Всеволод Емільович Меєргольд (рос. Всеволод Эмильевич Мейерхольд), справжнє ім'я — Карл Казимир Теодор Меєргольд (нім. Karl Kasimir Theodor Meyerhold); 28 січня (9 лютого) 1874, Пенза — 2 лютого 1940, Москва) — російський і радянський театральний режисер, актор, педагог, народний артист Республіки (1923). Один із реформаторів театру. Розробник оригінальної системи фізичного вдосконалення актора — біомеханіки.
Меєргольд Всеволод Емільович | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Всеволод Мейерхольд | ||||
Ім'я при народженні | нім. Karl Kasimir Theodor Meyerhold | |||
Народився | 28 січня (9 лютого) 1874[1][2] Пенза, Російська імперія[3] | |||
Помер | 2 лютого 1940[2][4][…] (66 років) Москва, СРСР[2][1] | |||
Поховання | Нове Донське кладовище | |||
Громадянство | Російська імперія Російська СФРР СРСР | |||
Релігія | православна церква | |||
Діяльність | актор, театральний режисер, драматург, політик, кінорежисер, театрознавець, режисер, педагог | |||
Alma mater | d (1895), МДУ і Музично-драматичне училище Московського філармонійного товариства (1898) | |||
Відомі учні | d, Грипич Олексій Львович і Букеєва Хадиша | |||
Партія | КПРС | |||
У шлюбі з | Райх Зінаїда Миколаївна | |||
Діти | d | |||
IMDb | nm0583462 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
| ||||
Меєргольд Всеволод Емільович у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Життєпис
Народився 28 січня (9 лютого) 1874 року в Пензі в зросійщеній німецькій родині Еміля Меєргольда, власника винно-горілчаного заводу. Захоплення батьків театром, музикою, участь у дитячих виставах домашніх відіграли важливу роль у формуванні майбутнього режисера.
Інтерес до театру зміцнів у хлопчика під час навчання в гімназії, де Меєргольд був учасником аматорських вистав, відвідував пензенський драматичний гурток під керівництвом Дмитра Волкова. Гімназичний курс Меєргольд завершив пізно, бо тричі залишався на другий рік.
У 1895 році Меєргольд закінчив 2-у Пензенську гімназію і в тому ж році вступив на юридичний факультет Московського університету. Складні відносини з сім'єю призвели до того, що Карл прийняв православ'я і на честь письменника Гаршина вибрав ім'я Всеволод. Тоді ж при відмові від німецького громадянства в російський паспорт було вписане змінене прізвище Меєргольд (рос. Мейерхольд).
У 1896 році Меєргольд кинув навчання в університеті та вступив у музично-драматичне училище Московського філармонічного товариства, яке закінчив у 1898 році.
У тому ж році він був запрошений Володимиром Немировичем-Данченком в трупу Московського Художнього театру, де здобув амплуа гострохарактерного актора. За чотири сезони, проведених в МХТ він зіграв 18 ролей, серед яких Треплєв в спектаклі «Чайка», Тузенбах у «Трьох сестрах», Йоганнес Фокерат в «Самотніх», Іоанн в «Смерті Івана Грозного». Меєргольд був першим виконавцем ролей Василя Шуйського у виставі «Цар Федір Іоаннович», принца Арагонського в спектаклі «Венеціанський купець», маркіза Форліпополі в «Шинкарці», Тірезія в «Антигоні», Мальволіо в «Дванадцятій ночі».
12 лютого 1902 року Меєргольд оголосив про свій вихід зі складу трупи МХТ. З весни 1905 року до початку 1906 Меєргольд знову грав у складі трупи — виконував роль Треплєва у відновленому спектаклі «Чайка».
З 1902 року почалася його самостійна режисерська робота. Він очолив разом з Олександром Кошеверовим групу молодих акторів у Херсоні, яка називалася «Товариство нової драми».
По закінченню зимового сезону в Херсоні (1902—1903) його трупа в повному складі грала в Миколаєві (Великий Піст 1903 року) і в Севастополі (весна 1903). В зимовий сезон 1903—1904 року продовжив справу в Херсоні (без співантрепренера), а сезон 1904—1905 років тримав антрепризу в Тифлісі.
З 1902 по 1905 роки Меєргольд здійснив постановку 170 вистав. У цей час почалося формування мистецької програми режисера, пов'язаної з поетикою символізму, з принципами та стилістикою умовного театру. Найповніше ця стилістика втілилася в Петербурзькому театрі імені В. Ф. Коміссаржевської, де в 1906 році Меєргольд став головним режисером. За один сезон Меєргольд випустив 13 вистав, серед яких «Сестра Беатриса» Моріса Метерлінка, «Балаганчик» Олександра Блока, «Життя людини» Леоніда Андрєєва.
У 1908 році Меєргольд був запрошений до складу режисури петербурзьких імператорських театрів. Він 10 років пропрацював в Олександрійському та Маріїнському театрах, поставивши там 21 драматичну і 10 музичних вистав.
У петербурзький період роботи почалася педагогічна діяльність Меєргольда. Всеволод Емільович викладав у театральній школі Даннемана, на музично-драматичних курсах Полока. У 1913 році відкрилася його студія. Меєргольд розвивав ідею виховання актора, який впевнено володіє своїм тілом, голосом, здатного в потрібному темпі і ритмі виконати будь-яке завдання режисера. У книзі «Про театр» (1913) він теоретично обґрунтував концепцію «умовного театру», протиставлену сценічному натуралізму.
У 1915 році Меєргольд зняв як режисер кінофільм «Портрет Доріана Грея» за романом Оскара Вайлда, де зіграв роль лорда Генрі, а в 1928 році на екрани вийшов фільм «Білий орел», в якому Меєргольд виконав роль сенатора.
Після революції 1917 року, яку Меєргольд вітав, він брав активну участь у роботі Театрального відділу Народного комісаріату освіти. У 1918 році він першим з видатних діячів театру вступив в члени ВКП(б), співпрацював з Театральною радою, а після переїзду уряду до Москви став заступником завідувача відділенням Петроградського ТЕО Наркомпроса.
Там же в Петрограді він керував інструкторськими курсами з навчання майстерності сценічних постановок і Школою акторської майстерності.
У 1921 році Меєргольд організував Вищі режисерські майстерні, на базі яких у 1922 році було створено Державний інститут театрального мистецтва (ГИТИС), при якому існував театр ГІТІСу. У 1923 році він був офіційно перейменовано в Театр імені Всеволода Меєргольда (ТІМ), з 1926 року — Державний театр імені Всеволода Меєргольда (ГОСТІМ).
Меєргольд також керував Театром Революції (1922—1924), ставив спектаклі в Маріїнському і Ленінградському малому оперному театрах, здійснив постановки драм на радіо (1937).
Режисерська діяльність Меєргольда з 1920-х рр зосередилася в ТІМа, який він очолював з 1920 по 1938 рік. ТІМ поставив 26 п'єс, більша частина з яких належала сучасним радянським авторам. Постановками «Містерії-буф», «Клопа», «Лазні» Володимира Маяковського, «Мандата» Миколи Ердмана, «Ревізора» Миколи Гоголя та інших театр Меєргольда завоював гучну славу.
Тим не менше, театр був звинувачений у відриві від радянського життя і від радянської літератури, в тязі до письменників, які виявилися ворогами народу, у протистоянні загального курсу на соціалістичний реалізм.
17 грудня 1937 року в газеті «Правда» вийшла стаття «Чужий театр».
7 січня 1938 року постановою Комітету в справах мистецтв при Раднаркомі СРСР ТІМ був ліквідований як такий, що займає «чужі радянському мистецтву, наскрізь буржуазні формалістичні позиції».
У ці трагічні дні Костянтин Станіславський не побоявся простягти руку підтримки Всеволоду Емільовичу, і Меєргольд прийняв запрошення Станіславського і перейшов у його оперний театр.
7 серпня 1938 року Станіславський помер, і вже ніщо не могло врятувати опального Меєргольда.
У травні-червні 1939 року Меєргольд розробив план виступів студентів інституту ім. Лесгафта на параді фізкультурників у Ленінграді. Це була його остання режисерська робота.
У ніч з 19 на 20 червня 1939 року Мейєргольд був арештований у своїй квартирі за обвинуваченням у тому, що він був завербований для участі в антирадянській роботі ще в 1922 році.
1 лютого 1940 року Військова колегія Верховного суду засудила Меєргольда «до вищої міри кримінального покарання — розстрілу з конфіскацією належного йому майна». Всеволоду Меєргольду після всіх витончених тортур, перед смертю — по черзі — зламали всі пальці. А потім втопили в нечистотах (версія його смерті після розкриття архівів). Для звітності написали, як годиться: 2 лютого 1940 року Меєргольд був розстріляний у Бутирській в'язниці в Москві, похований у спільній могилі. Меєргольд НЕ підписав папір про троцькістську змову, в якій нібито брали участь Еренбург, Леонов, Пастернак, Катаєв, Ейзенштейн, Шостакович та багато інших — і їх не чіпали. Після тортур він підписав папір тільки на СЕБЕ, чим страшно розлютив НКВД-шників (Андрій Безсмертний Анзіміров).
26 листопада 1956 року Всеволод Меєргольд був визнаний незаконно репресованим і посмертно реабілітований Військовою Колегією Верховного суду СРСР.
Особисте життя
Всеволод Меєргольд був одружений з Ольгою Мунт, з якою він одружився в 1896 році. У подружжя народилися три дочки.
Восени 1921 року в майстерню Меєргольда прийшла Зінаїда Райх, в яку режисер закохався з першого погляду. Райх стала дружиною Меєргольда, і він усиновив її дітей від першого шлюбу з Сергієм Єсеніним.
Пам'ять
За загальним визнанням Всеволод Меєргольд — ключова фігура в театральному мистецтві XX століття, режисер, чий досвід вивчають і використовують театральні діячі у всьому світі.
У 1984 році в Пензі відкритий Музей сценічного мистецтва імені Всеволода Меєргольда. У 1999 році на його території встановлено перший у світі пам'ятник режисерові.
У 1991 році з ініціативи Комісії з творчої спадщини режисера і за підтримки Спілки театральних діячів Росії і Союзу архітекторів Росії заснований Центр імені Мейєргольда (ЦІМ).
2 лютого 1990 року вперше відзначався день смерті Меєргольда (раніше точна дата була невідома).
Примітки
- Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- МЕЙЕРХО́ЛЬД Всеволод Эмильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1974. — Т. 16. — С. 12–13.
- Мейерхольд Всеволод Эмильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
Посилання
- Всеволод Эмильевич Мейерхольд. Биографическая справка
- Биография Мейерхольда
- Биография Мейерхольда на сайте «Культура России»
- Мейерхольдъ, Всеволодъ Эмильевичъ // Словарь сценическихъ деятелей. Вып. 16. Мер-Мюл // Журнал «Театръ и Искусство», 1904. — С. 1 [Архівовано 4 листопада 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- Клековкін О. Doctor Dappertutto: Театр фантазій Всеволода Мейєргольда / ІПСМ України НАМ України. — К.: Арт Економі, 2014. — 208 с.
- Всеволод Мейерхольд на сайті IMDb (англ.)
- Воспоминания современника о В. Э. Мейерхольде
- Статті про Всеволода Мейєргольда на сайті журналу «Сеанс» [Архівовано 26 серпня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Сайт Центра им. Вс. Мейерхольда [Архівовано 21 листопада 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vsevolod Emilovich Meyergold ros Vsevolod Emilevich Mejerhold spravzhnye im ya Karl Kazimir Teodor Meyergold nim Karl Kasimir Theodor Meyerhold 28 sichnya 9 lyutogo 1874 Penza 2 lyutogo 1940 Moskva rosijskij i radyanskij teatralnij rezhiser aktor pedagog narodnij artist Respubliki 1923 Odin iz reformatoriv teatru Rozrobnik originalnoyi sistemi fizichnogo vdoskonalennya aktora biomehaniki Meyergold Vsevolod Emilovichros Vsevolod MejerholdIm ya pri narodzhenninim Karl Kasimir Theodor MeyerholdNarodivsya28 sichnya 9 lyutogo 1874 1 2 Penza Rosijska imperiya 3 Pomer2 lyutogo 1940 1940 02 02 2 4 66 rokiv Moskva SRSR 2 1 vognepalna ranaPohovannyaNove Donske kladovisheGromadyanstvo Rosijska imperiya Rosijska SFRR SRSRReligiyapravoslavna cerkvaDiyalnistaktor teatralnij rezhiser dramaturg politik kinorezhiser teatroznavec rezhiser pedagogAlma materKlasichna gimnaziya 1 im V G Byelinskogod 1895 MDU i Muzichno dramatichne uchilishe Moskovskogo filarmonijnogo tovaristva 1898 Vidomi uchniValery Rybakovd Gripich Oleksij Lvovich i Bukeyeva HadishaPartiyaKPRSU shlyubi zRajh Zinayida MikolayivnaDitiMejyerhold Irina VsevolodivnadIMDbnm0583462Nagorodi ta premiyi Meyergold Vsevolod Emilovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Osobiste zhittya 2 Pam yat 3 Primitki 4 PosilannyaZhittyepisred Narodivsya 28 sichnya 9 lyutogo 1874 roku v Penzi v zrosijshenij nimeckij rodini Emilya Meyergolda vlasnika vinno gorilchanogo zavodu Zahoplennya batkiv teatrom muzikoyu uchast u dityachih vistavah domashnih vidigrali vazhlivu rol u formuvanni majbutnogo rezhisera Interes do teatru zmicniv u hlopchika pid chas navchannya v gimnaziyi de Meyergold buv uchasnikom amatorskih vistav vidviduvav penzenskij dramatichnij gurtok pid kerivnictvom Dmitra Volkova Gimnazichnij kurs Meyergold zavershiv pizno bo trichi zalishavsya na drugij rik U 1895 roci Meyergold zakinchiv 2 u Penzensku gimnaziyu i v tomu zh roci vstupiv na yuridichnij fakultet Moskovskogo universitetu Skladni vidnosini z sim yeyu prizveli do togo sho Karl prijnyav pravoslav ya i na chest pismennika Garshina vibrav im ya Vsevolod Todi zh pri vidmovi vid nimeckogo gromadyanstva v rosijskij pasport bulo vpisane zminene prizvishe Meyergold ros Mejerhold U 1896 roci Meyergold kinuv navchannya v universiteti ta vstupiv u muzichno dramatichne uchilishe Moskovskogo filarmonichnogo tovaristva yake zakinchiv u 1898 roci U tomu zh roci vin buv zaproshenij Volodimirom Nemirovichem Danchenkom v trupu Moskovskogo Hudozhnogo teatru de zdobuv amplua gostroharakternogo aktora Za chotiri sezoni provedenih v MHT vin zigrav 18 rolej sered yakih Treplyev v spektakli Chajka Tuzenbah u Troh sestrah Jogannes Fokerat v Samotnih Ioann v Smerti Ivana Groznogo Meyergold buv pershim vikonavcem rolej Vasilya Shujskogo u vistavi Car Fedir Ioannovich princa Aragonskogo v spektakli Venecianskij kupec markiza Forlipopoli v Shinkarci Tireziya v Antigoni Malvolio v Dvanadcyatij nochi 12 lyutogo 1902 roku Meyergold ogolosiv pro svij vihid zi skladu trupi MHT Z vesni 1905 roku do pochatku 1906 Meyergold znovu grav u skladi trupi vikonuvav rol Treplyeva u vidnovlenomu spektakli Chajka Z 1902 roku pochalasya jogo samostijna rezhiserska robota Vin ocholiv razom z Oleksandrom Kosheverovim grupu molodih aktoriv u Hersoni yaka nazivalasya Tovaristvo novoyi drami Po zakinchennyu zimovogo sezonu v Hersoni 1902 1903 jogo trupa v povnomu skladi grala v Mikolayevi Velikij Pist 1903 roku i v Sevastopoli vesna 1903 V zimovij sezon 1903 1904 roku prodovzhiv spravu v Hersoni bez spivantreprenera a sezon 1904 1905 rokiv trimav antreprizu v Tiflisi nbsp Portret Vsevoloda Meyergolda Boris Grigor yev Z 1902 po 1905 roki Meyergold zdijsniv postanovku 170 vistav U cej chas pochalosya formuvannya misteckoyi programi rezhisera pov yazanoyi z poetikoyu simvolizmu z principami ta stilistikoyu umovnogo teatru Najpovnishe cya stilistika vtililasya v Peterburzkomu teatri imeni V F Komissarzhevskoyi de v 1906 roci Meyergold stav golovnim rezhiserom Za odin sezon Meyergold vipustiv 13 vistav sered yakih Sestra Beatrisa Morisa Meterlinka Balaganchik Oleksandra Bloka Zhittya lyudini Leonida Andryeyeva U 1908 roci Meyergold buv zaproshenij do skladu rezhisuri peterburzkih imperatorskih teatriv Vin 10 rokiv propracyuvav v Oleksandrijskomu ta Mariyinskomu teatrah postavivshi tam 21 dramatichnu i 10 muzichnih vistav U peterburzkij period roboti pochalasya pedagogichna diyalnist Meyergolda Vsevolod Emilovich vikladav u teatralnij shkoli Dannemana na muzichno dramatichnih kursah Poloka U 1913 roci vidkrilasya jogo studiya Meyergold rozvivav ideyu vihovannya aktora yakij vpevneno volodiye svoyim tilom golosom zdatnogo v potribnomu tempi i ritmi vikonati bud yake zavdannya rezhisera U knizi Pro teatr 1913 vin teoretichno obgruntuvav koncepciyu umovnogo teatru protistavlenu scenichnomu naturalizmu U 1915 roci Meyergold znyav yak rezhiser kinofilm Portret Doriana Greya za romanom Oskara Vajlda de zigrav rol lorda Genri a v 1928 roci na ekrani vijshov film Bilij orel v yakomu Meyergold vikonav rol senatora Pislya revolyuciyi 1917 roku yaku Meyergold vitav vin brav aktivnu uchast u roboti Teatralnogo viddilu Narodnogo komisariatu osviti U 1918 roci vin pershim z vidatnih diyachiv teatru vstupiv v chleni VKP b spivpracyuvav z Teatralnoyu radoyu a pislya pereyizdu uryadu do Moskvi stav zastupnikom zaviduvacha viddilennyam Petrogradskogo TEO Narkomprosa Tam zhe v Petrogradi vin keruvav instruktorskimi kursami z navchannya majsternosti scenichnih postanovok i Shkoloyu aktorskoyi majsternosti U 1921 roci Meyergold organizuvav Vishi rezhiserski majsterni na bazi yakih u 1922 roci bulo stvoreno Derzhavnij institut teatralnogo mistectva GITIS pri yakomu isnuvav teatr GITISu U 1923 roci vin buv oficijno perejmenovano v Teatr imeni Vsevoloda Meyergolda TIM z 1926 roku Derzhavnij teatr imeni Vsevoloda Meyergolda GOSTIM Meyergold takozh keruvav Teatrom Revolyuciyi 1922 1924 staviv spektakli v Mariyinskomu i Leningradskomu malomu opernomu teatrah zdijsniv postanovki dram Pushkina na radio 1937 Rezhiserska diyalnist Meyergolda z 1920 h rr zoseredilasya v TIMa yakij vin ocholyuvav z 1920 po 1938 rik TIM postaviv 26 p yes bilsha chastina z yakih nalezhala suchasnim radyanskim avtoram Postanovkami Misteriyi buf Klopa Lazni Volodimira Mayakovskogo Mandata Mikoli Erdmana Revizora Mikoli Gogolya ta inshih teatr Meyergolda zavoyuvav guchnu slavu Tim ne menshe teatr buv zvinuvachenij u vidrivi vid radyanskogo zhittya i vid radyanskoyi literaturi v tyazi do pismennikiv yaki viyavilisya vorogami narodu u protistoyanni zagalnogo kursu na socialistichnij realizm 17 grudnya 1937 roku v gazeti Pravda vijshla stattya Chuzhij teatr 7 sichnya 1938 roku postanovoyu Komitetu v spravah mistectv pri Radnarkomi SRSR TIM buv likvidovanij yak takij sho zajmaye chuzhi radyanskomu mistectvu naskriz burzhuazni formalistichni poziciyi U ci tragichni dni Kostyantin Stanislavskij ne poboyavsya prostyagti ruku pidtrimki Vsevolodu Emilovichu i Meyergold prijnyav zaproshennya Stanislavskogo i perejshov u jogo opernij teatr 7 serpnya 1938 roku Stanislavskij pomer i vzhe nisho ne moglo vryatuvati opalnogo Meyergolda U travni chervni 1939 roku Meyergold rozrobiv plan vistupiv studentiv institutu im Lesgafta na paradi fizkulturnikiv u Leningradi Ce bula jogo ostannya rezhiserska robota U nich z 19 na 20 chervnya 1939 roku Mejyergold buv areshtovanij u svoyij kvartiri za obvinuvachennyam u tomu sho vin buv zaverbovanij dlya uchasti v antiradyanskij roboti she v 1922 roci 1 lyutogo 1940 roku Vijskova kolegiya Verhovnogo sudu zasudila Meyergolda do vishoyi miri kriminalnogo pokarannya rozstrilu z konfiskaciyeyu nalezhnogo jomu majna Vsevolodu Meyergoldu pislya vsih vitonchenih tortur pered smertyu po cherzi zlamali vsi palci A potim vtopili v nechistotah versiya jogo smerti pislya rozkrittya arhiviv Dlya zvitnosti napisali yak goditsya 2 lyutogo 1940 roku Meyergold buv rozstrilyanij u Butirskij v yaznici v Moskvi pohovanij u spilnij mogili Meyergold NE pidpisav papir pro trockistsku zmovu v yakij nibito brali uchast Erenburg Leonov Pasternak Katayev Ejzenshtejn Shostakovich ta bagato inshih i yih ne chipali Pislya tortur vin pidpisav papir tilki na SEBE chim strashno rozlyutiv NKVD shnikiv Andrij Bezsmertnij Anzimirov 26 listopada 1956 roku Vsevolod Meyergold buv viznanij nezakonno represovanim i posmertno reabilitovanij Vijskovoyu Kolegiyeyu Verhovnogo sudu SRSR Osobiste zhittyared Vsevolod Meyergold buv odruzhenij z Olgoyu Munt z yakoyu vin odruzhivsya v 1896 roci U podruzhzhya narodilisya tri dochki Voseni 1921 roku v majsternyu Meyergolda prijshla Zinayida Rajh v yaku rezhiser zakohavsya z pershogo poglyadu Rajh stala druzhinoyu Meyergolda i vin usinoviv yiyi ditej vid pershogo shlyubu z Sergiyem Yeseninim Pam yatred Za zagalnim viznannyam Vsevolod Meyergold klyuchova figura v teatralnomu mistectvi XX stolittya rezhiser chij dosvid vivchayut i vikoristovuyut teatralni diyachi u vsomu sviti U 1984 roci v Penzi vidkritij Muzej scenichnogo mistectva imeni Vsevoloda Meyergolda U 1999 roci na jogo teritoriyi vstanovleno pershij u sviti pam yatnik rezhiserovi U 1991 roci z iniciativi Komisiyi z tvorchoyi spadshini rezhisera i za pidtrimki Spilki teatralnih diyachiv Rosiyi i Soyuzu arhitektoriv Rosiyi zasnovanij Centr imeni Mejyergolda CIM 2 lyutogo 1990 roku vpershe vidznachavsya den smerti Meyergolda ranishe tochna data bula nevidoma Primitkired a b Bolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 a b v MEJERHO LD Vsevolod Emilevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorova 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1974 T 16 S 12 13 d Track Q649d Track Q17378135 Mejerhold Vsevolod Emilevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorova 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741Posilannyared nbsp Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Meyergold Vsevolod Emilovich nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Meyergold Vsevolod Emilovich Vsevolod Emilevich Mejerhold Biograficheskaya spravka Biografiya Mejerholda Biografiya Mejerholda na sajte Kultura Rossii Mejerhold Vsevolod Emilevich Slovar scenicheskih deyatelej Vyp 16 Mer Myul Zhurnal Teatr i Iskusstvo 1904 S 1 Arhivovano 4 listopada 2020 u Wayback Machine ros Klekovkin O Doctor Dappertutto Teatr fantazij Vsevoloda Mejyergolda IPSM Ukrayini NAM Ukrayini K Art Ekonomi 2014 208 s Vsevolod Mejerhold na sajti IMDb angl V A Razumnyj Vospominaniya sovremennika o V E Mejerholde Statti pro Vsevoloda Mejyergolda na sajti zhurnalu Seans Arhivovano 26 serpnya 2009 u Wayback Machine ros Sajt Centra im Vs Mejerholda Arhivovano 21 listopada 2017 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Meyergold Vsevolod Emilovich amp oldid 42259109