Мулай ар-Рашид (араб. مولاي الرشيد; бл. 1631 — 9 квітня 1672) — 1-й султан Марокко з династії Алауїтів в 1667—1672 роках.
Мулай ар-Рашид | |
---|---|
араб. الرشيد بن علي الشريف | |
Народився | 1631 Тафілалет, Драа — Тафілалет, Марокко |
Помер | 9 квітня 1672 Марракеш ·d |
Поховання | Марракеш |
Країна | Марокко |
Діяльність | політик |
Знання мов | арабська |
Посада | султан Марокко[d] і d |
Рід | Алауїти |
Батько | Мулай Мухаммед I |
Брати, сестри | Мулай Ісмаїл і Мухаммед ібн Шаріф |
|
Життєпис
Син Мулая Мухаммеда I, султана Тафілальта. Народився близько 1631 року в Сіджильмасі або Ріссані. після невдалого походу на Фес його брата Мухаммеда II повстав проти нього, але швидко зазнав поразки. Втім на північний захід Марокко. Намагався знайти союзників, але марно.
Зрештою знайшов підтримку в арабського племені маакіль, а згодом в берберів-снассен на сходжі. Його базою стало місто Уджда. За цим з засідки поблизу Тази захопив багатого єврейського купця Аарона бен Мехаала, якого вбив, а його гроші та крам розділив між союзниками. Це збільшило кількість його прихильників. Зі своїм військом підкорив арабські племена чергд.
Невдовзі встановив торгівельні стосунки з марсельськими купцями, що заклали факторію в Гассасі (поблизу Мелільї), в яких став купувати зброю. Завдяки цьому Ар-Рашид створив загін, озброєний мушкетами, придбав гармати.
У серпні 1664 в битві на плато Ангад переміг брата Мухаммеда II, що загинув. Слідом за цим Ар-Рашид стає султаном Тафілалету, попередивши спробу небожа Мухаммеда аль-Сагіра зайняти трон. Разом з тим той зайняв Сіджильмасу, а Мулай ар-Рашид отаборився в Уджді. Також невдалою стала спроба підкорити регіон Ер-Риф. Натомість у 1665 році після тривалої та запеклої боротьби Ар-Рашид захопив важливе місто Таза.
В подальшому став здійснювати грабіжницькі напади на півночі Марокко до міста Фес. Водночас після 9-місячної облоги захопив Сіджильмасу.
У квітні 1666 відбив ворожий напад на Тазу. Потім взяв в облогу Фес, але зазнав невдачі. Тому рушив проти шейха Абу мухаммеда Абдаллаха, правителя Ер-Рифа. останній отримував допомогу від іспанців і англійців. Втім Мулай ар-рашид завдав поразки супротивникові, що вимушений був підкоритися. В результаті область Ер-Риф була приєднана до володінь Алауїтів. За цим оголосив себе султаном Марокко.
У квітні 1667 знову взяв в облогу Фес. Спочатку йому вдалося захопити Нове місто, за цим підкорилися інші райони. Зрештою оголосив Фес столицею своєї держави та прийняв титул султана Марокко. Поступово навів лад в околицях Фесу, знищивши загони супротивнкиів.
Слідом за цим виступив проти Хадіра Гайлана, що був незалежним володарем на північному заході. Для цього султан зібрав військо у 40 000 вояків. Але Гайлан отримав суттєву допомогу від англійців. Тому Мулай ар-Рашид вирішив спочатку підкорити бунтівних берберів регіону Хабт. Армії султана вдалося швидко перемогти останніх, звідки Ар-Рашид вдерся до володінь Хадіра Гайлана, чого той не очікував. В рішучій битві біля Ель-Ксар-ель-Кебіра султан здобув перемогу, змусивши Гайлана втекти до Асіли. Спроба захопити це місто виявилася невдалою.
Іншою загрозою залишалося суфійське братство (завія) Діла, яке все ще було потужним. Тому Мулай ар-рашид виступив проти союзника Діли — берберського племен айт-вуллал, якому завдав рішучої поразки. Військо Діли перейшло у наступ, але у битві біля баб-Мерури (поблизу Феса) султан завдав йому поразки, після чого опанував важливим містом Тетуан. Потім придушив повстання колишнього союзника — племені снассен. Слідом за цим приборкав низку гірських племен.
У 1668 розпочав нову кампанію проти Діла. 18 червня у битві біля Батн-аль-Румман (Середній Атлас) Мулай ар-Рашид здобуває повну перемогу. За цим блокував і захопив фортецю Діла. Султан відмовився від репресій, переселивши лише вищих очільників завії до Фесу. Разом з тим розпустив завію та зруйнував їх фортеці. Султан пересулим до Фесу багатьох улама, що збагатили культурне життя столиці, особливо в галузі мовознавства. Родам аль-Бунані й аль-Фасі з Діли було надані релігійні посаді кадієв та муфтіїв.
Наступним кроком стало підкорення півдня, де в Марракеші з 1659 правила династія аль-Шабані. Швидкий наступ султана змусив Абу-бакра ібн Абд аль-Каріма відступити, а потім здатися. 31 липня 1668 року було взято Марракеш. Мулай ар-Шаид наказав стратити усіх членів роду аль-Шабані. За цим зміцнив владу в Марракеші. Водночас Хадір гайлан втративши змогу опиратися загонам султана втік до Османського Алжиру.
Потім розпочав військову кампанію проти берберських племен в долині річки Умм-ер-Рбія, яких підкорив. Також встановлено зверхність над піратською республікою Сале.
У 1670 наказав карбувати нову монету рахідія. Також розпочав великі будівельні роботи в Фесі, який остаточно повернув собі статус столиці. Того ж року відновив владу в пашалику Тімбукту. Протягом 1670—1671 років після жорстокої й запеклої боротьби захопив регіон Сус, перемігши Абдаллаха Мухаммада, сина Сіді Алі )авія Іллі або Семлалітів). Було знищено фортецю Іллі. Заголом вбито більше 8 тис. ворогів. В результаті усе Марокко було об'єднано.
У 1671 наказав карбувати мідні монети фелус, робив спробив для пожвавлення торгівлі, але без значного успіху. 21 лютого 1672 отримав листа від французького короля Людовика XIV, в якому той визнавав Мулай ар-Рашида монархом Марокко. Того ж року придушив повстання небожа Мулай Мухаммеда в Марракеші. Невдовзі невдало впав з коня, після чого помер. Трон успадкував його брат Мулай Ісмаїл
Джерела
- Xavier Couplet, Rabat: Comment je suis devenue capitale, Rabat, Marsam, 2011 [détail de l’édition], p. 75-77
- Daniel Rivet, Histoire du Maroc, Paris, Fayard, 2012, 456 p.
- Messier, Ronald A.; Miller, James A. (2015). The Last Civilized Place: Sijilmasa and Its Saharan Destiny. University of Texas Press. p. 151—153. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mulaj ar Rashid arab مولاي الرشيد bl 1631 9 kvitnya 1672 1 j sultan Marokko z dinastiyi Alauyitiv v 1667 1672 rokah Mulaj ar Rashidarab الرشيد بن علي الشريف Narodivsya1631 Tafilalet Draa Tafilalet MarokkoPomer9 kvitnya 1672 1672 04 09 Marrakesh dPohovannyaMarrakeshKrayina MarokkoDiyalnistpolitikZnannya movarabskaPosadasultan Marokko d i dRidAlauyitiBatkoMulaj Muhammed IBrati sestriMulaj Ismayil i Muhammed ibn Sharif Mediafajli u VikishovishiZhittyepisVolodinnya Mulaj ar Rashida u 1664 poznacheno buzkovim kolorom Sin Mulaya Muhammeda I sultana Tafilalta Narodivsya blizko 1631 roku v Sidzhilmasi abo Rissani pislya nevdalogo pohodu na Fes jogo brata Muhammeda II povstav proti nogo ale shvidko zaznav porazki Vtim na pivnichnij zahid Marokko Namagavsya znajti soyuznikiv ale marno Zreshtoyu znajshov pidtrimku v arabskogo plemeni maakil a zgodom v berberiv snassen na shodzhi Jogo bazoyu stalo misto Udzhda Za cim z zasidki poblizu Tazi zahopiv bagatogo yevrejskogo kupcya Aarona ben Mehaala yakogo vbiv a jogo groshi ta kram rozdiliv mizh soyuznikami Ce zbilshilo kilkist jogo prihilnikiv Zi svoyim vijskom pidkoriv arabski plemena chergd Nevdovzi vstanoviv torgivelni stosunki z marselskimi kupcyami sho zaklali faktoriyu v Gassasi poblizu Melilyi v yakih stav kupuvati zbroyu Zavdyaki comu Ar Rashid stvoriv zagin ozbroyenij mushketami pridbav garmati U serpni 1664 v bitvi na plato Angad peremig brata Muhammeda II sho zaginuv Slidom za cim Ar Rashid staye sultanom Tafilaletu poperedivshi sprobu nebozha Muhammeda al Sagira zajnyati tron Razom z tim toj zajnyav Sidzhilmasu a Mulaj ar Rashid otaborivsya v Udzhdi Takozh nevdaloyu stala sproba pidkoriti region Er Rif Natomist u 1665 roci pislya trivaloyi ta zapekloyi borotbi Ar Rashid zahopiv vazhlive misto Taza V podalshomu stav zdijsnyuvati grabizhnicki napadi na pivnochi Marokko do mista Fes Vodnochas pislya 9 misyachnoyi oblogi zahopiv Sidzhilmasu U kvitni 1666 vidbiv vorozhij napad na Tazu Potim vzyav v oblogu Fes ale zaznav nevdachi Tomu rushiv proti shejha Abu muhammeda Abdallaha pravitelya Er Rifa ostannij otrimuvav dopomogu vid ispanciv i anglijciv Vtim Mulaj ar rashid zavdav porazki suprotivnikovi sho vimushenij buv pidkoritisya V rezultati oblast Er Rif bula priyednana do volodin Alauyitiv Za cim ogolosiv sebe sultanom Marokko U kvitni 1667 znovu vzyav v oblogu Fes Spochatku jomu vdalosya zahopiti Nove misto za cim pidkorilisya inshi rajoni Zreshtoyu ogolosiv Fes stoliceyu svoyeyi derzhavi ta prijnyav titul sultana Marokko Postupovo naviv lad v okolicyah Fesu znishivshi zagoni suprotivnkiiv Slidom za cim vistupiv proti Hadira Gajlana sho buv nezalezhnim volodarem na pivnichnomu zahodi Dlya cogo sultan zibrav vijsko u 40 000 voyakiv Ale Gajlan otrimav suttyevu dopomogu vid anglijciv Tomu Mulaj ar Rashid virishiv spochatku pidkoriti buntivnih berberiv regionu Habt Armiyi sultana vdalosya shvidko peremogti ostannih zvidki Ar Rashid vdersya do volodin Hadira Gajlana chogo toj ne ochikuvav V rishuchij bitvi bilya El Ksar el Kebira sultan zdobuv peremogu zmusivshi Gajlana vtekti do Asili Sproba zahopiti ce misto viyavilasya nevdaloyu Inshoyu zagrozoyu zalishalosya sufijske bratstvo zaviya Dila yake vse she bulo potuzhnim Tomu Mulaj ar rashid vistupiv proti soyuznika Dili berberskogo plemen ajt vullal yakomu zavdav rishuchoyi porazki Vijsko Dili perejshlo u nastup ale u bitvi bilya bab Meruri poblizu Fesa sultan zavdav jomu porazki pislya chogo opanuvav vazhlivim mistom Tetuan Potim pridushiv povstannya kolishnogo soyuznika plemeni snassen Slidom za cim priborkav nizku girskih plemen U 1668 rozpochav novu kampaniyu proti Dila 18 chervnya u bitvi bilya Batn al Rumman Serednij Atlas Mulaj ar Rashid zdobuvaye povnu peremogu Za cim blokuvav i zahopiv fortecyu Dila Sultan vidmovivsya vid represij pereselivshi lishe vishih ochilnikiv zaviyi do Fesu Razom z tim rozpustiv zaviyu ta zrujnuvav yih forteci Sultan peresulim do Fesu bagatoh ulama sho zbagatili kulturne zhittya stolici osoblivo v galuzi movoznavstva Rodam al Bunani j al Fasi z Dili bulo nadani religijni posadi kadiyev ta muftiyiv Nastupnim krokom stalo pidkorennya pivdnya de v Marrakeshi z 1659 pravila dinastiya al Shabani Shvidkij nastup sultana zmusiv Abu bakra ibn Abd al Karima vidstupiti a potim zdatisya 31 lipnya 1668 roku bulo vzyato Marrakesh Mulaj ar Shaid nakazav stratiti usih chleniv rodu al Shabani Za cim zmicniv vladu v Marrakeshi Vodnochas Hadir gajlan vtrativshi zmogu opiratisya zagonam sultana vtik do Osmanskogo Alzhiru Potim rozpochav vijskovu kampaniyu proti berberskih plemen v dolini richki Umm er Rbiya yakih pidkoriv Takozh vstanovleno zverhnist nad piratskoyu respublikoyu Sale U 1670 nakazav karbuvati novu monetu rahidiya Takozh rozpochav veliki budivelni roboti v Fesi yakij ostatochno povernuv sobi status stolici Togo zh roku vidnoviv vladu v pashaliku Timbuktu Protyagom 1670 1671 rokiv pislya zhorstokoyi j zapekloyi borotbi zahopiv region Sus peremigshi Abdallaha Muhammada sina Sidi Ali aviya Illi abo Semlalitiv Bulo znisheno fortecyu Illi Zagolom vbito bilshe 8 tis vorogiv V rezultati use Marokko bulo ob yednano Volodinnya Mulaj ar Rashida na moment smerti U 1671 nakazav karbuvati midni moneti felus robiv sprobiv dlya pozhvavlennya torgivli ale bez znachnogo uspihu 21 lyutogo 1672 otrimav lista vid francuzkogo korolya Lyudovika XIV v yakomu toj viznavav Mulaj ar Rashida monarhom Marokko Togo zh roku pridushiv povstannya nebozha Mulaj Muhammeda v Marrakeshi Nevdovzi nevdalo vpav z konya pislya chogo pomer Tron uspadkuvav jogo brat Mulaj IsmayilDzherelaXavier Couplet Rabat Comment je suis devenue capitale Rabat Marsam 2011 detail de l edition p 75 77 Daniel Rivet Histoire du Maroc Paris Fayard 2012 456 p Messier Ronald A Miller James A 2015 The Last Civilized Place Sijilmasa and Its Saharan Destiny University of Texas Press p 151 153 ISBN 9780292766655