Мезеньська губа

Мезе́нська губа́ (рос. Мезенская губа) — одна з чотирьох найбільших заток Білого моря (разом з Двінською губою, Онезькою губою і Кандалакшською затокою).

Мезенська губа
66°32′56″ пн. ш. 43°21′45″ сх. д. / 66.54888888891677823° пн. ш. 43.3625000000277723° сх. д. / 66.54888888891677823; 43.3625000000277723Координати: 66°32′56″ пн. ш. 43°21′45″ сх. д. / 66.54888888891677823° пн. ш. 43.3625000000277723° сх. д. / 66.54888888891677823; 43.3625000000277723
Країна	Росія^[1]
Регіон	Росія^[1]
Система	Біле море
Тип	затока^[1]
Мезенська губа Мезенська губа (Росія)

Біле море. Мезенська губа праворуч

Географія і клімат

Мезенська губа розташована на південь від півострова Канін, і є найсхіднішою затокою Білого моря.

Адміністративно вона знаходиться в межах Архангельської області і Ненецького автономного округу на північному заході європейської частини Російської Федерації.

Довжина затоки — 105 км, ширина — 97 км, глибина коливається в межах 5—25 м; площа акваторії становить 6 630 км².

При заході в Мезенську губу знаходиться острів Моржовець (рос. Моржовец). У затоку впадають дві основні річки — Мезень і Кулой. Східний берег затоки отримав назву Конушинський берег (рос. Конушинский берег), а південний — Абрамовський берег (рос. Абрамовский берег).

Взимку затока береться кригою, яка нерідко скресає під час припливів. Води затоки є менш прозорими, ніж в решті акваторій Білого моря, що пояснюється стоками доволі каламутної Мезені. Характерними є сильні течії. Припливи — щодобові, висота сизигійних припливів — до 10,3 м заввишки, що є найвищим показником на арктичному узбережжі Росії.

Використання

У водах Мезенської губи здійснюється промисловий вилов риби (навага, оселедці) і морських звірів.

Існує проєкт будівництва Мезенської припливної електростанції з прогнозованою потужністю 11,4 ГВт.

Виноски

1. GEOnet Names Server — 2018.
   d:Track:Q1194038
2. [. Архів оригіналу за 29 січня 2009. Процитовано 26 березня 2009. Энергетика и промышленность России — Газета — Проект века: Мезенская приливная (рос.)]