Микиша Тарас Михайлович (*2 лютого 1913, село Приймівка Лубенського повіту на Полтавщині — †14 березня 1958, Буенос-Айрес) — український піаніст-віртуоз, композитор, педагог. Лауреат Міжнародного конкурсу піаністів ім. Ф.Ліста у Будапешті (Угорщина; 1933, 2-га премія), конкурсу співу і фортепіано Віденської музичної академії (1933, 2-га премія) та конкурсу фірми «Безендорфер» у Відні (нагороджений престижним роялем).
Тарас Микиша | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 2 лютого 1913 |
Місце народження | село Приймівка Лубенського повіту на Полтавщині |
Дата смерті | 14 березня 1958 (45 років) |
Місце смерті | місто Буенос-Айрес, Аргентина |
Громадянство | Україна, Австрія, Аргентина |
Національність | українець |
Професія | піаніст |
Інструменти | фортепіано |
Жанр | класика |
Біографія
Тарас Микиша народився 1913 року в артистичній співочій родині, де плекалася лисенківська традиція. Він рано виявив музичні здібності і почав навчатися в Києві у композитора Пилипа Козицького та гри на фортепіано у Віри Сімховичової. Батько Тараса — видатний співак (героїчний тенор) Михайло Микиша був запрошений у 1923 році на роботу до московського Большого театру. Тарас переїхав з батьками до Москви і там продовжив навчання в Першому московському музичному технікумі у Болеслава Яворського. Завершив він музичну освіту у Відні — з фортепіано у та з композиції у у 1927—1935 рр.
Від початку 1930-х років Тарас Микиша виступає та бере участь у міжнародних виконавських конкурсах. В 1933 р. великий резонанс здобув виступ молодого, ще невідомого піаніста на Міжнародному конкурсі ім. Ф.Ліста в Будапешті. Микиша отримав другу премію, але слухачі й преса вважали його гідним найвищої нагороди, і з цього приводу розгорілася гостра дискусія. «Вже після перших тактів я відчув, що перебуваю під впливом чогось такого, чого не контролюю ні інтелектом, ні слухом. Чогось, що є первісним, як сама природа. Я відчув щось особливе, що у мистецтві не промовляє більше до фахівців, а тільки понад технікою і професіоналізмом звертається до загалу», — писав угорський критик. Того ж року піаніст взяв участь у Міжнародному конкурсі віденської Академії музики, де змагалося 250 учасників. Він поділив другу нагороду з румунським піаністом Діну Ліпатті. Суперниками Микиші на конкурсі були й інші піаністи, що пізніш здобули міжнародну славу, — Болеслав Кон, Джина Бахауер, Дьордь Шандор. У 1935 р. Микиша виграв першу премію у Міжнародному конкурсі піаністів фірми . Фортепіано, отримане як нагорода на цьому конкурсі, було з піаністом до останніх його днів.
Успіхи на конкурсах відкрили Микиші шлях до концертування в європейських країнах. Піаніст зрікся радянського підданства і залишився у Відні. Тут одружився з Рузаною Сисоєвою. Він з великим успіхом гастролював в Австрії, Угорщині, Чехії, Нідерландах, Швеції, Румунії, Югославії. Роки Другої світової війни провів з дружиною в Австрії. В 1946 році переїхав до Парижа, а потім — до Південної Америки, де поселився в Буенос-Айресі і прийняв арґентинське підданство. В Арґентині Микиша концертував менше, зосередившись на композиторській творчості та педагогіці. 14 березня 1958 р. він раптово помер від інсульту. Похований у Буенос-Айресі.
Твори Тараса Микиші не видавалися. Його рукописний архів залишився в Арґентині і поки що недоступний дослідникам. Не збереглося також звукозаписів його гри.
Композиторська творчість
Концерт для фортепіано з оркестром. Концерт для двох фортеп'яно. Поема «Інкаїка» для кларнета з фортепіано. Квартет для саксофонів. Квінтет для кларнета і струнних. Українське фортепіанне тріо. Соната для скрипки і фортепіано. Сюїта для віолончелі і фортепіано. Солоспіви на слова Т.Шевченка. Композиції для мішаного хору.
Твори для фортепіано соло: Шість сонат, Сім фуг, Дев'ять танців, 27 прелюдій, Варіації на тему пісні «Гандзя», Варіації на тему чумацької пісні, Лірницька поема, Фантазія на українські народні мотиви, Варіації на тему гебрейської пісні, Українська рапсодія, Різні п'єси.
Виконавська творчість
Микиша мав великий концертний репертуар, в якому переважали твори романтичного стилю. Його улюбленим композитором був Ліст, зі спадщини якого грав два концерти, обидві сонати, «Мефісто-вальс», концертний етюд «Мазепа» та Угорські рапсодії. Поряд з музикою класиків охоче виконував твори сучасників — австрійських, російських та українських композиторів. Грав п'єси В.Барвінського, В.Косенка, Л.Ревуцького, М.Колесси та власні. Всі рецензенти сходяться на тому, що, при великій віртуозній майстерності, у грі Микиші найбільше вражала самобутня інтерпретація — неповторне, хвилююче і свіже художнє прочитання творів. «У його грі було щось демонічне, вона нікого не залишала спокійним»,- згадувала піаністка .
Джерела та література
- І. М. Лисенко. Микиша Тарас Михайлович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 637. — .
- Дітчук О, Кашкадамова Н. Тарас Микиша — замовчуваний український піаніст середини XX століття//Український музичний архів. — Вип.3. — Київ, 2003. — С.162-187.
- Дітчук О. Український піаніст зарубіжжя// Музика. — 2006. — № 5.- С.30-32.
Посилання
- Микиша Тарас Михайлович // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 387.
- Микиша Тарас Михайлович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.311-312
- Микиша Тарас // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 974. — 1000 екз.
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mikisha Mikisha Taras Mihajlovich 2 lyutogo 1913 selo Prijmivka Lubenskogo povitu na Poltavshini 14 bereznya 1958 Buenos Ajres ukrayinskij pianist virtuoz kompozitor pedagog Laureat Mizhnarodnogo konkursu pianistiv im F Lista u Budapeshti Ugorshina 1933 2 ga premiya konkursu spivu i fortepiano Videnskoyi muzichnoyi akademiyi 1933 2 ga premiya ta konkursu firmi Bezendorfer u Vidni nagorodzhenij prestizhnim royalem Taras MikishaOsnovna informaciyaData narodzhennya2 lyutogo 1913 1913 02 02 Misce narodzhennyaselo Prijmivka Lubenskogo povitu na PoltavshiniData smerti14 bereznya 1958 1958 03 14 45 rokiv Misce smertimisto Buenos Ajres ArgentinaGromadyanstvoUkrayina Avstriya ArgentinaNacionalnistukrayinecProfesiyapianistInstrumentifortepianoZhanrklasikaBiografiyaTaras Mikisha narodivsya 1913 roku v artistichnij spivochij rodini de plekalasya lisenkivska tradiciya Vin rano viyaviv muzichni zdibnosti i pochav navchatisya v Kiyevi u kompozitora Pilipa Kozickogo ta gri na fortepiano u Viri Simhovichovoyi Batko Tarasa vidatnij spivak geroyichnij tenor Mihajlo Mikisha buv zaproshenij u 1923 roci na robotu do moskovskogo Bolshogo teatru Taras pereyihav z batkami do Moskvi i tam prodovzhiv navchannya v Pershomu moskovskomu muzichnomu tehnikumi u Boleslava Yavorskogo Zavershiv vin muzichnu osvitu u Vidni z fortepiano u ta z kompoziciyi u u 1927 1935 rr Vid pochatku 1930 h rokiv Taras Mikisha vistupaye ta bere uchast u mizhnarodnih vikonavskih konkursah V 1933 r velikij rezonans zdobuv vistup molodogo she nevidomogo pianista na Mizhnarodnomu konkursi im F Lista v Budapeshti Mikisha otrimav drugu premiyu ale sluhachi j presa vvazhali jogo gidnim najvishoyi nagorodi i z cogo privodu rozgorilasya gostra diskusiya Vzhe pislya pershih taktiv ya vidchuv sho perebuvayu pid vplivom chogos takogo chogo ne kontrolyuyu ni intelektom ni sluhom Chogos sho ye pervisnim yak sama priroda Ya vidchuv shos osoblive sho u mistectvi ne promovlyaye bilshe do fahivciv a tilki ponad tehnikoyu i profesionalizmom zvertayetsya do zagalu pisav ugorskij kritik Togo zh roku pianist vzyav uchast u Mizhnarodnomu konkursi videnskoyi Akademiyi muziki de zmagalosya 250 uchasnikiv Vin podiliv drugu nagorodu z rumunskim pianistom Dinu Lipatti Supernikami Mikishi na konkursi buli j inshi pianisti sho piznish zdobuli mizhnarodnu slavu Boleslav Kon Dzhina Bahauer Dord Shandor U 1935 r Mikisha vigrav pershu premiyu u Mizhnarodnomu konkursi pianistiv firmi Fortepiano otrimane yak nagoroda na comu konkursi bulo z pianistom do ostannih jogo dniv Uspihi na konkursah vidkrili Mikishi shlyah do koncertuvannya v yevropejskih krayinah Pianist zriksya radyanskogo piddanstva i zalishivsya u Vidni Tut odruzhivsya z Ruzanoyu Sisoyevoyu Vin z velikim uspihom gastrolyuvav v Avstriyi Ugorshini Chehiyi Niderlandah Shveciyi Rumuniyi Yugoslaviyi Roki Drugoyi svitovoyi vijni proviv z druzhinoyu v Avstriyi V 1946 roci pereyihav do Parizha a potim do Pivdennoyi Ameriki de poselivsya v Buenos Ajresi i prijnyav argentinske piddanstvo V Argentini Mikisha koncertuvav menshe zoseredivshis na kompozitorskij tvorchosti ta pedagogici 14 bereznya 1958 r vin raptovo pomer vid insultu Pohovanij u Buenos Ajresi Tvori Tarasa Mikishi ne vidavalisya Jogo rukopisnij arhiv zalishivsya v Argentini i poki sho nedostupnij doslidnikam Ne zbereglosya takozh zvukozapisiv jogo gri Kompozitorska tvorchistKoncert dlya fortepiano z orkestrom Koncert dlya dvoh fortep yano Poema Inkayika dlya klarneta z fortepiano Kvartet dlya saksofoniv Kvintet dlya klarneta i strunnih Ukrayinske fortepianne trio Sonata dlya skripki i fortepiano Syuyita dlya violoncheli i fortepiano Solospivi na slova T Shevchenka Kompoziciyi dlya mishanogo horu Tvori dlya fortepiano solo Shist sonat Sim fug Dev yat tanciv 27 prelyudij Variaciyi na temu pisni Gandzya Variaciyi na temu chumackoyi pisni Lirnicka poema Fantaziya na ukrayinski narodni motivi Variaciyi na temu gebrejskoyi pisni Ukrayinska rapsodiya Rizni p yesi Vikonavska tvorchistMikisha mav velikij koncertnij repertuar v yakomu perevazhali tvori romantichnogo stilyu Jogo ulyublenim kompozitorom buv List zi spadshini yakogo grav dva koncerti obidvi sonati Mefisto vals koncertnij etyud Mazepa ta Ugorski rapsodiyi Poryad z muzikoyu klasikiv ohoche vikonuvav tvori suchasnikiv avstrijskih rosijskih ta ukrayinskih kompozitoriv Grav p yesi V Barvinskogo V Kosenka L Revuckogo M Kolessi ta vlasni Vsi recenzenti shodyatsya na tomu sho pri velikij virtuoznij majsternosti u gri Mikishi najbilshe vrazhala samobutnya interpretaciya nepovtorne hvilyuyuche i svizhe hudozhnye prochitannya tvoriv U jogo gri bulo shos demonichne vona nikogo ne zalishala spokijnim zgaduvala pianistka Dzherela ta literaturaI M Lisenko Mikisha Taras Mihajlovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 637 ISBN 978 966 00 1028 1 Ditchuk O Kashkadamova N Taras Mikisha zamovchuvanij ukrayinskij pianist seredini XX stolittya Ukrayinskij muzichnij arhiv Vip 3 Kiyiv 2003 S 162 187 Ditchuk O Ukrayinskij pianist zarubizhzhya Muzika 2006 5 S 30 32 PosilannyaMikisha Taras Mihajlovich Ukrayinska muzichna enciklopediya Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 T 3 L M S 387 Mikisha Taras Mihajlovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 311 312 Mikisha Taras Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 974 1000 ekz Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi