Тоня Матвіє нко Антоні на Петрі вна Гончар нар 12 квітня 1981 Київ українська співачка та акторка Заслужена артистка Укр

Тоня Матвіє́нко (Антоні́на Петрі́вна Гончар; нар. 12 квітня 1981, Київ) — українська співачка та акторка, Заслужена артистка України (2021).

Тоня Матвієнко

Основна інформація
Повне ім'я	Антоніна Петрівна Гончар
Дата народження	12 квітня 1981(1981-04-12) (43 роки)
Місце народження	Київ
Роки активності	1991 — тепер. час
Громадянство	Україна
Національність	українка
Професії	співачка, акторка
Освіта	Київська середня спеціалізована музична школа-інтернат імені М. В. Лисенка і КНУКіМ
Інструменти	вокал^[d]
Жанри	народна музика
Мати	Матвієнко Ніна Митрофанівна
[http://`{{\|example.com\|необов'язковий опис}}`]

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Матвієнко.

Життєпис

Мати Ніна Матвієнко мала неабиякий вплив на Антоніну. 1991 року Ніна поїхала з десятирічною Тонею на гастролі до США, то були перші виступи Антоніни. 1992 року на Майдані Незалежності Тоня співала Гімн України.

У 1999 році закінчила Київську спеціальну музичну школу-інтернат за спеціальністю «хорове диригування». Потім закінчила Київський інститут культури і мистецтв за спеціальністю «менеджмент зв'язків з громадськістю». У 2010 році у тому ж виші отримала другу вищу освіту вокалістки народного співу (факультет музичного мистецтва, кафедра народного пісенного виконавства).

Перша донька — Уляна (нар. 6 листопада 1998). 15 січня 2016 року народила другу доньку — Ніну, від Арсена Мірзояна, з яким перебувала в незареєстрованому шлюбі. 15 червня 2017 року узаконила стосунки.

Музична кар'єра

Першою була посада співачки у Художній галереї. Згодом працювала піарницею у рекламній агенції.

2002 року — дипломантка «Першого всеукраїнського конкурсу естрадного співу», на якому виступає у дуеті з К. Герасимовою.

2006 року співачка стає солісткою камерного оркестру «Київські камерати», де співала її матір. Після першого прослуховування керівник ансамблю Валерій Матюхін пожартував: «Матвієнко звільнена — Антоніна прийнята».

Виконуючи складні класичні твори, виступаючи як сольно, так і з оркестром чи хором, беручи участь разом з матір'ю в різноманітних концертах, акціях та турах, Матвієнко швидко привернула увагу неповторним тембром та манерою виконання.

У 2007 році записала свою першу пісню «Не метелиця лугом стелиться».

Протягом 2010 року грає в театральній виставі «Скіфські камені» режисерки Вірляни Ткач (мистецька група «Яра», експериментальний театр «LA MAMA», США, Киргизстан та Україна).

У 2012 році здійснила спільний тур з Арсеном Мірзояном. Почався 7 травня у місті Суми, далі були Тернопіль, Луцьк, Чернівці, Львів, Ужгород та фінальний виступ — Запоріжжя.

У 2013 році випустила перший, записаний спільно з Ніною Матвієнко, альбом «Нове та найкраще».

У липні 2013 року виступила на Global Gathering Ukraine разом з дуетом Tapolsky & VovKING. Музиканти представили спільну роботу з унікальним міксом вокалу Матвієнко та електронної стилістики.

Восени 2013 року стала хедлайнеркою на першому польсько-українському фестивалі «Наша Галичина», що проводився 10–13 жовтня на центральній площі Кракова.

Голос країни

У травні 2011 року взяла участь у першому сезоні співочого талант-шоу «Голос країни», однак не пройшла прослуховування «наосліп»: зіркові тренери захоплено відгукнулися про вокальні здібності Матвієнко, проте до своїх команд не обрали через «народний тембр». Олександр Пономарьов, не знаючи, хто перед ним, зауважив:

«Мені голос ваш дуже сподобався: я би навіть сказав, що після Ніни Матвієнко на другому місці в такому тембрі — мені дуже сподобалось! Просто божественно»

Руслана на кінець виступу двічі повторила слово «Супер», а далі побивалася, що «дуже сильно шкодує» про своє рішення не обирати Матвієнко. Водночас виступ на проєкті привернув до співачки увагу публіки та журналістів, вона стала однією з найбільш обговорюваних учасників шоу.

Проте на закінчення сліпих прослуховувань Матвієнко надав другий шанс продюсер шоу Костянтин Меладзе. Після повторного прослуховування її обрала у свою команду Руслана. Після двох «вокальних двобоїв» вокалістка потрапила до прямих ефірів шоу через неоднозначні рішення Руслани.

У фіналі прямих ефірів здобула друге місце, поступившись Івану Ганзері в останньому голосуванні.

Євробачення

2016 року брала участь у півфіналі національного відбору Пісенного конкурсу «Євробачення 2016».

Репертуар

Хто я для тебе
Душа
Петрівочка
Подаруй любов
Тобі
Квітка душа
Мій милий
Мавка
Ой, верше мій, верше
А може ти
Коханий
Злива і полум'я
Дивна квітка
Мої сни
Чарівна скрипка
Ой, летіли дикі гуси
Як я люблю тебе
Не метелиця
Сизокрилий голубонько
Ой, ти зозулько
Дощ
Роса
Івана Купала
Мавка (remix)
А може, ти (remix)

Кліпи

Мої сни 2010 [ 19 липня 2014 у Wayback Machine.]
А може ти 2012 [ 8 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Мавка 2013 [ 24 березня 2019 у Wayback Machine.]
Tapolsky & VovKING — «А може ти…» Live at Global Gathering Ukraine 2013
Тобі 2015
Мій Милий (feat.Lama) 2016 [ 3 лютого 2019 у Wayback Machine.]
Продюсування кліпу Ніна Матвієнко 2016
Душа 2017
Хто я Для тебе 2018 [ 5 березня 2020 у Wayback Machine.]

Примітки

Антоніна Матвієнко: «Мені інколи кажуть, що не маю права копіювати голос мами…» [ 25 січня 2021 у Wayback Machine.] — Високий Замок, 10.08.2010.
. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
(рос.). Ivetta.ua. 16 січня 2016. Архів оригіналу за 23 серпня 2016.
. Архів оригіналу за 14 червня 2011. Процитовано 23 травня 2011.
Антоніна Матвієнко: «Не метелиця» (відео). [ 28 травня 2011 у Wayback Machine.] — Голос країни, 22.05.2011.
Антонина Матвиенко: «Меня просили подруги — только не пой народную песню!» [ 28 травня 2011 у Wayback Machine.] — Дуся, 25.05.2011.
Тоню Матвиенко вернут в «Голос країни»?^{[недоступне посилання з липня 2019]} — Дуся, 26.05.2011.
. Архів оригіналу за 25 травня 2011. Процитовано 4 червня 2011.
Тоня Матвієнко: Я готова на піар, крім ліжка й оголення! [ 25 грудня 2013 у Wayback Machine.] — Tochka.net, 11.07.2011.
Євробачення 2016: визначені імена півфіналістів нацвідбору від України [ 7 лютого 2016 у Wayback Machine.] // ТСН. Гламур, 26.01.2016.

Посилання

Офіційний сайт [ 14 червня 2011 у Wayback Machine.]
YouTube [ 13 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Facebook [ 20 липня 2020 у Wayback Machine.]
SoundCloud [ 3 лютого 2017 у Wayback Machine.]
Instagram

[wz-1] Антоніна Матвієнко: «Мені інколи кажуть, що не маю права копіювати голос мами…» [ 25 січня 2021 у Wayback Machine.] — Високий Замок, 10.08.2010.

[2] . Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 12 листопада 2021.

[3] (рос.). Ivetta.ua. 16 січня 2016. Архів оригіналу за 23 серпня 2016.

[4] . Архів оригіналу за 14 червня 2011. Процитовано 23 травня 2011.

[holos-5] Антоніна Матвієнко: «Не метелиця» (відео). [ 28 травня 2011 у Wayback Machine.] — Голос країни, 22.05.2011.

[6] Антонина Матвиенко: «Меня просили подруги — только не пой народную песню!» [ 28 травня 2011 у Wayback Machine.] — Дуся, 25.05.2011.

[7] Тоню Матвиенко вернут в «Голос країни»?^{[недоступне посилання з липня 2019]} — Дуся, 26.05.2011.

[8] . Архів оригіналу за 25 травня 2011. Процитовано 4 червня 2011.

[9] Тоня Матвієнко: Я готова на піар, крім ліжка й оголення! [ 25 грудня 2013 у Wayback Machine.] — Tochka.net, 11.07.2011.

[10] Євробачення 2016: визначені імена півфіналістів нацвідбору від України [ 7 лютого 2016 у Wayback Machine.] // ТСН. Гламур, 26.01.2016.