Мертва королева (фр. La reine morte) — драма в трьох діях Анрі де Монтерлана, написана в 1942 році та вперше поставлена 8 грудня 1942 року в Comédie-Française режисером , з декораціями та костюмами Ролана Удо, з Жаном Йоннелем, Мадлен Рено та Жюльєном Берто в головних ролях. У 1960-х роках роль Інес де Кастро талановито виконала Женев'єв Касіль, акторка Comédie-Française (режисер П'єр Дюкс, потім П'єр Франк), цю роль вона також зіграла на телебаченні у постановці Роже Іґлезіса.
Мертва королева | |
Автор | Анрі де Монтерлан |
---|---|
Країна походження | Франція |
Мова твору або назви | французька |
«Мертва королева» здобула великий театральний успіх і є однією з найвідоміших п'єс автора. Вона розвиває класичну тему кохання, на заваді якому постає державний інтерес.
Генезис роботи
Як стверджує сам Монтерлан, п'єса була написана менш ніж за п'ять тижнів, орієнтовно у травні 1942 року в Грасі.
На створення цієї роботи його надихнув літератор Жан-Луї Водуайє, тодішній директор Comédie-Française, який у жовтні 1941 року запропонував Монтерлану зробити переклад однієї з п'єс іспанської Золотої доби. Монтерлан прочитав, зокрема, «Кохання без знання кого» (Amar sin saber a quién) Лопе де Вега та «Відродження після смерті» (Reinar después de morir) Луїса Велеса де Гевари. Остання п'єса, натхненна історією португальських королів Альфонса IV і Педру I та Інес де Кастро, привернула увагу автора через порушені в ній теми, які резонували з його власним бажанням писати, і проект перекладу перетворився на створення абсолютно нової п'єси.
Оскільки генеральна репетиція виявилася незадовільною, П'єр Дюкс і Водуайє вирішили вирізати деякі сцени для прем'єри, не обговоривши їх з самим автором заздалегідь. Монтерлан був розлючений та не прийшов на прем'єру. Тим не менш, п'єса мала успіх: 8 листопада 1943 року в Comédie-Française відсвяткували соту виставу; її грали за кордоном, зокрема, військовополонені в Німеччині.
Персонажі
- Ферранте, король Португалії, 70 років
- Принц Дон Педро, син короля, 26 років
- Егас Коельо, перший міністр
- Дон Крістобаль, колишній гувернер принца
- Адмірал флоту та Морський володар
- Діно дель Моро, королівський паж
- Дон Едуардо, особистий секретар короля
- Дон Мануель Окайо
- Інфант Наваррський
- Капітан Баталя
- Два королівських пажі
- Лейтенант Мартінс
- Інес де Кастро, 26 років
- Інфанта Наваррська, дона Бланка, 17 років
- Три придворних інфанти
- Оціфери, солдати, придворні та інші
Короткий зміст
Було заплановано шлюб між інфантою Наваррською та принцом Педро, сином Ферранте, короля Португалії. Метою було укласти політичний союз між двома королівствами проти Кастилії.
П'єса відкривається зустріччю короля Ферранте з інфантою Наваррською в замку Монтемор-о-Велью. Сімнадцятирічна дівчина розповідає йому, що син короля, Педро, відмовився одружитися з нею. Принижена, вона вирішує повернутися до Наварри. Ферранте просить у неї трохи часу, щоб напоумити сина.
Під час особистої зустрічі з Педро він спробував нагадати синові про його обов'язки принца. Він заперечує, що його роман і прихильність до Інес де Кастро (про яку ще раніше стало відомо) стають на заваді одруженню з інфантою. Незважаючи на наполягання Ферранте, Педру вперто відмовлявся від ідеї одруження. Він був глибоко закоханий у молоду дівчину і не хотів жертвувати своїм щастям заради держави. Боячись батька, він не наважився сказати йому, що таємно одружився з нею і що та чекає від нього дитину, але сама Інес розповідає королю правду, не повідомляючи про свою вагітність.
Ферранте арештував свого сина і замкнув його в замку Сантарен з єдиною метою — повернути його до здорового глузду. Оскільки розірвати шлюб було неможливо, кілька радників короля закликали його вбити Інес заради держави. Ціль полягала в тому, щоб усунути жінку, яка стояла на шляху до важливого політичного союзу, і продемонструвати силу короля. Однак Ферранте, котрий відчув прихильність до молодої дівчини, відмовляється. Він вірить у більш дипломатичне рішення і підозрює, що деякі з його радників мають злі наміри.
Інес не підозрює про небезпеку, яка їй може загрожувати, та навіть має можливість бачитися з чоловіком. Вона живе лише заради Педро та дитини. Інфанта, попри те, що принц Педро зачепив її гордість, впадає в симпатію до Інес. Вона розповідає їй про загрози, які її чекають, та пропонує поїхати разом до Наварри. Таким чином вона може бути врятована, але Інес відмовляється: вона вірить у доброту короля і не хоче покидати коханого чоловіка.
Інес залишається при дворі й має довгу розмову з королем Ферранте. Він довіряється дівчині і розповідає їй про муки від влади та про свою втому. Інес зізнається, що носить дитину Педро. Розмова продовжується, і Ферранте нарешті наказує Інес вийти в супроводі чотирьох своїх охоронців. Коли вона вийшла, стає зрозуміло, що король вирішив позбавитись від неї. Незважаючи на свої сумніви, він не робить жодних дій, щоб врятувати її. За мить він втрачає свідомість та помирає. Тіло Інес виносять на ношах. Переповнений емоціями Педро плаче над дружиною, а присутні присягають йому на вірність. Тіло Ферранте залишається на самоті, покинуте.
Відомі постановки та адаптації
- У 1971 році п'єсу поставив Жан Дешам на Каркассонському фестивалі та фестивалі в Колліурі.
- У 2008 році Жан-Лоран Коше поставив п'єсу в Театрі 14 Жан-Марі Серро, щоб відновити темряву і гумор п'єси, а також силу характерів Ферранте та Інес (у виконанні Жана-Лорана Коше та Катрін Гріффоні).
- У 1961 та 2009 роках відбулись адаптації п'єси на телебаченні.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mertva koroleva fr La reine morte drama v troh diyah Anri de Monterlana napisana v 1942 roci ta vpershe postavlena 8 grudnya 1942 roku v Comedie Francaise rezhiserom z dekoraciyami ta kostyumami Rolana Udo z Zhanom Jonnelem Madlen Reno ta Zhyulyenom Berto v golovnih rolyah U 1960 h rokah rol Ines de Kastro talanovito vikonala Zhenev yev Kasil aktorka Comedie Francaise rezhiser P yer Dyuks potim P yer Frank cyu rol vona takozh zigrala na telebachenni u postanovci Rozhe Iglezisa Mertva koroleva AvtorAnri de Monterlan Krayina pohodzhennya Franciya Mova tvoru abo nazvifrancuzka Mertva koroleva zdobula velikij teatralnij uspih i ye odniyeyu z najvidomishih p yes avtora Vona rozvivaye klasichnu temu kohannya na zavadi yakomu postaye derzhavnij interes Genezis robotiYak stverdzhuye sam Monterlan p yesa bula napisana mensh nizh za p yat tizhniv oriyentovno u travni 1942 roku v Grasi Na stvorennya ciyeyi roboti jogo nadihnuv literator Zhan Luyi Voduajye todishnij direktor Comedie Francaise yakij u zhovtni 1941 roku zaproponuvav Monterlanu zrobiti pereklad odniyeyi z p yes ispanskoyi Zolotoyi dobi Monterlan prochitav zokrema Kohannya bez znannya kogo Amar sin saber a quien Lope de Vega ta Vidrodzhennya pislya smerti Reinar despues de morir Luyisa Velesa de Gevari Ostannya p yesa nathnenna istoriyeyu portugalskih koroliv Alfonsa IV i Pedru I ta Ines de Kastro privernula uvagu avtora cherez porusheni v nij temi yaki rezonuvali z jogo vlasnim bazhannyam pisati i proekt perekladu peretvorivsya na stvorennya absolyutno novoyi p yesi Oskilki generalna repeticiya viyavilasya nezadovilnoyu P yer Dyuks i Voduajye virishili virizati deyaki sceni dlya prem yeri ne obgovorivshi yih z samim avtorom zazdalegid Monterlan buv rozlyuchenij ta ne prijshov na prem yeru Tim ne mensh p yesa mala uspih 8 listopada 1943 roku v Comedie Francaise vidsvyatkuvali sotu vistavu yiyi grali za kordonom zokrema vijskovopoloneni v Nimechchini PersonazhiFerrante korol Portugaliyi 70 rokiv Princ Don Pedro sin korolya 26 rokiv Egas Koelo pershij ministr Don Kristobal kolishnij guverner princa Admiral flotu ta Morskij volodar Dino del Moro korolivskij pazh Don Eduardo osobistij sekretar korolya Don Manuel Okajo Infant Navarrskij Kapitan Batalya Dva korolivskih pazhi Lejtenant Martins Ines de Kastro 26 rokiv Infanta Navarrska dona Blanka 17 rokiv Tri pridvornih infanti Ociferi soldati pridvorni ta inshiKorotkij zmistBulo zaplanovano shlyub mizh infantoyu Navarrskoyu ta princom Pedro sinom Ferrante korolya Portugaliyi Metoyu bulo uklasti politichnij soyuz mizh dvoma korolivstvami proti Kastiliyi P yesa vidkrivayetsya zustrichchyu korolya Ferrante z infantoyu Navarrskoyu v zamku Montemor o Velyu Simnadcyatirichna divchina rozpovidaye jomu sho sin korolya Pedro vidmovivsya odruzhitisya z neyu Prinizhena vona virishuye povernutisya do Navarri Ferrante prosit u neyi trohi chasu shob napoumiti sina Pid chas osobistoyi zustrichi z Pedro vin sprobuvav nagadati sinovi pro jogo obov yazki princa Vin zaperechuye sho jogo roman i prihilnist do Ines de Kastro pro yaku she ranishe stalo vidomo stayut na zavadi odruzhennyu z infantoyu Nezvazhayuchi na napolyagannya Ferrante Pedru vperto vidmovlyavsya vid ideyi odruzhennya Vin buv gliboko zakohanij u molodu divchinu i ne hotiv zhertvuvati svoyim shastyam zaradi derzhavi Boyachis batka vin ne navazhivsya skazati jomu sho tayemno odruzhivsya z neyu i sho ta chekaye vid nogo ditinu ale sama Ines rozpovidaye korolyu pravdu ne povidomlyayuchi pro svoyu vagitnist Ferrante areshtuvav svogo sina i zamknuv jogo v zamku Santaren z yedinoyu metoyu povernuti jogo do zdorovogo gluzdu Oskilki rozirvati shlyub bulo nemozhlivo kilka radnikiv korolya zaklikali jogo vbiti Ines zaradi derzhavi Cil polyagala v tomu shob usunuti zhinku yaka stoyala na shlyahu do vazhlivogo politichnogo soyuzu i prodemonstruvati silu korolya Odnak Ferrante kotrij vidchuv prihilnist do molodoyi divchini vidmovlyayetsya Vin virit u bilsh diplomatichne rishennya i pidozryuye sho deyaki z jogo radnikiv mayut zli namiri Ines ne pidozryuye pro nebezpeku yaka yij mozhe zagrozhuvati ta navit maye mozhlivist bachitisya z cholovikom Vona zhive lishe zaradi Pedro ta ditini Infanta popri te sho princ Pedro zachepiv yiyi gordist vpadaye v simpatiyu do Ines Vona rozpovidaye yij pro zagrozi yaki yiyi chekayut ta proponuye poyihati razom do Navarri Takim chinom vona mozhe buti vryatovana ale Ines vidmovlyayetsya vona virit u dobrotu korolya i ne hoche pokidati kohanogo cholovika Ines zalishayetsya pri dvori j maye dovgu rozmovu z korolem Ferrante Vin doviryayetsya divchini i rozpovidaye yij pro muki vid vladi ta pro svoyu vtomu Ines ziznayetsya sho nosit ditinu Pedro Rozmova prodovzhuyetsya i Ferrante nareshti nakazuye Ines vijti v suprovodi chotiroh svoyih ohoronciv Koli vona vijshla staye zrozumilo sho korol virishiv pozbavitis vid neyi Nezvazhayuchi na svoyi sumnivi vin ne robit zhodnih dij shob vryatuvati yiyi Za mit vin vtrachaye svidomist ta pomiraye Tilo Ines vinosyat na noshah Perepovnenij emociyami Pedro plache nad druzhinoyu a prisutni prisyagayut jomu na virnist Tilo Ferrante zalishayetsya na samoti pokinute Vidomi postanovki ta adaptaciyiU 1971 roci p yesu postaviv Zhan Desham na Karkassonskomu festivali ta festivali v Kolliuri U 2008 roci Zhan Loran Koshe postaviv p yesu v Teatri 14 Zhan Mari Serro shob vidnoviti temryavu i gumor p yesi a takozh silu harakteriv Ferrante ta Ines u vikonanni Zhana Lorana Koshe ta Katrin Griffoni U 1961 ta 2009 rokah vidbulis adaptaciyi p yesi na telebachenni U 2011 roci vidbulas prem yera baletu na dvi diyi postavlennogo Kaderom Belyarbi U 1944 roci z pid ruk rezhisera Zhoze Lejtao de Barrosa vijshov na ekrani portugalo ispanskij film