Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Межа Шенберга Чандрасекара або Чандрасекара Шенберга межа у зоряній астрофізиці це максимальна маса неплавкого ізотерміч

Межа Шенберга–Чандрасекара

Межа Шенберга–Чандрасекара

Межа Шенберга–Чандрасекара або Чандрасекара–Шенберга межа — у зоряній астрофізиці це максимальна маса неплавкого ізотермічного ядра, яке може підтримувати охоплюючу оболонку. Він виражається як відношення маси ядра до загальної маси ядра та оболонки. Оцінки обмеження залежать від використовуваних моделей і передбачуваного хімічного складу ядра та оболонки; наведені типові значення від 0,10 до 0,15 (від 10% до 15% від повної зоряної маси). Це максимум, до якого може зрости заповнене гелієм ядро, і якщо ця межа перевищена, як це може статися лише у масивних зірках, ядро руйнується, вивільняючи енергію, яка змушує зовнішні шари зірки розширюватися, перетворюючись на червоного гіганта. Він названий на честь астрофізиків Субрахманьяна Чандрасекара та Маріо Шенберга, які оцінили його значення в статті 1942 року. Вони так

оцінили

Обмеження Шенберга–Чандрасекара вступає в дію, коли синтез у зірці головної послідовності вичерпує водень у центрі зірки. Потім зірка стискається, поки водень не з’єднається в оболонці, що оточує багате на гелій ядро, обидва з яких оточені оболонкою, що складається переважно з водню. Ядро збільшується в масі, коли оболонка прогорає свій шлях назовні крізь зірку. Якщо маса зірки менше приблизно 1,5 мас Сонця, ядро стане виродженим до того, як буде досягнуто межі Шенберга–Чандрасекара, і, з іншого боку, якщо маса перевищує приблизно 6 мас Сонця, зірка залишає головну послідовність з масою ядра, яка вже перевищує межу Шенберга–Чандрасекара, тому його ядро ніколи не є ізотермічним до синтезу гелію. У випадку, що залишився, коли маса становить від 1,5 до 6 мас Сонця, ядро буде рости, доки не буде досягнуто межі, після чого воно швидко стискатиметься, доки гелій не почне зливатися в ядрі.

Примітки

  1. Астрономічний енциклопедичний словник, ст. 525
  2. The Schoenberg-Chandrasekhar limit: A polytropic approximation, Martin Beech, Astrophysics and Space Science 147, #2 (August 1988), pp. 219-227. DOI 10.1007/BF00645666.
  3. Schönberg-Chandrasekhar limit, The Encyclopedia of Astrobiology, Astronomy, and Spaceflight, David Darling. Accessed on line April 27, 2007.
  4. On the Evolution of the Main-Sequence Stars, M. Schönberg and S. Chandrasekhar, Astrophysical Journal 96, #2 (September 1942), pp. 161–172.
image Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mezha Shenberga Chandrasekara abo Chandrasekara Shenberga mezha u zoryanij astrofizici ce maksimalna masa neplavkogo izotermichnogo yadra yake mozhe pidtrimuvati ohoplyuyuchu obolonku Vin virazhayetsya yak vidnoshennya masi yadra do zagalnoyi masi yadra ta obolonki Ocinki obmezhennya zalezhat vid vikoristovuvanih modelej i peredbachuvanogo himichnogo skladu yadra ta obolonki navedeni tipovi znachennya vid 0 10 do 0 15 vid 10 do 15 vid povnoyi zoryanoyi masi Ce maksimum do yakogo mozhe zrosti zapovnene geliyem yadro i yaksho cya mezha perevishena yak ce mozhe statisya lishe u masivnih zirkah yadro rujnuyetsya vivilnyayuchi energiyu yaka zmushuye zovnishni shari zirki rozshiryuvatisya peretvoryuyuchis na chervonogo giganta Vin nazvanij na chest astrofizikiv Subrahmanyana Chandrasekara ta Mario Shenberga yaki ocinili jogo znachennya v statti 1942 roku Voni tak ocinili M i c M S C 0 37 m e m i c 2 displaystyle operatorname left frac operatorname M ic M right SC 0 37 left frac operatorname mu e operatorname mu ic right 2 Obmezhennya Shenberga Chandrasekara vstupaye v diyu koli sintez u zirci golovnoyi poslidovnosti vicherpuye voden u centri zirki Potim zirka stiskayetsya poki voden ne z yednayetsya v obolonci sho otochuye bagate na gelij yadro obidva z yakih otocheni obolonkoyu sho skladayetsya perevazhno z vodnyu Yadro zbilshuyetsya v masi koli obolonka progoraye svij shlyah nazovni kriz zirku Yaksho masa zirki menshe priblizno 1 5 mas Soncya yadro stane virodzhenim do togo yak bude dosyagnuto mezhi Shenberga Chandrasekara i z inshogo boku yaksho masa perevishuye priblizno 6 mas Soncya zirka zalishaye golovnu poslidovnist z masoyu yadra yaka vzhe perevishuye mezhu Shenberga Chandrasekara tomu jogo yadro nikoli ne ye izotermichnim do sintezu geliyu U vipadku sho zalishivsya koli masa stanovit vid 1 5 do 6 mas Soncya yadro bude rosti doki ne bude dosyagnuto mezhi pislya chogo vono shvidko stiskatimetsya doki gelij ne pochne zlivatisya v yadri PrimitkiAstronomichnij enciklopedichnij slovnik st 525 The Schoenberg Chandrasekhar limit A polytropic approximation Martin Beech Astrophysics and Space Science 147 2 August 1988 pp 219 227 DOI 10 1007 BF00645666 Schonberg Chandrasekhar limit The Encyclopedia of Astrobiology Astronomy and Spaceflight David Darling Accessed on line April 27 2007 On the Evolution of the Main Sequence Stars M Schonberg and S Chandrasekhar Astrophysical Journal 96 2 September 1942 pp 161 172 Ce nezavershena stattya z astronomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ