Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Метан вугільних родовищ — попутна корисна копалина, яка міститься у вугільних пластах і вмісних породах.
Історія
Шахтний метан як побічна корисна копалина використовується понад 50 років. На метан вугільних родовищ як самостійну корисну копалину за кордоном звернули увагу після нафтової кризи 1973 року. У США ці роботи заохочувалися шляхом зниження податків і надання кредитів. Запаси метану в США, за даними й , складають до глибини 900 м від 8,5 до 14 трлн м³ при запасах вугілля 2 520 млрд т. У 1998 за даними Агенції з охорони довкілля США з вугільних пластів великої потужності з метаноносністю від 8,5 до 19,2 м3/т добуто й утилізовано близько 10 млрд м³ метану, що майже в 12 разів більше, ніж у 1997. У США експлуатується понад 5 000 свердловин, які видобувають газ з вугільних пластів. У 2000 видобуток метану з вугільних родовищ оціночно склав 40 млрд м³.
У США активне видобування шахтного метану почалось після ухвалення у 1980 закону про альтернативні види палива, яким надавалася податкова знижка (tax credit), що дорівнює приблизно $15–20 на умовну тонну видобутого або використаного .
Промислове видобування шахтного метану в США розпочалося у 1984, коли з 284 свердловин було отримано 280 млн м³ газу. У 1997 кількість пробурених свердловин досягло 7300, а об'єм видобування склав 32 млрд м³. У 2000 кількість пробурених свердловин дорівнювало 8000, а об'єм видобування склав 35 млрд м³. На вугільних родовищах США переважна частина газу отримується за рахунок застосування методів , зокрема методу гідророзриву пластів. З полів діючих шахт США видобувається і використовується 1,8 млрд м³ газу.
Уже в 1992 технологія видобування шахтного метану досягла такого високого рівня, що його собівартість стала в 2–3 рази нижчою за собівартість видобування природного газу. Основна частина вугільного газу в США видобувається на вугільних родовищах, де видобуток вугілля не проводиться або й зовсім не передбачається. Для запобігання шкідливому впливу на навколишнє середовище викидів метану із закритих шахт організовано його видобуток і подачу в газопроводи або використання як палива для котельних чи енергоустановок.
Сучасність
Теоретично і експериментально показано, що метан у викопному вугіллі знаходиться в трьох станах: вільному (в порах), адсорбованому (на поверхні головним чином пор) і розчиненому в органіці вугільної речовини. Особливу увагу на метан вугільних родовищ як корисну копалину звернули після нафтової кризи 1973. Наприкінці XX ст. запаси метану вугільних родовищ оцінені в ряді країн. Ресурси метану вугільних родовищ ФРН становлять 3—4 трлн м³; Великої Британії — 1,9-2,8 трлн м³; Австралії — 6,0 трлн м³; Польщі — 1,6-2,0 трлн м³; КНР — 25—30 трлн м³; США — 8,5-14 трлн м³.
Оцінка геологічних ресурсів метану вугільних пластів:
| Країна | Ресурси, трлн м³ |
|---|---|
| Росія | 78 |
| США | 60 |
| Китай | 28 |
| Австралія | 22 |
| Індія | 18 |
| Німеччина | 16 |
| ПАР | 13 |
| Україна | 8 |
| Казахстан | 8 |
| Польща | 3 |
| Всього у світі | 260 |
В Україні метаноносність кам'яного вугілля Донецького та Львівсько-Волинського басейнів коливається в межах 0,5–25 м³/т. Ресурси метану в розвіданих кондиційних вугільних пластах до глибини 1800 м становлять 0,45–0,55 трлн м³. У породах акумульовано в 1,5–2 рази більше вуглеводневих газів, ніж у вугільних пластах, тобто в них не менше 1,5–2,0 трлн м³ метану. Таким чином, вугільні родовища України містять близько 2,5–3,0 трлн м³ СН4. За іншими оцінками ресурси метану тільки у вугільних пластах діючих шахт Донбасу становлять 0,491 трлн м³. Ресурси метану у вугільних пластах за межами полів діючих шахт — 0,592 трлн м³; ресурси вільного метану у вмісних породах — 3, 77 трлн м³. Загалом — понад 4,0 трлн м³.
Газова зональність Донбасу сформувалася в два етапи. Перший етап — доінверсійний період розвитку басейну — характеризується потужним осадонакопиченням з інтенсивним процесом газогенізації і формуванням первинної вертикальної газової зональності, що відображає газопродукуючі здатності вугленосної товщі і ступінь насичення вугілля і самих газів в залежності від існуючих термодинамічних умов. Другий етап — період геологічного розвитку прогину — характеризується інтенсивним перерозподілом газів в осадовій товщі басейну і руйнуванням первинної газової зональності з трансформуванням її в сучасну вертикальну і площинну зональність. Вона обумовлена закономірними змінами колекторських властивостей вмісних порід.
У світі використання метану вугільних родовищ наприкінці XX ст. ще не набуло поширення. В 1998 в США з вугільних пластів великої потужності з метаноносністю 8,5–19,2 м³/т видобуто і утилізовано близько 10 млрд м³ метану, що майже в 12 разів більше, ніж у 1997. В США експлуатується понад 5000 свердловин, які видобувають газ з вугільних пластів. Видобуток метану вугільних родовищ у США в 2000 склав 30 млрд м³. В Україні використання метану вугільних родовищ знаходиться на початковій стадії. Аналіз діяльності об΄єднання «Донецьквугілля» за останні 10 років XX ст. показав, що з 4,5 млрд м³ метану, який виділився при видобуванні вугілля, 80 % було викинуто в атмосферу, 18 % каптовано , 2 % вилучено через свердловини, пробурені з поверхні. У каптованій метаноповітряній суміші концентрація метану частіше за все складає < 25 % (тільки іноді до 60 %), що обумовлює обмежене його використання в енергетиці (близько 9 %).
Шахтні методи дегазації метану широко застосовуються в Німеччині (ресурси 3–4 трлн м³), Великій Британії (1,9–2,8 трлн м³), Австралії (6,0 трлн м³) та інших країнах. У Польщі (ресурси 1,6–2,0 трлн м³), Чехії (1,1–1,5), КНР (25–30 трлн м³) широко ведуться роботи з використання метану як у процесі видобутку вугілля в шахтах, так і на розвіданих вугільних родовищах. Метан вугільних родовищ на 35–40 % дорожчий за природний газ, однак з урахуванням знижок та організаційно-виробничих заходів, передбачених спеціальним законодавством у США видобуток метану з вугільних пластів є цілком рентабельним.
У США експлуатується понад 5000 свердловин, які видобувають газ з вугільних пластів. Видобуток метану з вугільних родовищ у США 2000 року склав 30 млрд м³. Виробництво метану у Сполучених Штатах у 2011 році склало 1,76 трильйони кубічних футів (TCF), що становило 7,3 % всієї сухого газу США в цьому році. Найбільш велике виробництво coal-bed methane (CBM) було отримано у штатах Каліфорнія, штат Вайомінг та Нью-Мексико.
Китай. В результаті видобутку вугілля в Китаї викиди метану в атмосферу становлять 6–19 млрд м³ на рік. У 1996 році була заснована Китайська Об'єднана Корпорація з метану з вугільних пластів (CUCBM). До 2009 року видобуток газу зріс до 700 мільйонів м³. У 2009 році почалося будівництво понад 3600 свердловин для його видобутку.
Австралія. Вугільні ресурси газу знаходяться в основних вугільних басейнах у Квінсленді та Новому Південному Уельсі, а також додаткові потенційні ресурси в Південній Австралії. Комерційне видобування вугільного пластового газу (CSG) розпочалося в Австралії в 1996 році. З 2014 року вугільний пластовий газ з Квінсленду та Нового Південного Уельсу складав близько 10 % австралійського видобутку газу. Прогнозовані запаси станом на січень 2014 р. становили 33 трильйони кубічних футів.
У Канаді провінція Британська Колумбія має приблизно 90 трильйонів кубічних футів (2,5 трильйона кубічних метрів) вугільного газу. У 2013 році в Альберті видобуто приблизно 170 трильйонів кубічних футів (4,8 трильйони кубічних метрів) вугільного метану.
Велика Британія. Британський потенціал метану вугільних родовищ в основному не тестований. Деякий метан видобувається за допомогою шахтних вентиляційних шахт і спалюється для отримання електроенергії. Оцінка приватною промисловістю метанових свердловин, незалежно від видобутку корисних копалин, розпочалася у 2008 році, коли було випущено 55 ліцензій на експертизу на суші, які охоплюють 7000 квадратних кілометрів потенційних покладів шахтних метану. Компанія IGas Energy стала першою у Великій Британії для комерційного видобування вугільного метану, відокремленого від відведення шахт; станом на 2012 рік у Великій Британії були лише комерційні свердловини CBM, що містять гази з метану в Doe Green, що видобували газ для виробництва електроенергії.
Казахстан. Попередні дослідження показують, що в Казахстані основні запаси вугільного метану можуть становити 900 млрд м³ газу — 85 % усіх запасів Казахстану.
Індія. Фірма GEECL створює першу станцію CBM в Південно-Східній Азії, та ж буде розташована в Індії в місті Асансол у Західній Бенгалії.
Позитивний багаторічний досвід утилізації метану із зупинених шахт накопичений у Франції. Останніми роками успішний комерцій-ний видобуток газу із закритих шахт здійснюється у Німеччині.
Шахтні методи дегазації метану широко застосовуються в Німеччині, Великій Британії, Австралії та інших країнах. У Польщі, Чехії, Китаї широко ведуться роботи з використання метану як у процесі видобутку вугілля в шахтах, так і на розвіданих вугільних родовищах.
Технологія
Найперспективнішим вважається видобування метану вугільних родовищ із застосуванням свердловин, пробурених з поверхні. У залежності від стану перебування метану в газовому колекторі застосовуються три технології добування метану вугільних родовищ:
- 1. Для дегазації масиву, який містить вугільні пласти, породи з розсіяною вугільною речовиною і газоносні пісковики, використовують технологію з частковим розвантаженням масиву в результаті його підробки і відводом газу через спрямовані дегазаційні свердловини. Суть способу полягає в просторовому розташуванні активного стовбура свердловини згідно з особливостями формування зони повного зрушення вуглепородного масиву при його підробці. Нижню частину свердловини бурять паралельно одній з границь зони повного зрушення.
- 2. Попередня дегазація шахтних полів до будівництва шахти застосовується при наявності геологічних структур, які включають антиклінальні, купольні та флексурні системи, що мають газоносні пісковики, що вкриті шаром герметизуючих порід (т. зв. «газові пастки»). Дегазаційну свердловину бурять в найпродуктивнішій точці «пастки» з перебуром продуктивних за газом горизонтів. Свердловину кріплять обсадною колоною, розрахованою на тривалий термін експлуатації, перфорованої по потужності продуктивних горизонтів.
- 3. Технологія попередньої дегазації вуглепородного масиву із застосуванням гідродинамічного способу обробки вугільних пластів та газоносних порід. Суть її полягає у закачуванні робочої рідини в пласт при витратах, які перевищують природну приймальну здатність пласта. Це приводить до багатократного підвищення проникності пласта за рахунок розкриття і розширення природних тріщин, які об΄єднані в єдину гідравлічну систему, орієнтовану до свердловини, по якій після видалення робочої рідини відбувається транспортування газу з пласта до свердловини.
Здатність метану вугільних пластів скласти економічну конкуренцію природному газу залежить від чотирьох основних взаємозалежних критеріїв: дебіту і продуктивного життя свердловини; низьких капітальних і експлуатаційних витрат; наявності надійного і конкурентноздатного ринку для збуту видобутого газу; обсягів видобутку (експлуатації). Для успішної розробки метанових покладів, перш ніж говорити про економічну привабливість того чи іншого проекту видобутку метану, необхідно враховувати й оцінювати всі чотири критерії.
Задача концентрування метану у вихідній структурі може бути вирішена шляхом переведення його у твердий стан у вигляді кристалогідратів, оскільки гідратна технологія дешевша в порівнянні з іншими технологіями. Існують апаратурні розробки на рівні лабораторних і напівпромислових установок, для Донбасу підготовлений проект «Метан» по утилізації шахтного метану.
Метан вугільних родовищ є джерелом для одержання моторного палива (замінник нафтопродуктів) і може використовуватися для одержання електроенергії. Згідно з Державною програмою (Концепцією) до 2011 р. за рахунок метану вугільних родовищ на Донбасі повинно бути забезпечено вироблення щорічно 8237 млн кВт-год електроенергії, 9508 тис. Гкал теплової енергії, 164 млн м³ газомоторного палива, 670 тис. т метанолу.
Див. також
Література
- В. І. Саранчук, М. О. Ілляшов, В. В. Ошовський, В. С. Білецький. Основи хімії і фізики горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — с. 600.
- В. И. Саранчук, В. В. Ошовский, Г. А. Власов. Физико-химические основы переработки горючих ископаемых. — Донецк: ДонДТУ, Східний видавничий дім. — 2001. — 304 с.
- Концепция экономической стабилизации развития топливно–энергетического комплекса Донбасса до 2010 г.//Энергосбережение. — № 11. — 2000. — С.8–9.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
Інтернет-ресурси
- The latest CBM news
- U.S. Environmental Protection Agency page on CBM
- Kansas Geological Survey guide to Coalbed Methane
- Coal seam gas: by the numbers Australian Broadcasting Corporation
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 9 квітня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Metan vugilnih rodovish poputna korisna kopalina yaka mistitsya u vugilnih plastah i vmisnih porodah Shema ustanovki dlya vikoristannya metanuIstoriyaShahtnij metan yak pobichna korisna kopalina vikoristovuyetsya ponad 50 rokiv Na metan vugilnih rodovish yak samostijnu korisnu kopalinu za kordonom zvernuli uvagu pislya naftovoyi krizi 1973 roku U SShA ci roboti zaohochuvalisya shlyahom znizhennya podatkiv i nadannya kreditiv Zapasi metanu v SShA za danimi j skladayut do glibini 900 m vid 8 5 do 14 trln m pri zapasah vugillya 2 520 mlrd t U 1998 za danimi Agenciyi z ohoroni dovkillya SShA z vugilnih plastiv velikoyi potuzhnosti z metanonosnistyu vid 8 5 do 19 2 m3 t dobuto j utilizovano blizko 10 mlrd m metanu sho majzhe v 12 raziv bilshe nizh u 1997 U SShA ekspluatuyetsya ponad 5 000 sverdlovin yaki vidobuvayut gaz z vugilnih plastiv U 2000 vidobutok metanu z vugilnih rodovish ocinochno sklav 40 mlrd m U SShA aktivne vidobuvannya shahtnogo metanu pochalos pislya uhvalennya u 1980 zakonu pro alternativni vidi paliva yakim nadavalasya podatkova znizhka tax credit sho dorivnyuye priblizno 15 20 na umovnu tonnu vidobutogo abo vikoristanogo Promislove vidobuvannya shahtnogo metanu v SShA rozpochalosya u 1984 koli z 284 sverdlovin bulo otrimano 280 mln m gazu U 1997 kilkist proburenih sverdlovin dosyaglo 7300 a ob yem vidobuvannya sklav 32 mlrd m U 2000 kilkist proburenih sverdlovin dorivnyuvalo 8000 a ob yem vidobuvannya sklav 35 mlrd m Na vugilnih rodovishah SShA perevazhna chastina gazu otrimuyetsya za rahunok zastosuvannya metodiv zokrema metodu gidrorozrivu plastiv Z poliv diyuchih shaht SShA vidobuvayetsya i vikoristovuyetsya 1 8 mlrd m gazu Uzhe v 1992 tehnologiya vidobuvannya shahtnogo metanu dosyagla takogo visokogo rivnya sho jogo sobivartist stala v 2 3 razi nizhchoyu za sobivartist vidobuvannya prirodnogo gazu Osnovna chastina vugilnogo gazu v SShA vidobuvayetsya na vugilnih rodovishah de vidobutok vugillya ne provoditsya abo j zovsim ne peredbachayetsya Dlya zapobigannya shkidlivomu vplivu na navkolishnye seredovishe vikidiv metanu iz zakritih shaht organizovano jogo vidobutok i podachu v gazoprovodi abo vikoristannya yak paliva dlya kotelnih chi energoustanovok SuchasnistVidobutok metanu vugilnih rodovish po rokah u SShA Teoretichno i eksperimentalno pokazano sho metan u vikopnomu vugilli znahoditsya v troh stanah vilnomu v porah adsorbovanomu na poverhni golovnim chinom por i rozchinenomu v organici vugilnoyi rechovini Osoblivu uvagu na metan vugilnih rodovish yak korisnu kopalinu zvernuli pislya naftovoyi krizi 1973 Naprikinci XX st zapasi metanu vugilnih rodovish ocineni v ryadi krayin Resursi metanu vugilnih rodovish FRN stanovlyat 3 4 trln m Velikoyi Britaniyi 1 9 2 8 trln m Avstraliyi 6 0 trln m Polshi 1 6 2 0 trln m KNR 25 30 trln m SShA 8 5 14 trln m Ocinka geologichnih resursiv metanu vugilnih plastiv Krayina Resursi trln m Rosiya 78 SShA 60 Kitaj 28 Avstraliya 22 Indiya 18 Nimechchina 16 PAR 13 Ukrayina 8 Kazahstan 8 Polsha 3 Vsogo u sviti 260 V Ukrayini metanonosnist kam yanogo vugillya Doneckogo ta Lvivsko Volinskogo basejniv kolivayetsya v mezhah 0 5 25 m t Resursi metanu v rozvidanih kondicijnih vugilnih plastah do glibini 1800 m stanovlyat 0 45 0 55 trln m U porodah akumulovano v 1 5 2 razi bilshe vuglevodnevih gaziv nizh u vugilnih plastah tobto v nih ne menshe 1 5 2 0 trln m metanu Takim chinom vugilni rodovisha Ukrayini mistyat blizko 2 5 3 0 trln m SN4 Za inshimi ocinkami resursi metanu tilki u vugilnih plastah diyuchih shaht Donbasu stanovlyat 0 491 trln m Resursi metanu u vugilnih plastah za mezhami poliv diyuchih shaht 0 592 trln m resursi vilnogo metanu u vmisnih porodah 3 77 trln m Zagalom ponad 4 0 trln m Gazova zonalnist Donbasu sformuvalasya v dva etapi Pershij etap doinversijnij period rozvitku basejnu harakterizuyetsya potuzhnim osadonakopichennyam z intensivnim procesom gazogenizaciyi i formuvannyam pervinnoyi vertikalnoyi gazovoyi zonalnosti sho vidobrazhaye gazoprodukuyuchi zdatnosti vuglenosnoyi tovshi i stupin nasichennya vugillya i samih gaziv v zalezhnosti vid isnuyuchih termodinamichnih umov Drugij etap period geologichnogo rozvitku proginu harakterizuyetsya intensivnim pererozpodilom gaziv v osadovij tovshi basejnu i rujnuvannyam pervinnoyi gazovoyi zonalnosti z transformuvannyam yiyi v suchasnu vertikalnu i ploshinnu zonalnist Vona obumovlena zakonomirnimi zminami kolektorskih vlastivostej vmisnih porid U sviti vikoristannya metanu vugilnih rodovish naprikinci XX st she ne nabulo poshirennya V 1998 v SShA z vugilnih plastiv velikoyi potuzhnosti z metanonosnistyu 8 5 19 2 m t vidobuto i utilizovano blizko 10 mlrd m metanu sho majzhe v 12 raziv bilshe nizh u 1997 V SShA ekspluatuyetsya ponad 5000 sverdlovin yaki vidobuvayut gaz z vugilnih plastiv Vidobutok metanu vugilnih rodovish u SShA v 2000 sklav 30 mlrd m V Ukrayini vikoristannya metanu vugilnih rodovish znahoditsya na pochatkovij stadiyi Analiz diyalnosti ob yednannya Doneckvugillya za ostanni 10 rokiv XX st pokazav sho z 4 5 mlrd m metanu yakij vidilivsya pri vidobuvanni vugillya 80 bulo vikinuto v atmosferu 18 kaptovano 2 vilucheno cherez sverdlovini probureni z poverhni U kaptovanij metanopovitryanij sumishi koncentraciya metanu chastishe za vse skladaye lt 25 tilki inodi do 60 sho obumovlyuye obmezhene jogo vikoristannya v energetici blizko 9 Shahtni metodi degazaciyi metanu shiroko zastosovuyutsya v Nimechchini resursi 3 4 trln m Velikij Britaniyi 1 9 2 8 trln m Avstraliyi 6 0 trln m ta inshih krayinah U Polshi resursi 1 6 2 0 trln m Chehiyi 1 1 1 5 KNR 25 30 trln m shiroko vedutsya roboti z vikoristannya metanu yak u procesi vidobutku vugillya v shahtah tak i na rozvidanih vugilnih rodovishah Metan vugilnih rodovish na 35 40 dorozhchij za prirodnij gaz odnak z urahuvannyam znizhok ta organizacijno virobnichih zahodiv peredbachenih specialnim zakonodavstvom u SShA vidobutok metanu z vugilnih plastiv ye cilkom rentabelnim U SShA ekspluatuyetsya ponad 5000 sverdlovin yaki vidobuvayut gaz z vugilnih plastiv Vidobutok metanu z vugilnih rodovish u SShA 2000 roku sklav 30 mlrd m Virobnictvo metanu u Spoluchenih Shtatah u 2011 roci sklalo 1 76 triljoni kubichnih futiv TCF sho stanovilo 7 3 vsiyeyi suhogo gazu SShA v comu roci Najbilsh velike virobnictvo coal bed methane CBM bulo otrimano u shtatah Kaliforniya shtat Vajoming ta Nyu Meksiko Kitaj V rezultati vidobutku vugillya v Kitayi vikidi metanu v atmosferu stanovlyat 6 19 mlrd m na rik U 1996 roci bula zasnovana Kitajska Ob yednana Korporaciya z metanu z vugilnih plastiv CUCBM Do 2009 roku vidobutok gazu zris do 700 miljoniv m U 2009 roci pochalosya budivnictvo ponad 3600 sverdlovin dlya jogo vidobutku Avstraliya Vugilni resursi gazu znahodyatsya v osnovnih vugilnih basejnah u Kvinslendi ta Novomu Pivdennomu Uelsi a takozh dodatkovi potencijni resursi v Pivdennij Avstraliyi Komercijne vidobuvannya vugilnogo plastovogo gazu CSG rozpochalosya v Avstraliyi v 1996 roci Z 2014 roku vugilnij plastovij gaz z Kvinslendu ta Novogo Pivdennogo Uelsu skladav blizko 10 avstralijskogo vidobutku gazu Prognozovani zapasi stanom na sichen 2014 r stanovili 33 triljoni kubichnih futiv U Kanadi provinciya Britanska Kolumbiya maye priblizno 90 triljoniv kubichnih futiv 2 5 triljona kubichnih metriv vugilnogo gazu U 2013 roci v Alberti vidobuto priblizno 170 triljoniv kubichnih futiv 4 8 triljoni kubichnih metriv vugilnogo metanu Velika Britaniya Britanskij potencial metanu vugilnih rodovish v osnovnomu ne testovanij Deyakij metan vidobuvayetsya za dopomogoyu shahtnih ventilyacijnih shaht i spalyuyetsya dlya otrimannya elektroenergiyi Ocinka privatnoyu promislovistyu metanovih sverdlovin nezalezhno vid vidobutku korisnih kopalin rozpochalasya u 2008 roci koli bulo vipusheno 55 licenzij na ekspertizu na sushi yaki ohoplyuyut 7000 kvadratnih kilometriv potencijnih pokladiv shahtnih metanu Kompaniya IGas Energy stala pershoyu u Velikij Britaniyi dlya komercijnogo vidobuvannya vugilnogo metanu vidokremlenogo vid vidvedennya shaht stanom na 2012 rik u Velikij Britaniyi buli lishe komercijni sverdlovini CBM sho mistyat gazi z metanu v Doe Green sho vidobuvali gaz dlya virobnictva elektroenergiyi Kazahstan Poperedni doslidzhennya pokazuyut sho v Kazahstani osnovni zapasi vugilnogo metanu mozhut stanoviti 900 mlrd m gazu 85 usih zapasiv Kazahstanu Indiya Firma GEECL stvoryuye pershu stanciyu CBM v Pivdenno Shidnij Aziyi ta zh bude roztashovana v Indiyi v misti Asansol u Zahidnij Bengaliyi Pozitivnij bagatorichnij dosvid utilizaciyi metanu iz zupinenih shaht nakopichenij u Franciyi Ostannimi rokami uspishnij komercij nij vidobutok gazu iz zakritih shaht zdijsnyuyetsya u Nimechchini Shahtni metodi degazaciyi metanu shiroko zastosovuyutsya v Nimechchini Velikij Britaniyi Avstraliyi ta inshih krayinah U Polshi Chehiyi Kitayi shiroko vedutsya roboti z vikoristannya metanu yak u procesi vidobutku vugillya v shahtah tak i na rozvidanih vugilnih rodovishah TehnologiyaNajperspektivnishim vvazhayetsya vidobuvannya metanu vugilnih rodovish iz zastosuvannyam sverdlovin proburenih z poverhni U zalezhnosti vid stanu perebuvannya metanu v gazovomu kolektori zastosovuyutsya tri tehnologiyi dobuvannya metanu vugilnih rodovish 1 Dlya degazaciyi masivu yakij mistit vugilni plasti porodi z rozsiyanoyu vugilnoyu rechovinoyu i gazonosni piskoviki vikoristovuyut tehnologiyu z chastkovim rozvantazhennyam masivu v rezultati jogo pidrobki i vidvodom gazu cherez spryamovani degazacijni sverdlovini Sut sposobu polyagaye v prostorovomu roztashuvanni aktivnogo stovbura sverdlovini zgidno z osoblivostyami formuvannya zoni povnogo zrushennya vugleporodnogo masivu pri jogo pidrobci Nizhnyu chastinu sverdlovini buryat paralelno odnij z granic zoni povnogo zrushennya 2 Poperednya degazaciya shahtnih poliv do budivnictva shahti zastosovuyetsya pri nayavnosti geologichnih struktur yaki vklyuchayut antiklinalni kupolni ta fleksurni sistemi sho mayut gazonosni piskoviki sho vkriti sharom germetizuyuchih porid t zv gazovi pastki Degazacijnu sverdlovinu buryat v najproduktivnishij tochci pastki z pereburom produktivnih za gazom gorizontiv Sverdlovinu kriplyat obsadnoyu kolonoyu rozrahovanoyu na trivalij termin ekspluataciyi perforovanoyi po potuzhnosti produktivnih gorizontiv 3 Tehnologiya poperednoyi degazaciyi vugleporodnogo masivu iz zastosuvannyam gidrodinamichnogo sposobu obrobki vugilnih plastiv ta gazonosnih porid Sut yiyi polyagaye u zakachuvanni robochoyi ridini v plast pri vitratah yaki perevishuyut prirodnu prijmalnu zdatnist plasta Ce privodit do bagatokratnogo pidvishennya proniknosti plasta za rahunok rozkrittya i rozshirennya prirodnih trishin yaki ob yednani v yedinu gidravlichnu sistemu oriyentovanu do sverdlovini po yakij pislya vidalennya robochoyi ridini vidbuvayetsya transportuvannya gazu z plasta do sverdlovini Zdatnist metanu vugilnih plastiv sklasti ekonomichnu konkurenciyu prirodnomu gazu zalezhit vid chotiroh osnovnih vzayemozalezhnih kriteriyiv debitu i produktivnogo zhittya sverdlovini nizkih kapitalnih i ekspluatacijnih vitrat nayavnosti nadijnogo i konkurentnozdatnogo rinku dlya zbutu vidobutogo gazu obsyagiv vidobutku ekspluataciyi Dlya uspishnoyi rozrobki metanovih pokladiv persh nizh govoriti pro ekonomichnu privablivist togo chi inshogo proektu vidobutku metanu neobhidno vrahovuvati j ocinyuvati vsi chotiri kriteriyi Zadacha koncentruvannya metanu u vihidnij strukturi mozhe buti virishena shlyahom perevedennya jogo u tverdij stan u viglyadi kristalogidrativ oskilki gidratna tehnologiya deshevsha v porivnyanni z inshimi tehnologiyami Isnuyut aparaturni rozrobki na rivni laboratornih i napivpromislovih ustanovok dlya Donbasu pidgotovlenij proekt Metan po utilizaciyi shahtnogo metanu Metan vugilnih rodovish ye dzherelom dlya oderzhannya motornogo paliva zaminnik naftoproduktiv i mozhe vikoristovuvatisya dlya oderzhannya elektroenergiyi Zgidno z Derzhavnoyu programoyu Koncepciyeyu do 2011 r za rahunok metanu vugilnih rodovish na Donbasi povinno buti zabezpecheno viroblennya shorichno 8237 mln kVt god elektroenergiyi 9508 tis Gkal teplovoyi energiyi 164 mln m gazomotornogo paliva 670 tis t metanolu Div takozhMetan vugilnih rodovish v UkrayiniLiteraturaV I Saranchuk M O Illyashov V V Oshovskij V S Bileckij Osnovi himiyi i fiziki goryuchih kopalin Doneck Shidnij vidavnichij dim 2008 s 600 ISBN 978 966 317 024 4 V I Saranchuk V V Oshovskij G A Vlasov Fiziko himicheskie osnovy pererabotki goryuchih iskopaemyh Doneck DonDTU Shidnij vidavnichij dim 2001 304 s Koncepciya ekonomicheskoj stabilizacii razvitiya toplivno energeticheskogo kompleksa Donbassa do 2010 g Energosberezhenie 11 2000 S 8 9 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Internet resursiThe latest CBM news U S Environmental Protection Agency page on CBM Kansas Geological Survey guide to Coalbed Methane Coal seam gas by the numbers Australian Broadcasting CorporationPrimitki Arhiv originalu za 9 kvitnya 2018 Procitovano 9 kvitnya 2018