Маурицій Аллерганд (пол. Maurycy Allerhand, 28 червня 1868, Ряшів — серпень 1942, Львів) — польський юрист єврейського походження, професор факультету права Львівського університету.
Маурицій Аллерганд | |
---|---|
пол. Maurycy Allerhand | |
Народився | 28 червня 1868[1] Ряшів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина (нині територія Польщі) |
Помер | 10 серпня 1942 (74 роки) Янівський концентраційний табір, Львів, Дистрикт Галичина, Третій Рейх (суч. Україна) ·розстріляний |
Країна | Польська Республіка |
Національність | поляк єврейського походження |
Діяльність | правник, викладач університету, адвокат |
Alma mater | Віденський університет |
Науковий ступінь | доктор психологічних наук і доктор юридичних наук[d] |
Знання мов | польська |
Заклад | ЛНУ ім. І. Франка |
Членство | Польське наукове товариство у Львові |
|
Життєпис
Походив із багатої єврейської сім'ї поміщика. Закінчив гімназію в Ряшеві, після чого навчався у Віденському університеті. Звання доктора права отримав там же в 1892 році. Після повернення на Галичину поселився у Львові і розпочав адвокатську практику. У 1900 році відкрив власну адвокатську контору, також публікував слухання, юридичні статті і монографії в національних та іноземних журналах. У 1909 році був хабілітейтом у Львівському університеті в галузі процесуального права на основі роботи «Обман» в судовому процесі. Він також писав німецькою мовою, однак більшість його публікацій — польською мовою.
З 1910 року викладач Львівського університету, у 1917 році призначений ад'юнкт-професором (асистентом професора), а в 1922 році (вже у незалежній Польщі) — професором. Мешкав з родиною в будинку на вул. Ягеллонській, 20 (нині — вулиця Гнатюка).
В незалежній Польщі
22 серпня 1919 року призначений членом Кодифікаційної комісії Речі Посполитої, у 1922 році — членом Державного трибуналу. У 1929 році став також головою Єврейської громади у Львові. Без політичної приналежності, вірив у повну асиміляцію народу і польської держави. Протягом всього цього часу здійснював адвокатську практику. Працював також в науці: читав лекції про діяльність правоохоронних органів, викладав право ринкової конкуренції, історію та організацію судочинства, адвокатури та нотаріальних послуг, право про авіаційне страхування. До 1933 року він був завідувачем кафедри комерційного права та векселів. Часто запрошував молодих юристів на семінари в свій офіс. Учасниками тих семінарів були відомі пізніше польські юристи: Кароль Кораний, Казімєж Пшибиловскі, Людвік Двожак. Семінари професора Аллерганда відвідували також і . У 1932—1933 роках опублікував дві частини коментаря до Цивільного процесуального кодексу, у 1935 році — коментар до Комерційного кодексу, а у 1937 році — коментар до права про неплатоспроможність. Його наукові досягнення включають в себе більше 1000 найменувань, у тому числі роботи в галузі процесуального, цивільного, торговельного права та етнографії.
Друга світова війна
Після окупації Львова радянськими військами та реорганізації університету викладав на юридичному факультеті. Після початку німецько-радянської війни та вторгнення 30 червня 1941 року до Львова німців відмовився прийняти посаду голови Юденрату (єврейської ради). Він був змушений переїхати в гетто. У серпні його син і невістка Зінаїда разом із своєю єдиною дитиною Лешеком втекли в арійську частину міста.
10 серпня Аллерганда разом з дружиною було депортовано в Янівський табір, де обидвоє були вбиті під час розстрілу. Їхня смерть не була задокументована, але після війни, послався на очевидців, які вижили в таборі і бачили, як вони були вбиті в тому ж місяці. Тіла жертв були спалені, а прах розвіяно. Його син Йоахім, невістка Зіна і внук Лешек пережили Голокост.
Спадщина
Його онук Лешек опублікував в 2003 році книгу засновану на спогадах його діда, написаних в 1941—1942 роках. Його розповідь про життя в гетто, надає неоціненне уявлення про життя польських євреїв під час німецької окупації Львова. Він описує погроми 1941 року, вчинені німцями, а крім того, він включає згадку про бесіду з колишнім агітатором, призначеним у Львівському університеті радянською владою, яка звинувачувала поляків за це.
Книга під назвою «Записки з того світу» («Записки з іншого світу, або спогади про інший світ») доповнена спогадами молодого Лешека Аллерганда, який жив з бабусею і дідусем протягом тривалого часу до їхньої передчасної смерті. Оригінальний рукопис зберігся в архівах Єврейського історичного інституту у Варшаві (львівська папка), невідомого нікому до смерті в 1962 році професора Стефана Стасяка з Львівського університету, який зберігав її серед своїх робіт.
Символічна могила Мориція Аллерганда і його дружини Саломеї знаходяться на новому єврейському кладовищі e Кракові. У 2009 році Лешек Аллерганд став покровителем юридичної фундації — Інституту Аллерганда, який заснований в Кракові.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #131367099 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913 [ 2 вересня 2020 у Wayback Machine.]. — Lwów; Stryj: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — S. 5. (пол.)
- Allerhand M., Allerhand L. Zapiski z tamtego świata [ 2 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Kraków: Wydawnictwo Edukacyjne, 2003. — 135 s. (пол.)
Посилання
- Allerhand M., Allerhand L. Zapiski z tamtego świata [ 2 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Kraków: Wydawnictwo Edukacyjne, 2003. — 135 s. (пол.)
- Dr. Leszek Allerhand The Last Eyewitnesses: Children of the Holocaust Speak / edited W. Sliwowska, J. Gutenbaum, A. Latała. — Northwestern University Press, 1998. — 352 p. (англ.)
- A. Radwan Integracyjny wymiar życia i dzieła Maurycego Allerhanda. W 140. rocznicę urodzin profesora [ 16 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // HUK. — nr. 2 (4). — 2008. — S. 311—316. (пол.)
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маурицій Аллерганд
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mauricij Allergand pol Maurycy Allerhand 28 chervnya 1868 Ryashiv serpen 1942 Lviv polskij yurist yevrejskogo pohodzhennya profesor fakultetu prava Lvivskogo universitetu Mauricij Allergandpol Maurycy AllerhandNarodivsya28 chervnya 1868 1868 06 28 1 Ryashiv Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshina nini teritoriya Polshi Pomer10 serpnya 1942 1942 08 10 74 roki Yanivskij koncentracijnij tabir Lviv Distrikt Galichina Tretij Rejh such Ukrayina rozstrilyanijKrayina Polska RespublikaNacionalnistpolyak yevrejskogo pohodzhennyaDiyalnistpravnik vikladach universitetu advokatAlma materVidenskij universitetNaukovij stupindoktor psihologichnih nauk i doktor yuridichnih nauk d Znannya movpolskaZakladLNU im I FrankaChlenstvoPolske naukove tovaristvo u Lvovi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv iz bagatoyi yevrejskoyi sim yi pomishika Zakinchiv gimnaziyu v Ryashevi pislya chogo navchavsya u Videnskomu universiteti Zvannya doktora prava otrimav tam zhe v 1892 roci Pislya povernennya na Galichinu poselivsya u Lvovi i rozpochav advokatsku praktiku U 1900 roci vidkriv vlasnu advokatsku kontoru takozh publikuvav sluhannya yuridichni statti i monografiyi v nacionalnih ta inozemnih zhurnalah U 1909 roci buv habilitejtom u Lvivskomu universiteti v galuzi procesualnogo prava na osnovi roboti Obman v sudovomu procesi Vin takozh pisav nimeckoyu movoyu odnak bilshist jogo publikacij polskoyu movoyu Z 1910 roku vikladach Lvivskogo universitetu u 1917 roci priznachenij ad yunkt profesorom asistentom profesora a v 1922 roci vzhe u nezalezhnij Polshi profesorom Meshkav z rodinoyu v budinku na vul Yagellonskij 20 nini vulicya Gnatyuka V nezalezhnij Polshi 22 serpnya 1919 roku priznachenij chlenom Kodifikacijnoyi komisiyi Rechi Pospolitoyi u 1922 roci chlenom Derzhavnogo tribunalu U 1929 roci stav takozh golovoyu Yevrejskoyi gromadi u Lvovi Bez politichnoyi prinalezhnosti viriv u povnu asimilyaciyu narodu i polskoyi derzhavi Protyagom vsogo cogo chasu zdijsnyuvav advokatsku praktiku Pracyuvav takozh v nauci chitav lekciyi pro diyalnist pravoohoronnih organiv vikladav pravo rinkovoyi konkurenciyi istoriyu ta organizaciyu sudochinstva advokaturi ta notarialnih poslug pravo pro aviacijne strahuvannya Do 1933 roku vin buv zaviduvachem kafedri komercijnogo prava ta vekseliv Chasto zaproshuvav molodih yuristiv na seminari v svij ofis Uchasnikami tih seminariv buli vidomi piznishe polski yuristi Karol Koranij Kazimyezh Pshibilovski Lyudvik Dvozhak Seminari profesora Allerganda vidviduvali takozh i U 1932 1933 rokah opublikuvav dvi chastini komentarya do Civilnogo procesualnogo kodeksu u 1935 roci komentar do Komercijnogo kodeksu a u 1937 roci komentar do prava pro neplatospromozhnist Jogo naukovi dosyagnennya vklyuchayut v sebe bilshe 1000 najmenuvan u tomu chisli roboti v galuzi procesualnogo civilnogo torgovelnogo prava ta etnografiyi Druga svitova vijna Pislya okupaciyi Lvova radyanskimi vijskami ta reorganizaciyi universitetu vikladav na yuridichnomu fakulteti Pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni ta vtorgnennya 30 chervnya 1941 roku do Lvova nimciv vidmovivsya prijnyati posadu golovi Yudenratu yevrejskoyi radi Vin buv zmushenij pereyihati v getto U serpni jogo sin i nevistka Zinayida razom iz svoyeyu yedinoyu ditinoyu Leshekom vtekli v arijsku chastinu mista 10 serpnya Allerganda razom z druzhinoyu bulo deportovano v Yanivskij tabir de obidvoye buli vbiti pid chas rozstrilu Yihnya smert ne bula zadokumentovana ale pislya vijni poslavsya na ochevidciv yaki vizhili v tabori i bachili yak voni buli vbiti v tomu zh misyaci Tila zhertv buli spaleni a prah rozviyano Jogo sin Joahim nevistka Zina i vnuk Leshek perezhili Golokost SpadshinaJogo onuk Leshek opublikuvav v 2003 roci knigu zasnovanu na spogadah jogo dida napisanih v 1941 1942 rokah Jogo rozpovid pro zhittya v getto nadaye neocinenne uyavlennya pro zhittya polskih yevreyiv pid chas nimeckoyi okupaciyi Lvova Vin opisuye pogromi 1941 roku vchineni nimcyami a krim togo vin vklyuchaye zgadku pro besidu z kolishnim agitatorom priznachenim u Lvivskomu universiteti radyanskoyu vladoyu yaka zvinuvachuvala polyakiv za ce Simvolichna mogila sim yi Mauriciya Allerganda nove yevrejske kladovishe Krakiv Kniga pid nazvoyu Zapiski z togo svitu Zapiski z inshogo svitu abo spogadi pro inshij svit dopovnena spogadami molodogo Lesheka Allerganda yakij zhiv z babuseyu i didusem protyagom trivalogo chasu do yihnoyi peredchasnoyi smerti Originalnij rukopis zberigsya v arhivah Yevrejskogo istorichnogo institutu u Varshavi lvivska papka nevidomogo nikomu do smerti v 1962 roci profesora Stefana Stasyaka z Lvivskogo universitetu yakij zberigav yiyi sered svoyih robit Simvolichna mogila Moriciya Allerganda i jogo druzhini Salomeyi znahodyatsya na novomu yevrejskomu kladovishi e Krakovi U 2009 roci Leshek Allergand stav pokrovitelem yuridichnoyi fundaciyi Institutu Allerganda yakij zasnovanij v Krakovi PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 131367099 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa rocznik 17 1913 2 veresnya 2020 u Wayback Machine Lwow Stryj wydawca Franciszek Reicman 1912 S 5 pol Allerhand M Allerhand L Zapiski z tamtego swiata 2 listopada 2013 u Wayback Machine Krakow Wydawnictwo Edukacyjne 2003 135 s pol PosilannyaAllerhand M Allerhand L Zapiski z tamtego swiata 2 listopada 2013 u Wayback Machine Krakow Wydawnictwo Edukacyjne 2003 135 s pol Dr Leszek Allerhand The Last Eyewitnesses Children of the Holocaust Speak edited W Sliwowska J Gutenbaum A Latala Northwestern University Press 1998 352 p angl A Radwan Integracyjny wymiar zycia i dziela Maurycego Allerhanda W 140 rocznice urodzin profesora 16 zhovtnya 2020 u Wayback Machine HUK nr 2 4 2008 S 311 316 pol Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mauricij Allergand Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi