Мі́зинська стоя́нка — пам'ятка археології в Україні. Розташована на Сіверщині, поблизу села Мізин (Коропський район, Чернігівська область). Належить до пізнього палеоліту, датується близько 18 000 років до н. е. Тут знайдено першу у світі колекцію давніх музичних інструментів.
Ім'ям мізинської стоянки названа культура східного гравету — мізинська культура. Археологи також класифікують культуру як ранню мадленську культуру.
Історія
Восени 1907 року на подвір'ї козака Кошеля з села Мізин було знайдено якісь великі кістки. Новина швидко поширилася і зацікавила археологів. Як з'ясувалося згодом, тут було поселення давніх людей (кроманьйонців доби пізнього палеоліту). За сторічний період досліджень археологи відкопали п'ять круглих жител діаметром близько семи метрів і площею до 25 м². Ці куполоподібні житла були схожі на чуми північних народів: споруджені з дерев'яних жердин, вкритих шкірами тварин, а ззовні обкладені тваринними кістками та рогами. Поблизу них було місця обробки каменю та кісток.
Крім житлових і господарських споруд на цій території знайдено чимало оригінальних високохудожніх виробів з бивня мамота: скульптури-ідоли, стилізовані жіночі статуетки, фігурки тварин, пташок, браслети, прикрашені орнаментами. Один із браслетів вкритий першим відомим зображенням меандру, інший — вкритий першим відомим свастичним зображенням. Геометричні орнаменти виконані червоною вохрою і глибоким різьбленням на кістках мамонта. Вважається, що браслети були виготовлені із прямих пластин ікла мамута, що були зігнуті у невідомий спосіб.
Безцінною знахідкою на Мізинській стоянці є дивні вироби з кісток (також з орнаментом), що являють собою музичні інструменти, які застосовувалися для супроводу танців. До так званих звучних інструментів належить також «шумлячий» мізинський набірний браслет, який складається з п'яти окремих незамкнених кілець. Це своєрідні кастаньєти, які поки що є єдиним свідченням про наявність танців у палеолітичній культурі Східної Європи[].
Стоянка була заселена в зимовий час, тут активно полювали на звіра. У Мізині виявлені не тільки кістки вовка і песця, а й собаки. N. Benecke писав, що два черепа вовка з Мізина можуть розглядатися приналежними вовкам на початковій стадії одомашнення.
Сім років життя (1954—1961) присвятив дослідженню Мізинської стоянки відомий український археолог Шовкопляс Іван Гаврилович. Результати тривалих досліджень він підсумував у монографії «Мезинская стоянка». (Киев: Наук. думка, 1965).
Досліджувалася Ф. К. Вовком, Л. X. Чикаленком, В. Є. Куриленком та інші.
Пам'ятка археології «Мізинська стоянка» розташована на території Мезинського національного природного парку.
Див. також
Джерела та література
- Д. Ю. Нужний. Мізин // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 730. — .
Посилання
- Плани розкопів
- Інтерпретація фігурок з Мізина: Salmony A. Some Paleolithic Ivory-Carvings from Mazine. JSTOR, Vol. 12, No. 1/2. 1949. pp. 104—118..
- Хочете побачити, як жили прадавні люди — поїдьте в Мезинський національний парк
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mi zinska stoya nka pam yatka arheologiyi v Ukrayini Roztashovana na Sivershini poblizu sela Mizin Koropskij rajon Chernigivska oblast Nalezhit do piznogo paleolitu datuyetsya blizko 18 000 rokiv do n e Tut znajdeno pershu u sviti kolekciyu davnih muzichnih instrumentiv Mizinskij braslet iz ikla mamuta na nacionalnij moneti Ukrayini Im yam mizinskoyi stoyanki nazvana kultura shidnogo gravetu mizinska kultura Arheologi takozh klasifikuyut kulturu yak rannyu madlensku kulturu IstoriyaRozriz kruchi v Mizini a chorna zemlya b los c chervonuvata glina z kistkami ta kreminnim instrumentom d znovu los e i f piski g krejda z pravogo boku pokazano yaki grubi shari v metrah Figurki virizani z mamutyachoyi kistki z mizinskoyi znahidki Voseni 1907 roku na podvir yi kozaka Koshelya z sela Mizin bulo znajdeno yakis veliki kistki Novina shvidko poshirilasya i zacikavila arheologiv Yak z yasuvalosya zgodom tut bulo poselennya davnih lyudej kromanjonciv dobi piznogo paleolitu Za storichnij period doslidzhen arheologi vidkopali p yat kruglih zhitel diametrom blizko semi metriv i plosheyu do 25 m Ci kupolopodibni zhitla buli shozhi na chumi pivnichnih narodiv sporudzheni z derev yanih zherdin vkritih shkirami tvarin a zzovni obkladeni tvarinnimi kistkami ta rogami Poblizu nih bulo miscya obrobki kamenyu ta kistok Krim zhitlovih i gospodarskih sporud na cij teritoriyi znajdeno chimalo originalnih visokohudozhnih virobiv z bivnya mamota skulpturi idoli stilizovani zhinochi statuetki figurki tvarin ptashok brasleti prikrasheni ornamentami Odin iz brasletiv vkritij pershim vidomim zobrazhennyam meandru inshij vkritij pershim vidomim svastichnim zobrazhennyam Geometrichni ornamenti vikonani chervonoyu vohroyu i glibokim rizblennyam na kistkah mamonta Vvazhayetsya sho brasleti buli vigotovleni iz pryamih plastin ikla mamuta sho buli zignuti u nevidomij sposib Bezcinnoyu znahidkoyu na Mizinskij stoyanci ye divni virobi z kistok takozh z ornamentom sho yavlyayut soboyu muzichni instrumenti yaki zastosovuvalisya dlya suprovodu tanciv Do tak zvanih zvuchnih instrumentiv nalezhit takozh shumlyachij mizinskij nabirnij braslet yakij skladayetsya z p yati okremih nezamknenih kilec Ce svoyeridni kastanyeti yaki poki sho ye yedinim svidchennyam pro nayavnist tanciv u paleolitichnij kulturi Shidnoyi Yevropi dzherelo Stoyanka bula zaselena v zimovij chas tut aktivno polyuvali na zvira U Mizini viyavleni ne tilki kistki vovka i pescya a j sobaki N Benecke pisav sho dva cherepa vovka z Mizina mozhut rozglyadatisya prinalezhnimi vovkam na pochatkovij stadiyi odomashnennya Sim rokiv zhittya 1954 1961 prisvyativ doslidzhennyu Mizinskoyi stoyanki vidomij ukrayinskij arheolog Shovkoplyas Ivan Gavrilovich Rezultati trivalih doslidzhen vin pidsumuvav u monografiyi Mezinskaya stoyanka Kiev Nauk dumka 1965 Doslidzhuvalasya F K Vovkom L X Chikalenkom V Ye Kurilenkom ta inshi Pam yatka arheologiyi Mizinska stoyanka roztashovana na teritoriyi Mezinskogo nacionalnogo prirodnogo parku Div takozhMizinska kulturaDzherela ta literaturaD Yu Nuzhnij Mizin Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 730 ISBN 978 966 00 1028 1 PosilannyaPlani rozkopiv Interpretaciya figurok z Mizina Salmony A Some Paleolithic Ivory Carvings from Mazine JSTOR Vol 12 No 1 2 1949 pp 104 118 Hochete pobachiti yak zhili pradavni lyudi poyidte v Mezinskij nacionalnij park