Микола Федорович Ме́тлін (28 липня (9 серпня) 1804–15 (27) листопада 1884) — адмірал російського флоту, (Головний командир Чорноморського флоту) (1855), (Військовий губернатор Миколаївський і Севастопольський) (1855—1856), Морський міністр Російської імперії (1857—1860).
Микола Федорович Метлін | |
---|---|
рос. Николай Фёдорович Метлин | |
Народження | 28 липня (9 серпня) 1804 Воронізька губернія |
Смерть | 15 (27) листопада 1884 (80 років) Санкт-Петербург |
Країна | Російська імперія |
Вид збройних сил | військово-морський флот |
Звання | адмірал |
Командування | (Головний командир Чорноморського флоту) (1855), (Військовий губернатор Миколаївський і Севастопольський) (1855—1856), Морський міністр Російської імперії (1857—1860) |
Війни / битви | Велика Кавказька війна, Російсько-турецька війна (1828—1829), Кримська війна (1853—1856) |
Нагороди | орден святого апостола Андрія Первозванного, орден святого Олександра Невського, орден святого Георгія 4-ї ст., орден святого Володимира 1-ї ст., орден святої Анни 1-ї ст, орден святого Станіслава 1-ї ст., орден Білого орла. |
Метлін Микола Федорович у Вікісховищі |
Біографічні відомості
Микола Федорович Метлін народився 28 липня (9 серпня) 1804 року в дворянській сім'ї у Воронізькій губернії. У віці дванадцяти років був направлений до Морського корпусу кадетом. 10 (22) травня 1819 року випущений з нього гардемарином, а 2 (14) березня 1821-го призведений у мічмани і призначений на Балтійський флот.
Служба морським офіцером
Перші три свої мічманські кампанії Метлін ходив на шлюпах «Діана» і «Камчатка» в Фінській і Ботнічній затоках Балтійського моря. В січні 1826 року був відряджений до Морського гвардійського екіпажу, де на новий 1827 рік отримав звання лейтенант. У 1826—1827 роках на лінійному кораблі «Цар Костянтин» в складі загону контр-адмірала Ф. Ф. Беллінсгаузена здійснив похід в Середземне море з заходом у французький порт Тулон. Надалі Микола Федорович продовжував службу в Гвардійському екіпажі і весь 1828 крейсирував на «Діані» в Балтійському морі.
З 1829 року почалася двадцятисемирічна служба Метліна на Чорному морі: 27 лютого (11 березня) 1829 року наказом по Морському відомству він був переведений на Чорноморський флот. На той час Росія вела війну з Туреччиною, і молодий офіцер відразу потрапив на театр воєнних дій — спочатку на кораблі «Норд-Адлер», а потім на «Чесмі» крейсирував біля берегів Анатолії і Румелії, відзначився у битві за фортецю . Після закінчення бойових дій у 1830 році Миколу Метліна призначили командиром шхуни «Гонець».
В 1831 році, командуючи 12-гарматним люгером «Широкий», Метлін, брав участь у битві з ідріотами в Монастирській бухті біля острова Ідра. Влітку 1832 року разом з бригом «Телемак» він провів бомбардування фортеці Парос. У 1833 році, командуючи «Телемаком», в складі ескадри контр-адмірала М. П. Лазарєва Метлін брав участь у наданні збройної допомоги турецькому уряду в боротьбі з повсталим намісником у Єгипті. У березні 1836 року Микола Федорович отримав військове звання капітан-лейтенант.
Починаючи з 1838 року, протягом одинадцяти років, командуючи різними суднами, щорічно знаходився у бойовому крейсерстві біля берегів Абхазії, де російська армія воювала з тубільцями, неодноразово брав участь у висадках на кавказьке узбережжя, очолював десантні загони. Відзначився при висадці десанту і захопленні Туапсе. Бриг «Фемістокл», яким командував Метлін, під час шторму розбився, а екіпаж, що висадився на берег, зазнав нападу горців. Метлин «проявив відмінну рішучість, самовідданість і хоробрість». Восени 1838 року він стає капітаном 2-го рангу і призначається начальником штабу ескадри віце-адмірала Лазарева. У 1840 році він отримав чин капітана 1-го рангу, а в грудні 1849-го — контр-адмірала.
Проявив себе як хороший адміністратор і організатор. Був особливо відомий на Чорноморському флоті своїми судновими розкладами. Завдяки своїй непідкупності і чесності був призначений у 1851 році обер-інтендантом Чорноморського флоту і портів, яку займав майже весь час Севастопольської кампанії. Його енергії Чорноморський флот зобов'язаний станом матеріальної частини, а також тим, що продовольства, запасів та матеріалів вистачило на одинадцятимісячну облогу міста.
На державній службі
У квітні 1855 приведений у віце-адмірали. У вересні 1855-го очолив залишки Чорноморського флоту, будучи призначеним завідувачем Морською частиною в Миколаєві і Миколаївським і Севастопольським військовим губернатором. На цій посаді йому були також підпорядковані Дунайська флотилія і інтендантська частина флоту. В січні 1856 року, здавши обов'язки військового губернатора і завідувача Морською частиною віце-адміралу , Метлін вибув до Петербурга.
В серпні того ж року він був призначений членом Адміралтейств-ради, а в лютому 1857-го Морським міністром. Восени йому присвоєне звання адмірала. За часів міністра Метліна, Морським міністерством була розроблена 20-річна програма будівництва парового флоту. Через три роки він залишив пост міністра і став членом Державної ради імперії.
Помер Микола Федорович Метлін у віці 80 років 15 (27) листопада 1884 року.
Нагороди
- орден святого апостола Андрія Первозванного,
- орден святого Олександра Невського,
- орден святого Георгія 4-ї ст.,
- орден святого Володимира 1-ї ст.,
- орден святої Анни 1-ї ст,
- орден святого Станіслава 1-ї ст.,
- орден Білого орла.
Попередник: | Військові губернатори Миколаєва 1855—1856 | Наступник: |
(?) 1855 | Бутаков Григорій Іванович 1856—1863 |
Примітки
- Сирый С. П. Седьмой морской министр императорского флота России адмирал Метлин Николай Федорович. на сайті Відділу Санкт-Петербурзької єпархії по зв'язкам з ВМФ (рос.) . Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 12 квітня 2013.
- Макареев М. В., Рыжонок Г. Н., 2004, с. 78.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюМ78
не вказано текст - Макареев М. В., Рыжонок Г. Н., 2004, с. 79.
- Макареев М. В., Рыжонок Г. Н., 2004, с. 80.
- З ліквідацією Чорноморського флоту, зазначена посада передбачала права Головного командира (командувача) флоту.
- Макареев М. В., Рыжонок Г. Н., 2004, с. 82.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюМ82
не вказано текст - Макареев М. В., Рыжонок Г. Н., 2004, с. 83.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюМ83
не вказано текст
Література
- Макареев М. В., Рыжонок Г. Н. Черноморский флот в биографиях командующих. 1783–2004. — Севастополь : Мир, 2004. — Т. 1 (1783-1917). — С. 77–84. — . (рос.)
- Доценко В. Д. Морской биографический словарь. — СПб. : Логос, 1995. — С. 62. — . (рос.)
- Рыжонок Г. Н.. Не на своем месте // Флаг Родины. — Типографія ЧФ РФ, 1993. — Вип. 233 (8.12.). — С. 6. (рос.)
Джерела
- Сирый С. П. Седьмой морской министр императорского флота России адмирал Метлин Николай Федорович. на сайті Відділу Санкт-Петербурзької єпархії по зв'язкам з ВМФ (рос.) . Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 12 квітня 2013. — найбільш повна біографія Метліна.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Fedorovich Me tlin 28 lipnya 9 serpnya 1804 18040809 15 27 listopada 1884 admiral rosijskogo flotu Golovnij komandir Chornomorskogo flotu 1855 Vijskovij gubernator Mikolayivskij i Sevastopolskij 1855 1856 Morskij ministr Rosijskoyi imperiyi 1857 1860 Mikola Fedorovich Metlinros Nikolaj Fyodorovich MetlinNarodzhennya 28 lipnya 9 serpnya 1804 1804 08 09 Voronizka guberniyaSmert 15 27 listopada 1884 1884 11 27 80 rokiv Sankt PeterburgKrayina Rosijska imperiyaVid zbrojnih sil vijskovo morskij flotZvannya admiralKomanduvannya Golovnij komandir Chornomorskogo flotu 1855 Vijskovij gubernator Mikolayivskij i Sevastopolskij 1855 1856 Morskij ministr Rosijskoyi imperiyi 1857 1860 Vijni bitvi Velika Kavkazka vijna Rosijsko turecka vijna 1828 1829 Krimska vijna 1853 1856 Nagorodi orden svyatogo apostola Andriya Pervozvannogo orden svyatogo Oleksandra Nevskogo orden svyatogo Georgiya 4 yi st orden svyatogo Volodimira 1 yi st orden svyatoyi Anni 1 yi st orden svyatogo Stanislava 1 yi st orden Bilogo orla Metlin Mikola Fedorovich u VikishovishiBiografichni vidomostiMikola Fedorovich Metlin narodivsya 28 lipnya 9 serpnya 1804 roku v dvoryanskij sim yi u Voronizkij guberniyi U vici dvanadcyati rokiv buv napravlenij do Morskogo korpusu kadetom 10 22 travnya 1819 roku vipushenij z nogo gardemarinom a 2 14 bereznya 1821 go prizvedenij u michmani i priznachenij na Baltijskij flot Sluzhba morskim oficerom Pershi tri svoyi michmanski kampaniyi Metlin hodiv na shlyupah Diana i Kamchatka v Finskij i Botnichnij zatokah Baltijskogo morya V sichni 1826 roku buv vidryadzhenij do Morskogo gvardijskogo ekipazhu de na novij 1827 rik otrimav zvannya lejtenant U 1826 1827 rokah na linijnomu korabli Car Kostyantin v skladi zagonu kontr admirala F F Bellinsgauzena zdijsniv pohid v Seredzemne more z zahodom u francuzkij port Tulon Nadali Mikola Fedorovich prodovzhuvav sluzhbu v Gvardijskomu ekipazhi i ves 1828 krejsiruvav na Diani v Baltijskomu mori Z 1829 roku pochalasya dvadcyatisemirichna sluzhba Metlina na Chornomu mori 27 lyutogo 11 bereznya 1829 roku nakazom po Morskomu vidomstvu vin buv perevedenij na Chornomorskij flot Na toj chas Rosiya vela vijnu z Turechchinoyu i molodij oficer vidrazu potrapiv na teatr voyennih dij spochatku na korabli Nord Adler a potim na Chesmi krejsiruvav bilya beregiv Anatoliyi i Rumeliyi vidznachivsya u bitvi za fortecyu Pislya zakinchennya bojovih dij u 1830 roci Mikolu Metlina priznachili komandirom shhuni Gonec V 1831 roci komanduyuchi 12 garmatnim lyugerom Shirokij Metlin brav uchast u bitvi z idriotami v Monastirskij buhti bilya ostrova Idra Vlitku 1832 roku razom z brigom Telemak vin proviv bombarduvannya forteci Paros U 1833 roci komanduyuchi Telemakom v skladi eskadri kontr admirala M P Lazaryeva Metlin brav uchast u nadanni zbrojnoyi dopomogi tureckomu uryadu v borotbi z povstalim namisnikom u Yegipti U berezni 1836 roku Mikola Fedorovich otrimav vijskove zvannya kapitan lejtenant Pochinayuchi z 1838 roku protyagom odinadcyati rokiv komanduyuchi riznimi sudnami shorichno znahodivsya u bojovomu krejserstvi bilya beregiv Abhaziyi de rosijska armiya voyuvala z tubilcyami neodnorazovo brav uchast u visadkah na kavkazke uzberezhzhya ocholyuvav desantni zagoni Vidznachivsya pri visadci desantu i zahoplenni Tuapse Brig Femistokl yakim komanduvav Metlin pid chas shtormu rozbivsya a ekipazh sho visadivsya na bereg zaznav napadu gorciv Metlin proyaviv vidminnu rishuchist samoviddanist i horobrist Voseni 1838 roku vin staye kapitanom 2 go rangu i priznachayetsya nachalnikom shtabu eskadri vice admirala Lazareva U 1840 roci vin otrimav chin kapitana 1 go rangu a v grudni 1849 go kontr admirala Proyaviv sebe yak horoshij administrator i organizator Buv osoblivo vidomij na Chornomorskomu floti svoyimi sudnovimi rozkladami Zavdyaki svoyij nepidkupnosti i chesnosti buv priznachenij u 1851 roci ober intendantom Chornomorskogo flotu i portiv yaku zajmav majzhe ves chas Sevastopolskoyi kampaniyi Jogo energiyi Chornomorskij flot zobov yazanij stanom materialnoyi chastini a takozh tim sho prodovolstva zapasiv ta materialiv vistachilo na odinadcyatimisyachnu oblogu mista Na derzhavnij sluzhbi U kvitni 1855 privedenij u vice admirali U veresni 1855 go ocholiv zalishki Chornomorskogo flotu buduchi priznachenim zaviduvachem Morskoyu chastinoyu v Mikolayevi i Mikolayivskim i Sevastopolskim vijskovim gubernatorom Na cij posadi jomu buli takozh pidporyadkovani Dunajska flotiliya i intendantska chastina flotu V sichni 1856 roku zdavshi obov yazki vijskovogo gubernatora i zaviduvacha Morskoyu chastinoyu vice admiralu Metlin vibuv do Peterburga V serpni togo zh roku vin buv priznachenij chlenom Admiraltejstv radi a v lyutomu 1857 go Morskim ministrom Voseni jomu prisvoyene zvannya admirala Za chasiv ministra Metlina Morskim ministerstvom bula rozroblena 20 richna programa budivnictva parovogo flotu Cherez tri roki vin zalishiv post ministra i stav chlenom Derzhavnoyi radi imperiyi Pomer Mikola Fedorovich Metlin u vici 80 rokiv 15 27 listopada 1884 roku Nagorodiorden svyatogo apostola Andriya Pervozvannogo orden svyatogo Oleksandra Nevskogo orden svyatogo Georgiya 4 yi st orden svyatogo Volodimira 1 yi st orden svyatoyi Anni 1 yi st orden svyatogo Stanislava 1 yi st orden Bilogo orla Poperednik Vijskovi gubernatori Mikolayeva 1855 1856 Nastupnik 1855 Butakov Grigorij Ivanovich 1856 1863PrimitkiSiryj S P Sedmoj morskoj ministr imperatorskogo flota Rossii admiral Metlin Nikolaj Fedorovich na sajti Viddilu Sankt Peterburzkoyi yeparhiyi po zv yazkam z VMF ros Arhiv originalu za 27 serpnya 2013 Procitovano 12 kvitnya 2013 Makareev M V Ryzhonok G N 2004 s 78 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu M78 ne vkazano tekst Makareev M V Ryzhonok G N 2004 s 79 Makareev M V Ryzhonok G N 2004 s 80 Z likvidaciyeyu Chornomorskogo flotu zaznachena posada peredbachala prava Golovnogo komandira komanduvacha flotu Makareev M V Ryzhonok G N 2004 s 82 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu M82 ne vkazano tekst Makareev M V Ryzhonok G N 2004 s 83 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu M83 ne vkazano tekstLiteraturaMakareev M V Ryzhonok G N Chernomorskij flot v biografiyah komanduyushih 1783 2004 Sevastopol Mir 2004 T 1 1783 1917 S 77 84 ISBN 5 87314 093 6 ros Docenko V D Morskoj biograficheskij slovar SPb Logos 1995 S 62 ISBN 5 87288 095 2 ros Ryzhonok G N Ne na svoem meste Flag Rodiny Tipografiya ChF RF 1993 Vip 233 8 12 S 6 ros DzherelaSiryj S P Sedmoj morskoj ministr imperatorskogo flota Rossii admiral Metlin Nikolaj Fedorovich na sajti Viddilu Sankt Peterburzkoyi yeparhiyi po zv yazkam z VMF ros Arhiv originalu za 27 serpnya 2013 Procitovano 12 kvitnya 2013 najbilsh povna biografiya Metlina