Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мачіґенґа (Маціґенка) — велика мова з аравацької сім'ї мов, підсім'ї . Нею говорять приблизно 6 200 осіб в басейні річки Урубамба та вздовж річки в регіонах Куско та Мадре-де-Дьйос. Згідно з Ethnologue, на цю мову здійснюється тиск з боку іспанської та кечуа у басейні Урубамби, проте вона активно вживається вздовж Ману, де більшість носіїв монолінгви. Ця мова доволі близька до мови , настільки, що їх інколи вважають діалектами однієї мови. Обидвома мовами говорить народ мачіґенґа (народ). є частково взаємнозрозумілою з маціґенка, але народи-носії мов між собою не подібні.
| Мачіґенґа | |
|---|---|
| Matsigenka | |
| Поширена в |  Перу |
| Етнічність | 13 250 мачіґенґа (2007) |
| Носії | 6 160 (2007) |
| Класифікація |
|
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-2 | mcb |
| ISO 639-3 | cox |
У маціґенка дуже розвинута система відмінювання слів, ця мова вважається полісинтетичною та має аглютинативну морфологію: для позначення різних форм при словозміні використовуються і суфікси, і префікси.
Фонологія
Приголосні
| Губні | Ясенні | Середньопіднебінні | Задньоязикові | Глоткові | |||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Проривні | p | t | tʲ | k | kʲ | ||
| Африкати | t͡s | t͡ʃ | |||||
| Фрикативні | β | s | ʃ | ɣ | ɣʲ | h | |
| Носові | m | n | ɲ | ||||
| Дрижачі | r | ||||||
- Звуки /p, t, tʲ/ після носових приголосних звучать як дзвінкі [b, d, dʲ]. Крім того, вони можуть звучати як преназалізовані [ᵐb, ⁿd] на початку слова.
- /β/ може звучати як апроксимант [w, β̞] між фонемами /a/. Після носових він може звучати як дзвінкий проривний [b], і як преназалізований [ᵐb] на початку слова.
- Фонеми /ɣ, ɣʲ/ можуть звучати як апроксиманти [ɰ, ɰʲ] між голосними на початку складу, та /ɣʲ/ може звучати як [j] або в будь-яких випадках або на початку слова. Вони також можуть звучати як [ɡ, ɡʲ] перед носовими. /ɣ, ɣʲ/ можуть звучати як преназалізовані [ᵑɡ, ᵑɡʲ] на початку слова.
- /n/ може звучати як [ŋ] перед задньоязиковими звуками.
Голосні
| Передні | Задні | |
|---|---|---|
| Високі | i | u |
| Середні | e | o |
| Низькі | a | |
- /i, u/ можуть звучати як напівголосні [w, j] перед іншими голосними.
Примітки
- Machiguenga. Ethnologue.
- Nanti. Ethnologue.
- Snell, Betty (1978). Machiguenga: Fonología y Vocabulario Breve. Pucallpa: Instituto Lingüístico del Verano.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Machigenga Macigenka velika mova z aravackoyi sim yi mov pidsim yi Neyu govoryat priblizno 6 200 osib v basejni richki Urubamba ta vzdovzh richki v regionah Kusko ta Madre de Djos Zgidno z Ethnologue na cyu movu zdijsnyuyetsya tisk z boku ispanskoyi ta kechua u basejni Urubambi prote vona aktivno vzhivayetsya vzdovzh Manu de bilshist nosiyiv monolingvi Cya mova dovoli blizka do movi nastilki sho yih inkoli vvazhayut dialektami odniyeyi movi Obidvoma movami govorit narod machigenga narod ye chastkovo vzayemnozrozumiloyu z macigenka ale narodi nosiyi mov mizh soboyu ne podibni MachigengaMatsigenkaPoshirena vPeruEtnichnist13 250 machigenga 2007 Nosiyi6 160 2007 KlasifikaciyaAravacki movipivdenna gilka dd dd Oficijnij statusKodi moviISO 639 2mcbISO 639 3coxPro narod div Machigenga narod U macigenka duzhe rozvinuta sistema vidminyuvannya sliv cya mova vvazhayetsya polisintetichnoyu ta maye aglyutinativnu morfologiyu dlya poznachennya riznih form pri slovozmini vikoristovuyutsya i sufiksi i prefiksi FonologiyaPrigolosni Gubni Yasenni Serednopidnebinni Zadnoyazikovi Glotkovi Prorivni p t tʲ k kʲ Afrikati t s t ʃ Frikativni b s ʃ ɣ ɣʲ h Nosovi m n ɲ Drizhachi r Zvuki p t tʲ pislya nosovih prigolosnih zvuchat yak dzvinki b d dʲ Krim togo voni mozhut zvuchati yak prenazalizovani ᵐb ⁿd na pochatku slova b mozhe zvuchati yak aproksimant w b mizh fonemami a Pislya nosovih vin mozhe zvuchati yak dzvinkij prorivnij b i yak prenazalizovanij ᵐb na pochatku slova Fonemi ɣ ɣʲ mozhut zvuchati yak aproksimanti ɰ ɰʲ mizh golosnimi na pochatku skladu ta ɣʲ mozhe zvuchati yak j abo v bud yakih vipadkah abo na pochatku slova Voni takozh mozhut zvuchati yak ɡ ɡʲ pered nosovimi ɣ ɣʲ mozhut zvuchati yak prenazalizovani ᵑɡ ᵑɡʲ na pochatku slova n mozhe zvuchati yak ŋ pered zadnoyazikovimi zvukami Golosni Peredni Zadni Visoki i u Seredni e o Nizki a i u mozhut zvuchati yak napivgolosni w j pered inshimi golosnimi PrimitkiMachiguenga Ethnologue Nanti Ethnologue Snell Betty 1978 Machiguenga Fonologia y Vocabulario Breve Pucallpa Instituto Linguistico del Verano