Професор Пе́тре Мелікішві́лі (груз. პეტრე მელიქიშვილი; русифіковане — Пьотр Гріго́рієвіч Мє́ліков від рос. Пётр Григориевич Меликов; 11 липня (29 червня) 1850, Тифліс — 23 березня 1927, Тифліс) — грузинський вчений у галузі хімії, доктор хімічних наук, член-кореспондент Академії наук СРСР (1927 рік), лауреат Ломоносівської премії (1899 рік, Петербурзька АН, разом із Левом Писаржевським). Один з засновників та перший ректор Тбіліського університету (1918 рік). Першим відкрив та дослідив [en]. Вперше отримав та перборат натрію, а також запропонував кілька аналітичних методів.
Петре Мелікішвілі | |
---|---|
პეტრე მელიქიშვილი | |
Мелікішвілі у 1918 році | |
Народився | 11 липня (29 червня) 1850 Тифліс, Тифліська губернія, Російська імперія |
Помер | 23 березня 1927 (76 років) Тифліс, Грузинська РСР, СРСР |
Поховання | Тбілісі |
Країна | Російська імперія → СРСР |
Національність | грузини |
Діяльність | хімік |
Alma mater | Імператорський Новоросійський університет |
Галузь | Неорганічна хімія |
Заклад | Імператорський Новоросійський університет Тбіліський університет |
Посада | Ректор Тбіліського університету |
Вчене звання | Професор |
Науковий ступінь | Доктор хімічних наук |
Відомі учні | Микола Зелінський, Лев Писаржевський тощо |
Відомий завдяки: | [en] |
Петре Мелікішвілі у Вікісховищі |
Життєпис
Петре Мелікішвілі походить з вірменсько-грузинського дворянського роду [ka]. Батьки Мелікішвілі у 1840-х роках переїхали з міста Ахалціхе до міста Тифліс (нині Тбілісі), де і народився Петре 11 липня (29 червня) 1850 року. 1868 року Петре закінчив [ka], а вже наступного року поступив до Імператорського Новоросійського університету (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) у місті Одеса.
Серед викладачів навчального закладу на той час було багато видатних науковців: Лев Ценковський, Микола Соколов, Ілля Мечников тощо. У 1872 році юнак з відзнакою закінчив фізико-математичний факультет університету, а наступного року написав свою першу наукову роботу. Незабаром хлопець був відправлений за кордон, звідки повернувся 1875 року. У 1878–1881 роках Петре вивчав будову та реакційну здатність акрилової, [en], ізокротонової, [en], [en] кислот та їх похідних. У 1880 році грузинський вчений, незалежно від Еміля Ерленмеєра, відкрив та вивчив новий клас органічних сполук — [en]. Того ж року Петре вперше синтезував в-аміномолочную кислоту, названу ним «ізосеріном». 1881 року студент захистив магістерську дисертацію «Про похідні акрилової кислоти», а через три роки почав працювати доцентом на кафедрі агрономії. У 1885 році Мелікішвілі захистив докторську дисертацію «Про похідні ізомерних кротонових кислот». З 1885 року до 1917 року Мелікішвілі працював у цьому університеті, як професор. З 1893 року хімік почав працювати переважно в галузі неорганічної хімії. У 1897–1913 роках Мелікішвілі разом із Левом Писаржевським синтезував надкислоти деяких хімічних елементів: бору, ванадію, вольфраму, молібдену, ніобія, танталу, титану та урану. 1899 року вчений став лауреатом Ломоносовської премії Петербурзької АН.
Був одним із засновників Вищих жіночих курсів в Одесі (ОВЖК) і протягом багатьох років - деканом фізико-математичного факультету курсів. В 1911 році був директором ОВЖК.
Брав безпосередню участь у заснуванні Тбіліського університету. 13 січня 1918 року на першій офіційній зустрічі Ради професорів Мелікішвілі був обраний першим ректором університету. 17 грудня наступного року Петре на цій посаді змінив Іване Джавахішвілі через політичні відносини Мелікішвілі з генерал-губернатором. Однак вже 30 липня 1921 року грузинський хімік став деканом факультету агрономії.
Помер 23 березня 1927 року у віці 77 років у місті Тифліс. Мелікішвілі було поховано у саду першого корпусу Тбіліського університету, а на могилі встановлено бюст.
Наукова діяльність
Усього Петре написав близько 80-ти наукових робіт у різноманітних галузях хімії. Праці Мелікішвілі, пов'язані з похідними ненасичених кислот:
- Ueber die Addition der unterchlorigen Saure zu beta-Crotonsaure (1882 рік)
- Действие хлорноватистой кислоты на ангеликовую // Журнал Русского Химического Общества. — Вип. XIX. — С. 524.
- О глицидных кислотах // Журнал Русского Химического Общества. — Вип. XVIII. — С. 287.
- О строении хлорооксимасляной кислоты // Журнал Русского Химического Общества. — 1886. — Вип. XVIII.
У галузі неорганічної хімії вчений досліджував перекисні сполуки і доказав, що більшість солей такого типу є поєднанням надкислот з перекисом основи, а також довів існування :
- Ueber-uransaure und ihre Saize. — 1897.
- Das Ammoniumperoxid // Z. an. Ch.. — 1898. — Вип. XVIII.
- Исследование над перекисями и надкислотами. — 1900.
Інші праці:
- О химическом составе южнорусской пшеницы 1881 г.
- Фторованадиевые соединения // Известия Императорской Академии Наук. — 1901. — Вип. XV.
- Отношение перекиси к некоторым солям // Журнал Русского Химического Общества. — 1902.
- Ortho-Pervanadate (1909 рік)
- Dosage de l'acide phosphorique en presence d'acide silique colloidal // Comptes rendu. — 1911.
- Чувствительная реакция на молибденовую кислоту // Журнал Русского Химического Общества. — 1912.
- О производных акриловой кислоты// Журнал Русского физико-химического общества. – 1881. – Т. 13, вып. 1. – С. 155 – 162.
- Отношение перекиси водовода к некоторым солям // Журнал Русского физико-химического общества. – 1902. – Т. 34, вып. 2. – С. 207 – 210.
- Вина Одесского уезда.// Вестник виноделия. – 1898. – Т. 7, №. 11. – С. 675 – 678.
Вшанування пам'яті
Ім'ям Мелікішвілі названо Батумі, а також у 1929 році його ім'ям було названо інститут хімії .
Примітки
- . Офіційний сайт Тбіліського університету (груз.). Архів оригіналу за 21 грудня 2013. Процитовано 20 грудня 2013.
Посилання
- . physchem.chimfak.rsu.ru (рос.). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 18 грудня 2013.
- . Офіційний сайт Тбіліського університету (груз.). Архів оригіналу за 21 грудня 2013. Процитовано 20 грудня 2013.
- . slovarik.kiev.ua (рос.). Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 21 грудня 2013.
Література та джерела
- Меликишвили Петр Григорьевич // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- Професори Одеського (Новоросійського) університету: біографічний словник. – Т. 3: К – П. – 2-е вид., доп./ Відп. ред. В. А. Сминтина. – Одеса: Астропринт, 2005. – С. 327 – 331..
Попередник: | Тбіліського університету 13 січня 1918 — 17 грудня 1919 | Наступник: |
Посада заснована | Іване Джавахішвілі |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Profesor Pe tre Melikishvi li gruz პეტრე მელიქიშვილი rusifikovane Potr Grigo riyevich Mye likov vid ros Pyotr Grigorievich Melikov 11 lipnya 29 chervnya 1850 Tiflis 23 bereznya 1927 Tiflis gruzinskij vchenij u galuzi himiyi doktor himichnih nauk chlen korespondent Akademiyi nauk SRSR 1927 rik laureat Lomonosivskoyi premiyi 1899 rik Peterburzka AN razom iz Levom Pisarzhevskim Odin z zasnovnikiv ta pershij rektor Tbiliskogo universitetu 1918 rik Pershim vidkriv ta doslidiv en Vpershe otrimav ta perborat natriyu a takozh zaproponuvav kilka analitichnih metodiv Petre Melikishviliპეტრე მელიქიშვილიMelikishvili u 1918 roci Melikishvili u 1918 rociNarodivsya11 lipnya 29 chervnya 1850 1850 06 29 Tiflis Tifliska guberniya Rosijska imperiyaPomer23 bereznya 1927 1927 03 23 76 rokiv Tiflis Gruzinska RSR SRSRPohovannyaTbilisiKrayinaRosijska imperiya SRSRNacionalnistgruziniDiyalnisthimikAlma materImperatorskij Novorosijskij universitetGaluzNeorganichna himiyaZakladImperatorskij Novorosijskij universitet Tbiliskij universitetPosadaRektor Tbiliskogo universitetuVchene zvannyaProfesorNaukovij stupinDoktor himichnih naukVidomi uchniMikola Zelinskij Lev Pisarzhevskij toshoVidomij zavdyaki en Petre Melikishvili u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Melikishvili U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Melikov ZhittyepisPetre Melikishvili pohodit z virmensko gruzinskogo dvoryanskogo rodu ka Batki Melikishvili u 1840 h rokah pereyihali z mista Ahalcihe do mista Tiflis nini Tbilisi de i narodivsya Petre 11 lipnya 29 chervnya 1850 roku 1868 roku Petre zakinchiv ka a vzhe nastupnogo roku postupiv do Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu nini Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova u misti Odesa Petre Melikishvili razom zi studentami Novorosijskogo universitetu Sered vikladachiv navchalnogo zakladu na toj chas bulo bagato vidatnih naukovciv Lev Cenkovskij Mikola Sokolov Illya Mechnikov tosho U 1872 roci yunak z vidznakoyu zakinchiv fiziko matematichnij fakultet universitetu a nastupnogo roku napisav svoyu pershu naukovu robotu Nezabarom hlopec buv vidpravlenij za kordon zvidki povernuvsya 1875 roku U 1878 1881 rokah Petre vivchav budovu ta reakcijnu zdatnist akrilovoyi en izokrotonovoyi en en kislot ta yih pohidnih U 1880 roci gruzinskij vchenij nezalezhno vid Emilya Erlenmeyera vidkriv ta vivchiv novij klas organichnih spoluk en Togo zh roku Petre vpershe sintezuvav v aminomolochnuyu kislotu nazvanu nim izoserinom 1881 roku student zahistiv magistersku disertaciyu Pro pohidni akrilovoyi kisloti a cherez tri roki pochav pracyuvati docentom na kafedri agronomiyi U 1885 roci Melikishvili zahistiv doktorsku disertaciyu Pro pohidni izomernih krotonovih kislot Z 1885 roku do 1917 roku Melikishvili pracyuvav u comu universiteti yak profesor Z 1893 roku himik pochav pracyuvati perevazhno v galuzi neorganichnoyi himiyi U 1897 1913 rokah Melikishvili razom iz Levom Pisarzhevskim sintezuvav nadkisloti deyakih himichnih elementiv boru vanadiyu volframu molibdenu niobiya tantalu titanu ta uranu 1899 roku vchenij stav laureatom Lomonosovskoyi premiyi Peterburzkoyi AN Buv odnim iz zasnovnikiv Vishih zhinochih kursiv v Odesi OVZhK i protyagom bagatoh rokiv dekanom fiziko matematichnogo fakultetu kursiv V 1911 roci buv direktorom OVZhK Brav bezposerednyu uchast u zasnuvanni Tbiliskogo universitetu 13 sichnya 1918 roku na pershij oficijnij zustrichi Radi profesoriv Melikishvili buv obranij pershim rektorom universitetu 17 grudnya nastupnogo roku Petre na cij posadi zminiv Ivane Dzhavahishvili cherez politichni vidnosini Melikishvili z general gubernatorom Odnak vzhe 30 lipnya 1921 roku gruzinskij himik stav dekanom fakultetu agronomiyi Pomer 23 bereznya 1927 roku u vici 77 rokiv u misti Tiflis Melikishvili bulo pohovano u sadu pershogo korpusu Tbiliskogo universitetu a na mogili vstanovleno byust Naukova diyalnistUsogo Petre napisav blizko 80 ti naukovih robit u riznomanitnih galuzyah himiyi Praci Melikishvili pov yazani z pohidnimi nenasichenih kislot Ueber die Addition der unterchlorigen Saure zu beta Crotonsaure 1882 rik Dejstvie hlornovatistoj kisloty na angelikovuyu Zhurnal Russkogo Himicheskogo Obshestva Vip XIX S 524 O glicidnyh kislotah Zhurnal Russkogo Himicheskogo Obshestva Vip XVIII S 287 O stroenii hlorooksimaslyanoj kisloty Zhurnal Russkogo Himicheskogo Obshestva 1886 Vip XVIII U galuzi neorganichnoyi himiyi vchenij doslidzhuvav perekisni spoluki i dokazav sho bilshist solej takogo tipu ye poyednannyam nadkislot z perekisom osnovi a takozh doviv isnuvannya Ueber uransaure und ihre Saize 1897 Das Ammoniumperoxid Z an Ch 1898 Vip XVIII Issledovanie nad perekisyami i nadkislotami 1900 Inshi praci O himicheskom sostave yuzhnorusskoj pshenicy 1881 g Ftorovanadievye soedineniya Izvestiya Imperatorskoj Akademii Nauk 1901 Vip XV Otnoshenie perekisi k nekotorym solyam Zhurnal Russkogo Himicheskogo Obshestva 1902 Ortho Pervanadate 1909 rik Dosage de l acide phosphorique en presence d acide silique colloidal Comptes rendu 1911 Chuvstvitelnaya reakciya na molibdenovuyu kislotu Zhurnal Russkogo Himicheskogo Obshestva 1912 O proizvodnyh akrilovoj kisloty Zhurnal Russkogo fiziko himicheskogo obshestva 1881 T 13 vyp 1 S 155 162 Otnoshenie perekisi vodovoda k nekotorym solyam Zhurnal Russkogo fiziko himicheskogo obshestva 1902 T 34 vyp 2 S 207 210 Vina Odesskogo uezda Vestnik vinodeliya 1898 T 7 11 S 675 678 Vshanuvannya pam yatiIm yam Melikishvili nazvano Batumi a takozh u 1929 roci jogo im yam bulo nazvano institut himiyi Primitki Oficijnij sajt Tbiliskogo universitetu gruz Arhiv originalu za 21 grudnya 2013 Procitovano 20 grudnya 2013 Posilannya physchem chimfak rsu ru ros Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 18 grudnya 2013 Oficijnij sajt Tbiliskogo universitetu gruz Arhiv originalu za 21 grudnya 2013 Procitovano 20 grudnya 2013 slovarik kiev ua ros Arhiv originalu za 24 grudnya 2013 Procitovano 21 grudnya 2013 Literatura ta dzherelaMelikishvili Petr Grigorevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Profesori Odeskogo Novorosijskogo universitetu biografichnij slovnik T 3 K P 2 e vid dop Vidp red V A Smintina Odesa Astroprint 2005 S 327 331 Poperednik Tbiliskogo universitetu 13 sichnya 1918 17 grudnya 1919 Nastupnik Posada zasnovana Ivane Dzhavahishvili