Маслов Олексій Федорович (рос. Маслов Алексей Фёдорович; 23 вересня 1953 року, с. Панське, СРСР — 25 грудня 2022) — генерал запасу, головнокомандувач Сухопутних військ Збройних сил Росії з листопада 2004 року по серпень 2008 року, колишній військовий представник Росії при НАТО. Пройшов шлях від командира дивізії до головнокомандуючого всього за 5 років. Перший російський офіцер, який став головкомом, але ніколи не був командувачем військовим округом. Перший головком Сухопутних військ, який не був заступником міністра оборони.
Маслов Олексій Федорович | |
---|---|
Маслов Алексей Фёдорович | |
Народження | 23 вересня 1953 c. Панське, Курська область |
Смерть | 25 грудня 2022 (69 років) Басманний район, Центральний адміністративний округ Москви, Москва, Росія[1] |
Країна | Росія |
Вид збройних сил | Сухопутні війська |
Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
Роки служби | 1970–2011 |
Звання | Генерал армії |
Командування | Сухопутні війська Російської Федерації |
Війни / битви | Друга чеченська війна |
Нагороди | |
Маслов Олексій Федорович у Вікісховищі |
Біографія
Олексій Маслов народився 23 вересня 1953 року в селі Панське Совєтського району Курської області СРСР. У 1970 році був призваний до лав Радянської армії. У 1974 році закінчив Харківське вище танкове командне училище ім. Верхоної Ради УРСР, потім проходив службу в Прикарпатському військовому окрузі.
У 1984 році закінчив . У тому ж році призначений на посаду замкомполку, а у 1986 році на посаду командира полку, потім — заступника командира дивізії в Центральному угрупованні військ (Чехословаччина). У 1990 році Маслова перевели в Приволзько-Уральський військовий округ на посаду замкомдиву. Саме там в 1994 році він став командиром . У травні 1995 року отримав звання генерал-майора.
У 1998 році Маслов закінчив і був призначений на посаду заступника командувача військами Забайкальського військового округу з бойової підготовки. Рік по тому він став начальником управління бойової підготовки Сибірського військового округу (утвореного в 1998 році шляхом злиття колишніх Забайкальського і Сибірського округів), в березні 2000 року — начальником штабу і першим заступником командувача 36-ю армією Сибірського військового округу. У 2001 році отримав звання генерал-лейтенант і став командиром 57-го армійського корпусу Сибірського ВО. У березні 2003 року призначений начальником штабу і першим заступником командувача військами Північно-Кавказького військового округу.
У червні 2004 року Маслову присвоєно звання генерал-полковника, а 5 листопада того ж року він був призначений головнокомандуючим Сухопутними військами, змінивши на цій посаді генерала армії . Маслов — перший офіцер в історії російської армії, який став головкомом, але ніколи не був командуювачем округом, перший головком Сухопутних військ, який не є заступником міністра оборони. Шлях від комдива до головнокомандуючого Маслов пройшов всього за 5 років (його попередникові на це було потрібно 13 років). Указом Президента Росії Путіна В. В. від 15 грудня 2006 року А. Ф. Маслов отримав військове звання генерал армії.
За деякими даними, Маслов зайняв ключову посаду в Міністерстві оборони завдяки тому, що активно підтримував главу військового відомства Сергія Іванова в проведені ним військові реформи. Ряд ЗМІ стверджує, що значну роль в кар'єрі Маслова зіграли особисті зв'язки, в тому числі і знайомство з Кормильцевим.
На початку серпня 2008 року Маслова на посту Головкома Сухопутних військ змінив командувач військами Приволзько-Уральського військового округу генерал армії Володимир Болдирєв. Тоді ж Маслов отримав призначення на пост головного військового представника Росії при НАТО.
У жовтні 2011 року звільнений з лав збройних сил.
Скандали
На початку 2006 року Маслов очолив комісію Міноборони з розслідування , рядовим з роти забезпечення навчального процесу . В результаті знущань з боку товаришів по службі Сичов позбувся ніг. Наприкінці березня 2006 року в ефірі програми телеканалу «Росія» Маслов заявив, що Сичова ніхто не бив, а просто у нього було важке спадкове захворювання — . Головком фактично звинуватив представників у здійсненні тиску на свідків. У прокуратурі заяву Маслова назвали приватною думкою і коментувати відмовилися.
Нагороди
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня
- Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня
- Медалі
Родина
Був одружений, мав двох дітей.
Примітки
- https://news.yahoo.com/former-russian-ground-forces-chief-144100880.html
- (рос.) Главнокомандующий Сухопутными войсками. [ 22 вересня 2014 у Wayback Machine.] — Министерство обороны РФ, 3 квітня 2006 року.
- (рос.) Главкомом Сухопутных войск России стал Алексей Маслов. — , 5 листопада 2004 року.
- (рос.) Плугатарев И. Главкома вырастили по сокращенной программе. [ 24 листопада 2005 у Wayback Machine.] — , 12 листопада 2004 року.
- (рос.) Поросков Н. Наказать нельзя повысить. — Время новостей № 208, 15 листопада 2004.
- (рос.) Главкомом Сухопутных войск России стал Алексей Маслов. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — повідомлення Newsru.com від 5 листопада 2004 року.
- (рос.) Плугатарев И., Цыганок А. Командирами-дилетантами руководят генералы-недоучки. — Независимое военное обозрение від 25 березня 2005 року.
- (рос.) Генерал Маслов назначен главным военным представителем России при НАТО. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] — РИА Новости від 4 серпня 2008 року.
- (рос.) Назначен новый главком Сухопутных войск России. — Минобороны РФ. — РИА Новости від 4 серпня 2008 року.
- (рос.) Кадровые изменения в Вооружённых Силах [ 3 лютого 2012 у Wayback Machine.] за 24 жовтня 2011 року.
- (рос.) «Дело Андрея Сычева». [ 6 липня 2014 у Wayback Machine.] — випуск «Вести недели» від 29 січня 2006 року.
- (рос.) Рубникович О. Главком «разоблачил» Андрея Сычева. — Газета № 47 за 20 березня 2006 року. — № 47
Посилання
- Використано матеріал статті Маслов, Алексей [ 24 грудня 2013 у Wayback Machine.] з проекту «Лентапедія» сайту новин Lenta.ru [ 6 грудня 2012 у Wayback Machine.], на умовах ліцензії Creative Commons BY-SA 3.0 Unported.
- (рос.) на сайті Міністерства оборони Російської Федерації.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maslov Oleksij Fedorovich ros Maslov Aleksej Fyodorovich 23 veresnya 1953 roku s Panske SRSR 25 grudnya 2022 general zapasu golovnokomanduvach Suhoputnih vijsk Zbrojnih sil Rosiyi z listopada 2004 roku po serpen 2008 roku kolishnij vijskovij predstavnik Rosiyi pri NATO Projshov shlyah vid komandira diviziyi do golovnokomanduyuchogo vsogo za 5 rokiv Pershij rosijskij oficer yakij stav golovkomom ale nikoli ne buv komanduvachem vijskovim okrugom Pershij golovkom Suhoputnih vijsk yakij ne buv zastupnikom ministra oboroni Maslov Oleksij FedorovichMaslov Aleksej FyodorovichNarodzhennya23 veresnya 1953 1953 09 23 c Panske Kurska oblastSmert25 grudnya 2022 2022 12 25 69 rokiv Basmannij rajon Centralnij administrativnij okrug Moskvi Moskva Rosiya 1 Krayina RosiyaVid zbrojnih silSuhoputni vijskaOsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiRoki sluzhbi1970 2011Zvannya General armiyiKomanduvannyaSuhoputni vijska Rosijskoyi FederaciyiVijni bitviDruga chechenska vijnaNagorodi Maslov Oleksij Fedorovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Maslov BiografiyaOleksij Maslov narodivsya 23 veresnya 1953 roku v seli Panske Sovyetskogo rajonu Kurskoyi oblasti SRSR U 1970 roci buv prizvanij do lav Radyanskoyi armiyi U 1974 roci zakinchiv Harkivske vishe tankove komandne uchilishe im Verhonoyi Radi URSR potim prohodiv sluzhbu v Prikarpatskomu vijskovomu okruzi U 1984 roci zakinchiv U tomu zh roci priznachenij na posadu zamkompolku a u 1986 roci na posadu komandira polku potim zastupnika komandira diviziyi v Centralnomu ugrupovanni vijsk Chehoslovachchina U 1990 roci Maslova pereveli v Privolzko Uralskij vijskovij okrug na posadu zamkomdivu Same tam v 1994 roci vin stav komandirom U travni 1995 roku otrimav zvannya general majora U 1998 roci Maslov zakinchiv i buv priznachenij na posadu zastupnika komanduvacha vijskami Zabajkalskogo vijskovogo okrugu z bojovoyi pidgotovki Rik po tomu vin stav nachalnikom upravlinnya bojovoyi pidgotovki Sibirskogo vijskovogo okrugu utvorenogo v 1998 roci shlyahom zlittya kolishnih Zabajkalskogo i Sibirskogo okrugiv v berezni 2000 roku nachalnikom shtabu i pershim zastupnikom komanduvacha 36 yu armiyeyu Sibirskogo vijskovogo okrugu U 2001 roci otrimav zvannya general lejtenant i stav komandirom 57 go armijskogo korpusu Sibirskogo VO U berezni 2003 roku priznachenij nachalnikom shtabu i pershim zastupnikom komanduvacha vijskami Pivnichno Kavkazkogo vijskovogo okrugu U chervni 2004 roku Maslovu prisvoyeno zvannya general polkovnika a 5 listopada togo zh roku vin buv priznachenij golovnokomanduyuchim Suhoputnimi vijskami zminivshi na cij posadi generala armiyi Maslov pershij oficer v istoriyi rosijskoyi armiyi yakij stav golovkomom ale nikoli ne buv komanduyuvachem okrugom pershij golovkom Suhoputnih vijsk yakij ne ye zastupnikom ministra oboroni Shlyah vid komdiva do golovnokomanduyuchogo Maslov projshov vsogo za 5 rokiv jogo poperednikovi na ce bulo potribno 13 rokiv Ukazom Prezidenta Rosiyi Putina V V vid 15 grudnya 2006 roku A F Maslov otrimav vijskove zvannya general armiyi Za deyakimi danimi Maslov zajnyav klyuchovu posadu v Ministerstvi oboroni zavdyaki tomu sho aktivno pidtrimuvav glavu vijskovogo vidomstva Sergiya Ivanova v provedeni nim vijskovi reformi Ryad ZMI stverdzhuye sho znachnu rol v kar yeri Maslova zigrali osobisti zv yazki v tomu chisli i znajomstvo z Kormilcevim Na pochatku serpnya 2008 roku Maslova na postu Golovkoma Suhoputnih vijsk zminiv komanduvach vijskami Privolzko Uralskogo vijskovogo okrugu general armiyi Volodimir Boldiryev Todi zh Maslov otrimav priznachennya na post golovnogo vijskovogo predstavnika Rosiyi pri NATO U zhovtni 2011 roku zvilnenij z lav zbrojnih sil SkandaliNa pochatku 2006 roku Maslov ocholiv komisiyu Minoboroni z rozsliduvannya ryadovim z roti zabezpechennya navchalnogo procesu V rezultati znushan z boku tovarishiv po sluzhbi Sichov pozbuvsya nig Naprikinci bereznya 2006 roku v efiri programi telekanalu Rosiya Maslov zayaviv sho Sichova nihto ne biv a prosto u nogo bulo vazhke spadkove zahvoryuvannya Golovkom faktichno zvinuvativ predstavnikiv u zdijsnenni tisku na svidkiv U prokuraturi zayavu Maslova nazvali privatnoyu dumkoyu i komentuvati vidmovilisya NagorodiOrden Za zaslugi pered Vitchiznoyu IV stupenya Orden Za sluzhbu Batkivshini v Zbrojnih Silah SRSR III stupenya MedaliRodinaBuv odruzhenij mav dvoh ditej Primitkihttps news yahoo com former russian ground forces chief 144100880 html ros Glavnokomanduyushij Suhoputnymi vojskami 22 veresnya 2014 u Wayback Machine Ministerstvo oborony RF 3 kvitnya 2006 roku ros Glavkomom Suhoputnyh vojsk Rossii stal Aleksej Maslov 5 listopada 2004 roku ros Plugatarev I Glavkoma vyrastili po sokrashennoj programme 24 listopada 2005 u Wayback Machine 12 listopada 2004 roku ros Poroskov N Nakazat nelzya povysit Vremya novostej 208 15 listopada 2004 ros Glavkomom Suhoputnyh vojsk Rossii stal Aleksej Maslov 4 bereznya 2016 u Wayback Machine povidomlennya Newsru com vid 5 listopada 2004 roku ros Plugatarev I Cyganok A Komandirami diletantami rukovodyat generaly nedouchki Nezavisimoe voennoe obozrenie vid 25 bereznya 2005 roku ros General Maslov naznachen glavnym voennym predstavitelem Rossii pri NATO 5 bereznya 2016 u Wayback Machine RIA Novosti vid 4 serpnya 2008 roku ros Naznachen novyj glavkom Suhoputnyh vojsk Rossii Minoborony RF RIA Novosti vid 4 serpnya 2008 roku ros Kadrovye izmeneniya v Vooruzhyonnyh Silah 3 lyutogo 2012 u Wayback Machine za 24 zhovtnya 2011 roku ros Delo Andreya Sycheva 6 lipnya 2014 u Wayback Machine vipusk Vesti nedeli vid 29 sichnya 2006 roku ros Rubnikovich O Glavkom razoblachil Andreya Sycheva Gazeta 47 za 20 bereznya 2006 roku 47PosilannyaVikoristano material statti Maslov Aleksej 24 grudnya 2013 u Wayback Machine z proektu Lentapediya sajtu novin Lenta ru 6 grudnya 2012 u Wayback Machine na umovah licenziyi Creative Commons BY SA 3 0 Unported ros na sajti Ministerstva oboroni Rosijskoyi Federaciyi