Менелай Александрійський або Менелай з Александрії (дав.-гр. Μενέλαος ὁ Αλεξανδρεύς, близько 70–140 н. е.) був грецьким математиком і астрономом, першим хто вказав на аналогічність геодезичних ліній на вигнутій поверхні та прямих ліній.
Менелай Александрійський | |
---|---|
дав.-гр. Μενέλαος ὁ Ἀλεξανδρεύς | |
Ім'я при народженні | дав.-гр. Μενέλαος |
Народився | 70[1] Александрія, Єгипет, Римська імперія |
Помер | 140[1] Рим, Римська імперія |
Діяльність | математик, астроном |
Галузь | астрономія |
Менелай Александрійський у Вікісховищі |
Життя і роботи
Хоча й дуже мало відомо про життя Менелая, припускається, що він жив у Римі, куди переїхав з Александрії. Менелаєм з Александрії його називали Папп Александрійський та Прокл Діадох.
Клавдій Птолемей (друге сторіччя н. е.) також згадує в своїй праці Альмагест (VII.3), два астрономічних спостереження зроблених Менелаєм у Римі в січні 98. Це було заслонення зірок Спіка і Бета Скорпіона місяцем. Птолемей використав ці спостереження для підтвердження прецесії рівнодення, феномен відкритий Гіппархом у другому сторіччі до н. е.
Головний твір Менелая — «Сферика» в трьох книгах. Його грецький оригінал втрачений, і зміст відомий завдяки арабським, а також подальшим повторним латинським та єврейським перекладам. В першій книзі дається визначення сферичного трикутника і пов'язаних з ним понять. В другій книзі розглядаються властивості системи паралельних кіл на поверхні сфери при перетинанні їх різними великими колами. Ця книга опирається на «Сферику» Феодосія з Віфінії. Третій книзі передують леми о складених співвідношеннях, на яких базуються подальші доведення. Це книга відкривається теоремою про повний чотирибічник (відомій також як «теорема шістьох величин» або «теорема про трансверсалі»). Вона доводиться спочатку для плоского випадку, а потім переноситься центральним проектуванням на сферу. При цьому Менелай формулює її сферичний варіант не на мові співвідношень синусів, як це почали робити згодом та інші математики країн ісламу, а на мові співвідношень хорд.
Менелаєм були написані твори, що не збереглися донині, «Про обчислення хорд» в 6 книгах, «Начала геометрії» в 3 книгах, «Книга про трикутник», «Книга про заходи знаків зодіаку».
Менелай також вивчав криві вищих порядків.
Менелаю належала «Книга про поділ складених тіл», присвячена визначенню питомої ваги тіл. Цю книгу цитував в своїй «Книзі терезів мудрості».
Примітки
- AlKindi
- . Архів оригіналу за 10 березня 2013. Процитовано 8 лютого 2014.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 лютого 2014. Процитовано 8 лютого 2014.
- Британська енциклопедія «Грецький математик, який першим зрозумів і визначив сферичний трикутник (трикутник утворений трьома дугами на сфері).»
Посилання
- Менелай з Александрії [ 1 грудня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Menelaj Aleksandrijskij abo Menelaj z Aleksandriyi dav gr Menelaos ὁ Ale3andreys blizko 70 140 n e buv greckim matematikom i astronomom pershim hto vkazav na analogichnist geodezichnih linij na vignutij poverhni ta pryamih linij Menelaj Aleksandrijskijdav gr Menelaos ὁ Ἀle3andreysIm ya pri narodzhennidav gr MenelaosNarodivsya70 1 Aleksandriya Yegipet Rimska imperiyaPomer140 1 Rim Rimska imperiyaDiyalnistmatematik astronomGaluzastronomiya Menelaj Aleksandrijskij u VikishovishiZhittya i robotiHocha j duzhe malo vidomo pro zhittya Menelaya pripuskayetsya sho vin zhiv u Rimi kudi pereyihav z Aleksandriyi Menelayem z Aleksandriyi jogo nazivali Papp Aleksandrijskij ta Prokl Diadoh Klavdij Ptolemej druge storichchya n e takozh zgaduye v svoyij praci Almagest VII 3 dva astronomichnih sposterezhennya zroblenih Menelayem u Rimi v sichni 98 Ce bulo zaslonennya zirok Spika i Beta Skorpiona misyacem Ptolemej vikoristav ci sposterezhennya dlya pidtverdzhennya precesiyi rivnodennya fenomen vidkritij Gipparhom u drugomu storichchi do n e Sphaericorum libri tres Golovnij tvir Menelaya Sferika v troh knigah Jogo greckij original vtrachenij i zmist vidomij zavdyaki arabskim a takozh podalshim povtornim latinskim ta yevrejskim perekladam V pershij knizi dayetsya viznachennya sferichnogo trikutnika i pov yazanih z nim ponyat V drugij knizi rozglyadayutsya vlastivosti sistemi paralelnih kil na poverhni sferi pri peretinanni yih riznimi velikimi kolami Cya kniga opirayetsya na Sferiku Feodosiya z Vifiniyi Tretij knizi pereduyut lemi o skladenih spivvidnoshennyah na yakih bazuyutsya podalshi dovedennya Ce kniga vidkrivayetsya teoremoyu pro povnij chotiribichnik vidomij takozh yak teorema shistoh velichin abo teorema pro transversali Vona dovoditsya spochatku dlya ploskogo vipadku a potim perenositsya centralnim proektuvannyam na sferu Pri comu Menelaj formulyuye yiyi sferichnij variant ne na movi spivvidnoshen sinusiv yak ce pochali robiti zgodom ta inshi matematiki krayin islamu a na movi spivvidnoshen hord Menelayem buli napisani tvori sho ne zbereglisya donini Pro obchislennya hord v 6 knigah Nachala geometriyi v 3 knigah Kniga pro trikutnik Kniga pro zahodi znakiv zodiaku Menelaj takozh vivchav krivi vishih poryadkiv Menelayu nalezhala Kniga pro podil skladenih til prisvyachena viznachennyu pitomoyi vagi til Cyu knigu cituvav v svoyij Knizi tereziv mudrosti PrimitkiAlKindi d Track Q101207543d Track Q104244355 Arhiv originalu za 10 bereznya 2013 Procitovano 8 lyutogo 2014 PDF Arhiv originalu PDF za 22 lyutogo 2014 Procitovano 8 lyutogo 2014 Britanska enciklopediya Greckij matematik yakij pershim zrozumiv i viznachiv sferichnij trikutnik trikutnik utvorenij troma dugami na sferi PosilannyaMenelaj z Aleksandriyi 1 grudnya 2010 u Wayback Machine angl