Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Меч коваля Людоти археологічна пам ятка часів княжої доби Русі прикрашений меч із написом Меч датується Х першою половин

Меч Коваля Людоти

Меч Коваля Людоти

Меч «коваля Людоти» — археологічна пам'ятка часів княжої доби Русі, прикрашений меч із написом. Меч датується Х — першою половиною ХІ століття. Був знайдений у 1890 році у селищі Димер, що на Київщині. Зберігається у колекції Національного музею історії України. У 1966 році російський археолог Анатолій Кірпічніков хибно атрибутував меч як такий, що начебто був знайдений у селищі Хвощове на Полтавщині, крім того, він потрактував напис на лезі як кириличний напис «КОВАЛЬ ЛЮДОТА». Висновки Кірпічнікова щодо місця знахідки та прочитання напису на лезі згодом були спростовані.

Меч "коваля Людоти"
image
Час створення:900—1050 рр.
Висота:85,7 см; 67,9 см; 17,8 см
Матеріал:залізо, сталь, бронза
Техніка:кування, лиття
Зберігається:image Україна, Київ
Музей:Національний музей історії України
image Меч "коваля Людоти" у Вікісховищі
image
Загальний вигляд до розчищення клинка, напис не видний

Опис

Меч має дволезий клинок завдовжки 85,3 см та завширшки 5 см, з нетиповим руків'ям скандинавсько-прибалтійського типу і рельєфним зображенням чудовиська. Під час виготовлення меча були поєднані технічні навички каролінзьких зброярів (напис) скандинавські (орнаментальний мотив, декорування) і класичні елементи майстрів Русі (тавро та форма руків'я з опущеним перехрестям).

Історія

Створення

Бронзові навершя і перехрестя меча були виготовлені на початку XI ст. в скандинавському звіриному стилі «Рінгерікі», в той час, як трубкоподібне руків'я, якщо судити з його оздоби, було виготовлене на Британських островах наприкінці XI ст. Різна стилістика оздоблення свідчить про складну історію виготовлення знахідки. Меч був статусною річчю.

Знаходження та дослідження

Меч був знайдений у 1890 році у селищі Димер, що знаходиться на правобережжі Дніпра, за пару десятків кілометрів на північ від Києва.

Михайло Грушевський, помістив зображення меча до своєї книги "Ілюстрована історія України" (1912), вказавши, що він походить з околиць Києва.

У 1913 р. меч, разом з іншими експонатами у Міському музеї Києва, замалював шведський археолог Туре Арне під час своїх відвідин Києва.

У 1966російський радянський археолог Анатолій Кірпічніков розгледів на лезі меча напис кириличними літерами. На одному боці на одному боці він начебто зміг прочитати слово «коваль», на іншому — «людота» чи «людоша».

Крім того, Кірпічніков вирішив відкинути попередню інформацію про походження меча з околиць Києва. Натомість він приписав йому знаходження у селищі Хвощове, що на Полтавщині, сплутавши його зі згадкою скіфського парадного меча IV ст. до н. е. в описі каталогу Полтавського музею.

На початку 2000-них рр. археолог та скандинавіст, доктора історичних наук Федора Андрощука спростував висновки Кірпічнікова. Він виявив, що напис зроблений латинськими літерами та нагадує кириличний лише через погану збереженість. Насправді там міститься напис із назвою відомої франкської зброярні: ULFBERHT або INEGELDR.

Дописувачки сайту Главком не погодилися з висновком Федора Андрощука та звинуватили його в «денацифікації» меча. Висновок Андрощука обурив також мовознавця Івана Ющука.

Згодом Андрощук виявив, що заяви Кірпічнікова про те, що меч походить з Полтавщини, а не з Київщини, — теж були хибними.

На думку археолога Володимира Колибенка, старшого наукового співробітника Національного музею історії України, трактування напису як «Коваль Людота» виникло в річищі радянського антинорманізму, що заперечував вплив норманів на Русь та перебільшував автохтонність знахідок на території Русі.

У мистецтві

Микола Руденко написав у 1981 році про меч вірш «Коваль Людота».

Див. також

Примітки

  1. Тоїчкін Д. В. Середньовічний меч як традиційна ознака військово-лицарського стану на українських землях (40 с.) // «Військово-історичний альманах» 2013, ч. 1-2 (25-26) [ 31 липня 2021 у Wayback Machine.]. — C. 39—40.
  2. Андрощук Федір. Музей і національний проєкт. — Київ, 2024. — С. 201.
  3. Грушевський Михайло.Ілюстрована історія України — Львів-Київ, 1912, рис. 48, 49
  4. Славнозвісний артефакт. Меч коваля Людоти: міф чи правда. nv.ua (укр.). Процитовано 14 липня 2022.
  5. . www.radiosvoboda.org. Радіо Свобода. 30 серпня 2020. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 25 лютого 2021.
  6. ПРО ХУНВЕЙБІНІВ ВІД НАЦІОНАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ / Музейний простір. Музеї України та світу. prostir.museum. Процитовано 14 липня 2022.
  7. The Ljudota Sword? An Episode of Contacts Between Britain and Scandinavia in the Late Viking Age / Fedir Androshchuk, 2003
  8. Від Десятинної церкви до Національного музею історії України: про що розповідає нова книжка Федора Андрощука
  9. . Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 27 вересня 2016.
  10. Холодна зброя архео-історико-мовного розбрату — меч «Коваля Людоти» «Центр охорони та досліджень пам'яток археології» Полтавської обласної ради
  11. Н. Дядюх-Богатько. Витоки українського зброярства: мистецтвознавчі паралелі [ 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.] / Народознавчі зошити: науковий журнал. № 4 (112) / Інститут народознавства НАН України. — Львів, 2013. C. 660—667.
  12. Напис на мечі першої половини ХІ ст. // Німчук В. Хрестоматія з історії української мови X—XIII ст. [ 5 липня 2019 у Wayback Machine.] // НАН України. Інститут української мови. — Київ; Житомир: Полісся, 2015. — С. 30. — (Зібрання пам'яток української мови найдавнішого періоду (Х — ХІІІ ст.). — Назва обкл.: Історія української мови. Хрестоматія X—XIII ст.
  13. Національний музей денацифікованої історії. Куди зник тисячолітній меч «Коваль Людота»?. Главком | Glavcom (укр.). 17 серпня 2023. Процитовано 19 серпня 2023.
  14. Свобода, Радіо (17 вересня 2020). «Тест на державність» та Музей історії України. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 27 квітня 2023.
  15. Руденко, Микола. Коваль Людота. poetyka.uazone.net. Процитовано 19 серпня 2023.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mech kovalya Lyudoti arheologichna pam yatka chasiv knyazhoyi dobi Rusi prikrashenij mech iz napisom Mech datuyetsya H pershoyu polovinoyu HI stolittya Buv znajdenij u 1890 roci u selishi Dimer sho na Kiyivshini Zberigayetsya u kolekciyi Nacionalnogo muzeyu istoriyi Ukrayini U 1966 roci rosijskij arheolog Anatolij Kirpichnikov hibno atributuvav mech yak takij sho nachebto buv znajdenij u selishi Hvoshove na Poltavshini krim togo vin potraktuvav napis na lezi yak kirilichnij napis KOVAL LYuDOTA Visnovki Kirpichnikova shodo miscya znahidki ta prochitannya napisu na lezi zgodom buli sprostovani Mech kovalya Lyudoti Chas stvorennya 900 1050 rr Visota 85 7 sm 67 9 sm 17 8 smMaterial zalizo stal bronzaTehnika kuvannya littyaZberigayetsya Ukrayina KiyivMuzej Nacionalnij muzej istoriyi Ukrayini Mech kovalya Lyudoti u VikishovishiZagalnij viglyad do rozchishennya klinka napis ne vidnijOpisMech maye dvolezij klinok zavdovzhki 85 3 sm ta zavshirshki 5 sm z netipovim rukiv yam skandinavsko pribaltijskogo tipu i relyefnim zobrazhennyam chudoviska Pid chas vigotovlennya mecha buli poyednani tehnichni navichki karolinzkih zbroyariv napis skandinavski ornamentalnij motiv dekoruvannya i klasichni elementi majstriv Rusi tavro ta forma rukiv ya z opushenim perehrestyam IstoriyaStvorennya Bronzovi navershya i perehrestya mecha buli vigotovleni na pochatku XI st v skandinavskomu zvirinomu stili Ringeriki v toj chas yak trubkopodibne rukiv ya yaksho suditi z jogo ozdobi bulo vigotovlene na Britanskih ostrovah naprikinci XI st Rizna stilistika ozdoblennya svidchit pro skladnu istoriyu vigotovlennya znahidki Mech buv statusnoyu richchyu Znahodzhennya ta doslidzhennya Mech buv znajdenij u 1890 roci u selishi Dimer sho znahoditsya na pravoberezhzhi Dnipra za paru desyatkiv kilometriv na pivnich vid Kiyeva Mihajlo Grushevskij pomistiv zobrazhennya mecha do svoyeyi knigi Ilyustrovana istoriya Ukrayini 1912 vkazavshi sho vin pohodit z okolic Kiyeva U 1913 r mech razom z inshimi eksponatami u Miskomu muzeyi Kiyeva zamalyuvav shvedskij arheolog Ture Arne pid chas svoyih vidvidin Kiyeva U 1966rosijskij radyanskij arheolog Anatolij Kirpichnikov rozglediv na lezi mecha napis kirilichnimi literami Na odnomu boci na odnomu boci vin nachebto zmig prochitati slovo koval na inshomu lyudota chi lyudosha Krim togo Kirpichnikov virishiv vidkinuti poperednyu informaciyu pro pohodzhennya mecha z okolic Kiyeva Natomist vin pripisav jomu znahodzhennya u selishi Hvoshove sho na Poltavshini splutavshi jogo zi zgadkoyu skifskogo paradnogo mecha IV st do n e v opisi katalogu Poltavskogo muzeyu Na pochatku 2000 nih rr arheolog ta skandinavist doktora istorichnih nauk Fedora Androshuka sprostuvav visnovki Kirpichnikova Vin viyaviv sho napis zroblenij latinskimi literami ta nagaduye kirilichnij lishe cherez poganu zberezhenist Naspravdi tam mistitsya napis iz nazvoyu vidomoyi frankskoyi zbroyarni ULFBERHT abo INEGELDR Dopisuvachki sajtu Glavkom ne pogodilisya z visnovkom Fedora Androshuka ta zvinuvatili jogo v denacifikaciyi mecha Visnovok Androshuka oburiv takozh movoznavcya Ivana Yushuka Zgodom Androshuk viyaviv sho zayavi Kirpichnikova pro te sho mech pohodit z Poltavshini a ne z Kiyivshini tezh buli hibnimi Na dumku arheologa Volodimira Kolibenka starshogo naukovogo spivrobitnika Nacionalnogo muzeyu istoriyi Ukrayini traktuvannya napisu yak Koval Lyudota viniklo v richishi radyanskogo antinormanizmu sho zaperechuvav vpliv normaniv na Rus ta perebilshuvav avtohtonnist znahidok na teritoriyi Rusi U mistectviMikola Rudenko napisav u 1981 roci pro mech virsh Koval Lyudota Div takozhKarolinzkij mech Mech SvyatoslavaPrimitkiToyichkin D V Serednovichnij mech yak tradicijna oznaka vijskovo licarskogo stanu na ukrayinskih zemlyah 40 s Vijskovo istorichnij almanah 2013 ch 1 2 25 26 31 lipnya 2021 u Wayback Machine C 39 40 Androshuk Fedir Muzej i nacionalnij proyekt Kiyiv 2024 S 201 Grushevskij Mihajlo Ilyustrovana istoriya Ukrayini Lviv Kiyiv 1912 ris 48 49 Slavnozvisnij artefakt Mech kovalya Lyudoti mif chi pravda nv ua ukr Procitovano 14 lipnya 2022 www radiosvoboda org Radio Svoboda 30 serpnya 2020 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2021 Procitovano 25 lyutogo 2021 PRO HUNVEJBINIV VID NACIONALNOYi ISTORIYi Muzejnij prostir Muzeyi Ukrayini ta svitu prostir museum Procitovano 14 lipnya 2022 The Ljudota Sword An Episode of Contacts Between Britain and Scandinavia in the Late Viking Age Fedir Androshchuk 2003 Vid Desyatinnoyi cerkvi do Nacionalnogo muzeyu istoriyi Ukrayini pro sho rozpovidaye nova knizhka Fedora Androshuka Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2016 Procitovano 27 veresnya 2016 Holodna zbroya arheo istoriko movnogo rozbratu mech Kovalya Lyudoti Centr ohoroni ta doslidzhen pam yatok arheologiyi Poltavskoyi oblasnoyi radi N Dyadyuh Bogatko Vitoki ukrayinskogo zbroyarstva mistectvoznavchi paraleli 22 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Narodoznavchi zoshiti naukovij zhurnal 4 112 Institut narodoznavstva NAN Ukrayini Lviv 2013 C 660 667 Napis na mechi pershoyi polovini HI st Nimchuk V Hrestomatiya z istoriyi ukrayinskoyi movi X XIII st 5 lipnya 2019 u Wayback Machine NAN Ukrayini Institut ukrayinskoyi movi Kiyiv Zhitomir Polissya 2015 S 30 Zibrannya pam yatok ukrayinskoyi movi najdavnishogo periodu H HIII st Nazva obkl Istoriya ukrayinskoyi movi Hrestomatiya X XIII st Nacionalnij muzej denacifikovanoyi istoriyi Kudi znik tisyacholitnij mech Koval Lyudota Glavkom Glavcom ukr 17 serpnya 2023 Procitovano 19 serpnya 2023 Svoboda Radio 17 veresnya 2020 Test na derzhavnist ta Muzej istoriyi Ukrayini Radio Svoboda ukr Procitovano 27 kvitnya 2023 Rudenko Mikola Koval Lyudota poetyka uazone net Procitovano 19 serpnya 2023

Дата публікації:
Топ