Георгій Олександрович Мелікішвілі (груз. გიორგი ალექსანდრეს ძე მელიქიშვილი; нар. 1918 — пом. 2002) — радянський і грузинський історик, здобув популярність завдяки працям з історії держави Урарту.
Мелікішвілі Георгій Олександрович | |
---|---|
груз. გიორგი ალექსანდრეს ძე მელიქიშვილი | |
Ім'я при народженні | груз. გიორგი მელიქიშვილი |
Народився | 30 грудня 1918[1] Тифліс, Грузинська Демократична Республіка[1] |
Помер | 27 березня 2002 (83 роки) Тбілісі, Грузія |
Країна | Грузинська Демократична Республіка Соціалістична Радянська Республіка Грузія[d] Закавказька РФСР СРСР Грузія |
Діяльність | історик |
Alma mater | Тбіліський державний університет (1939) |
Галузь | історія |
Заклад | Тбіліський державний університет |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Членство | Грузинська національна академія наук |
Партія | КПРС |
Нагороди |
Біографія
Народився 30 грудня 1918 року в Тифлісі (нині Тбілісі, Грузія).
У 1939 році закінчив історичний факультет Тбіліського державного університету, потім вступив до аспірантури, спеціалізувався з історії стародавнього Сходу. З 1941 року Георгій Олександрович захопився історією Урарту, вивчав урартську мову і урартські клинописні тексти. У 1944 році Мелікішвілі захистив кандидатську дисертацію за тематикою Урарту. З кінця сорокових років Георгій Олександрович опублікував серію дослідницьких статей про Урарту, а в 1953—1954 роках вийшли його головні роботи на цю тему: «Урартські клинчасті написи» та «Наїрі-Урарту».
Приділяв велику увагу давній історії Грузії, Кавказу і Малої Азії. Найвідоміший внесок ученого з цієї тематики — монографія «До історії древньої Грузії» (1959) і організація видання та редагування восьмитомника «Нариси історії Грузії» (1982).
У 1961 році Георгій Олександрович Мелікішвілі обраний академіком Академії наук Грузинської РСР.
У 1954 — 1988 роках Георгій Олександрович очолював відділ давньої історії при Інституті історії Грузії, а з 1965 року по 1999 рік був також директором цього інституту. З 1999 року та до своєї смерті в 2002 році Георгій Олександрович був почесним директором Інституту історії.
Жив у Тбілісі на Ризькій (нині — Тактакішвілі) вулиці, буд. № 3
Нагороди та премії
- Ленінська премія (1957) — за дослідження в галузі давньої історії народів Закавказзя, викладені в працях «Наірі-Урарту» та «Урартські клинчасті написи» (1954)
- орден «Знак Пошани»
- медалі
Примітки
- Меликишвили Георгий Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Г. А. Меликишвили «Урартские клинообразные надписи» [ 20 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Література
- Гамкрелидзе Т. В., Гиоргадзе Г. Г. Памяти Георгия Александровича Меликишвили // Вестник древней истории, 2003, № 3
Праці Георгія Мелікішвілі в мережі Інтернет
- Урартские клинообразные надписи [ 20 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- К вопросу о древнейшем очаге урартских племен [ 5 листопада 2020 у Wayback Machine.] // «Вестник древней истории». 1947. № 4.
- К вопросу о царских хозяйствах и рабах-пленниках в Урарту [ 4 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Вестник древней истории. № 1, 1953 г.
- Урартоведческие заметки [ 6 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Вестник древней истории, 1951, № 3.
- Рецензия на: Б. Б. Пиотровский, Кармир-блур, Изд-во АН Арм. ССР, вып. I, II [ 20 червня 2013 у Wayback Machine.] // Вестник древней истории, 1953, № 3.
- У підручнику Источниковедение истории Древнего Востока. М., 1984: Глава XIII. Урарту и Закавказье. § 1. Ассирийские источники [ 29 червня 2020 у Wayback Machine.]; § 2. [ 29 червня 2020 у Wayback Machine.] Урартские надписи [ 29 червня 2020 у Wayback Machine.].
- Некоторые вопросы древнейшей истории грузинского народа [ 21 січня 2022 у Wayback Machine.] // Доклад на XXXI сессии Отделения общественных наук Академии Наук Грузинской ССР в июне 1951 года.
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Georgij Oleksandrovich Melikishvili gruz გიორგი ალექსანდრეს ძე მელიქიშვილი nar 1918 pom 2002 radyanskij i gruzinskij istorik zdobuv populyarnist zavdyaki pracyam z istoriyi derzhavi Urartu Melikishvili Georgij Oleksandrovichgruz გიორგი ალექსანდრეს ძე მელიქიშვილიIm ya pri narodzhennigruz გიორგი მელიქიშვილიNarodivsya30 grudnya 1918 1918 12 30 1 Tiflis Gruzinska Demokratichna Respublika 1 Pomer27 bereznya 2002 2002 03 27 83 roki Tbilisi GruziyaKrayina Gruzinska Demokratichna Respublika Socialistichna Radyanska Respublika Gruziya d Zakavkazka RFSR SRSR GruziyaDiyalnististorikAlma materTbiliskij derzhavnij universitet 1939 GaluzistoriyaZakladTbiliskij derzhavnij universitetNaukovij stupindoktor istorichnih naukChlenstvoGruzinska nacionalna akademiya naukPartiyaKPRSNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Melikishvili BiografiyaNarodivsya 30 grudnya 1918 roku v Tiflisi nini Tbilisi Gruziya U 1939 roci zakinchiv istorichnij fakultet Tbiliskogo derzhavnogo universitetu potim vstupiv do aspiranturi specializuvavsya z istoriyi starodavnogo Shodu Z 1941 roku Georgij Oleksandrovich zahopivsya istoriyeyu Urartu vivchav urartsku movu i urartski klinopisni teksti U 1944 roci Melikishvili zahistiv kandidatsku disertaciyu za tematikoyu Urartu Z kincya sorokovih rokiv Georgij Oleksandrovich opublikuvav seriyu doslidnickih statej pro Urartu a v 1953 1954 rokah vijshli jogo golovni roboti na cyu temu Urartski klinchasti napisi ta Nayiri Urartu Pridilyav veliku uvagu davnij istoriyi Gruziyi Kavkazu i Maloyi Aziyi Najvidomishij vnesok uchenogo z ciyeyi tematiki monografiya Do istoriyi drevnoyi Gruziyi 1959 i organizaciya vidannya ta redaguvannya vosmitomnika Narisi istoriyi Gruziyi 1982 U 1961 roci Georgij Oleksandrovich Melikishvili obranij akademikom Akademiyi nauk Gruzinskoyi RSR U 1954 1988 rokah Georgij Oleksandrovich ocholyuvav viddil davnoyi istoriyi pri Instituti istoriyi Gruziyi a z 1965 roku po 1999 rik buv takozh direktorom cogo institutu Z 1999 roku ta do svoyeyi smerti v 2002 roci Georgij Oleksandrovich buv pochesnim direktorom Institutu istoriyi Chlen VKP b z 1946 roku Zhiv u Tbilisi na Rizkij nini Taktakishvili vulici bud 3Nagorodi ta premiyiLeninska premiya 1957 za doslidzhennya v galuzi davnoyi istoriyi narodiv Zakavkazzya vikladeni v pracyah Nairi Urartu ta Urartski klinchasti napisi 1954 orden Znak Poshani medaliPrimitkiMelikishvili Georgij Aleksandrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 G A Melikishvili Urartskie klinoobraznye nadpisi 20 lyutogo 2020 u Wayback Machine LiteraturaGamkrelidze T V Giorgadze G G Pamyati Georgiya Aleksandrovicha Melikishvili Vestnik drevnej istorii 2003 3Praci Georgiya Melikishvili v merezhi InternetUrartskie klinoobraznye nadpisi 20 lyutogo 2020 u Wayback Machine K voprosu o drevnejshem ochage urartskih plemen 5 listopada 2020 u Wayback Machine Vestnik drevnej istorii 1947 4 K voprosu o carskih hozyajstvah i rabah plennikah v Urartu 4 listopada 2020 u Wayback Machine Vestnik drevnej istorii 1 1953 g Urartovedcheskie zametki 6 listopada 2020 u Wayback Machine Vestnik drevnej istorii 1951 3 Recenziya na B B Piotrovskij Karmir blur Izd vo AN Arm SSR vyp I II 20 chervnya 2013 u Wayback Machine Vestnik drevnej istorii 1953 3 U pidruchniku Istochnikovedenie istorii Drevnego Vostoka M 1984 Glava XIII Urartu i Zakavkaze 1 Assirijskie istochniki 29 chervnya 2020 u Wayback Machine 2 29 chervnya 2020 u Wayback Machine Urartskie nadpisi 29 chervnya 2020 u Wayback Machine Nekotorye voprosy drevnejshej istorii gruzinskogo naroda 21 sichnya 2022 u Wayback Machine Doklad na XXXI sessii Otdeleniya obshestvennyh nauk Akademii Nauk Gruzinskoj SSR v iyune 1951 goda Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi