадіон планувався як комплекс споруд, що складається із спортивної арени на 60 тисяч глядачів, водної арени на 10 тисяч місць, гірськолижної траси, футбольних полів, кортів, велосипедного треку тощо. В кошторис інфраструктури закладалися власна електростанція, мережа громадського харчування, лазні, готелі, атракціони, театри та водна станція з річними купальнями. До проектування долучилися провідні архітектори та скульптори. Але в процесі будівництва виявилося, що проект ґрунтується на хибних висновках геологічної розвідки, і в 1925 році будівництво стадіону було призупинене. Повторна геологічна експертиза дала невтішний результат: будувати можна, але кошторис робіт значно збільшиться.
Коли ж наприкінці 1925 року виник ще й фінансовий скандал, пов'язаний із зловживаннями заступника Подвойського — Євгена Бабіна, всім стало зрозуміло, що будівництво закінчене. Річ в тім, що Бабіна на посаду директора-розпорядника рекомендував сам Подвойський. У роки громадянської війни, коли він посідав посаду народного комісара з військових справ України, за начальника штабу Української радянської армії був Євген Іванович Бабін, якого Подвойський запросив на будівництво, доручивши головне — збір коштів. Кошти Бабін зібрав, розтринькав та сів у в'язницю. А призупинене з огляду на геологічні фактори будівництво проіснувало без фінансування аж до 1931 року.
На пенсії
Після епопеї з Міжнародним червоним стадіоном Подвойському у 30-х роках знайшлось місце в Інституті історії партії, де він працював на різних посадах до пенсії. З 1935 р. — персональний пенсіонер. Веде активне літературне життя, пише спогади. В 1941 р. з власної ініціативи бере участь у спорудженні оборонних укріплень поблизу Москви, риє окопи тощо. До такого кроку Подвойського спонукала відмова про прийом на військову службу з огляду на вік. Помер в підмосковному санаторії в 1948 р.
Пам'ять
- У 1977 році погруддя Миколи Подвойського було відкрито на Алеї Героїв в Чернігові (скульптор Г. П. Гутман, архітектори В. М. Устинов, Б. П. Семеняк). 9 лютого 2015 року погруддя було знищене.
- У 1961—2019 роках на честь Миколи Подвойського була названа вулиця в Києві.
- '«Микола Подвойський» (рос. «Николай Подвойский») — радянський художній фільм 1987 року, знятий режисером Ю. Борецьким на Кіностудії ім. М. Горького.
Примітки
- Подвойский Николай Ильич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- У Чернігові знесено пам'ятники Володимиру Антонову-Овсієнку та Миколі Подвойському
- Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 26 січня 1961 року № 146 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 15. Арк. 863–871. [Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.]
- Рішення Київської міської ради від 19 грудня 2019 року № 516/8089 «Про перейменування вулиці у Шевченківському районі міста Києва» (дата публікації 03.01.2020) [ з першоджерела 26 серпня 2022.]
Посилання
- Ярославські погроми[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- Збірна СРСР з футболу в 1924 р. (рос.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Podvo jskij Miko la Illi ch 4 16 lyutogo 1880 Kunashivka Nizhinskij povit Chernigivska guberniya Rosijska imperiya 28 lipnya 1948 1948 07 28 Moskva ukrayinskij radyanskij derzhavnij ta vijskovij diyach rosijskogo komunistichnogo rezhimu v Ukrayini Podvojskij Mikola IllichNarodivsya4 16 lyutogo 1880 Kunashivka Nizhinskij povit Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaPomer28 lipnya 1948 1948 07 28 1 68 rokiv Moskva SRSRPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina SRSRDiyalnistpolitik istorikAlma materChernigivska duhovna seminariyaChlenstvoVsesoyuzne tovaristvo starih bilshovikivPosadad i Ministr oboroni UkrayiniPartiyaRosijska social demokratichna robitnicha partiya i KPRSU shlyubi zQ111442200 AvtografNagorodiRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 4 16 lyutogo 1880 18800216 roku v rodini silskogo svyashenika v seli Kunashivka nini Nizhinskij rajon Chernigivska oblast Ukrayina Pochatkovu osvitu zdobuv v Nizhinskomu duhovnomu uchilishi po zakinchenni yakogo vstupiv do Chernigivskoyi duhovnoyi seminariyi Z 1898 roku bere uchast v revolyucijnomu rusi i v 1901 r vstupaye do lav RSDRP za sho jogo viklyuchayut iz seminariyi Dostemenno nevidomo chi stav Podvojskij social demokratom odrazu pislya viklyuchennya chi stalos ce ranishe Togo zh taki roku prodovzhuye navchannya v Demidivskomu yuridichnomu liceyi z yakogo vibuv u 1905 r ne zakinchivshi jogo Za roki navchannya na yuridichnomu prodovzhuvav brati uchast u revolyucijnij diyalnosti v 1904 1905 r r buv golovoyu studentskoyi radi ta chlenom Pivnichnogo Yaroslavskogo komitetu RSDRP de i poznajomivsya z Antoninoyu Avgustivnoyu Didrikil majbutnoyu druzhinoyu Razom z neyu ta inshimi bilshovikami a same Kedrovim M S odruzhenij z sestroyu Didrikil Olgoyu Menzhinskim V R Yaroslavskim O M vin zhe Gubelman M I v zhovtni 1905 r bere aktivnu uchast v antimonarhichnih vistupah V radyanskij istoriografiyi Podvojskomu pripisuyetsya kerivnictvo strajkom pracivnikiv tekstilnoyi promislovosti organizaciya bojovih druzhin Yaroslavlya ta uchast u pershij v Rosiyi radi robitnichih deputativ Skorish za vse revolyucijna diyalnist Podvojskogo bula obmezhena robotoyu sered studentstva ta robitnichoyi molodi Tak 13 zhovtnya 1905 r za pidburyuvannya do zbrojnogo povstannya v promovi pered strajkaryami na ploshi Moskovskogo vokzalu Yaroslavlya Podvojskij buv zaareshtovanij ale vzhe nastupnogo dnya zvilnenij na vimogu blizko 3 tisyach mitinguvalnikiv sho zibralis bilya liceyu Pislya pobittya gurtom chornosotenciv za pidtrimki policiyi 19 zhovtnya 1905 r Podvojskij zaznav tyazhkih tilesnih travm za informaciyeyu deyakih dzherel otrimav blizko 17 ran jogo uchast u vistupah na deyakij chas pripinilas Emigraciya revolyuciya V 1906 r razom z Antoninoyu Didrikil emigruvav do Nimechchini potim prozhivav u Shvejcariyi Pislya povernennya v Rosiyu v 1907 r pracyuvav u legalnih bilshovickih vidannyah buv chlenom finansovogo komitetu Rusbyuro CK RSDRP Kilka raziv znahodivsya pid vartoyu a v listopadi 1916 r buv zasudzhenij na zaslannya do Sibiru Vidbuti pokarannya zavadila Lyutneva revolyuciya Navesni 1917 r Podvojskij na choli bronedivizionu zahoplyuye palac Kshesinskoyi de v podalshomu kvartiruyut vsi bilshovicki partijni ustanovi Delegat 7 yi Kvitnevoyi konferenciyi RSDRP b yaka prohodila z 24 po 29 kvitnya 1917 r Delegat 1 go Vserosijskogo z yizdu Rad 3 24 chervnya de obranij kandidatom v chleni Centralnogo vikonavchogo komitetu Za chasiv pravlinnya Timchasovogo uryadu aktivno zajmayetsya oblashtuvannyam vijskovoyi organizaciyi RSDRP odnochasno redaguyuchi ryad vidan sho rozpovsyudzhuyutsya sered soldativ V zhovtni 1917 r staye golovoyu Petrogradskogo vijskovo revolyucijnogo komitetu odnim z kerivnikiv Zhovtnevogo zbrojnogo povstannya V pershi dni pislya povalennya Timchasovogo uryadu komanduvach zbrojnimi silami Petrogradskogo vijskovogo okruga Pri vladiZ listopada 1917 r po berezen 1918 r narodnij komisar z vijskovih sprav abo movoyu tih rokiv narkomvoyenmor Popri te sho na cej chas pripadaye stvorennya RSChA po suti postat Podvojskogo viyavilas zatmarenoyu jogo nastupnikom Trockim a dekreti pidpisani Podvojskim yak pershim vijskovim ministrom Radyanskoyi Rosiyi lishayutsya tilki nadbannyam istoriyi Na pochatku 1918 r togochasne kerivnictvo virishuye doruchiti Podvojskomu podalshe formuvannya RSChA na mensh vidpovidalnij posadi golovi Vserosijskoyi kolegiyi ta odnochasno proponuye ocholiti Vishu Vijskovu inspekciya Yak golova VVI vin vhodit do Vishoyi Vijskovoyi radi na toj chas kerivnogo vijskovogo organu Koli u serpni 1918 r staye ochevidnoyu kriza upravlinnya RSChA a golova VVR podaye u vidstavku Podvojskij nadsilaye lista Leninu ta inshim kerivnikam krayini takogo zmistu u perekladi z rosijskoyi Ves sklad Vishoyi vijskradi pidbiravsya Bonch Bruevichem iz uleslivih po holopskomu nalashtovanih bezdarnih lyudej dobryachih kancelyaristiv kotri peretvorili VVR v paperovij mlin realno ne pracyuyuchij Zakinchuvavsya list dumkoyu sho treba doruchit formuvannya VVR same jomu tobto Podvojskomu Ale kolektivnij rozum rozporyadivsya inakshe na zminu VVR bulo stvoreno Revolyucijnu Vijskovu Radu respubliki do yakoyi uvijshla VVI Tomu v oficijnih hronikah Podvojskij vhodit do RVR z 30 09 1918 po 08 07 1919 Za ves cej chas vin lishe dvichi vizme uchast u zasidannyah RVR V okupovanij Ukrayini Kerivni diyachi KP b U pid chas ukrayinsko bilshovickoyi vijni Zliva napravo Oleksandr Hmelnickij Mojsej Ruhimovich Mojsej Granovskij Volodimir Yudovskij Kliment Voroshilov Volodimir Mesheryakov Mikola Podvojskij Anzhelika Balabanova Hristiyan Rakovskij Mikola Skripnik Volodimir Zatonskij Z 10 lyutogo 1919 r Podvojskij zastupaye na novu dlya nogo posadu narodnogo komisara z vijskovih sprav Ukrayini Suchasniki harakterizuyut jogo robotu na cij posadi yak vkraj energijnu U vsyakomu vipadku vzhe v berezni togo zh taki roku bulo stvoreno Kiyivskij ta inshi vijskovi okrugi Ale najkrashe uyavlennya pro robotu vijskovih daye list komanduvacha Ukrayinskim frontom Antonova Ovsiyenka do narkomvoyenmora Ukrayini u perekladi z rosijskoyi Nashim vijskam potribni bojovi prapori legki veseli shob majorili Peredani Vami meni dlya nagorod zrobleni z oksamitovogo drapri z yakimis divnimi kiticyami zakripiti nemozhlivo nesti nezruchno I potim napisi ne pidhodyat polkam zberezheni yih nazvi a napisi stverdzhuyut prosto pershomu drugomu Tak ne pide Treba doruchiti Narkomvoyen cyu spravu j dati termin tri dni Pislya shvalennya dekretu pro ob yednannya radyanskih respublik u vijskovo politichnij soyuz traven 1919 nagalnoyu stalo ne tilki pitannya pro dolyu Ukrayinskoyi radyanskoyi armiyi ale j takozh pro kerivnictvo vijskovim komisariatom Hocha she v serpni na Politbyuro VKP b obgovoryuvalos pitannya pro zaminu Podvojskogo na cij posadi na Rakovskogo rotaciya vidbulasya zovsim inshim chinom narkomvoyenmorom stav komisar Vserosijskogo golovnogo shtabu Dzevaltovskij U zv yazku z povnoyu vtratoyu bilshovikami Ukrayini voseni 1919 r v zhovtni znikaye potreba v posadi narkomvoyenmora a Podvojskij ocholyuye Golovne upravlinnya vijskovimi navchalnimi zakladami Na okolicyah vladi Z 6 zhovtnya 1919 r po 17 grudnya 1919 r chlen RVR 7 yi armiyi Zahidnogo frontu Z 31 sichnya 1920 r po 18 bereznya 1920 r chlen RVR 10 yi armiyi Kavkazkogo frontu V berezeni 1920 r kerivnik Golovnogo upravlinnya zagalnoyu vijskovoyu pidgotovkoyu Vsevobuchu V travni uvijshov do skladu ru Na XIII XIV ta XV z yizdah obirayetsya do skladu Centralnoyi Kontrolnoyi Komisiyi pri CK VKP b Yak kerivnik Vsevobucha Podvojskij vidstoyuvav teritorialnij pidhid do zasad organizaciyi RKKA Na 2 mu vserosijskomu z yizdi politpracivnikiv sho prohodiv v kinci grudnya 1920 r vistupiv z dopoviddyu de pidkresliv sho armiyi potribno gotuvati pidlitkiv za milicejskoyu sistemoyu v yakij zovsim vidsutnya mushtra a isnuye normalne vihovannya i fizichne i kulturne i tehnichne yunakiv vid 16 do 18 rokiv i pritomu ne okremo kozhnogo a masove Cya tochka zoru ne zbiglasya z panuyuchimi na toj chas tendenciyami j bula vidhilena Ale cherez te sho fizichne vihovannya stavalo nevid yemnoyu chastinoyu Vsevobucha Podvojskij odnochasno ocholiv i Vishu radu fizichnoyi kulturi V 1923 r vin polishaye ci obidvi posadi zalishayuchis golovoyu Vikonkomu Sportinternu do yakogo vin buv priznachenij she u 1921 r U Sportinterni Vsyu svoyu energiyu yak golova Vikonkomu Sportinternu Podvojskij spryamovuye v ruslo zvedennya najgrandioznishoyi sportivnoyi sporudi tih chasiv Mizhnarodnogo chervonogo stadionu u Moskvi na Vorobjovih gorah budivnictvo yakogo bulo zapochatkovane she 10 zhovtnya 1920 roku zi shvalennya delegativ III Kongresu Kominternu Mizhnarodnij chervonij stadion planuvavsya yak kompleks sporud sho skladayetsya iz sportivnoyi areni na 60 tisyach glyadachiv vodnoyi areni na 10 tisyach misc girskolizhnoyi trasi futbolnih poliv kortiv velosipednogo treku tosho V koshtoris infrastrukturi zakladalisya vlasna elektrostanciya merezha gromadskogo harchuvannya lazni goteli atrakcioni teatri ta vodna stanciya z richnimi kupalnyami Do proektuvannya doluchilisya providni arhitektori ta skulptori Ale v procesi budivnictva viyavilosya sho proekt gruntuyetsya na hibnih visnovkah geologichnoyi rozvidki i v 1925 roci budivnictvo stadionu bulo prizupinene Povtorna geologichna ekspertiza dala nevtishnij rezultat buduvati mozhna ale koshtoris robit znachno zbilshitsya Koli zh naprikinci 1925 roku vinik she j finansovij skandal pov yazanij iz zlovzhivannyami zastupnika Podvojskogo Yevgena Babina vsim stalo zrozumilo sho budivnictvo zakinchene Rich v tim sho Babina na posadu direktora rozporyadnika rekomenduvav sam Podvojskij U roki gromadyanskoyi vijni koli vin posidav posadu narodnogo komisara z vijskovih sprav Ukrayini za nachalnika shtabu Ukrayinskoyi radyanskoyi armiyi buv Yevgen Ivanovich Babin yakogo Podvojskij zaprosiv na budivnictvo doruchivshi golovne zbir koshtiv Koshti Babin zibrav roztrinkav ta siv u v yaznicyu A prizupinene z oglyadu na geologichni faktori budivnictvo proisnuvalo bez finansuvannya azh do 1931 roku Na pensiyi Pislya epopeyi z Mizhnarodnim chervonim stadionom Podvojskomu u 30 h rokah znajshlos misce v Instituti istoriyi partiyi de vin pracyuvav na riznih posadah do pensiyi Z 1935 r personalnij pensioner Vede aktivne literaturne zhittya pishe spogadi V 1941 r z vlasnoyi iniciativi bere uchast u sporudzhenni oboronnih ukriplen poblizu Moskvi riye okopi tosho Do takogo kroku Podvojskogo sponukala vidmova pro prijom na vijskovu sluzhbu z oglyadu na vik Pomer v pidmoskovnomu sanatoriyi v 1948 r Pam yatU 1977 roci pogruddya Mikoli Podvojskogo bulo vidkrito na Aleyi Geroyiv v Chernigovi skulptor G P Gutman arhitektori V M Ustinov B P Semenyak 9 lyutogo 2015 roku pogruddya bulo znishene U 1961 2019 rokah na chest Mikoli Podvojskogo bula nazvana vulicya v Kiyevi Mikola Podvojskij ros Nikolaj Podvojskij radyanskij hudozhnij film 1987 roku znyatij rezhiserom Yu Boreckim na Kinostudiyi im M Gorkogo PrimitkiPodvojskij Nikolaj Ilich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 U Chernigovi zneseno pam yatniki Volodimiru Antonovu Ovsiyenku ta Mikoli Podvojskomu Rishennya vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskoyi Radi deputativ trudyashih vid 26 sichnya 1961 roku 146 Pro najmenuvannya ta perejmenuvannya vulic i plosh m Kiyeva Derzhavnij arhiv m Kiyeva F R 1 Op 8 Spr 15 Ark 863 871 Arhivovano z pershodzherela 25 chervnya 2013 Rishennya Kiyivskoyi miskoyi radi vid 19 grudnya 2019 roku 516 8089 Pro perejmenuvannya vulici u Shevchenkivskomu rajoni mista Kiyeva data publikaciyi 03 01 2020 z pershodzherela 26 serpnya 2022 PosilannyaYaroslavski pogromi nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Zbirna SRSR z futbolu v 1924 r ros ros Poperednik posada stvorena Narodnij Komisar z vijskovih ta morskih sprav RRFSR 8 listopada 1917 13 bereznya 1918 Nastupnik Sergij Kamenyev 1918 1919