Мефодіївський провулок

Мефо́діївський прову́лок — провулок у Шевченківському районі міста Києва, місцевість Шулявка. Пролягає від Кирило-Мефодіївської вулиці до тупика.

Мефодіївський провулок Київ
Місцевість	Шулявка
Район	Шевченківський
Назва на честь	Мефодія
Колишні назви
2-й Ольгинський
Загальні відомості
Протяжність	54 м
Координати початку	50°27′12″ пн. ш. 30°28′17″ сх. д. / 50.453525111° пн. ш. 30.47160556° сх. д. / 50.453525111; 30.47160556Координати: 50°27′12″ пн. ш. 30°28′17″ сх. д. / 50.453525111° пн. ш. 30.47160556° сх. д. / 50.453525111; 30.47160556
Координати кінця	50°27′14″ пн. ш. 30°28′20″ сх. д. / 50.45411250° пн. ш. 30.47242111° сх. д. / 50.45411250; 30.47242111
поштові індекси	04116
Транспорт
Найближчі станції метро	«Політехнічний інститут»
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	11043
У проєкті OpenStreetMap	r8840365
Мапа
Мефодіївський провулок у Вікісховищі

Історія

Провулок виник у 2-й половині XIX століття, мав назву (2-й) Ольгинський. Сучасна назва — з 1955 року.

До провулку відноситься лише один будинок — № 4-А, тут розташований спеціалізований дитячий садок «Школярик» (спершу призначався для дітей співробітників заводу імені Петровського).

Примітки

1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 796. Арк. 123–149. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.] [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]

Джерела

• Веб-енциклопедія Києва.

• Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 107.

• Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 137. — .

• Мефодіївський провулок // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“».  — С. 157. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]