Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тихонов Ві ктор Микола йович Ти хонов 5 березня 1949 с Щотове Антрацит

Тихонов Віктор Миколайович

Тихонов Віктор Миколайович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тихонов.

Ві́ктор Микола́йович Ти́хонов (5 березня 1949, с. Щотове, Антрацитівський район, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР — 29 серпня 2020) — український політик російського походження, сепаратист. Віце-прем'єр-міністр України в уряді Миколи Азарова з 11 березня 2010 до 1 червня 2011.

Тихонов Віктор Миколайович
image
Тихонов Віктор Миколайович
Міністр розвитку громад і територій України
2010 — 2011
Народився 5 березня 1949(1949-03-05)
Щотове, Антрацитівський район, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР
Помер 29 серпня 2020(2020-08-29)[1] (71 рік)
Сімферополь
Відомий як політик
Громадянство image СРСР→image Україна
Alma mater Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля і Луганський державний університет внутрішніх справ імені Едуарда Дідоренка
Політична партія Партія регіонів і КПРС
Релігія православ'я
Нагороди
image image image image image
image
image
image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 5 березня 1949 в селі Щотове, Антрацитівського району, Ворошиловградської області; росіянин; батько Микола Панасович (1921—1968); мати Антоніна Василівна (1928—1958); дружина Лариса Олександрівна (1947); син Дмитро (1968) — фахівець НБУ; дочка Тетяна (1973); дочка Вікторія (1973) — заступниця начальника відділення Луганської обласної дирекції Райффайзен банку Аваль.

26 листопада 2004 року Луганська обласна рада під керівництвом Тихонова проголосувала за незаконну узурпацію влади держави Україна в Луганській області. А саме створення виконавчого комітету облради, який узурпував повноваження Луганської обласної адміністрації. Головою комітету призначено Олександра Єфрємова.

Тихонов був ініціатором та модератором З'їзду депутатів всіх рівнів 28 листопада 2004 року у Сєвєродонецьку. Учасники цього заходу публічно закликали до відділення ряду областей України з її складу та створення так званої «Південно-Східної Української автономної республіки».

У 2005 році Генеральна прокуратура порушила проти Тихонова кримінальну справу за статтею 109 Кримінального кодексу України — його звинувачували у зазіханні на територіальну цілісність та недоторканність України.

У вересні 2014 року МВС порушило кримінальну справу проти 24 нардепів від депутатської групи «За мир і стабільність», які брали участь в засіданні держдуми рф. Серед них був Віктор Тихонов. У діях зазначених осіб вбачаються ознаки посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.

У 2014 році Тихонов втік до рф та перебував там до смерті.

Освіта

Ворошиловградський машинобудівний інститут, економічний факультет (1973—1978), економіст, «Бухоблік у промисловості»; Луганський інститут внутрішніх справ (1996—1998), юрист.

Кандидат юридичних наук. кандидатська дисертація «Проблеми права і держави в творчій спадщині П. Б. Юркевича та сучасність» (Національний університет внутрішніх справ, 2003).

Трудова діяльність

05.1965-11.1969 — слюсар, ВО «Ворошиловградтепловоз».

11.1969-11.1971 — служба в армії, в/ч 77895 Одеського ВО.

11.-12.1971 — слюсар, 12.1971-02.1975 — старший інженер-технолог,

02.1975-08.1976 — старший інженер-нормувальник,

08.1976-04.1978 — начальник планово-економічного бюра,

04.1978-06.1979 — начальник бюра праці та заробітної плати,

06.1979-08.1980 — заступник начальника відділу праці та заробітної плати,

08.1980-10.1986 — начальник управління праці та заробітної плати,

10.1986-10.1988 — голова профкому,

10.1988-11.1990 — секретар парткому ВО «Ворошиловградтепловоз».

11.1990-11.1991 — 1-й секретар Луганського МК КПУ.

11.1991-04.1992 — 1-й заступник генерального директора Луганської державної товарно-сировинної компанії «Луганськголовзбут».

04.1992-09.1994 — директор з економіки Луганської швейної фабрики «Стиль».

09.1994-11.1995 — генеральний директор Луганської швейної фабрики «Стиль».

11.1995-04.1998 — 1-й заступник голови Луганської облдержадміністрації.

24 квітня 1998-04.2006 — голова Луганської облради.

Дипломатична діяльність

З 22 серпня 2011 року по 26 листопада 2012 року — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Білорусь.

Громадська і наукова діяльність

  • Член Координаційної ради з питань місцевого самоврядування (вересень 1998 — грудень 2000);
  • співголова Конгресу місцевих і регіональних влад України;
  • президент Української асоціації місцевих і регіональних влад;
  • доцент кафедри теорії та історії держави і права Луганської академії внутрішніх справ ім. 10-річчя незалежності України;
  • голова Національної ради Спілки лідерів місцевих і регіональних влад України (з липня 1999).
  • Обраний депутатом Луганської облради (березень 2006).

Народний депутат

Народний депутат України 12(1) скликання з 03.1990 (2-й тур) до 04.1994, Жовтневий виборчий округ № 52, Луганської області. Член Комісії з питань економічних реформи та управління народним госп. На час виборів: секретар парткому ВО «Ворошиловградтепловоз». 1-й тур: з'яв. 69.0 %, за 26.0 %. 2 тур: з'яв. 62.3 %, за 48.2 %. 3 суперника.

Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 по листопад 2007 від Партії регіонів, № 8 в списку. На час виборів: голова Луганської обласної ради, член ПР. Липень — вересень 2006 — заступник голови Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування. Голова Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування (з вересня 2006), член фракції Партії регіонів (з травня 2006).

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 по березень 2010 від Партії регіонів, № 19 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (з листопада 2007). Член Комітету з питань бюджету (з грудня 2007). Склав депутатські повноваження 11 березня 2010.

Народний депутат України 7-го скликання з грудня 2012, виборчій округ № 113, Луганська область, від Партії регіонів. За 60,18 %, 6 суперників. На час виборів: Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Білорусь, член Партії регіонів. Член фракції Партії регіонів (з грудня 2012). Заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції (з грудня 2012).

Один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942—1944 років. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.

Відзнаки

Академік Інженерної академії України (1999), Міжнародної академії інформатизації (1997), Української муніципальної академії (1999).

Медаль «За трудову відзнаку» (1986). Ордени «За заслуги» III (серпень 1997), II (жовтень 1999), I ст. (серпень 2002). Орден Дружби (грудень 1999, Російська Федерація). Почесна грамота ВР України (2001). Почесна грамота КМ України (січень 2004). Державний службовець 1-го рангу (лютий 1999). Член КПРС (1968—1991).

Наукові праці

Автор (співавтор) близько 20 наукових праць, зокрема книг:

  • «Методологические аспекты достижения социально-экономической самодостаточности региона» (2002, співавтор),
  • «Президент України та державна, регіональна і муніципальна політика: Збірник матеріалів і документів» (2003, співавтор),
  • «Идеи П. Д. Юркевича о государстве и праве в контексте современности» (2003).

Володів анґлійською мовою.

Див. також

Примітки

  1. Лівий берег — Київський інститут проблем управління імені Горшеніна, 2010.
    d:Track:Q12110293d:Track:Q4256874
  2. Указ Президента України №637/2011 «Про звільнення В.Тихонова з посади Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України». Президент України. 1 червня 2011. оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021.
  3. Розпорядження Президента України від 3 листопада 1995 року № 402/95-рп «Про призначення В. Тихонова першим заступником голови Луганської обласної державної адміністрації»
  4. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 833/2011
  5. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 655/2012
  6. Постанова Верховної Ради України від 11 березня 2010 року № 1976-VI «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Тихонова В.М.»
  7. Леонід КРАВЧУК: «Заява 148 українських депутатів — антигромадський, антинаціональний крок, що може бути прирівняний до національної зради»
  8. Указ Президента України від 21 серпня 1997 року № 868/97 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги"»
  9. Указ Президента України від 14 жовтня 1999 року № 1330/99 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги"»
  10. Указ Президента України від 22 серпня 2002 року № 748/2002 «Про відзначення державними нагородами України»
  11. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 січня 2004 року № 71 «Про нагородження Тихонова В.М. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».
  12. Указ Президента України від 23 лютого 1999 року № 205/99 «Про присвоєння рангів державних службовців»

Джерела

  • Помер колишній віце-прем'єр України /Українська правда, 29.08.2020/
  • Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.»

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tihonov Vi ktor Mikola jovich Ti honov 5 bereznya 1949 s Shotove Antracitivskij rajon Voroshilovgradska oblast Ukrayinska RSR SRSR 29 serpnya 2020 ukrayinskij politik rosijskogo pohodzhennya separatist Vice prem yer ministr Ukrayini v uryadi Mikoli Azarova z 11 bereznya 2010 do 1 chervnya 2011 Tihonov Viktor MikolajovichTihonov Viktor MikolajovichMinistr rozvitku gromad i teritorij Ukrayini2010 2011Narodivsya 5 bereznya 1949 1949 03 05 Shotove Antracitivskij rajon Voroshilovgradska oblast Ukrayinska RSR SRSRPomer 29 serpnya 2020 2020 08 29 1 71 rik SimferopolVidomij yak politikGromadyanstvo SRSR UkrayinaAlma mater Shidnoukrayinskij nacionalnij universitet imeni Volodimira Dalya i Luganskij derzhavnij universitet vnutrishnih sprav imeni Eduarda DidorenkaPolitichna partiya Partiya regioniv i KPRSReligiya pravoslav yaNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 5 bereznya 1949 v seli Shotove Antracitivskogo rajonu Voroshilovgradskoyi oblasti rosiyanin batko Mikola Panasovich 1921 1968 mati Antonina Vasilivna 1928 1958 druzhina Larisa Oleksandrivna 1947 sin Dmitro 1968 fahivec NBU dochka Tetyana 1973 dochka Viktoriya 1973 zastupnicya nachalnika viddilennya Luganskoyi oblasnoyi direkciyi Rajffajzen banku Aval 26 listopada 2004 roku Luganska oblasna rada pid kerivnictvom Tihonova progolosuvala za nezakonnu uzurpaciyu vladi derzhavi Ukrayina v Luganskij oblasti A same stvorennya vikonavchogo komitetu oblradi yakij uzurpuvav povnovazhennya Luganskoyi oblasnoyi administraciyi Golovoyu komitetu priznacheno Oleksandra Yefryemova Tihonov buv iniciatorom ta moderatorom Z yizdu deputativ vsih rivniv 28 listopada 2004 roku u Syevyerodonecku Uchasniki cogo zahodu publichno zaklikali do viddilennya ryadu oblastej Ukrayini z yiyi skladu ta stvorennya tak zvanoyi Pivdenno Shidnoyi Ukrayinskoyi avtonomnoyi respubliki U 2005 roci Generalna prokuratura porushila proti Tihonova kriminalnu spravu za statteyu 109 Kriminalnogo kodeksu Ukrayini jogo zvinuvachuvali u zazihanni na teritorialnu cilisnist ta nedotorkannist Ukrayini U veresni 2014 roku MVS porushilo kriminalnu spravu proti 24 nardepiv vid deputatskoyi grupi Za mir i stabilnist yaki brali uchast v zasidanni derzhdumi rf Sered nih buv Viktor Tihonov U diyah zaznachenih osib vbachayutsya oznaki posyagannya na teritorialnu cilisnist i nedotorkannist Ukrayini U 2014 roci Tihonov vtik do rf ta perebuvav tam do smerti OsvitaVoroshilovgradskij mashinobudivnij institut ekonomichnij fakultet 1973 1978 ekonomist Buhoblik u promislovosti Luganskij institut vnutrishnih sprav 1996 1998 yurist Kandidat yuridichnih nauk kandidatska disertaciya Problemi prava i derzhavi v tvorchij spadshini P B Yurkevicha ta suchasnist Nacionalnij universitet vnutrishnih sprav 2003 Trudova diyalnist05 1965 11 1969 slyusar VO Voroshilovgradteplovoz 11 1969 11 1971 sluzhba v armiyi v ch 77895 Odeskogo VO 11 12 1971 slyusar 12 1971 02 1975 starshij inzhener tehnolog 02 1975 08 1976 starshij inzhener normuvalnik 08 1976 04 1978 nachalnik planovo ekonomichnogo byura 04 1978 06 1979 nachalnik byura praci ta zarobitnoyi plati 06 1979 08 1980 zastupnik nachalnika viddilu praci ta zarobitnoyi plati 08 1980 10 1986 nachalnik upravlinnya praci ta zarobitnoyi plati 10 1986 10 1988 golova profkomu 10 1988 11 1990 sekretar partkomu VO Voroshilovgradteplovoz 11 1990 11 1991 1 j sekretar Luganskogo MK KPU 11 1991 04 1992 1 j zastupnik generalnogo direktora Luganskoyi derzhavnoyi tovarno sirovinnoyi kompaniyi Luganskgolovzbut 04 1992 09 1994 direktor z ekonomiki Luganskoyi shvejnoyi fabriki Stil 09 1994 11 1995 generalnij direktor Luganskoyi shvejnoyi fabriki Stil 11 1995 04 1998 1 j zastupnik golovi Luganskoyi oblderzhadministraciyi 24 kvitnya 1998 04 2006 golova Luganskoyi oblradi Diplomatichna diyalnistZ 22 serpnya 2011 roku po 26 listopada 2012 roku Nadzvichajnij i Povnovazhnij Posol Ukrayini v Respublici Bilorus Gromadska i naukova diyalnistChlen Koordinacijnoyi radi z pitan miscevogo samovryaduvannya veresen 1998 gruden 2000 spivgolova Kongresu miscevih i regionalnih vlad Ukrayini prezident Ukrayinskoyi asociaciyi miscevih i regionalnih vlad docent kafedri teoriyi ta istoriyi derzhavi i prava Luganskoyi akademiyi vnutrishnih sprav im 10 richchya nezalezhnosti Ukrayini golova Nacionalnoyi radi Spilki lideriv miscevih i regionalnih vlad Ukrayini z lipnya 1999 Obranij deputatom Luganskoyi oblradi berezen 2006 Narodnij deputatNarodnij deputat Ukrayini 12 1 sklikannya z 03 1990 2 j tur do 04 1994 Zhovtnevij viborchij okrug 52 Luganskoyi oblasti Chlen Komisiyi z pitan ekonomichnih reformi ta upravlinnya narodnim gosp Na chas viboriv sekretar partkomu VO Voroshilovgradteplovoz 1 j tur z yav 69 0 za 26 0 2 tur z yav 62 3 za 48 2 3 supernika Narodnij deputat Ukrayini 5 go sklikannya z kvitnya 2006 po listopad 2007 vid Partiyi regioniv 8 v spisku Na chas viboriv golova Luganskoyi oblasnoyi radi chlen PR Lipen veresen 2006 zastupnik golovi Komitetu z pitan derzhavnogo budivnictva regionalnoyi politiki ta miscevogo samovryaduvannya Golova Komitetu z pitan derzhavnogo budivnictva regionalnoyi politiki ta miscevogo samovryaduvannya z veresnya 2006 chlen frakciyi Partiyi regioniv z travnya 2006 Narodnij deputat Ukrayini 6 go sklikannya z listopada 2007 po berezen 2010 vid Partiyi regioniv 19 v spisku Na chas viboriv narodnij deputat Ukrayini chlen PR Chlen frakciyi Partiyi regioniv z listopada 2007 Chlen Komitetu z pitan byudzhetu z grudnya 2007 Sklav deputatski povnovazhennya 11 bereznya 2010 Narodnij deputat Ukrayini 7 go sklikannya z grudnya 2012 viborchij okrug 113 Luganska oblast vid Partiyi regioniv Za 60 18 6 supernikiv Na chas viboriv Nadzvichajnij i Povnovazhnij Posol Ukrayini v Respublici Bilorus chlen Partiyi regioniv Chlen frakciyi Partiyi regioniv z grudnya 2012 Zastupnik golovi Komitetu z pitan yevropejskoyi integraciyi z grudnya 2012 Odin iz 148 deputativ Verhovnoyi Radi Ukrayini yaki pidpisali zvernennya do Sejmu Respubliki Polsha z prohannyam viznati genocidom polyakiv podiyi nacionalno vizvolnoyi vijni Ukrayini 1942 1944 rokiv Cej krok pershij Prezident Ukrayini Leonid Kravchuk kvalifikuvav yak nacionalnu zradu VidznakiAkademik Inzhenernoyi akademiyi Ukrayini 1999 Mizhnarodnoyi akademiyi informatizaciyi 1997 Ukrayinskoyi municipalnoyi akademiyi 1999 Medal Za trudovu vidznaku 1986 Ordeni Za zaslugi III serpen 1997 II zhovten 1999 I st serpen 2002 Orden Druzhbi gruden 1999 Rosijska Federaciya Pochesna gramota VR Ukrayini 2001 Pochesna gramota KM Ukrayini sichen 2004 Derzhavnij sluzhbovec 1 go rangu lyutij 1999 Chlen KPRS 1968 1991 Naukovi praciAvtor spivavtor blizko 20 naukovih prac zokrema knig Metodologicheskie aspekty dostizheniya socialno ekonomicheskoj samodostatochnosti regiona 2002 spivavtor Prezident Ukrayini ta derzhavna regionalna i municipalna politika Zbirnik materialiv i dokumentiv 2003 spivavtor Idei P D Yurkevicha o gosudarstve i prave v kontekste sovremennosti 2003 Volodiv anglijskoyu movoyu Div takozhPosolstvo Ukrayini v Respublici BilorusPrimitkiLivij bereg Kiyivskij institut problem upravlinnya imeni Gorshenina 2010 d Track Q12110293d Track Q4256874 Ukaz Prezidenta Ukrayini 637 2011 Pro zvilnennya V Tihonova z posadi Vice prem yer ministra Ukrayini Ministra regionalnogo rozvitku budivnictva ta zhitlovo komunalnogo gospodarstva Ukrayini Prezident Ukrayini 1 chervnya 2011 originalu za 8 chervnya 2021 Procitovano 8 chervnya 2021 Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 3 listopada 1995 roku 402 95 rp Pro priznachennya V Tihonova pershim zastupnikom golovi Luganskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi UKAZ PREZIDENTA UKRAYiNI 833 2011 UKAZ PREZIDENTA UKRAYiNI 655 2012 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 11 bereznya 2010 roku 1976 VI Pro dostrokove pripinennya povnovazhen narodnogo deputata Ukrayini Tihonova V M Leonid KRAVChUK Zayava 148 ukrayinskih deputativ antigromadskij antinacionalnij krok sho mozhe buti pririvnyanij do nacionalnoyi zradi Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 21 serpnya 1997 roku 868 97 Pro nagorodzhennya vidznakoyu Prezidenta Ukrayini ordenom Za zaslugi Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 14 zhovtnya 1999 roku 1330 99 Pro nagorodzhennya vidznakoyu Prezidenta Ukrayini ordenom Za zaslugi Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 22 serpnya 2002 roku 748 2002 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 26 sichnya 2004 roku 71 Pro nagorodzhennya Tihonova V M Pochesnoyu gramotoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 23 lyutogo 1999 roku 205 99 Pro prisvoyennya rangiv derzhavnih sluzhbovciv DzherelaPomer kolishnij vice prem yer Ukrayini Ukrayinska pravda 29 08 2020 Dovidnik Hto ye hto v Ukrayini vidavnictvo K I S PosilannyaTihonov V M Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0

Дата публікації:
Топ