Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Маріанські Лазні чеськ Mariánské Lázně нім Marienbad курортне місто в Чехії розташоване на заході історичної області Бог

Марієнбад

Марієнбад

Маріанські Лазні (чеськ. Mariánské Lázně, нім. Marienbad) — курортне місто в Чехії, розташоване на заході історичної області Богемія. Маріанські Лазні знані як лікувальний курорт завдяки наявності тут холодних джерел мінеральної води, що мають цілющі властивості.

Маріанські Лазні
Mariánské Lázně
image image
герб прапор
image
Маріанські Лазні
image
Основні дані
49°57′52″ пн. ш. 12°42′07″ сх. д. / 49.96444° пн. ш. 12.70194° сх. д. / 49.96444; 12.70194Координати: 49°57′52″ пн. ш. 12°42′07″ сх. д. / 49.96444° пн. ш. 12.70194° сх. д. / 49.96444; 12.70194
Країна Чехія
Регіон Карловарський край
Район
Столиця для Q24331090? (адміністративний округ чеського муніципалітету з розширеними повноваженнями, адміністративний округ чеського муніципалітету з уповноваженим муніципальним офісом)

Межує з

— сусідні нас. пункти
d, d, d, d, d, d, d, d, Лазне-Кінжварт, d ?
Поділ
  • d[1], d[1], d[1], d[1], d[1], d
    • Засновано 1808
    Перша згадка 1808 або 1788[3]
    Площа 51.81 км²
    Населення 13 587 (2011)
    Висота НРМ 578 м
    Міста-побратими Бад-Гомбурґ, d, К'янчіано-Терме, Вайден (2008), Маркуссі, Нижній Тагіл (21 травня 2009)[4], Фрайталь (1978)
    Телефонний код (420) 353 01
    Часовий пояс і
    Номери автомобілів CH
    Код LAU (NUTS) CZ554642
    GeoNames 3071024
    OSM r439458  ·R
    Поштові індекси 353 01[5]
    Міська влада
    Мер міста d[6]
    Вебсайт http://www.marianskelazne.cz/
    Мапа
    image Маріанські Лазні у Вікісховищі

    Історія

    Хоча самому місту лише близько двохсот років, місцевість була заселена набагато раніше. Німецькі поселенці були покликані в цей регіон чеськими правителями з династії Пржемисловичів в 12 столітті. Перші письмові згадки про цю місцевість датуються 1273 роком, коли там розміщувалось село Ушовіце. Джерела вперше згадуються в документі, датованому 1341 роком, де вони називаються «джерелами Аушовітцера», що належать абатству Тепла. Тільки завдяки зусиллям [cs], лікара абатства, який з 1779 і до своєї смерті в 1820 році працював над демонстрацією цілющих властивостей джерел і спонукав до використання джерельної води в лікувальних цілях.

    Вперше назва Марієнбад з'явилася в 1786 році; місто отримало її в 1808 році, а статус міста в 1868 році. Під керівництвом садівника Вацлава Скалніка, архітектора Іржі Фішера і будівельника Антона Тернера негостинна заболочена долина перетворилася на паркову сільську місцевість з колонадами, неокласичними будівлями і павільйонами навколо джерел. Між 1870 і 1914 роками багато нових готелів, колонад та інших будівель, за проєктами Фрідріха Ціклера, Йозефа Шаффера та Арнольда Геймана, було побудовано або перебудовано зі старих будинків. 1872 року місто отримало залізничне сполучення з містом Хеб (Егер), а отже, з усією Австро-Угорською імперією та рештою Європи.

    До Першої світової війни Марієнбад був одним з найфешенебельніших курортів не тільки Австро-Угорщини, а й усієї Європи. Тут бували монархи (Микола II, Едуард VII), композитори (Шопен, Вагнер) письменники (Гете написав тут «Марієнбадську елегію», Іван Гончаров — роман «Обломов»). У липні-серпня 1839 року Микола Гоголь в Марієнбаді продиктував М. П. Погодіну уривок з першої редакції повісті «Шинель». У ті часи до Марієнбаду щороку приїздило близько 20 000 відвідувачів. Місто також було популярним місцем відпочинку рабинів та хасидів, задовольняючи їх потреби кошерними ресторанами, релігійними молитовними службами тощо.

    На початку 20 століття щорічно з Марієнбаду вивозилося приблизно 1 000 000 пляшок мінеральної води. Воду з Хрестового джерела (Kreuzquelle, Křížový pramen) випаровували, а кінцевий продукт продали як проносне під назвою sal teplensis.

    Марієнбад залишався популярним курортним напрямком між Першою та Другою світовими війнами. Після Другої світової війни етнічне німецьке населення міста було примусово виселене згідно з Потсдамською угодою, звільнивши цим місто від більшості населення. Після комуністичного перевороту 1948 р., місто було закрите для більшості іноземних відвідувачів. Після відновлення демократії в 1989 році було докладено багато зусиль для повернення місту його первісного вигляду та характеру. Сьогодні це популярний курорт, завдяки своєму розташуванню серед зелених гір Славковського і Чеського лісів, спортивних споруд (перше поле для гольфу в місті було відкрито в 1905 році британським королем Едуардом VII) і близькості до інших відомих курортних міст, таких як Карлові Вари (Карлові Вари) або Франтішкови Лазнє (Франценсбад).

    Природні джерела

    Для лікувальних процедур застосовуються природно-лікувальні засоби — холодні кислі джерела, що застосовуються для питного лікування, інгаляцій та приготування вуглеводних ван, а також торф, грязі і природний лікувальний газ — так званий Маріїн газ.

    Список природних джерел:

    • Хрестове джерело
    • Джерело Фердинанда
    • Лісове джерело
    • Джерело Амброжа
    • Джерело Рудольфа
    • Джерело Кароліни
    • Маріїне джерело
    • Джерело Олександри

    Транспорт

    Основу громадського транпорту міста складає мережа тролейбусних маршрутів. Станом на початок 2021 року в місті працює 4 маршрути які обслуговують 9 сучасних тролейбусів зі збільшеним автономним ходом.

    Відомі особистості

    В поселенні помер:

    Посилання

    Примітки

    1. Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
      d:Track:Q11379528d:Track:Q24023889
    2. Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
      d:Track:Q31271037d:Track:Q12021344d:Track:Q12032511
    3. Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. —
      d:Track:Q22696185d:Track:Q22696171d:Track:Q3504917d:Track:Q22696163
    4. https://ntagil.org/gorod/vsvyaz/pobratim.php?SECTION_ID=345&ELEMENT_ID=9577
    5. Register of territorial identification, addresses and real estates
      d:Track:Q12049125
    6. https://usneseni.muml.cz/zastupitelstvo/usneseni/2915166
    7. image Hugh Chisholm, ред. (1911). Marienbad . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 17. Cambridge University Press. с. 714. (англ.)
    8. Leitner, Dovid. . The Forward (амер.). Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 7 січня 2021.


    image Це незавершена стаття з географії Чехії.
    Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Marianski Lazni chesk Marianske Lazne nim Marienbad kurortne misto v Chehiyi roztashovane na zahodi istorichnoyi oblasti Bogemiya Marianski Lazni znani yak likuvalnij kurort zavdyaki nayavnosti tut holodnih dzherel mineralnoyi vodi sho mayut cilyushi vlastivosti Marianski Lazni Marianske Laznegerb praporMarianski LazniOsnovni dani49 57 52 pn sh 12 42 07 sh d 49 96444 pn sh 12 70194 sh d 49 96444 12 70194 Koordinati 49 57 52 pn sh 12 42 07 sh d 49 96444 pn sh 12 70194 sh d 49 96444 12 70194Krayina ChehiyaRegion Karlovarskij krajRajonStolicya dlya Q24331090 administrativnij okrug cheskogo municipalitetu z rozshirenimi povnovazhennyami administrativnij okrug cheskogo municipalitetu z upovnovazhenim municipalnim ofisom Mezhuye z susidni nas punktid d d d d d d d Lazne Kinzhvart d Podil d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 dZasnovano 1808Persha zgadka 1808 abo 1788 3 Plosha 51 81 km Naselennya 13 587 2011 Visota NRM 578 mMista pobratimi Bad Gomburg d K yanchiano Terme Vajden 2008 Markussi Nizhnij Tagil 21 travnya 2009 4 Frajtal 1978 Telefonnij kod 420 353 01Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv CHKod LAU NUTS CZ554642GeoNames 3071024OSM r439458 RPoshtovi indeksi 353 01 5 Miska vladaMer mista d 6 Vebsajt http www marianskelazne cz Mapa Marianski Lazni u VikishovishiIstoriyaHocha samomu mistu lishe blizko dvohsot rokiv miscevist bula zaselena nabagato ranishe Nimecki poselenci buli poklikani v cej region cheskimi pravitelyami z dinastiyi Przhemislovichiv v 12 stolitti Pershi pismovi zgadki pro cyu miscevist datuyutsya 1273 rokom koli tam rozmishuvalos selo Ushovice Dzherela vpershe zgaduyutsya v dokumenti datovanomu 1341 rokom de voni nazivayutsya dzherelami Aushovitcera sho nalezhat abatstvu Tepla Tilki zavdyaki zusillyam cs likara abatstva yakij z 1779 i do svoyeyi smerti v 1820 roci pracyuvav nad demonstraciyeyu cilyushih vlastivostej dzherel i sponukav do vikoristannya dzherelnoyi vodi v likuvalnih cilyah Vpershe nazva Mariyenbad z yavilasya v 1786 roci misto otrimalo yiyi v 1808 roci a status mista v 1868 roci Pid kerivnictvom sadivnika Vaclava Skalnika arhitektora Irzhi Fishera i budivelnika Antona Ternera negostinna zabolochena dolina peretvorilasya na parkovu silsku miscevist z kolonadami neoklasichnimi budivlyami i paviljonami navkolo dzherel Mizh 1870 i 1914 rokami bagato novih goteliv kolonad ta inshih budivel za proyektami Fridriha Ciklera Jozefa Shaffera ta Arnolda Gejmana bulo pobudovano abo perebudovano zi starih budinkiv 1872 roku misto otrimalo zaliznichne spoluchennya z mistom Heb Eger a otzhe z usiyeyu Avstro Ugorskoyu imperiyeyu ta reshtoyu Yevropi Do Pershoyi svitovoyi vijni Mariyenbad buv odnim z najfeshenebelnishih kurortiv ne tilki Avstro Ugorshini a j usiyeyi Yevropi Tut buvali monarhi Mikola II Eduard VII kompozitori Shopen Vagner pismenniki Gete napisav tut Mariyenbadsku elegiyu Ivan Goncharov roman Oblomov U lipni serpnya 1839 roku Mikola Gogol v Mariyenbadi prodiktuvav M P Pogodinu urivok z pershoyi redakciyi povisti Shinel U ti chasi do Mariyenbadu shoroku priyizdilo blizko 20 000 vidviduvachiv Misto takozh bulo populyarnim miscem vidpochinku rabiniv ta hasidiv zadovolnyayuchi yih potrebi koshernimi restoranami religijnimi molitovnimi sluzhbami tosho Na pochatku 20 stolittya shorichno z Mariyenbadu vivozilosya priblizno 1 000 000 plyashok mineralnoyi vodi Vodu z Hrestovogo dzherela Kreuzquelle Krizovy pramen viparovuvali a kincevij produkt prodali yak pronosne pid nazvoyu sal teplensis Mariyenbad zalishavsya populyarnim kurortnim napryamkom mizh Pershoyu ta Drugoyu svitovimi vijnami Pislya Drugoyi svitovoyi vijni etnichne nimecke naselennya mista bulo primusovo viselene zgidno z Potsdamskoyu ugodoyu zvilnivshi cim misto vid bilshosti naselennya Pislya komunistichnogo perevorotu 1948 r misto bulo zakrite dlya bilshosti inozemnih vidviduvachiv Pislya vidnovlennya demokratiyi v 1989 roci bulo dokladeno bagato zusil dlya povernennya mistu jogo pervisnogo viglyadu ta harakteru Sogodni ce populyarnij kurort zavdyaki svoyemu roztashuvannyu sered zelenih gir Slavkovskogo i Cheskogo lisiv sportivnih sporud pershe pole dlya golfu v misti bulo vidkrito v 1905 roci britanskim korolem Eduardom VII i blizkosti do inshih vidomih kurortnih mist takih yak Karlovi Vari Karlovi Vari abo Frantishkovi Laznye Francensbad Prirodni dzherelaDlya likuvalnih procedur zastosovuyutsya prirodno likuvalni zasobi holodni kisli dzherela sho zastosovuyutsya dlya pitnogo likuvannya ingalyacij ta prigotuvannya vuglevodnih van a takozh torf gryazi i prirodnij likuvalnij gaz tak zvanij Mariyin gaz Spisok prirodnih dzherel Hrestove dzherelo Dzherelo Ferdinanda Lisove dzherelo Dzherelo Ambrozha Dzherelo Rudolfa Dzherelo Karolini Mariyine dzherelo Dzherelo OleksandriTransportOsnovu gromadskogo tranportu mista skladaye merezha trolejbusnih marshrutiv Stanom na pochatok 2021 roku v misti pracyuye 4 marshruti yaki obslugovuyut 9 suchasnih trolejbusiv zi zbilshenim avtonomnim hodom Vidomi osobistostiV poselenni pomer Enoh Genrih Kish 1841 1918 avstrijskij balneologist i ginekolog PosilannyaSajt mista 18 grudnya 2020 u Wayback Machine PrimitkiCzech location identification system Czech Office of Surveying and Cadastre d Track Q11379528d Track Q24023889 Jakl L Jak stara jsou ceska mesta Legendy a fakta iDNES cz 2011 d Track Q31271037d Track Q12021344d Track Q12032511 Historicky lexikon obci Ceske republiky 1869 2005 1 dil za red J Ruzkova J Skrabal CSU 2006 759 s ISBN 978 80 250 1310 6 d Track Q22696185d Track Q22696171d Track Q3504917d Track Q22696163 https ntagil org gorod vsvyaz pobratim php SECTION ID 345 amp ELEMENT ID 9577 Register of territorial identification addresses and real estates d Track Q12049125 https usneseni muml cz zastupitelstvo usneseni 2915166 Hugh Chisholm red 1911 Marienbad Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 17 Cambridge University Press s 714 angl Leitner Dovid The Forward amer Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 7 sichnya 2021 Ce nezavershena stattya z geografiyi Chehiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

    Дата публікації:
    Топ