Медьєр (угор. Megyer, грец. μεγέρη) — одне із семи угорських племен, що входило в давньоугорську конфедерацію племен епохи , періоду вторгнення в Паннонію кінця ІХ — початку Х ст. та «Завоювання батьківщини на Дунаї» у вигляді заснованої там близько 1000 року християнської монархії — Угорського королівства.
Медьєр — це головне і найбільше плем'я угорців, від якого відбувається власне самоназва угорців у формі «Magyar» (модьори, мадьари). «Magyar» в більшості випадків використовується для позначення угорського народу, а «Megyer» (Медьєр) в даний період вживається в назвах місцевості; перша назва має давньоугорську форму «mogueri», друга назва у Костянтина Багрянородного має написання «Megyeri» — обидва етноніма є варіантами однієї й тієї ж назви. Цей же етнонім гіпотетично зіставляється з назвою середньовічного міста Маджар, що розташовувався на місці нинішнього Будьонновська.
Плем'я Медьєр згадує Костянтин VII Багрянородний в його праці «Про управління імперією». Більшість дослідників серед фінно-угорських родових підрозділів угорське плем'я Megyer зіставляє з етнічними групами мішари, мещера. За тюркською етимологією, Дюла Немет показує досить чітку систему для розшифровки восьми племінних назв відносячи їх до печенігів. Так за цією версією племінна назв є поєднанням тюркської назви коня і гідності. Арпад Берта (угор. Berta Árpád) теж шукав аналогічне аналогічне рішення, яке б дозволило вирішити питання про ім'я угорських племен. Він вважав, що розшифровка назви місцевостей є головним чинником, що впливає на зміни вимови людьми різних назв, наприклад, в тюркських мовах.
В період початку ХХ ст. за переконанням І. Маркварт (J. Marquart) (1864-1930) цей народ був ототожнений з болгарським племенем Бурзан (Burǰan, Burgan).
Всі племена, що входили в склад давньоугорську конфедерацію племен:
- Єну — (угор. Jenő, грец. γενάχ)
- Кеси — (угор. Keszi, грец. κασή)
- Кийр — (угор. Kér, грец. καρή)
- Кюртдьормот — (угор. Kürtgyarmat, грец. κουςτουγερμάτου)
- Медьєр — (угор. Megyer, грец. μεγέρη)
- Нєйк — (угор. Nyék, грец. νέκη)
- Тор'ян — (угор. Tarján, грец. ταριάνου)
- Кавари — (угор. Kabarok, грец. κάβαροι)
Примітки
- András Róna-Tas, Hungarians and Europe in the early Middle Ages: an introduction to early Hungarian history, Central European University Press, 1999
- George H. Hodos, The East-Central European region: an historical outline, Greenwood Publishing Group, 1999, p. 19
- S. Wise Bauer, The history of the medieval world: from the conversion of Constantine to the First Crusade [ 19 серпня 2017 у Wayback Machine.], W. W. Norton & Company, 2010, p. 586
- . Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 26 грудня 2018.
- Константин Багрянородный. Об управлении империей. М., Наука, 1991. Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 26 грудня 2018.
- Nemeth G., Ungarische Stammesnamen bei den Baschkiren. «Acta Linguistica», t. 16 (1—2). (Budapest, 1966)
- Berta Árpád. Eltérő nézetek a magyar törzsnevek eredetéről.. Honfoglalás és nyelvészet. Balassi Kiadó Budapest 1997. ISBN .
- Györffy György. A magyar törzsnevek és törzsi helynevek.. Honfoglalás és nyelvészet. Balassi Kiadó Budapest 1997. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Medyer ugor Megyer grec megerh odne iz semi ugorskih plemen sho vhodilo v davnougorsku konfederaciyu plemen epohi periodu vtorgnennya v Pannoniyu kincya IH pochatku H st ta Zavoyuvannya batkivshini na Dunayi u viglyadi zasnovanoyi tam blizko 1000 roku hristiyanskoyi monarhiyi Ugorskogo korolivstva Medyer ce golovne i najbilshe plem ya ugorciv vid yakogo vidbuvayetsya vlasne samonazva ugorciv u formi Magyar modori madari Magyar v bilshosti vipadkiv vikoristovuyetsya dlya poznachennya ugorskogo narodu a Megyer Medyer v danij period vzhivayetsya v nazvah miscevosti persha nazva maye davnougorsku formu mogueri druga nazva u Kostyantina Bagryanorodnogo maye napisannya Megyeri obidva etnonima ye variantami odniyeyi j tiyeyi zh nazvi Cej zhe etnonim gipotetichno zistavlyayetsya z nazvoyu serednovichnogo mista Madzhar sho roztashovuvavsya na misci ninishnogo Budonnovska Plem ya Medyer zgaduye Kostyantin VII Bagryanorodnij v jogo praci Pro upravlinnya imperiyeyu Bilshist doslidnikiv sered finno ugorskih rodovih pidrozdiliv ugorske plem ya Megyer zistavlyaye z etnichnimi grupami mishari meshera Za tyurkskoyu etimologiyeyu Dyula Nemet pokazuye dosit chitku sistemu dlya rozshifrovki vosmi pleminnih nazv vidnosyachi yih do pechenigiv Tak za ciyeyu versiyeyu pleminna nazv ye poyednannyam tyurkskoyi nazvi konya i gidnosti Arpad Berta ugor Berta Arpad tezh shukav analogichne analogichne rishennya yake b dozvolilo virishiti pitannya pro im ya ugorskih plemen Vin vvazhav sho rozshifrovka nazvi miscevostej ye golovnim chinnikom sho vplivaye na zmini vimovi lyudmi riznih nazv napriklad v tyurkskih movah V period pochatku HH st za perekonannyam I Markvart J Marquart 1864 1930 cej narod buv ototozhnenij z bolgarskim plemenem Burzan Burǰan Burgan Vsi plemena sho vhodili v sklad davnougorsku konfederaciyu plemen Yenu ugor Jeno grec genax Kesi ugor Keszi grec kash Kijr ugor Ker grec karh Kyurtdormot ugor Kurtgyarmat grec koystoygermatoy Medyer ugor Megyer grec megerh Nyejk ugor Nyek grec nekh Tor yan ugor Tarjan grec tarianoy Kavari ugor Kabarok grec kabaroi PrimitkiAndras Rona Tas Hungarians and Europe in the early Middle Ages an introduction to early Hungarian history Central European University Press 1999 George H Hodos The East Central European region an historical outline Greenwood Publishing Group 1999 p 19 S Wise Bauer The history of the medieval world from the conversion of Constantine to the First Crusade 19 serpnya 2017 u Wayback Machine W W Norton amp Company 2010 p 586 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2018 Procitovano 26 grudnya 2018 Konstantin Bagryanorodnyj Ob upravlenii imperiej M Nauka 1991 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2012 Procitovano 26 grudnya 2018 Nemeth G Ungarische Stammesnamen bei den Baschkiren Acta Linguistica t 16 1 2 Budapest 1966 Berta Arpad Eltero nezetek a magyar torzsnevek eredeterol Honfoglalas es nyelveszet Balassi Kiado Budapest 1997 ISBN 963 506 108 0 Gyorffy Gyorgy A magyar torzsnevek es torzsi helynevek Honfoglalas es nyelveszet Balassi Kiado Budapest 1997 ISBN 963 506 108 0