Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Керівники Луганського заводу та гірничого округу
| Ім’я | Роки | Примітки |
|---|---|---|
| Гаскойн Чарлз (Карл) Карлович | 1795-1806 | Славнозвісний шотландський інженер-металург, прийняв російське підданство. За наказом Катерини ІІ в 1795 році почав спорудження Луганського ливарно-гарматного заводу для забезпечення Чорноморського і берегових фортець Чорного й Озівського морів гарматами й боєприпасами. |
| 1806-1822 | ||
| Густав Гесс де Кальве | 1822-1826 | Доктор філософії. Відзначився покращенням побуту майстрових. Була відкрита гірнича школа для дітей майстрових. Робітники будували власні хати, був споруджений шпиталь та ферма. Проводилися геологічні дослідження, 1820 року було створено пошукову партію Луганського заводу. |
| 1826-1835 | ||
| 1835-1840 | ||
| 1840-1847 | ||
| 1847-1853 | Генерал-лейтенант, закінчив гірничий кадетський корпус. У 1847 році полковника Корпусу гірничих інженерів Ф. Фелькнера призначили гірничим керівником Луганського гірничого округу. У 1849 році в записці «Про Городищенску антрацитівську копальню» дає аналіз стану й показує перспективи розвитку Лисичанської, Успенської й Городищенської копалень. На початку 50-х років під його проводом проводяться дослідження центрального Донбасу. | |
| 1853-1861 | ||
| Мевіус Аполлон Федорович | 1861-1865 | Гірничий інженер, син начальника Луганського ливарного заводу. Проводить реконструкцію заводу. Вчений дослідник, автор книжки-підручника «Чавуноливарне виробництво», нагороджений Демідівською премією Академії Наук Росії 1860 р. |
| 1865-1871 | ||
| 1871-1876 | ||
| 1876-1879 | ||
| 1879-1880 | ||
| 1880-1886 |
Голови Луганської міської управи
| Ім’я | Проміжок | Примітки |
|---|---|---|
| Холодилін Микола Петрович (1843—1929) | 1878 - Міський староста Луганського заводу 1883—1891 - Міський голова | Перший голова Луганської міської управи, обраний на цю посаду в 1883 році, відразу після надання Луганському статусу повітового міста й центра Слов’яносербського повіту (1882). Народився в родині кріпака, який викупився на волю. Так само, як і батько, став купцем. Займався благоустроєм вулиць Луганського, розпочав прокладання Пушкінської вулиці. |
| 27 лютого 1891 — жовтень 1902 | Статський радник | |
| жовтень 1902 — 17 січня 1908 | Родовий почесний громадянин | |
| 12.03 1908 — 4.05.1909 | Дворянин | |
| 5 травня 1909 — 16 квітня 1912 | Купець | |
| 15.05 1912 — червень 1912 | Особистий почесний громадянин | |
| червень 1912 — 1914 | Потомствений почесний громадянин | |
| 28 травня 1914 — 1915 | Міщанин | |
| Вересень 1915 — 1917 | Купець | |
| Черв'яков Олександр Іванович | вересень 1917 — 1917 | |
| літо 1919 | ||
| Даниловський | вересень 1919 - 26 грудня 1919 |
Голови Луганської (Ворошиловградської) міської ради та голови Луганського (Ворошиловградського) міськвиконкому
| Ім’я | Проміжок | Примітки |
|---|---|---|
| 8 березня — квітень 1917 | Походив зі стародавнього дворянського роду. З'явився в Луганську близько 1911 року. Під псевдонімом «Г.Ларін» працював журналістом в Луганській лівій газеті «Донецька життя», здобув значну популярність і згодом дослужився до редактора. Після Лютневої революції 1917 оголосив себе членом РСДРП (меншовиків) і в березні став першим головою Луганського Ради. З червня 1917 почав випускати газету «Зоря» (орган Луганського райкому РСДРП (м). В серпні від блоку меншовиків і Бунда був обраний до міської думи. Продовжував функціонувати в думі і при німецькій окупації в 1918 році. у 1920 був заарештований ЧК, але зумів втекти, пробрався в білий Крим, звідки незабаром евакуювався до Туреччини. В еміграції працював у видавничому товаристві "Преса", в російсько-французькій газеті «Press de Soir »(Стамбул). У 1922 році переїхав до Парижу, де став директором друкарні видавництва «Франко-російська преса». У 1922 році видав свій мемуар «Нариси лихоліття (враження і спогади про евакуацію вчених, журналістів і письменників. Лютий-квітень 1920 р.). Публікувався в емігрантській пресі. Завідував відділом публіцистики в газеті "Спільна справа", яку видавав у Парижі В.Бурцев. Помер 25.03.1937 у Парижі. | |
| квітень — травень 1917 | Родом з Сімферополя, робочий на Луганському заводі Гартмана, активіст РСДРП, меншовик. У 1904 співзасновник профспілки робітників заводу. У 1912 керував робочим кружком, співпрацював в газеті «Донецька життя». У ніч на 22.04.1912 напередодні маївки був арештований і висланий з Луганська. Після Лютневої революції на початку березня 1917 року був обраний депутатом і заступником голови першого Луганського Ради. У квітні-травні було обрано головою Ради. У серпні обраний членом правління профспілки металістів Луганська. Влітку 1919 був зарубаний білокозаками. | |
| Нагих Іван Миколайович | травень — червень 1917 | Народився в 1879 році в Старобільському повіті Харківської губернії. Навчався в каретній майстерні на Дружківському руднику. З 15 років працював на паровозобудівному заводі Гартмана в Луганську: чорноробом, підручним монтера, слюсарем. Брав участь в робочих гуртках, разом з К.Ворошиловим стояв біля витоків Луганської організації більшовиків, член РСДРП з 1903 року. Учасник Першої російської революції. У лютому 1905 був обраний членом страйкому, потім виконкому Депутатських зборів (прообраз Ради робітничих депутатів). У 1906 році співзасновник першої Луганської профспілки, був обраний членом її правління. Делегат V (Лондонського) з'їзду РСДРП. З 20 лютого по 3 липня 1907 депутат Державної Думи Росії 2 скликання від Катеринославської губернії, член більшовицької фракції. Після розгону Думи був заарештований разом з усією соціал-демократичною фракцією і засланий до Східного Сибіру. У 1908—1911 проживав під наглядом поліції в містечку Бодайбо Іркутської губернії. У 1912—1915 працював слюсарем на Ленських золотих копальнях, був учасником ленських подій. У роки реакції зблизився з меншовиками. Після Лютневої революції повернувся в Петроград і в квітні 1917 року був делегований до Луганська в якості представника Петроради. У травні 1917 року обраний головою Луганської Ради. Через місяць поступився посадою свому однопартійцю Нестерову. Пізніше відійшов від активної політичної діяльності. Після жовтневої революції працював в Луганському продовольчому комітеті. З 1922 на господарській роботі, зокрема, був директором споруджуваної середньої школи № 7, вимірником на заводі Жовтневої революції. У 1928 вступив у ВКП(б), опублікував кілька мемуарів у «Луганській правді», був членом Всесоюзного товариства колишніх політкаторжан. У липні 1938 заарештований, 20.09.1938 трійкою УНКВС за «участь у контрреволюційній організації» (ст.58.11) засуджений до 10 років без права листування. Сидів під Воркутою, помер у місцях позбавлення волі від запалення легенів в 1948 році. Повністю реабілітований 12.10.1956. |
| Нестеров Антон Якович | червень 1917 | Народився в 1879 році. Іногородній з селян Області Війська Донського. Закінчив повітове училище. Працював слюсарем механічних майстерень на Голубовський руднику Берестове-Богодухівського гірського товариства (нині Макіївка), в 1903 вступив в РСДРП. Влітку 1905 року стояв на чолі страйку гірників Ірмінського рудника. Страйк було придушено. У січні 1907 обраний депутатом Держдуми 2 скликання від Області Війська Донського, після її розгону заарештований і засланий до Сибіру. Делегат V з'їзду РСДРП від Юзово-Петровського комітету Бурозовського рудника. Пізніше приєднався до меншовиків. Після Лютневої революції прибув до Луганська у квітні 1917 як представник Петроради став повітовим комісаром Тимчасового уряду, потім головою Громадського комітету. 3-24 червня 1917 делегат Першого Всеросійського з'їзду Рад робітничих і солдатських депутатів в Петрограді, був обраний у ВЦВК від меншовиків. У червні також став головою Луганської Ради, але незабаром після конфлікту з лідером більшовиків К.Ворошиловим був зміщений. Під час «корніловщини» був заарештований червоногвардійцями, потім втік з Луганська. Влітку 1918 повернувся до Української Держави і деякий час очолював міську комісію по боротьбі зі спекуляцією. Подальша доля невідома |
| червень — вересень 1917 | Інженер, член РСДРП (меншовиків). До революції працював начальником гільзового цеху Луганського патронного заводу. У 1918 при німцях знову працював в міському самоврядуванні. У 1920 був обраний депутатом Луганської міської Ради. У 1922 один з керівників союзу інженерів Луганська, обраний членом правління новоствореного Науково-технічного товариства і делегатом на губернську конференцію I Всеросійського з'їзду інженерів 15.12.1922. Інших даних немає. | |
| Ворошилов Климент Єфремович | вересень — жовтень 1917 | |
| Воронін Пилип Устинович | жовтень 1917— березень 1918 | Народився 25.11.1883 в селянській родині в селі Весела Гора Слов'яносербського повіту. Закінчив церковноприходську школу, в 1897-1900 навчався в земському ремісничому училищі в Луганську. Потім працював столяром, в 1903 вступив до механічного цеху паровозобудівного заводу Гартмана. У 1906-1916 роках служив у царській армії в місті Горі, учасник Першої світової війни, отримав звання унтер-офіцера. Після демобілізації повернувся в Луганськ і продовжив працювати свердлувальником на заводі Гартмана. Після Лютневої революції 1917 був делегований від робітників механічного цеху до Луганської міської Ради. У квітні 1917 вступив до більшовицької партії, обраний членом міськкому. З листопада 1917 по березень 1918 року було головою Луганської Ради. У квітні-червні 1918 разом з К.Ворошиловим очолював «Царицинський похід», потім воював на Царицинському фронті. Після звільнення Луганська повернувся в місто і очолив колегію Повітової Ради народного господарства. Весною 1919 брав участь в Луганській обороні, потім в рядах РСЧА відступав через Старобільськ і Харків. 11.06.1919 призначений Ворошиловим начальником загороджувального загону Бахмутського полку, обороняв Лозову, потім був членом Революційного військового трибуналу 46-ї дивізії. З листопада 1919 по квітень 1920 року - голова Реввоєнтрибуналу 1-ї кінної армії Будьонного. Після закінчення війни в січні 1921 на повітовому з'їзді Рад обраний заступником голови виконкому і делегатом 5 Всеукраїнського з'їзду Рад, член ВУЦВК. У 1922 очолював Окружне земельне управління. З січня 1924 по грудень 1927 року — прокурор Луганського округу. Потім працював завідувачем Сумського окружного відділу місцевого господарства. У червні 1930 — липні 1931 — директор Київської суднобудівної верфі, потім начальник планово-економічного відділу сектора тресту «Руда», інспектор Держбудконтролю в Харкові. З 1 серпня по 3 жовтня 1933 — завідувач комунального відділу Луганської міськради. З жовтня 1933 по 1937 — директор Луганського спирто-горілчаного заводу №5. З листопада 1937 - керуючий Всеукраїнського тресту лікеро-горілчаної промисловості (Київ). На початку німецько-радянської війни був евакуйований. З вересня 1941 по липень 1946 - директор Астраханського лікеро-горілчаного заводу. Потім вийшов на пенсію і повернувся в Ворошиловград. Займався громадською роботою, входив в актив Обласного краєзнавчого музею. Був делегатом ХХ з'їзду КПРС, в зв'язку з 50-річчям Першої російської революції за активну участь в революційному русі нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Помер 1.02.1961 в Луганську. |
| Ляпін Зиновій Федорович | березень — квітень 1918 вересень — листопад 1920 (голова райвиконкому) | Народився 10.11.1888 в родині робітника Луганського паровозобудівного заводу. Після 2 класів початкової школи з 12 років почав працювати на заводі Гартмана: розсильний, учень слюсаря, слюсар. Активний учасник Першої російської революції 1905 року, більшовик з 1907. У липні 1908 року був заарештований, сидів у Бутирській в'язниці в одній камері зі Сталіним і разом з ним був засланий до Сибіру. У листопада 1911 звільнений і повернувся в Луганськ, потім подався на Кадіївський рудник рубати вугілля. Був упізнаний поліцією, втік і перейшов на підпільне становище. Разом з І.Шмировим і Черепанцевим організував Луганський підпільний парткомітет, керував страйками на полотняній фабриці, патронному заводі, знову був заарештований. 8 березня 1917 вибраний депутатом першої Луганської ради від залізничних майстерень, активно брав участь в організації Червоної гвардії. 6 серпня 1917 по списку більшовиків став депутатом міської думи. У вересні 1017 після перевиборів і більшовизації Ради став заступником голови. Під час відсутності Ворошилова заміняв його, з березня по квітень 1918 року голова виконкому ради. Потім у Червоній армії. З січня 1919 секретар Луганського міського комітету партії і член ревкому, учасник Луганської оборони. На першій губернської партконференції обраний секретарем Донецького губернського комітету КП(б)У. Потім комісар 3-ї бригади 41-ї дивізії РСЧА. Після створення Донецької губернії з центром в Луганську 20.02.1920 обраний секретарем Луганського райкому КП(б)У, з вересня по листопад 1920 голова райвиконкому. У 1921 також т.в.о. голови повітового виконкому. Одночасно з червня 1921 року - голова комісії губкому з чистки партії. З 1922 (після Б.Магідова) знову секретар повітового парткому. З січня 1923 по травень 1924 року - завідувач організаційно-інструкторського відділу Донецького губкому, потім знову відповідальний секретар Луганського окружного парткому.У грудні 1925 відряджений в Нижній Новгород представником Всеросійської комісії з евакуації військових вантажів. З січня 1926 по червень 1928 — секретар Грозненського окружкому ВКП(б), по червень 1929 року — секретар Краснодарського окружкому ВКП(б). З 1929 по вересень 1931 навчався в Москві на курсах марксизму-ленінізму, після чого до 1938 року працював секретарем парткомісії Донецької обласної контрольної комісії КП(б)У, уповноваженим Наркомату важкої промисловості СРСР в Донбасі, директором заводу на Уралі. З 1943 року — персональний пенсіонер союзного значення. Помер у 1978 році в Москві, похований на Новодівичому цвинтарі. |
| липень 1918 — березень 1919 грудень 1919 (голова ревкому) | Робітник Луганських залізничних майстерень. Очолював підпільний революційний комітет Луганська, який після захоплення Червоною армією міста в січні 1919 виконував функції тимчасового міського керівництва. Весною 1919 брав участь у боях з денікінцями у Гострої Могили. Його ім'ям названо провулок у Жовтневому районі Луганська. | |
| Мишков Микола Гордійович | березень — травень 1919 (голова міськради і міськвиконкому); квітень — травень 1920 (голова райвиконкому) 1921—1924 (голова повітового та окружного виконкому) | Народився 26.11.1894 в селі Кам'яний Брід Слов'яносербського повіту в бідній багатодітній родині слюсаря. Закінчив 4-річну сільську школу. З 1907 року працював пічником, покрівельником, з 1910 мідником на паровозобудівному заводі Гартмана в Луганську. З 1911 року здійснював збір грошей для поповнення більшовицької каси, поширював газети «Правда» і «Зірка», організував страйку. 1.04.1917 вступив у РСДРП(б). Член правління профкому, потім голова робітничого комітету заводу, входив в бойову дружину, займався роззброєнням поліції. Після жовтневої революції став начальником господарського відділу заводу. У квітні 1918 керував евакуацією цінних вантажів під Курськ. З червня по жовтень 1918 голова ЧК прикордонної станції Беленіхіно, потім Бєлгородської ЧК, голова ревтрибуналу польового штабу командарма К. Ворошилова, ревтрибуналу 14-ї армії, член Подільського виконкому і президії Московської губернії (3 місяці), голова ревтрибуналу 1-ї Кінної армії. Після повернення в Луганськ на початку 1919 очолював ЧК. У березні 1919 обраний головою президії виконкому Ради, потім головою ревкому, керівник оборони Луганська. У лютому—квітні 1920 знову голова ревкому, 17 квітня обраний першим головою райвиконкому. З липня 1920 — завідувач Донецького губернського відділу юстиції, член президії губвиконкому, завідувач відділу губернського управління. З серпня по грудень 1920 працював на Луганському паровозобудівному заводі, потім відкликаний на посаду заступника голови райвиконкому. З січня 1921 по квітень 1924 голова Луганського повітового виконкому/окрвиконкому, у 1922 році також голова повітового комітету допомоги голодуючим і повітової економічної наради. У грудні 1922 року VIII повітової з'їзд рад представив його до нагородження орденом Трудового Червоного Прапора за 5 років беззмінної роботи на керівних посадах. У 1924 депутат Союзного з'їзду Рад, заступник голови Донецького губвиконкому. У 1925 закінчив курси при ЦК КП(б)У, з 11 червня по 17 листопада 1925 року працював головою Луганського окрвиконкому. У 1925—1927 голова Одеського окружного виконкому. У 1927—1929 начальник метало-промислового відділу та заступник голови ВРНГ УРСР, в 1929—1930 заступник голови об'єднання «Південьсталь». У 1930—1931 начальник будівництва Харківського тракторного заводу. У 1931—1932 начальник об'єднання «Сталь». У 1932—1933 заступник начальника Головного управління металургійної промисловості ВРНГ СРСР. У січні—серпня 1933 — начальник будівництва і директор Магнітогорського металургійного комбінату; заступник начальника Головтрансмашу НКВП СРСР. Надалі начальник Головтрансмашу НКВП СРСР, з 1935 заступник наркома легкої промисловості СРСР. Заарештований 3.10.1937, за звинуваченням у тероризмі і к.-р. діяльності 26.11.1937 засуджений до розстрілу Військовою колегією Верховного суду СРСР і того ж дня розстріляний на Донському кладовищі Москви. Реабілітований 24.12.1955 рішенням ВКВС СРСР. |
| Ніколаєнко Іван Гнатович | травень 1919 (голова ревкому) | |
| Вершин Іван Дормидонтович | травень — червень 1920 і липень — серпень 1920 березень 1923 — червень 1925 | Народився в серпні 1885 в робітничій родині на Донбасі. Закінчив початкову школу, потім займався самоосвітою. З 14 років працював хлопчиком, учнем слюсаря на Юзівському заводі, з 1910 помічником машиніста на залізниці, з 1914 машиністом на заводі Гартмана в Луганську, член профспілки металістів. У 1905 брав участь у страйку в Юзівці, роззброював поліцію. У 1907 за поширення листівок був адміністративно висланий. Член Партії соціалістів-революціонерів (есерів), але в 1925 в «Особовому листку» написав, що в інших партіях не перебував. З січня 1916 — заступник голови Правління профспілки робітників паровозобудівного заводу. У березні 1917 обраний головою Ради старост, потім заводського комітету заводу Гартмана, у вересні 1917 за списком ПСР від сталеливарного відділення заводу Гартмана обраний депутатом Луганської Ради, став заступником голови. У жовтні 1917 — член ВРК. У 1918 році перейшов до більшовиків. Весною 1918 року — учасник «Царицинського походу». У лютому 1919 повернувся до Луганська. Потім вступив до Червоної армії, учасник громадянської війни, також працював на Подольському патронному заводі. З січня 1920 член Донгубревкому, в квітні 1920 — член Президії Виконавчого комітету Донецької губернської Ради. У травні— червні 1920 очолював Луганську міськраду і райвиконком. З серпня 1920 — заступник керуючого паровозобудівного заводу. З березня 1923 знову очолював міськраду. Також в травні 1923 — заступник голови Донецького губвиконкому. З квітня 1924 по червень 1925 — голова Луганського окружного виконкому. 15.04.1925 приймав орден Червоного Прапора, яким було нагороджено місто Луганськ. З червня 1925 року працював заступником директора паровозобудівного заводу імені Жовтневої Революції, в 1926 — заступник керуючого патронного заводу імені Оборони Червоного Луганська, обраний членом ВУЦВК. У 1931—1934 директор Брянського машинобудівного заводу. |
| Долгальов | червень — липень 1920 та вересень — жовтень 1920 (т.в.о.голови райвиконкому) | Завідувач відділу управління Луганського райвиконкому на 1920 рік |
| серпень — вересень 1920 (т.в.о.голови райвиконкому) | Походив з селян казенного села Кам'яний Брід. Закінчив нижче технічне училище, працював у шахті, потім машиністом пароплава. Більшовик. З квітня по серпень 1920 року працював завідувачем Луганського районного земельного відділу, член президії РВК. З 24 серпня по вересень 1920 був т.в.о. голови райвиконкому. | |
| Кутузов | грудень 1920 — січень 1921 (голова райвиконкому) | |
| березень — квітень 1921 (голова райвиконкому) | Народився в 1894 в селі Весела Гора Кам'янобрідського району в селянській родині. Закінчив сільську народну школу. Після смерті батька займався хліборобством, розорився і пішов в робітники. У 1913 шахтар на руднику «Перлина», в 1914 чорнороб, ресорник на Луганському паровозобудівному заводі, потім робітник парової кузні. Більшовик з 17.04.1917, вступив у профспілку металістів. Був висунутий на пост голови ревкому Веселогоровської волості. Після німецької окупації 1918 повернувся в рідне село, 15.06.1918 був заарештований. Звільнений Червоною армією і вступив в неї рядовим бійцем. Потім служив в штабі Курського укріпрайону, штабі 13 армії Південного фронту, політпрацівником 42 дивізії. Після демобілізації в 1921 призначений головою Старо-Айдарського райвиконкому, заступник голови Луганського повітового виконкому. На березень—квітень 1921 року значиться головою Луганського виконкому. Потім працював заступником завідувача окружного земельного управління, в 1922 — зав. житловідділу. У 1923—1924 голова Алчевського райвиконкому. У 1924 призначений головою Луганського окружного земельного управління, потім в 1925 направлений на навчання на робітфак Харківського інституту зерногосподарства, який закінчив в 1931 за спеціальністю «агроном». Як відмінник був направлений в Інститут червоної професури при Московській Комуністичній академії, але незабаром за сімейними обставинами змушений повернутися до Харкова. У 1930 працював заступником директора Інституту землезнавства, в 1931 парторг, з 1 березня 1932 по червень 1933 директор Інституту землезнавства. При ньому Інститут переїхав з Харкова до Києва (в зв'язку з перенесенням столиці Української РСР). Був звинувачений у зриві робіт із агроінвентаризації, 27.06.1933 виключений з партії, звільнений з інституту і пізніше ймовірно репресований. | |
| Руденко | вересень 1925 | |
| Алексєєв Іван Ілліч | жовтень 1925 — березень 1926 | |
| Третьяков Микола Григорович | квітень 1926 — жовтень 1927 | |
| жовтень — листопад 1927 | Народився в 1894 в селі Гаврилівське Рязанської губернії в селянській родині. Закінчив 2 класи початкової школи, в 1906 працював за наймом у Спаську, потім поїхав на заробітки в Петербург, працював на фарбувальній фабриці, пройшов шлях від учня до слюсаря-інструментальника. Поступив на педагогічні курси, займався самоосвітою. У 1912 зблизився з більшовиками і почав брати участь у підпільній роботі, член РСДРП. З вересня 1915 служив в російській армії (175 запасний батальйон, унтер-офіцер 409 Ілицького полку), учасник 1 світової війни, був поранений і демобілізований в січня 1917. Повернувся до Петрограда, працював на механічному заводі. У вересні 1917 за мандатом більшовиків їде в Рязань, звідки направлений для проведення агітації в Спаський повіт, голова першого повітового комітету РСДРП. У 1918—1919 воєнком повіту, в 1919 голова Спаського повітового ВРК, організатор перших комбідів. З грудня 1919 по вересень 1920 голова Харківського губкому трудової повинності, потім перебував для доручень при начальнику військ ВНУС—ВЧК, 3.12.1920 — 9.2.1921 — начальник Управління залізничної та водної робітничо-селянської міліції Військ внутрішньої служби НКВС РРФСР. З 1921 завідувач Рязанської губернської робітничо-селянської інспекції, одночасно з 1922 зав. управління місць ув'язнення губернії, в 1923 заступник голови губвиконкому. З жовтня 1923 секретар Луганського окружного виконкому, в 1924 одночасно голова окружного комітету допомоги дітям, в вересні 1925 т.в.о. голови окрвиконкому та голова окружного кооперативного комітету. З квітня 1926 по листопад 1927 заступник голови Луганської міської Ради (в лютому 1927 вказувався як голова, з жовтня фактично в.о. голови). З 26.11.1927 по серпень 1928 прокурор Луганського округу. З вересня 1928 по травень 1930 навчався на курсах марксизму при Комакадемії в Москві. З травня 1930 зав. агітмасовим відділом Дніпропетровського окружкому КП (б)У, з серпня 1930 по лютий 1932 зав. агітмасовим відділом Дніпропетровського міськкому КП(б)У. З березня 1932 завідувач всесоюзного об'єднання Південьсоюзбуд НКВП в Харкові, з жовтня 1933 начальник дослідно-показового будівництва НКВП в Москві, з серпня 1934 заступник начальника центральної електростанції Московського метро, заступник начальника Північного депо і вагономеханічних майстерень. 22.02.1935 заарештований, 2.06.1935 засуджений до 3 років позбавлення волі. Сидів в Ухтпечлазі (Котлас) до 28.1.1939. Потім на господарській роботі в Спаську: з лютого 1939 слюсар артілі «Весовщик», з березня 1941 слюсар промкомбінату, з квітня 1943 по грудень 1945 майстер молочного заводу в Спаську; з січня 1946 по жовтень 1954 майстер молочного заводу в с.Кібусово Спаського району. З листопада 1954 по лютий 1956 голова колгоспу ім. Буденного в с.Веретье, потім знову працював майстром молочного заводу в Кібусово, поки в серпня 1957 не вийшов на пенсію. У 1959 оформив персональну пенсію в Москві, де і помер в квітні 1977 р | |
| грудень 1927 - 1929 | Народився в 1892 в Області Війська Донського. Закінчив ремісниче училище і з 1909 працював на паровозобудівному заводі Гартмана в Луганську слюсарем, з 1914 розмітником, з 1919 свердлильним майстром. З 1924 член РКП(б), був секретарем партосередку завкому. У травні 1927 обраний в завком і депутатом міськради. 1.12.1927 обраний головою міськради Луганська. У травні 1929 на XIII окружному з'їзді Рад був обраний делегатом від Луганська на Всесоюзний З'їзд Рад. У жовтні 1932 затверджений директором заводу імені Межлаука в Луганську, в 1934 начальник старопаровозного цеху заводу Жовтневої революції. У 1937—1940 роках працював у Наркоматі середнього машинобудування СРСР. | |
| Довбиш Олександр Федорович | січень 1930 — вересень 1931 | Народився в 1900 році в Полтаві. Навесні 1918 року в складі 2-го Луганського соціалістичного загону Червоної гвардії воював проти німців на бронепоїзді у Основи, Змієва, Родакового. Учасник Царицинського походу, був поранений, вижив під час різанини на станції Суровікіно. Після громадянської війни був на партроботі, потім в міліції. У 1920 році призначений начальником карного розшуку Луганська, в 1921—1924 помічник начальника Луганської повітової (окружної) міліції по кримінальній частині. З 1924 по 1929 начальник Луганської окружної міліції, у лютому 1929 був нагороджений орденом Бойового Червоного Прапора. З січня 1930 голова Луганської міськради, також очолював міську комісію з українізації. У вересні 1931 був відкликаний у розпорядження ЦК. У 1937 кілька місяців пропрацював головою Одеського міськвиконкому. Заарештований, 13 або 23 листопада 1937 засуджений в Одесі до розстрілу. Посмертно реабілітований. |
| вересень 1931 — вересень 1932 | Переведений на відповідальну роботу в Луганськ на початку 1931 року. У квітні 1931 працював головою міської пожежної охорони, в липні затверджений головою районної спілки робітничої кооперації. У вересні 1931 затверджений головою Луганської міськради. У серпні 1932 виступив з ініціативою побудувати мощену дорогу районного значення між Луганськом і Ворошиловському (нині Алчевськ). На цю роботу було виділено 40 вантажівок каменю. У вересня 1932 був відкликаний в розпорядження Сталінського (Донецького) обкому партії і поїхав з Луганська. | |
| жовтень 1932 — лютий 1933 (в.о.) | Народився в 1898, член ВКП(б). З жовтня 1931 працював головою міськплану і заступник голови міськради. Після відбуття Карпенка з жовтня 1932 по лютий 1933 виконував обов'язків голови міськради. 9.03.1933 звільнений від обов'язків заступника голови в зв'язку з переходом на іншу роботу за межі району. | |
| 20 лютого — 5 жовтня 1933 | У жовтні 1933 року відкликаний Донецьким обкомом КП(б)У в зв'язку з переведенням на іншу роботу за межі району. розстрілу. Посмертно реабілітований. | |
| 5 жовтня 1933 — серпень 1934 | Народився 21.05.1899 в місті Остер Чернігівської губернії. Член ВКП(б). У 1928 працював прокурором Сумського округу, в 1929—1930 Луганського округу. З 5.8.1932 по січень 1934 — перший прокурор Донецької області. 5 жовтня 1933 року затверджений головою Луганської міської ради. В серпня 1934 року відкликаний. У 1937 працював завідувачем Донецького обласного відділу комунального господарства, був безпідставно репресований. 14.07.1937 заарештований, 25.08.1937 занесений в сталінський розстрільний список, 19.09.1937 засуджений виїзною сесією ВКВС СРСР «за участь в антирадянській терористичній організації правих» до страти і 20.09.1937 розстріляний в місті Сталіно. Реабілітований в 1957 р | |
| серпень 1934 - серпень 1937 | Народився в 1900 році в селі Борсуки, тепер Єльнинського району Смоленської обл. У 1913 закінчив 4-класне земське училище і почав працювати учнем мануфактурного магазину в Іваново-Вознесенську, з 1917 продавець магазину споживчої кооперації. Більшовик з березня 1917 року. З серпня 1918 боєць продовольчого загону в Сердобську і Самарі, з 1919 керівник продовольчої трійки, з 1920 завідувач військового відділу Самарського губпродкома. З 1921 інструктор продзагонів Південного бюро ВЦРПС в Харкові, заступник комісара повітового продкому в Старо-Костянтинові,з 1922 керуючий заготівельної контори повітового продкому , з 1923 комісар окружного продкомітету в Коростені, з січня 1924 голова райспоживспілки. З липня 1924 завідувач окружного фінансового відділу в Житомирі, з 1925 — в Коростені, з 1928 — в Луганську. З березня 1930 року працював завідувачем Луганського Окружного земельного відділу, в липні 1930 — т.в.о. голови Луганського окрвиконкому. З вересня по грудень 1930 — голова Алчевського райвиконкому, з грудня 1930 по 1933 — голова Ровеньківського райвиконкому, з 1933 — голова міськради Кадіївки. З серпня 1934 по серпень 1937 голова Луганської міськради.Рішенням Бюро Ворошиловградського міськпарткому 1.10.1937 «виключений з рядів партії як ворог народу». 2.12.1937 ВКВС СРСР засуджений до страти і 3.12.1937 розстріляний. Реабілітований в 1957 році. | |
| жовтень 1937 (т.в.о.) | Народився в серпні 1880 року в селі Бупел Курської губернії в родині дворових селян. Закінчив 2-річну сільську школу. З дитячих років був знайомий з К. Ворошиловим, разом з ним в 1896 вступив на завод ДЮМО, де працював ливарником і разом з ним в 1898 організував перший революційний гурток в Алчевську. Потім переїхав до Луганська, робітник паровозобудівного заводу Гартмана, член РСДРП з 1903 р. З 1905 активний учасник Першої російської революції, був членом Депутатського зборів і Бойової дружини. Потім активіст профспілкового руху, в жовтні 1906 обраний членом правління і скарбником першої профспілки робітників заводу Гартмана. З березня 1917 депутат першої Луганської ради. Учасник Луганській оборони 1919 року, був кулеметником, поранений в боях. Після громадянської війни був на господарській роботі: в 1925—1928 директор Таганрозького котельного заводу, потім начальник ливарного цеху паровозобудівного заводу Гартмана, директор «Луганбуду», директор Ворошиловградської швейної фабрики. З 1933 член комісії з чистки партії при Луганському міськкомі КП(б)У. У жовтні 1937 призначений тимчасовим виконувачем обов'язків голови Луганської міськради як член Бюро міськпарткому. У 1938 призначений завідувачем Луганського Істпарта (Комісія з історії Жовтневої революції і РКП(б)). У грудні 1939 Постановою Оргбюро ЦК ВКП(б) всі місцеві Істпарти були ліквідовані. У 1947 виступав на урочистостях з нагоди 30-річчя Жовтня, писав мемуари. Помер в 1949 році. | |
| Богиня Петро Іванович | 11 жовтня 1937 - червень 1938 | |
| Новиков Андрій Йосипович | 23 липня - серпень 1938 | |
| серпень 1938 - літо 1939 | Народився в 1896 році в Одесі, член РСДРП(б) з 1917 року. У 1919—1923 служив у Червоній армії в Петрограді, учасник громадянської війни. У 1937 році працював в Наркоматі машинобудування СРСР. З серпня 1938 до літа 1939 голова Луганської міської ради. Потім працював у Запоріжжі. 22 червня 1941 року добровольцем вступив до Червоної армії, начальник авіавідділення ОТС БАЗ, інженер-майор. Працював на аеродромі Тарханлер в Криму, з жовтня 1941 року — начальник відділу технічного постачання 435 батальйону аеродромного обслуговування, обслуговував 8 авіаполків. Потім на аеродромах міста Грозний, К.-Аул, Ізберг обслуговував 11 авіаполків. У 1943 році служив в 85 РАБ 5-ї повітряної армії Степового фронту, був нагороджений орденом Червоної зірки (21.08.1943). Потім 1.05.1944 року нагороджений медаллю «За оборону Кавказу» (вручена 3.05.1945). У 1945 служив в 436 БАЗ 77 РАБ 2 повітряної армії, нагороджений орденом Вітчизняної війни 2 ступеня (21.05.1945). | |
| листопад 1939 - липень 1942 | Народився в 1905 в селищі Вільхівка Успенської волості Катеринославської губернії. З 11 років працював котлочистом шахти «Надія» Вільхівського АТ; в 1917—1918 вагонщик шахти «Надія» Сорокинского рудоуправління; в 1918—1920 мастильник підйомної машини того ж рудоуправління; в 1920—1924 підручний слюсаря шахти «Надія»; в 1924—1929 слюсар із механізації шахти ім. Ворошилова Краснодонського рудоуправління. Член ВКП(б) з 1925 року (партквиток 1778963). Закінчив фабрично-заводський технікум і Луганську окружну радпартшколу (1929—1930). Потім працював пропагандистом Успенського райкому КП(б)У, з 1932 завідувач відділу партпросвіти Успенського крила при Ворошиловградському міськкомі КП(б)У, з 1935 — інструктор Ворошиловградського міськкому КП(б)У, з вересня 1937 по липень 1938 — 3-й секретар міськкому Ворошиловградського міськкому КП(б)У, з 1938 — завідувач відділу вугільної промисловості Ворошиловградського обкому КП(б)У. З листопада 1939 по липень 1942 — голова Ворошиловградського міськвиконкому. Після окупації області німецькими військами евакуювався, з жовтня 1942 працював 1-м секретарем Сталінського міськрайкому КП(б) Казахстану в Караганді. Після звільнення повернувся в Ворошиловград, з березня 1943 по лютий 1944 знову очолював міськвиконком. Нагороджений орденом «Знак Пошани». 20.02.1944 був звільнений з посади у зв'язку з переходом на іншу роботу. У 1946—1947 працював секретарем Краснодонського райкому КП(б)У. | |
| березень 1943 - 20 лютого 1944 | ||
| 20 лютого 1944 - червень 1946 | ||
| Желтецький В. | червень - липень 1946 (в.о.) | |
| Воробйов Павло Федотович | 16 серпня 1946 - 1 серпня 1947 | |
| 1 серпня - грудень 1947 (в.о.) | ||
| 9 січня 1948 - грудень 1950 | ||
| 27 грудня 1950 - липень 1960 | ||
| липень 1960 - 9 січня 1965 | ||
| 9 січня 1965 - березень 1985 | ||
| Петров Юрій Павлович | березень 1985 - червень 1987 | |
| липень 1987 - 1990 |
Партійні керівники
| Ім’я | Проміжок | Примітки |
|---|---|---|
| Афонін | 5 грудня 1919 | Керівник тимчасового партійного комітету |
| Костін | 31 грудня 1919 | —»— |
| Ляпін Зиновій Федорович | 20 лютого 1920 - 4 січня 1923 | Секретар бюра партійного комітету Луганського района. Учасник радянської окупації Луганського й Царицина в 1919 році |
| Мальцев Петро Іванович | 4 січня 1923 - 1924 | Обраний секретарем повітового комітету через від’їзд Ляпіна на курси |
| Ляпін Зиновій Федорович | 5 травня 1924 - 1925 | |
| Семенов Борис Олександрович | серпень 1925 - вересень 1927 | Секретар окружного партійного комітету. 5 вересня 1927 висунутий секретарем Дніпропетровського партійного округу. |
| Чувирін Михайло Євдокимович | 13 вересня 1927 - червень 1929 | Секретар окружного партійного комітету. Скерований у розпоряджуння ЦК КП б/у в червні 1929 |
| Зайцев Федір Іванович | Червень 1929 - вересень 1930 | Секретар окружного партійного комітету. У вересні 1930 — секретар Луганського міського партійного комітету. |
| Просвірнін Іван Олексійович | 2 липня 1931 - 1932 | Секретар Луганського міського партійного комістету. |
| Масленко Павло Федорович | 1 липня 1932 - 16 липня 1932 | Секретар Луганського міського партійного комістету. Відкликаний до Сталінського району. |
| Іванов Федір Іванович | 16 липня 1932 - 18 лютого 1934 | Звільнений через обрання секретарем Макіївського району. |
| Окорков Костянтин Іванович | 19 лютого 1934 - 28 січня 1935 | |
| Шац Юрій Юхимович | 28 січня 1935 - 1937 | |
| 4 вересня 1937 - липень 1938 | Секретар Ворошиловградського міського партійного округу. Виключений з партії як ворог народу 17 липня 1938. Реабілітований 20 травня 1940. | |
| Любавін Петро Митрофанович | 16 липня 1938 - 13 листопада 1938 | Перший секретар Ворошиловградського міськкому КП б/У. Загинув 4 серпня 1941. |
| Квасов Михайло Єгорович | листопад 1938 - 21 грудня 1940 | Перший секретар Ворошиловградського міськкому КП б/У. |
| Гайовий Антон Іванович | 21 грудня 1940 - 1950 | Перший секретар Ворошиловградського міськкому КП б/У. Депутат Верховної Ради СРСР. |
| Шепілов Василь Тимофійович | 30 січня 1950 - листопад 1953 | Перший секретар Ворошиловградського міськкому КП(б)У. |
| Головченко Іван Харитонович | 20 листопада 1953 - 14 вересня 1954 | Перший секретар Ворошиловградського міськкому КПУ. |
| Крамаренко Олександр Григорович | 14 вересня 1954 - 22 листопада 1963 | Перший секретар Ворошиловградського (Луганського) міськкому КПУ. |
| Стратонов Микола Степанович | 22 листопада 1963 - листопад 1973 | Перший секретар Луганського міськкому КПУ. |
| Ляхов Іван Андрійович | Листопад 1973 - жовтень 1979 | Перший секретар Ворошиловградського міськкому КПУ. |
| Попов Микола Михайлович | Жовтень 1979 - квітень 1986 | Перший секретар Ворошиловградського міськкому КПУ. |
| Котляр Олег Іванович | Квітень 1986 - червень 1987 | Перший секретар Ворошиловградського міськкому КПУ. |
| Петров Юрій Павлович | Червень 1987 - листопад 1990 | Перший секретар Ворошиловградського міськкому КПУ. |
| Тихонов Віктор Миколайович | 2 листопада 1990 - 25 листопада 1991 | Перший секретар Луганського міськкому КПУ. |
Міські голови
| Ім’я | Проміжок | Примітки |
|---|---|---|
| 1990–1994 | ||
| Данілов Олексій Мячеславович | 1994–1997 | |
| 1997–1998 | Виконувач обов’язків | |
| Ягоферов Анатолій Миколайович | 1998–2001 | |
| Пристюк Володимир Миколайович | 2001–2002 | Виконувач обов’язків |
| Бурлаченко Євген Дмитрович | 2002–2006 | |
| Кравченко Сергій Іванович | 2006–2014 |
Міські голови періоду окупації (з 2014)
- Пілавов Маноліс Васильович (з 2014)
Джерело
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karl Gaskojn zasnovnik LuganskaKerivniki Luganskogo zavodu ta girnichogo okruguIm ya Roki Primitki Gaskojn Charlz Karl Karlovich 1795 1806 Slavnozvisnij shotlandskij inzhener metalurg prijnyav rosijske piddanstvo Za nakazom Katerini II v 1795 roci pochav sporudzhennya Luganskogo livarno garmatnogo zavodu dlya zabezpechennya Chornomorskogo i beregovih fortec Chornogo j Ozivskogo moriv garmatami j boyepripasami 1806 1822 Gustav Gess de Kalve 1822 1826 Doktor filosofiyi Vidznachivsya pokrashennyam pobutu majstrovih Bula vidkrita girnicha shkola dlya ditej majstrovih Robitniki buduvali vlasni hati buv sporudzhenij shpital ta ferma Provodilisya geologichni doslidzhennya 1820 roku bulo stvoreno poshukovu partiyu Luganskogo zavodu 1826 1835 1835 1840 1840 1847 1847 1853 General lejtenant zakinchiv girnichij kadetskij korpus U 1847 roci polkovnika Korpusu girnichih inzheneriv F Felknera priznachili girnichim kerivnikom Luganskogo girnichogo okrugu U 1849 roci v zapisci Pro Gorodishensku antracitivsku kopalnyu daye analiz stanu j pokazuye perspektivi rozvitku Lisichanskoyi Uspenskoyi j Gorodishenskoyi kopalen Na pochatku 50 h rokiv pid jogo provodom provodyatsya doslidzhennya centralnogo Donbasu 1853 1861 Mevius Apollon Fedorovich 1861 1865 Girnichij inzhener sin nachalnika Luganskogo livarnogo zavodu Provodit rekonstrukciyu zavodu Vchenij doslidnik avtor knizhki pidruchnika Chavunolivarne virobnictvo nagorodzhenij Demidivskoyu premiyeyu Akademiyi Nauk Rosiyi 1860 r 1865 1871 1871 1876 1876 1879 1879 1880 1880 1886Golovi Luganskoyi miskoyi upraviIm ya Promizhok Primitki Holodilin Mikola Petrovich 1843 1929 1878 Miskij starosta Luganskogo zavodu 1883 1891 Miskij golova Pershij golova Luganskoyi miskoyi upravi obranij na cyu posadu v 1883 roci vidrazu pislya nadannya Luganskomu statusu povitovogo mista j centra Slov yanoserbskogo povitu 1882 Narodivsya v rodini kripaka yakij vikupivsya na volyu Tak samo yak i batko stav kupcem Zajmavsya blagoustroyem vulic Luganskogo rozpochav prokladannya Pushkinskoyi vulici 27 lyutogo 1891 zhovten 1902 Statskij radnik zhovten 1902 17 sichnya 1908 Rodovij pochesnij gromadyanin 12 03 1908 4 05 1909 Dvoryanin 5 travnya 1909 16 kvitnya 1912 Kupec 15 05 1912 cherven 1912 Osobistij pochesnij gromadyanin cherven 1912 1914 Potomstvenij pochesnij gromadyanin 28 travnya 1914 1915 Mishanin Veresen 1915 1917 Kupec Cherv yakov Oleksandr Ivanovich veresen 1917 1917 lito 1919 Danilovskij veresen 1919 26 grudnya 1919Golovi Luganskoyi Voroshilovgradskoyi miskoyi radi ta golovi Luganskogo Voroshilovgradskogo miskvikonkomuIm ya Promizhok Primitki 8 bereznya kviten 1917 Pohodiv zi starodavnogo dvoryanskogo rodu Z yavivsya v Lugansku blizko 1911 roku Pid psevdonimom G Larin pracyuvav zhurnalistom v Luganskij livij gazeti Donecka zhittya zdobuv znachnu populyarnist i zgodom dosluzhivsya do redaktora Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 ogolosiv sebe chlenom RSDRP menshovikiv i v berezni stav pershim golovoyu Luganskogo Radi Z chervnya 1917 pochav vipuskati gazetu Zorya organ Luganskogo rajkomu RSDRP m V serpni vid bloku menshovikiv i Bunda buv obranij do miskoyi dumi Prodovzhuvav funkcionuvati v dumi i pri nimeckij okupaciyi v 1918 roci u 1920 buv zaareshtovanij ChK ale zumiv vtekti probravsya v bilij Krim zvidki nezabarom evakuyuvavsya do Turechchini V emigraciyi pracyuvav u vidavnichomu tovaristvi Presa v rosijsko francuzkij gazeti Press de Soir Stambul U 1922 roci pereyihav do Parizhu de stav direktorom drukarni vidavnictva Franko rosijska presa U 1922 roci vidav svij memuar Narisi liholittya vrazhennya i spogadi pro evakuaciyu vchenih zhurnalistiv i pismennikiv Lyutij kviten 1920 r Publikuvavsya v emigrantskij presi Zaviduvav viddilom publicistiki v gazeti Spilna sprava yaku vidavav u Parizhi V Burcev Pomer 25 03 1937 u Parizhi kviten traven 1917 Rodom z Simferopolya robochij na Luganskomu zavodi Gartmana aktivist RSDRP menshovik U 1904 spivzasnovnik profspilki robitnikiv zavodu U 1912 keruvav robochim kruzhkom spivpracyuvav v gazeti Donecka zhittya U nich na 22 04 1912 naperedodni mayivki buv areshtovanij i vislanij z Luganska Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi na pochatku bereznya 1917 roku buv obranij deputatom i zastupnikom golovi pershogo Luganskogo Radi U kvitni travni bulo obrano golovoyu Radi U serpni obranij chlenom pravlinnya profspilki metalistiv Luganska Vlitku 1919 buv zarubanij bilokozakami Nagih Ivan Mikolajovich traven cherven 1917 Narodivsya v 1879 roci v Starobilskomu poviti Harkivskoyi guberniyi Navchavsya v karetnij majsterni na Druzhkivskomu rudniku Z 15 rokiv pracyuvav na parovozobudivnomu zavodi Gartmana v Lugansku chornorobom pidruchnim montera slyusarem Brav uchast v robochih gurtkah razom z K Voroshilovim stoyav bilya vitokiv Luganskoyi organizaciyi bilshovikiv chlen RSDRP z 1903 roku Uchasnik Pershoyi rosijskoyi revolyuciyi U lyutomu 1905 buv obranij chlenom strajkomu potim vikonkomu Deputatskih zboriv proobraz Radi robitnichih deputativ U 1906 roci spivzasnovnik pershoyi Luganskoyi profspilki buv obranij chlenom yiyi pravlinnya Delegat V Londonskogo z yizdu RSDRP Z 20 lyutogo po 3 lipnya 1907 deputat Derzhavnoyi Dumi Rosiyi 2 sklikannya vid Katerinoslavskoyi guberniyi chlen bilshovickoyi frakciyi Pislya rozgonu Dumi buv zaareshtovanij razom z usiyeyu social demokratichnoyu frakciyeyu i zaslanij do Shidnogo Sibiru U 1908 1911 prozhivav pid naglyadom policiyi v mistechku Bodajbo Irkutskoyi guberniyi U 1912 1915 pracyuvav slyusarem na Lenskih zolotih kopalnyah buv uchasnikom lenskih podij U roki reakciyi zblizivsya z menshovikami Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi povernuvsya v Petrograd i v kvitni 1917 roku buv delegovanij do Luganska v yakosti predstavnika Petroradi U travni 1917 roku obranij golovoyu Luganskoyi Radi Cherez misyac postupivsya posadoyu svomu odnopartijcyu Nesterovu Piznishe vidijshov vid aktivnoyi politichnoyi diyalnosti Pislya zhovtnevoyi revolyuciyi pracyuvav v Luganskomu prodovolchomu komiteti Z 1922 na gospodarskij roboti zokrema buv direktorom sporudzhuvanoyi serednoyi shkoli 7 vimirnikom na zavodi Zhovtnevoyi revolyuciyi U 1928 vstupiv u VKP b opublikuvav kilka memuariv u Luganskij pravdi buv chlenom Vsesoyuznogo tovaristva kolishnih politkatorzhan U lipni 1938 zaareshtovanij 20 09 1938 trijkoyu UNKVS za uchast u kontrrevolyucijnij organizaciyi st 58 11 zasudzhenij do 10 rokiv bez prava listuvannya Sidiv pid Vorkutoyu pomer u miscyah pozbavlennya voli vid zapalennya legeniv v 1948 roci Povnistyu reabilitovanij 12 10 1956 Nesterov Anton Yakovich cherven 1917 Narodivsya v 1879 roci Inogorodnij z selyan Oblasti Vijska Donskogo Zakinchiv povitove uchilishe Pracyuvav slyusarem mehanichnih majsteren na Golubovskij rudniku Berestove Bogoduhivskogo girskogo tovaristva nini Makiyivka v 1903 vstupiv v RSDRP Vlitku 1905 roku stoyav na choli strajku girnikiv Irminskogo rudnika Strajk bulo pridusheno U sichni 1907 obranij deputatom Derzhdumi 2 sklikannya vid Oblasti Vijska Donskogo pislya yiyi rozgonu zaareshtovanij i zaslanij do Sibiru Delegat V z yizdu RSDRP vid Yuzovo Petrovskogo komitetu Burozovskogo rudnika Piznishe priyednavsya do menshovikiv Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi pribuv do Luganska u kvitni 1917 yak predstavnik Petroradi stav povitovim komisarom Timchasovogo uryadu potim golovoyu Gromadskogo komitetu 3 24 chervnya 1917 delegat Pershogo Vserosijskogo z yizdu Rad robitnichih i soldatskih deputativ v Petrogradi buv obranij u VCVK vid menshovikiv U chervni takozh stav golovoyu Luganskoyi Radi ale nezabarom pislya konfliktu z liderom bilshovikiv K Voroshilovim buv zmishenij Pid chas kornilovshini buv zaareshtovanij chervonogvardijcyami potim vtik z Luganska Vlitku 1918 povernuvsya do Ukrayinskoyi Derzhavi i deyakij chas ocholyuvav misku komisiyu po borotbi zi spekulyaciyeyu Podalsha dolya nevidoma cherven veresen 1917 Inzhener chlen RSDRP menshovikiv Do revolyuciyi pracyuvav nachalnikom gilzovogo cehu Luganskogo patronnogo zavodu U 1918 pri nimcyah znovu pracyuvav v miskomu samovryaduvanni U 1920 buv obranij deputatom Luganskoyi miskoyi Radi U 1922 odin z kerivnikiv soyuzu inzheneriv Luganska obranij chlenom pravlinnya novostvorenogo Naukovo tehnichnogo tovaristva i delegatom na gubernsku konferenciyu I Vserosijskogo z yizdu inzheneriv 15 12 1922 Inshih danih nemaye Voroshilov Kliment Yefremovich veresen zhovten 1917 Voronin Pilip Ustinovich zhovten 1917 berezen 1918 Narodivsya 25 11 1883 v selyanskij rodini v seli Vesela Gora Slov yanoserbskogo povitu Zakinchiv cerkovnoprihodsku shkolu v 1897 1900 navchavsya v zemskomu remisnichomu uchilishi v Lugansku Potim pracyuvav stolyarom v 1903 vstupiv do mehanichnogo cehu parovozobudivnogo zavodu Gartmana U 1906 1916 rokah sluzhiv u carskij armiyi v misti Gori uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni otrimav zvannya unter oficera Pislya demobilizaciyi povernuvsya v Lugansk i prodovzhiv pracyuvati sverdluvalnikom na zavodi Gartmana Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 buv delegovanij vid robitnikiv mehanichnogo cehu do Luganskoyi miskoyi Radi U kvitni 1917 vstupiv do bilshovickoyi partiyi obranij chlenom miskkomu Z listopada 1917 po berezen 1918 roku bulo golovoyu Luganskoyi Radi U kvitni chervni 1918 razom z K Voroshilovim ocholyuvav Caricinskij pohid potim voyuvav na Caricinskomu fronti Pislya zvilnennya Luganska povernuvsya v misto i ocholiv kolegiyu Povitovoyi Radi narodnogo gospodarstva Vesnoyu 1919 brav uchast v Luganskij oboroni potim v ryadah RSChA vidstupav cherez Starobilsk i Harkiv 11 06 1919 priznachenij Voroshilovim nachalnikom zagorodzhuvalnogo zagonu Bahmutskogo polku oboronyav Lozovu potim buv chlenom Revolyucijnogo vijskovogo tribunalu 46 yi diviziyi Z listopada 1919 po kviten 1920 roku golova Revvoyentribunalu 1 yi kinnoyi armiyi Budonnogo Pislya zakinchennya vijni v sichni 1921 na povitovomu z yizdi Rad obranij zastupnikom golovi vikonkomu i delegatom 5 Vseukrayinskogo z yizdu Rad chlen VUCVK U 1922 ocholyuvav Okruzhne zemelne upravlinnya Z sichnya 1924 po gruden 1927 roku prokuror Luganskogo okrugu Potim pracyuvav zaviduvachem Sumskogo okruzhnogo viddilu miscevogo gospodarstva U chervni 1930 lipni 1931 direktor Kiyivskoyi sudnobudivnoyi verfi potim nachalnik planovo ekonomichnogo viddilu sektora trestu Ruda inspektor Derzhbudkontrolyu v Harkovi Z 1 serpnya po 3 zhovtnya 1933 zaviduvach komunalnogo viddilu Luganskoyi miskradi Z zhovtnya 1933 po 1937 direktor Luganskogo spirto gorilchanogo zavodu 5 Z listopada 1937 keruyuchij Vseukrayinskogo trestu likero gorilchanoyi promislovosti Kiyiv Na pochatku nimecko radyanskoyi vijni buv evakujovanij Z veresnya 1941 po lipen 1946 direktor Astrahanskogo likero gorilchanogo zavodu Potim vijshov na pensiyu i povernuvsya v Voroshilovgrad Zajmavsya gromadskoyu robotoyu vhodiv v aktiv Oblasnogo krayeznavchogo muzeyu Buv delegatom HH z yizdu KPRS v zv yazku z 50 richchyam Pershoyi rosijskoyi revolyuciyi za aktivnu uchast v revolyucijnomu rusi nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora Pomer 1 02 1961 v Lugansku Lyapin Zinovij Fedorovich berezen kviten 1918 veresen listopad 1920 golova rajvikonkomu Narodivsya 10 11 1888 v rodini robitnika Luganskogo parovozobudivnogo zavodu Pislya 2 klasiv pochatkovoyi shkoli z 12 rokiv pochav pracyuvati na zavodi Gartmana rozsilnij uchen slyusarya slyusar Aktivnij uchasnik Pershoyi rosijskoyi revolyuciyi 1905 roku bilshovik z 1907 U lipni 1908 roku buv zaareshtovanij sidiv u Butirskij v yaznici v odnij kameri zi Stalinim i razom z nim buv zaslanij do Sibiru U listopada 1911 zvilnenij i povernuvsya v Lugansk potim podavsya na Kadiyivskij rudnik rubati vugillya Buv upiznanij policiyeyu vtik i perejshov na pidpilne stanovishe Razom z I Shmirovim i Cherepancevim organizuvav Luganskij pidpilnij partkomitet keruvav strajkami na polotnyanij fabrici patronnomu zavodi znovu buv zaareshtovanij 8 bereznya 1917 vibranij deputatom pershoyi Luganskoyi radi vid zaliznichnih majsteren aktivno brav uchast v organizaciyi Chervonoyi gvardiyi 6 serpnya 1917 po spisku bilshovikiv stav deputatom miskoyi dumi U veresni 1017 pislya pereviboriv i bilshovizaciyi Radi stav zastupnikom golovi Pid chas vidsutnosti Voroshilova zaminyav jogo z bereznya po kviten 1918 roku golova vikonkomu radi Potim u Chervonij armiyi Z sichnya 1919 sekretar Luganskogo miskogo komitetu partiyi i chlen revkomu uchasnik Luganskoyi oboroni Na pershij gubernskoyi partkonferenciyi obranij sekretarem Doneckogo gubernskogo komitetu KP b U Potim komisar 3 yi brigadi 41 yi diviziyi RSChA Pislya stvorennya Doneckoyi guberniyi z centrom v Lugansku 20 02 1920 obranij sekretarem Luganskogo rajkomu KP b U z veresnya po listopad 1920 golova rajvikonkomu U 1921 takozh t v o golovi povitovogo vikonkomu Odnochasno z chervnya 1921 roku golova komisiyi gubkomu z chistki partiyi Z 1922 pislya B Magidova znovu sekretar povitovogo partkomu Z sichnya 1923 po traven 1924 roku zaviduvach organizacijno instruktorskogo viddilu Doneckogo gubkomu potim znovu vidpovidalnij sekretar Luganskogo okruzhnogo partkomu U grudni 1925 vidryadzhenij v Nizhnij Novgorod predstavnikom Vserosijskoyi komisiyi z evakuaciyi vijskovih vantazhiv Z sichnya 1926 po cherven 1928 sekretar Groznenskogo okruzhkomu VKP b po cherven 1929 roku sekretar Krasnodarskogo okruzhkomu VKP b Z 1929 po veresen 1931 navchavsya v Moskvi na kursah marksizmu leninizmu pislya chogo do 1938 roku pracyuvav sekretarem partkomisiyi Doneckoyi oblasnoyi kontrolnoyi komisiyi KP b U upovnovazhenim Narkomatu vazhkoyi promislovosti SRSR v Donbasi direktorom zavodu na Urali Z 1943 roku personalnij pensioner soyuznogo znachennya Pomer u 1978 roci v Moskvi pohovanij na Novodivichomu cvintari lipen 1918 berezen 1919 gruden 1919 golova revkomu Robitnik Luganskih zaliznichnih majsteren Ocholyuvav pidpilnij revolyucijnij komitet Luganska yakij pislya zahoplennya Chervonoyu armiyeyu mista v sichni 1919 vikonuvav funkciyi timchasovogo miskogo kerivnictva Vesnoyu 1919 brav uchast u boyah z denikincyami u Gostroyi Mogili Jogo im yam nazvano provulok u Zhovtnevomu rajoni Luganska Mishkov Mikola Gordijovich berezen traven 1919 golova miskradi i miskvikonkomu kviten traven 1920 golova rajvikonkomu 1921 1924 golova povitovogo ta okruzhnogo vikonkomu Narodivsya 26 11 1894 v seli Kam yanij Brid Slov yanoserbskogo povitu v bidnij bagatoditnij rodini slyusarya Zakinchiv 4 richnu silsku shkolu Z 1907 roku pracyuvav pichnikom pokrivelnikom z 1910 midnikom na parovozobudivnomu zavodi Gartmana v Lugansku Z 1911 roku zdijsnyuvav zbir groshej dlya popovnennya bilshovickoyi kasi poshiryuvav gazeti Pravda i Zirka organizuvav strajku 1 04 1917 vstupiv u RSDRP b Chlen pravlinnya profkomu potim golova robitnichogo komitetu zavodu vhodiv v bojovu druzhinu zajmavsya rozzbroyennyam policiyi Pislya zhovtnevoyi revolyuciyi stav nachalnikom gospodarskogo viddilu zavodu U kvitni 1918 keruvav evakuaciyeyu cinnih vantazhiv pid Kursk Z chervnya po zhovten 1918 golova ChK prikordonnoyi stanciyi Belenihino potim Byelgorodskoyi ChK golova revtribunalu polovogo shtabu komandarma K Voroshilova revtribunalu 14 yi armiyi chlen Podilskogo vikonkomu i prezidiyi Moskovskoyi guberniyi 3 misyaci golova revtribunalu 1 yi Kinnoyi armiyi Pislya povernennya v Lugansk na pochatku 1919 ocholyuvav ChK U berezni 1919 obranij golovoyu prezidiyi vikonkomu Radi potim golovoyu revkomu kerivnik oboroni Luganska U lyutomu kvitni 1920 znovu golova revkomu 17 kvitnya obranij pershim golovoyu rajvikonkomu Z lipnya 1920 zaviduvach Doneckogo gubernskogo viddilu yusticiyi chlen prezidiyi gubvikonkomu zaviduvach viddilu gubernskogo upravlinnya Z serpnya po gruden 1920 pracyuvav na Luganskomu parovozobudivnomu zavodi potim vidklikanij na posadu zastupnika golovi rajvikonkomu Z sichnya 1921 po kviten 1924 golova Luganskogo povitovogo vikonkomu okrvikonkomu u 1922 roci takozh golova povitovogo komitetu dopomogi goloduyuchim i povitovoyi ekonomichnoyi naradi U grudni 1922 roku VIII povitovoyi z yizd rad predstaviv jogo do nagorodzhennya ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora za 5 rokiv bezzminnoyi roboti na kerivnih posadah U 1924 deputat Soyuznogo z yizdu Rad zastupnik golovi Doneckogo gubvikonkomu U 1925 zakinchiv kursi pri CK KP b U z 11 chervnya po 17 listopada 1925 roku pracyuvav golovoyu Luganskogo okrvikonkomu U 1925 1927 golova Odeskogo okruzhnogo vikonkomu U 1927 1929 nachalnik metalo promislovogo viddilu ta zastupnik golovi VRNG URSR v 1929 1930 zastupnik golovi ob yednannya Pivdenstal U 1930 1931 nachalnik budivnictva Harkivskogo traktornogo zavodu U 1931 1932 nachalnik ob yednannya Stal U 1932 1933 zastupnik nachalnika Golovnogo upravlinnya metalurgijnoyi promislovosti VRNG SRSR U sichni serpnya 1933 nachalnik budivnictva i direktor Magnitogorskogo metalurgijnogo kombinatu zastupnik nachalnika Golovtransmashu NKVP SRSR Nadali nachalnik Golovtransmashu NKVP SRSR z 1935 zastupnik narkoma legkoyi promislovosti SRSR Zaareshtovanij 3 10 1937 za zvinuvachennyam u terorizmi i k r diyalnosti 26 11 1937 zasudzhenij do rozstrilu Vijskovoyu kolegiyeyu Verhovnogo sudu SRSR i togo zh dnya rozstrilyanij na Donskomu kladovishi Moskvi Reabilitovanij 24 12 1955 rishennyam VKVS SRSR Nikolayenko Ivan Gnatovich traven 1919 golova revkomu Vershin Ivan Dormidontovich traven cherven 1920 i lipen serpen 1920 berezen 1923 cherven 1925 Narodivsya v serpni 1885 v robitnichij rodini na Donbasi Zakinchiv pochatkovu shkolu potim zajmavsya samoosvitoyu Z 14 rokiv pracyuvav hlopchikom uchnem slyusarya na Yuzivskomu zavodi z 1910 pomichnikom mashinista na zaliznici z 1914 mashinistom na zavodi Gartmana v Lugansku chlen profspilki metalistiv U 1905 brav uchast u strajku v Yuzivci rozzbroyuvav policiyu U 1907 za poshirennya listivok buv administrativno vislanij Chlen Partiyi socialistiv revolyucioneriv eseriv ale v 1925 v Osobovomu listku napisav sho v inshih partiyah ne perebuvav Z sichnya 1916 zastupnik golovi Pravlinnya profspilki robitnikiv parovozobudivnogo zavodu U berezni 1917 obranij golovoyu Radi starost potim zavodskogo komitetu zavodu Gartmana u veresni 1917 za spiskom PSR vid stalelivarnogo viddilennya zavodu Gartmana obranij deputatom Luganskoyi Radi stav zastupnikom golovi U zhovtni 1917 chlen VRK U 1918 roci perejshov do bilshovikiv Vesnoyu 1918 roku uchasnik Caricinskogo pohodu U lyutomu 1919 povernuvsya do Luganska Potim vstupiv do Chervonoyi armiyi uchasnik gromadyanskoyi vijni takozh pracyuvav na Podolskomu patronnomu zavodi Z sichnya 1920 chlen Dongubrevkomu v kvitni 1920 chlen Prezidiyi Vikonavchogo komitetu Doneckoyi gubernskoyi Radi U travni chervni 1920 ocholyuvav Lugansku miskradu i rajvikonkom Z serpnya 1920 zastupnik keruyuchogo parovozobudivnogo zavodu Z bereznya 1923 znovu ocholyuvav miskradu Takozh v travni 1923 zastupnik golovi Doneckogo gubvikonkomu Z kvitnya 1924 po cherven 1925 golova Luganskogo okruzhnogo vikonkomu 15 04 1925 prijmav orden Chervonogo Prapora yakim bulo nagorodzheno misto Lugansk Z chervnya 1925 roku pracyuvav zastupnikom direktora parovozobudivnogo zavodu imeni Zhovtnevoyi Revolyuciyi v 1926 zastupnik keruyuchogo patronnogo zavodu imeni Oboroni Chervonogo Luganska obranij chlenom VUCVK U 1931 1934 direktor Bryanskogo mashinobudivnogo zavodu Dolgalov cherven lipen 1920 ta veresen zhovten 1920 t v o golovi rajvikonkomu Zaviduvach viddilu upravlinnya Luganskogo rajvikonkomu na 1920 rik serpen veresen 1920 t v o golovi rajvikonkomu Pohodiv z selyan kazennogo sela Kam yanij Brid Zakinchiv nizhche tehnichne uchilishe pracyuvav u shahti potim mashinistom paroplava Bilshovik Z kvitnya po serpen 1920 roku pracyuvav zaviduvachem Luganskogo rajonnogo zemelnogo viddilu chlen prezidiyi RVK Z 24 serpnya po veresen 1920 buv t v o golovi rajvikonkomu Kutuzov gruden 1920 sichen 1921 golova rajvikonkomu berezen kviten 1921 golova rajvikonkomu Narodivsya v 1894 v seli Vesela Gora Kam yanobridskogo rajonu v selyanskij rodini Zakinchiv silsku narodnu shkolu Pislya smerti batka zajmavsya hliborobstvom rozorivsya i pishov v robitniki U 1913 shahtar na rudniku Perlina v 1914 chornorob resornik na Luganskomu parovozobudivnomu zavodi potim robitnik parovoyi kuzni Bilshovik z 17 04 1917 vstupiv u profspilku metalistiv Buv visunutij na post golovi revkomu Veselogorovskoyi volosti Pislya nimeckoyi okupaciyi 1918 povernuvsya v ridne selo 15 06 1918 buv zaareshtovanij Zvilnenij Chervonoyu armiyeyu i vstupiv v neyi ryadovim bijcem Potim sluzhiv v shtabi Kurskogo ukriprajonu shtabi 13 armiyi Pivdennogo frontu politpracivnikom 42 diviziyi Pislya demobilizaciyi v 1921 priznachenij golovoyu Staro Ajdarskogo rajvikonkomu zastupnik golovi Luganskogo povitovogo vikonkomu Na berezen kviten 1921 roku znachitsya golovoyu Luganskogo vikonkomu Potim pracyuvav zastupnikom zaviduvacha okruzhnogo zemelnogo upravlinnya v 1922 zav zhitloviddilu U 1923 1924 golova Alchevskogo rajvikonkomu U 1924 priznachenij golovoyu Luganskogo okruzhnogo zemelnogo upravlinnya potim v 1925 napravlenij na navchannya na robitfak Harkivskogo institutu zernogospodarstva yakij zakinchiv v 1931 za specialnistyu agronom Yak vidminnik buv napravlenij v Institut chervonoyi profesuri pri Moskovskij Komunistichnij akademiyi ale nezabarom za simejnimi obstavinami zmushenij povernutisya do Harkova U 1930 pracyuvav zastupnikom direktora Institutu zemleznavstva v 1931 partorg z 1 bereznya 1932 po cherven 1933 direktor Institutu zemleznavstva Pri nomu Institut pereyihav z Harkova do Kiyeva v zv yazku z perenesennyam stolici Ukrayinskoyi RSR Buv zvinuvachenij u zrivi robit iz agroinventarizaciyi 27 06 1933 viklyuchenij z partiyi zvilnenij z institutu i piznishe jmovirno represovanij Rudenko veresen 1925 Aleksyeyev Ivan Illich zhovten 1925 berezen 1926 Tretyakov Mikola Grigorovich kviten 1926 zhovten 1927 zhovten listopad 1927 Narodivsya v 1894 v seli Gavrilivske Ryazanskoyi guberniyi v selyanskij rodini Zakinchiv 2 klasi pochatkovoyi shkoli v 1906 pracyuvav za najmom u Spasku potim poyihav na zarobitki v Peterburg pracyuvav na farbuvalnij fabrici projshov shlyah vid uchnya do slyusarya instrumentalnika Postupiv na pedagogichni kursi zajmavsya samoosvitoyu U 1912 zblizivsya z bilshovikami i pochav brati uchast u pidpilnij roboti chlen RSDRP Z veresnya 1915 sluzhiv v rosijskij armiyi 175 zapasnij bataljon unter oficer 409 Ilickogo polku uchasnik 1 svitovoyi vijni buv poranenij i demobilizovanij v sichnya 1917 Povernuvsya do Petrograda pracyuvav na mehanichnomu zavodi U veresni 1917 za mandatom bilshovikiv yide v Ryazan zvidki napravlenij dlya provedennya agitaciyi v Spaskij povit golova pershogo povitovogo komitetu RSDRP U 1918 1919 voyenkom povitu v 1919 golova Spaskogo povitovogo VRK organizator pershih kombidiv Z grudnya 1919 po veresen 1920 golova Harkivskogo gubkomu trudovoyi povinnosti potim perebuvav dlya doruchen pri nachalniku vijsk VNUS VChK 3 12 1920 9 2 1921 nachalnik Upravlinnya zaliznichnoyi ta vodnoyi robitnicho selyanskoyi miliciyi Vijsk vnutrishnoyi sluzhbi NKVS RRFSR Z 1921 zaviduvach Ryazanskoyi gubernskoyi robitnicho selyanskoyi inspekciyi odnochasno z 1922 zav upravlinnya misc uv yaznennya guberniyi v 1923 zastupnik golovi gubvikonkomu Z zhovtnya 1923 sekretar Luganskogo okruzhnogo vikonkomu v 1924 odnochasno golova okruzhnogo komitetu dopomogi dityam v veresni 1925 t v o golovi okrvikonkomu ta golova okruzhnogo kooperativnogo komitetu Z kvitnya 1926 po listopad 1927 zastupnik golovi Luganskoyi miskoyi Radi v lyutomu 1927 vkazuvavsya yak golova z zhovtnya faktichno v o golovi Z 26 11 1927 po serpen 1928 prokuror Luganskogo okrugu Z veresnya 1928 po traven 1930 navchavsya na kursah marksizmu pri Komakademiyi v Moskvi Z travnya 1930 zav agitmasovim viddilom Dnipropetrovskogo okruzhkomu KP b U z serpnya 1930 po lyutij 1932 zav agitmasovim viddilom Dnipropetrovskogo miskkomu KP b U Z bereznya 1932 zaviduvach vsesoyuznogo ob yednannya Pivdensoyuzbud NKVP v Harkovi z zhovtnya 1933 nachalnik doslidno pokazovogo budivnictva NKVP v Moskvi z serpnya 1934 zastupnik nachalnika centralnoyi elektrostanciyi Moskovskogo metro zastupnik nachalnika Pivnichnogo depo i vagonomehanichnih majsteren 22 02 1935 zaareshtovanij 2 06 1935 zasudzhenij do 3 rokiv pozbavlennya voli Sidiv v Uhtpechlazi Kotlas do 28 1 1939 Potim na gospodarskij roboti v Spasku z lyutogo 1939 slyusar artili Vesovshik z bereznya 1941 slyusar promkombinatu z kvitnya 1943 po gruden 1945 majster molochnogo zavodu v Spasku z sichnya 1946 po zhovten 1954 majster molochnogo zavodu v s Kibusovo Spaskogo rajonu Z listopada 1954 po lyutij 1956 golova kolgospu im Budennogo v s Verete potim znovu pracyuvav majstrom molochnogo zavodu v Kibusovo poki v serpnya 1957 ne vijshov na pensiyu U 1959 oformiv personalnu pensiyu v Moskvi de i pomer v kvitni 1977 r gruden 1927 1929 Narodivsya v 1892 v Oblasti Vijska Donskogo Zakinchiv remisniche uchilishe i z 1909 pracyuvav na parovozobudivnomu zavodi Gartmana v Lugansku slyusarem z 1914 rozmitnikom z 1919 sverdlilnim majstrom Z 1924 chlen RKP b buv sekretarem partoseredku zavkomu U travni 1927 obranij v zavkom i deputatom miskradi 1 12 1927 obranij golovoyu miskradi Luganska U travni 1929 na XIII okruzhnomu z yizdi Rad buv obranij delegatom vid Luganska na Vsesoyuznij Z yizd Rad U zhovtni 1932 zatverdzhenij direktorom zavodu imeni Mezhlauka v Lugansku v 1934 nachalnik staroparovoznogo cehu zavodu Zhovtnevoyi revolyuciyi U 1937 1940 rokah pracyuvav u Narkomati serednogo mashinobuduvannya SRSR Dovbish Oleksandr Fedorovich sichen 1930 veresen 1931 Narodivsya v 1900 roci v Poltavi Navesni 1918 roku v skladi 2 go Luganskogo socialistichnogo zagonu Chervonoyi gvardiyi voyuvav proti nimciv na bronepoyizdi u Osnovi Zmiyeva Rodakovogo Uchasnik Caricinskogo pohodu buv poranenij vizhiv pid chas rizanini na stanciyi Surovikino Pislya gromadyanskoyi vijni buv na partroboti potim v miliciyi U 1920 roci priznachenij nachalnikom karnogo rozshuku Luganska v 1921 1924 pomichnik nachalnika Luganskoyi povitovoyi okruzhnoyi miliciyi po kriminalnij chastini Z 1924 po 1929 nachalnik Luganskoyi okruzhnoyi miliciyi u lyutomu 1929 buv nagorodzhenij ordenom Bojovogo Chervonogo Prapora Z sichnya 1930 golova Luganskoyi miskradi takozh ocholyuvav misku komisiyu z ukrayinizaciyi U veresni 1931 buv vidklikanij u rozporyadzhennya CK U 1937 kilka misyaciv propracyuvav golovoyu Odeskogo miskvikonkomu Zaareshtovanij 13 abo 23 listopada 1937 zasudzhenij v Odesi do rozstrilu Posmertno reabilitovanij veresen 1931 veresen 1932 Perevedenij na vidpovidalnu robotu v Lugansk na pochatku 1931 roku U kvitni 1931 pracyuvav golovoyu miskoyi pozhezhnoyi ohoroni v lipni zatverdzhenij golovoyu rajonnoyi spilki robitnichoyi kooperaciyi U veresni 1931 zatverdzhenij golovoyu Luganskoyi miskradi U serpni 1932 vistupiv z iniciativoyu pobuduvati moshenu dorogu rajonnogo znachennya mizh Luganskom i Voroshilovskomu nini Alchevsk Na cyu robotu bulo vidileno 40 vantazhivok kamenyu U veresnya 1932 buv vidklikanij v rozporyadzhennya Stalinskogo Doneckogo obkomu partiyi i poyihav z Luganska zhovten 1932 lyutij 1933 v o Narodivsya v 1898 chlen VKP b Z zhovtnya 1931 pracyuvav golovoyu miskplanu i zastupnik golovi miskradi Pislya vidbuttya Karpenka z zhovtnya 1932 po lyutij 1933 vikonuvav obov yazkiv golovi miskradi 9 03 1933 zvilnenij vid obov yazkiv zastupnika golovi v zv yazku z perehodom na inshu robotu za mezhi rajonu 20 lyutogo 5 zhovtnya 1933 U zhovtni 1933 roku vidklikanij Doneckim obkomom KP b U v zv yazku z perevedennyam na inshu robotu za mezhi rajonu rozstrilu Posmertno reabilitovanij 5 zhovtnya 1933 serpen 1934 Narodivsya 21 05 1899 v misti Oster Chernigivskoyi guberniyi Chlen VKP b U 1928 pracyuvav prokurorom Sumskogo okrugu v 1929 1930 Luganskogo okrugu Z 5 8 1932 po sichen 1934 pershij prokuror Doneckoyi oblasti 5 zhovtnya 1933 roku zatverdzhenij golovoyu Luganskoyi miskoyi radi V serpnya 1934 roku vidklikanij U 1937 pracyuvav zaviduvachem Doneckogo oblasnogo viddilu komunalnogo gospodarstva buv bezpidstavno represovanij 14 07 1937 zaareshtovanij 25 08 1937 zanesenij v stalinskij rozstrilnij spisok 19 09 1937 zasudzhenij viyiznoyu sesiyeyu VKVS SRSR za uchast v antiradyanskij teroristichnij organizaciyi pravih do strati i 20 09 1937 rozstrilyanij v misti Stalino Reabilitovanij v 1957 r serpen 1934 serpen 1937 Narodivsya v 1900 roci v seli Borsuki teper Yelninskogo rajonu Smolenskoyi obl U 1913 zakinchiv 4 klasne zemske uchilishe i pochav pracyuvati uchnem manufakturnogo magazinu v Ivanovo Voznesensku z 1917 prodavec magazinu spozhivchoyi kooperaciyi Bilshovik z bereznya 1917 roku Z serpnya 1918 boyec prodovolchogo zagonu v Serdobsku i Samari z 1919 kerivnik prodovolchoyi trijki z 1920 zaviduvach vijskovogo viddilu Samarskogo gubprodkoma Z 1921 instruktor prodzagoniv Pivdennogo byuro VCRPS v Harkovi zastupnik komisara povitovogo prodkomu v Staro Kostyantinovi z 1922 keruyuchij zagotivelnoyi kontori povitovogo prodkomu z 1923 komisar okruzhnogo prodkomitetu v Korosteni z sichnya 1924 golova rajspozhivspilki Z lipnya 1924 zaviduvach okruzhnogo finansovogo viddilu v Zhitomiri z 1925 v Korosteni z 1928 v Lugansku Z bereznya 1930 roku pracyuvav zaviduvachem Luganskogo Okruzhnogo zemelnogo viddilu v lipni 1930 t v o golovi Luganskogo okrvikonkomu Z veresnya po gruden 1930 golova Alchevskogo rajvikonkomu z grudnya 1930 po 1933 golova Rovenkivskogo rajvikonkomu z 1933 golova miskradi Kadiyivki Z serpnya 1934 po serpen 1937 golova Luganskoyi miskradi Rishennyam Byuro Voroshilovgradskogo miskpartkomu 1 10 1937 viklyuchenij z ryadiv partiyi yak vorog narodu 2 12 1937 VKVS SRSR zasudzhenij do strati i 3 12 1937 rozstrilyanij Reabilitovanij v 1957 roci zhovten 1937 t v o Narodivsya v serpni 1880 roku v seli Bupel Kurskoyi guberniyi v rodini dvorovih selyan Zakinchiv 2 richnu silsku shkolu Z dityachih rokiv buv znajomij z K Voroshilovim razom z nim v 1896 vstupiv na zavod DYuMO de pracyuvav livarnikom i razom z nim v 1898 organizuvav pershij revolyucijnij gurtok v Alchevsku Potim pereyihav do Luganska robitnik parovozobudivnogo zavodu Gartmana chlen RSDRP z 1903 r Z 1905 aktivnij uchasnik Pershoyi rosijskoyi revolyuciyi buv chlenom Deputatskogo zboriv i Bojovoyi druzhini Potim aktivist profspilkovogo ruhu v zhovtni 1906 obranij chlenom pravlinnya i skarbnikom pershoyi profspilki robitnikiv zavodu Gartmana Z bereznya 1917 deputat pershoyi Luganskoyi radi Uchasnik Luganskij oboroni 1919 roku buv kulemetnikom poranenij v boyah Pislya gromadyanskoyi vijni buv na gospodarskij roboti v 1925 1928 direktor Taganrozkogo kotelnogo zavodu potim nachalnik livarnogo cehu parovozobudivnogo zavodu Gartmana direktor Luganbudu direktor Voroshilovgradskoyi shvejnoyi fabriki Z 1933 chlen komisiyi z chistki partiyi pri Luganskomu miskkomi KP b U U zhovtni 1937 priznachenij timchasovim vikonuvachem obov yazkiv golovi Luganskoyi miskradi yak chlen Byuro miskpartkomu U 1938 priznachenij zaviduvachem Luganskogo Istparta Komisiya z istoriyi Zhovtnevoyi revolyuciyi i RKP b U grudni 1939 Postanovoyu Orgbyuro CK VKP b vsi miscevi Istparti buli likvidovani U 1947 vistupav na urochistostyah z nagodi 30 richchya Zhovtnya pisav memuari Pomer v 1949 roci Boginya Petro Ivanovich 11 zhovtnya 1937 cherven 1938 Novikov Andrij Josipovich 23 lipnya serpen 1938 serpen 1938 lito 1939 Narodivsya v 1896 roci v Odesi chlen RSDRP b z 1917 roku U 1919 1923 sluzhiv u Chervonij armiyi v Petrogradi uchasnik gromadyanskoyi vijni U 1937 roci pracyuvav v Narkomati mashinobuduvannya SRSR Z serpnya 1938 do lita 1939 golova Luganskoyi miskoyi radi Potim pracyuvav u Zaporizhzhi 22 chervnya 1941 roku dobrovolcem vstupiv do Chervonoyi armiyi nachalnik aviaviddilennya OTS BAZ inzhener major Pracyuvav na aerodromi Tarhanler v Krimu z zhovtnya 1941 roku nachalnik viddilu tehnichnogo postachannya 435 bataljonu aerodromnogo obslugovuvannya obslugovuvav 8 aviapolkiv Potim na aerodromah mista Groznij K Aul Izberg obslugovuvav 11 aviapolkiv U 1943 roci sluzhiv v 85 RAB 5 yi povitryanoyi armiyi Stepovogo frontu buv nagorodzhenij ordenom Chervonoyi zirki 21 08 1943 Potim 1 05 1944 roku nagorodzhenij medallyu Za oboronu Kavkazu vruchena 3 05 1945 U 1945 sluzhiv v 436 BAZ 77 RAB 2 povitryanoyi armiyi nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni 2 stupenya 21 05 1945 listopad 1939 lipen 1942 Narodivsya v 1905 v selishi Vilhivka Uspenskoyi volosti Katerinoslavskoyi guberniyi Z 11 rokiv pracyuvav kotlochistom shahti Nadiya Vilhivskogo AT v 1917 1918 vagonshik shahti Nadiya Sorokinskogo rudoupravlinnya v 1918 1920 mastilnik pidjomnoyi mashini togo zh rudoupravlinnya v 1920 1924 pidruchnij slyusarya shahti Nadiya v 1924 1929 slyusar iz mehanizaciyi shahti im Voroshilova Krasnodonskogo rudoupravlinnya Chlen VKP b z 1925 roku partkvitok 1778963 Zakinchiv fabrichno zavodskij tehnikum i Lugansku okruzhnu radpartshkolu 1929 1930 Potim pracyuvav propagandistom Uspenskogo rajkomu KP b U z 1932 zaviduvach viddilu partprosviti Uspenskogo krila pri Voroshilovgradskomu miskkomi KP b U z 1935 instruktor Voroshilovgradskogo miskkomu KP b U z veresnya 1937 po lipen 1938 3 j sekretar miskkomu Voroshilovgradskogo miskkomu KP b U z 1938 zaviduvach viddilu vugilnoyi promislovosti Voroshilovgradskogo obkomu KP b U Z listopada 1939 po lipen 1942 golova Voroshilovgradskogo miskvikonkomu Pislya okupaciyi oblasti nimeckimi vijskami evakuyuvavsya z zhovtnya 1942 pracyuvav 1 m sekretarem Stalinskogo miskrajkomu KP b Kazahstanu v Karagandi Pislya zvilnennya povernuvsya v Voroshilovgrad z bereznya 1943 po lyutij 1944 znovu ocholyuvav miskvikonkom Nagorodzhenij ordenom Znak Poshani 20 02 1944 buv zvilnenij z posadi u zv yazku z perehodom na inshu robotu U 1946 1947 pracyuvav sekretarem Krasnodonskogo rajkomu KP b U berezen 1943 20 lyutogo 1944 20 lyutogo 1944 cherven 1946 Zhelteckij V cherven lipen 1946 v o Vorobjov Pavlo Fedotovich 16 serpnya 1946 1 serpnya 1947 1 serpnya gruden 1947 v o 9 sichnya 1948 gruden 1950 27 grudnya 1950 lipen 1960 lipen 1960 9 sichnya 1965 9 sichnya 1965 berezen 1985 Petrov Yurij Pavlovich berezen 1985 cherven 1987 lipen 1987 1990Partijni kerivnikiIm ya Promizhok Primitki Afonin 5 grudnya 1919 Kerivnik timchasovogo partijnogo komitetu Kostin 31 grudnya 1919 Lyapin Zinovij Fedorovich 20 lyutogo 1920 4 sichnya 1923 Sekretar byura partijnogo komitetu Luganskogo rajona Uchasnik radyanskoyi okupaciyi Luganskogo j Caricina v 1919 roci Malcev Petro Ivanovich 4 sichnya 1923 1924 Obranij sekretarem povitovogo komitetu cherez vid yizd Lyapina na kursi Lyapin Zinovij Fedorovich 5 travnya 1924 1925 Semenov Boris Oleksandrovich serpen 1925 veresen 1927 Sekretar okruzhnogo partijnogo komitetu 5 veresnya 1927 visunutij sekretarem Dnipropetrovskogo partijnogo okrugu Chuvirin Mihajlo Yevdokimovich 13 veresnya 1927 cherven 1929 Sekretar okruzhnogo partijnogo komitetu Skerovanij u rozporyadzhunnya CK KP b u v chervni 1929 Zajcev Fedir Ivanovich Cherven 1929 veresen 1930 Sekretar okruzhnogo partijnogo komitetu U veresni 1930 sekretar Luganskogo miskogo partijnogo komitetu Prosvirnin Ivan Oleksijovich 2 lipnya 1931 1932 Sekretar Luganskogo miskogo partijnogo komistetu Maslenko Pavlo Fedorovich 1 lipnya 1932 16 lipnya 1932 Sekretar Luganskogo miskogo partijnogo komistetu Vidklikanij do Stalinskogo rajonu Ivanov Fedir Ivanovich 16 lipnya 1932 18 lyutogo 1934 Zvilnenij cherez obrannya sekretarem Makiyivskogo rajonu Okorkov Kostyantin Ivanovich 19 lyutogo 1934 28 sichnya 1935 Shac Yurij Yuhimovich 28 sichnya 1935 1937 4 veresnya 1937 lipen 1938 Sekretar Voroshilovgradskogo miskogo partijnogo okrugu Viklyuchenij z partiyi yak vorog narodu 17 lipnya 1938 Reabilitovanij 20 travnya 1940 Lyubavin Petro Mitrofanovich 16 lipnya 1938 13 listopada 1938 Pershij sekretar Voroshilovgradskogo miskkomu KP b U Zaginuv 4 serpnya 1941 Kvasov Mihajlo Yegorovich listopad 1938 21 grudnya 1940 Pershij sekretar Voroshilovgradskogo miskkomu KP b U Gajovij Anton Ivanovich 21 grudnya 1940 1950 Pershij sekretar Voroshilovgradskogo miskkomu KP b U Deputat Verhovnoyi Radi SRSR Shepilov Vasil Timofijovich 30 sichnya 1950 listopad 1953 Pershij sekretar Voroshilovgradskogo miskkomu KP b U Golovchenko Ivan Haritonovich 20 listopada 1953 14 veresnya 1954 Pershij sekretar Voroshilovgradskogo miskkomu KPU Kramarenko Oleksandr Grigorovich 14 veresnya 1954 22 listopada 1963 Pershij sekretar Voroshilovgradskogo Luganskogo miskkomu KPU Stratonov Mikola Stepanovich 22 listopada 1963 listopad 1973 Pershij sekretar Luganskogo miskkomu KPU Lyahov Ivan Andrijovich Listopad 1973 zhovten 1979 Pershij sekretar Voroshilovgradskogo miskkomu KPU Popov Mikola Mihajlovich Zhovten 1979 kviten 1986 Pershij sekretar Voroshilovgradskogo miskkomu KPU Kotlyar Oleg Ivanovich Kviten 1986 cherven 1987 Pershij sekretar Voroshilovgradskogo miskkomu KPU Petrov Yurij Pavlovich Cherven 1987 listopad 1990 Pershij sekretar Voroshilovgradskogo miskkomu KPU Tihonov Viktor Mikolajovich 2 listopada 1990 25 listopada 1991 Pershij sekretar Luganskogo miskkomu KPU Miski goloviIm ya Promizhok Primitki 1990 1994 Danilov Oleksij Myacheslavovich 1994 1997 1997 1998 Vikonuvach obov yazkiv Yagoferov Anatolij Mikolajovich 1998 2001 Pristyuk Volodimir Mikolajovich 2001 2002 Vikonuvach obov yazkiv Burlachenko Yevgen Dmitrovich 2002 2006 Kravchenko Sergij Ivanovich 2006 2014Miski golovi periodu okupaciyi z 2014 Pilavov Manolis Vasilovich z 2014 Dzherelo ros