Чика зький метрополіте н англ Chicago L від elevated система ліній метрополітену у Чикаго та околицях частина Чикаголенд

Чика́зький метрополіте́н (англ. Chicago 'L', від elevated) — система ліній метрополітену у Чикаго та околицях (частина Чикаголенду). Третій за завантаженістю метрополітен у США (після Нью-Йоркського і Вашингтонського). Найстарша частина системи була побудована 1892 року, тому Чиказький метрополітен є другим за віком метрополітеном США після Нью-Йоркського, першу нині діючу ділянку якого було побудовано 1885 року.

Chicago 'L'

англ. Chicago "L"

Опис

Країна

США

Місто

Чикаго та передмістя

Дата відкриття

1 жовтня 1947 року

Щоденний пасажиропотік

726 459 (в середньому за робочий день, 2013)

Річний пасажиропотік

229,12 млн (2013)

Сайт

transitchicago.com

Власник

^d

Оператор

^d

Маршрутна мережа

Кількість ліній

8

Кількість станцій

145

Довжина мережі

171 км

Основні типи рухомого складу

^d

Ширина колії

європейська колія

Електрифікація

^d

Схема маршрутів

Chicago 'L' у Вікісховищі

Історія

До кінця XIX століття американське місто Чикаго перетворилося на найбільший в світі транспортний вузол — в ньому сходилися більше 20 залізничних ліній, а на озері Мічиган безперебійно працював великий порт з численними пристанями.

Тому, коли за допомогою ломового візництва вантажі між різними пунктами перевозити стало вже неможливо, ініціативу щодо вирішення транспортної проблеми взяли на себе власники винних складів. Вони створили акціонерне товариство і, вивчивши світовий досвід будівництва у той час ще нечисленних метрополітенів, приступили до облаштування чиказької підземки. Оголосивши домовласникам, які були проти такої ідеї, що для їхньої ж користі необхідна прокладка галерей для телефонного та телеграфного зв'язку, Товариство провело більше 70 км підземних ліній. Шляхи, закладені на глибину 8 м, мали по три рейки, ширина колії дорівнювала 60 см. Дорога обслуговувалася електровозами потужністю 75 кінських сил і вагонами типу «combination car» зі складовими бортами.

6 червня 1892 року в Чикаго був пущений в дію пасажирський метрополітен, побудований відкритим способом на сталевих естакадах. Перший пущений потяг, що проходив по частині сьогоднішньої Зеленої лінії, за 14 хвилин перевіз чотири дерев'яні вагони з 27 чоловіками і 3 жінками. Але оскільки через швидкий розвиток автомобільного транспорту в прольотах естакад утворювалися затори, а гучний шум, створюваний поїздами, приводив до зниження цін на квартири в довколишніх будинках, 1904 року було прийнято рішення про прокладання підземних пасажирських ліній. Однак перші підземні лінії були відкриті лише в 1943 і 1951 роках. Підземні станції також будувалися з урахуванням того, що вони мають служити сховищами під час війни. Всього в місті 21 підземна станція.

Лінії

З 1993 року лінії метрополітену офіційно позначаються кольорами, хоча старі назви ліній також подекуди використовуються, зокрема, для розрізнення частин довгих гілок.

Синя лінія

Лінія пролягає з північного заходу в напрямку центру, і далі йде від центру на захід. Загальна довжина лінії — 43 км, середній пасажиропотік за робочий день — 176 120 осіб.

Станції:

O'Hare
Rosemont
Cumberland
Harlem
Jefferson Park
Montrose
Irving Park
Addison
Belmont
Logan Square
California
Western
Damen
Division
Chicago
Grand
Clark
Washington
Monroe
Jackson
LaSalle
Clinton
UIC-Halsted
Racine
Medical Center
Western
Kedzie-Homan
Pulaski
Cicero
Austin
Oak Park
Harlem
Forest Park

Червона лінія

Червона лінія довжиною 35 км проходить з півночі (де Чикаго межує з Еванстоном) на південь через центр міста. Середній пасажиропотік за день — 234 232 осіб, що робить лінію найбільш навантаженою. На півночі лінія сполучається з жовтою та фіолетовою, які сполучають Чикаго з передмістями.

Станції:

Howard
Jarvis
Morse
Loyola
Grandville
Thorndale
Bryn Mawr
Berwyn
Argyle
Lawrence
Wilson
Sheridan
Addison
Belmont
Fullerton
North / Clybourn
Clark / Division
Chicago
Grand
Lake
Monroe
Jackson
Harrison
Roosvelt / State
Cermak-Chinatown
Sox 35th
47th street
Garfield
63rd street
69th street
79th street
87th street
95th / Dan Ryan

Коричнева лінія

Перетин із північною течією річки Чикаго

Лінія має більш ніж столітню історію. З 1975 року її пасажиропотік збільшився на 85 % і станом на 2013 рік становить 108 529 осіб за робочий день.

Станції:

Kimball
Kedzie
Francisco
Rockwell
Western
Damen
Montrose
Irving Park
Addison
Paulina
Southport
Wellington
Diversey
Armitage
Sedgwick
Chicago
Merchandise Mart
Washington
Quincy
LaSalle
Library
Adams
Madison
Randolph
State
Clark

Зелена лінія

Столітні платформи в районі «петлі» піднімаються приблизно на п'ять метрів над землею

Станція *McCormick Tribune Campus Center*

Лінія є повністю наземною і йде з заходу до «петлі», звідки звертає на південь, де поділяється на дві окремі гілки. На цій лінії знаходяться найстаріші ділянки залізниці (з 1892 року). Загальна довжина — 30 км. Гілка, яка йде до 63-ї вулиці, раніше була довшою і пролягала до Джексон-парку, проте частину її було знесено через будівельні проблеми. Щоденний пасажиропотік за 2013 рік — 68 230.

Станції:

Harlem
Oak Park
Ridgeland
Austin
Central
Laramie
Cicero
Pulaski
Kedzie
California
Ashland
Clinton
Clark
State
Randoph
Madison
Adams
Roosvelt / Wabash
35th-Bronzeville-IIT
Indiana
43rd street
47th street
51st street
Garfield

Гілка Ешланд (Ashland Branch):

Halsted
Ashland / 63rd

Гілка Східної 63-ї вулиці (East 63rd Branch):

King Dr
Cottage Grove / East 63rd

Рожева лінія

Рожева лінія була відкрита 25 червня 2006 року і є найновішою в Чиказькому метро. Сполучає «Петлю» з містом Сісеро. Пасажиропотік у робочі дні станом на 2013 рік у середньому становив 31 572 осіб на день.

Станції:

54th/Cermak
Cicero
Kostner
Pulaski
Central Park
Kedzie
California
Western
Hoyne
18th street
Polk
Ashland
Clinton
Clark
State
Randolph
Madison
Adams
Library
LaSalle
Quincy
Washington

Помаранчева лінія

Довжина лінії — 21 км. Побудована на початку 1990-х. Сполучає центр із південним заходом, де знаходиться . Середній щоденний пасажиропотік за 2013 рік — 58 765.

Станції:

Midway
Pulaski
Kedzie
Western
35th / Archer
Ashland
Halsted
Roosevelt / Wabash
Library
LaSalle
Quincy
Washington
Clark
State
Randolph
Madison
Adams

Фіолетова лінія

Станції:

Звичайний маршрут:

Linden (Вілметт)
Central (Еванстон)
Noyes (Еванстон)
Foster (Еванстон)
Davis (Еванстон)
Dempster (Еванстон)
Main (Еванстон)
South Boulevard (Еванстон)
Howard

Експрес-маршрут:

Howard
Belmont
Wellington
Diversey
Fullerton
Armitage
Sedgwick
Chicago
Merchandise Mart
Washington
Quincy
LaSalle
Library
Adams
Madison
Randolph
State
Clark

Жовта лінія

Сполучає Чикаго зі Скокі.

Dempster-Skokie
Oakton-Skokie
Howard

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чиказький метрополітен

Chicago Transit Authority [ 26 лютого 2018 у Wayback Machine.] — компанія, що креує автобусами CTA та метрополітеном
Chicago-L.org [ 23 листопада 2020 у Wayback Machine.] — неофіційний сайт
CTA Tattler [ 6 серпня 2014 у Wayback Machine.] — блог історій про метрополітен
ForgottenChicago.com [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — сайт про історичні станції
Інтерактивна мапа [ 7 серпня 2014 у Wayback Machine.]
Чиказький метрополітен [ 16 квітня 2015 у Wayback Machine.] на UrbanRail.net

Примітки

. CTA. April 2011. Архів оригіналу за 19 грудня 2016. Процитовано 21 грудня 2012.
(PDF). Chicago Transit Authority. Архів оригіналу (PDF) за 27 травня 2014. Процитовано 26 травня 2014.
Running on the "L.". Chicago Daily Tribune. 7 червня 1892. с. 9.
Shinnick, William (17 жовтня 1943). CHICAGO UNDERGROUND--A Subway at Last!. Chicago Daily Tribune. с. C1.
Subway Opened by Mayor; Big Crowd Attends. Chicago Daily Tribune. 17 жовтня 1943. с. 3.
Buck, Thomas (25 лютого 1951). New Subway to Northwest Side Opened. Chicago Daily Tribune. с. 1.
Garfield, Graham. . Chicago-L.org. Архів оригіналу за 9 лютого 2010. Процитовано 23 лютого 2010.

[CTA_facts-1] . CTA. April 2011. Архів оригіналу за 19 грудня 2016. Процитовано 21 грудня 2012.

[2013_ridership-2] (PDF). Chicago Transit Authority. Архів оригіналу (PDF) за 27 травня 2014. Процитовано 26 травня 2014.

[running-3] Running on the "L.". Chicago Daily Tribune. 7 червня 1892. с. 9.

[state-4] Shinnick, William (17 жовтня 1943). CHICAGO UNDERGROUND--A Subway at Last!. Chicago Daily Tribune. с. C1.

[subway-5] Subway Opened by Mayor; Big Crowd Attends. Chicago Daily Tribune. 17 жовтня 1943. с. 3.

[dearborn-6] Buck, Thomas (25 лютого 1951). New Subway to Northwest Side Opened. Chicago Daily Tribune. с. 1.

[L_CTA_Chron-7] Garfield, Graham. . Chicago-L.org. Архів оригіналу за 9 лютого 2010. Процитовано 23 лютого 2010.