Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марія Анто, справжнє ім'я — Марія Чарнецька (Антошкевич) (15 грудня 1936, Варшава — 10 квітня 2007, Варшава) — польська живописиця.
| Марія Анто | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 15 грудня 1936[1] Варшава, Польська Республіка | |||
| Смерть | 10 квітня 2007 (70 років) | |||
| Варшава, Республіка Польща | ||||
| Поховання | Повонзківський цвинтар | |||
| Країна |  Республіка Польща[2] | |||
| Навчання | Академія образотворчих мистецтв у Варшаві | |||
| Діяльність | художниця | |||
| | ||||
Дочка Тадеуша Чарнецького та Юзефіни Неллі Егерсдорф, одна з перших студенток філософського факультету Варшавського університету (у 1918—1922 роках). За біографіями музею Варшавського повстання, її батько Тадеуш Чарнецький (псевдонім Ушицький) та інші близькі родичі брали участь у Варшавському повстанні. Є матір'ю Кристини Антошкевич, Зузанни Янін, Едварда Антошкевича та Станіслава Цесляка.
Біографія
Закінчила факультет живопису Академії образотворчих мистецтв у Варшаві в 1962 році. Брала участь, серед інших, на Бієнале в Сан-Паулу в 1963 році та на понад 70 індивідуальних та багатьох групових виставках вдома та за кордоном. Лауреат багатьох нагород та відзнак за свою працю та окремі твори. Її картини є в національних та світових колекціях, в тому числі у Національному музеї у Варшаві, галереї Захента у Варшаві або музеї Карлсруе, Музей сучасного мистецтва в Стокгольмі та приватні колекції.
Згідно з дослідженням Міхала Яхули, куратора ретроспективи художниці, та розповідей її дочки, Марія Анто створила сильні емоційні твори на межі сюрреалізму, фантазії та примітивного живопису. У 70-х її творчість пов'язана була з галереєю Кортина в Мілані. Приятелювала з Діно Буццаті, Максом Ернстом та Міхалом Валіцьким, які написали есе до її каталогу індивідуальної виставки в Галереї «Захетта» в 1966 році. Яхула та Янін стверджують, що критики порівнювали її з Фрідою Кало, Івом Тангі, Максом Ернстом, Джорджо де Кіріко та Анрі Руссо, «створила, однак, цілковито свій, індивідуальний та неповторний стиль». Її картини, як передбачається, виражають — «подолані магічною уявою та ерудицією» — страхи та травми, отримані завдяки переживанням дитинства в окупованій Варшаві, смерті близьких людей та виживання на шляху до німецького табору.
Художниця була організатором мистецького життя під час воєнного стану в Польщі. У її будинку та студії під час бойкоту офіційних установ під час і після воєнного стану (1982—1986 років) відбувалися виставки та збори самвидаву, організовувала виставки, стала співтворцем Солідарності Художників, продовжувала одночасно розвивати свою творчість.
Померла 10 квітня 2007 року, похована в Повозках у сімейній могилі Чарнецьких (розділи 57-1-26).
На рубежі 2017 та 2018 років у Національній галереї мистецтв «Захтета» у Варшаві відбулася посмертна ретроспективна виставка творів художниці.
Мистецька премія Марії Анто та Ельзи фон Фрейтаг-Лорінгховен
У 2018 році Зузанна Янін від імені Фонду «Місце мистецтва» заснувала «Премію мистецтва» імені Марії Анто та Ельзи фон Фрейтаг-Лорінгховен в галузі візуального мистецтва у 3 категоріях:
- нагорода для молодої художниці
- нагорода за досягнення та мистецьке ставлення для польської художниці
- премія за досягнення та мистецьке ставлення для іноземної художниці.
У перші роки премія буде призначена лише для жінок-художниць. У 2018 році нагороди отримали: Аделіна Цімохович, Катажина Гурна та Каролі Шніман. Церемонія нагородження відбулася 15 грудня 2018 року в Національній галереї мистецтв в Захетті у символічний день народження Марії Анто та річниці смерті Ельзи фон Фрейтаг-Лортінгховен . У 2019 році приз отримали: Катажина Кукула, Тереза Гержинська та Філіда Барлоу. Церемонія нагородження відбулася 15 грудня 2019 року в Музеї сучасного мистецтва у Варшаві.
Примітки
- Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
- https://rkd.nl/explore/artists/120636
- , архів оригіналу за 18 жовтня 2019, процитовано 20 травня 2020
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|inventor=() - , архів оригіналу за 7 березня 2019, процитовано 20 травня 2020
- [1], Michał Jachuła, "Maria Anto. Malarka"
- [2], Huncwot.com, "Wypowiedzieć traumę - Kwartalnik Przekrój"
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 20 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 10 квітня 2020. Процитовано 20 травня 2020.
- , 13 грудня 2018, архів оригіналу за 1 лютого 2020, процитовано 20 травня 2020
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|inventor=() - (пол.), архів оригіналу за 1 лютого 2020, процитовано 20 травня 2020
Посилання
- Пам'ять Марії Анто, Gazeta Wyborcza [ 7 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія Біловезької ліси [ 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- ArtInfo, Огляд виставки 2003 року [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Charnecka Mariya Anto spravzhnye im ya Mariya Charnecka Antoshkevich 15 grudnya 1936 19361215 Varshava 10 kvitnya 2007 Varshava polska zhivopisicya Mariya AntoNarodzhennya 15 grudnya 1936 1936 12 15 1 Varshava Polska RespublikaSmert 10 kvitnya 2007 2007 04 10 70 rokiv Varshava Respublika PolshaPohovannya Povonzkivskij cvintarKrayina Respublika Polsha 2 Navchannya Akademiya obrazotvorchih mistectv u VarshaviDiyalnist hudozhnicya Dochka Tadeusha Charneckogo ta Yuzefini Nelli Egersdorf odna z pershih studentok filosofskogo fakultetu Varshavskogo universitetu u 1918 1922 rokah Za biografiyami muzeyu Varshavskogo povstannya yiyi batko Tadeush Charneckij psevdonim Ushickij ta inshi blizki rodichi brali uchast u Varshavskomu povstanni Ye matir yu Kristini Antoshkevich Zuzanni Yanin Edvarda Antoshkevicha ta Stanislava Ceslyaka BiografiyaZakinchila fakultet zhivopisu Akademiyi obrazotvorchih mistectv u Varshavi v 1962 roci Brala uchast sered inshih na Biyenale v San Paulu v 1963 roci ta na ponad 70 individualnih ta bagatoh grupovih vistavkah vdoma ta za kordonom Laureat bagatoh nagorod ta vidznak za svoyu pracyu ta okremi tvori Yiyi kartini ye v nacionalnih ta svitovih kolekciyah v tomu chisli u Nacionalnomu muzeyi u Varshavi galereyi Zahenta u Varshavi abo muzeyi Karlsrue Muzej suchasnogo mistectva v Stokgolmi ta privatni kolekciyi Zgidno z doslidzhennyam Mihala Yahuli kuratora retrospektivi hudozhnici ta rozpovidej yiyi dochki Mariya Anto stvorila silni emocijni tvori na mezhi syurrealizmu fantaziyi ta primitivnogo zhivopisu U 70 h yiyi tvorchist pov yazana bula z galereyeyu Kortina v Milani Priyatelyuvala z Dino Buccati Maksom Ernstom ta Mihalom Valickim yaki napisali ese do yiyi katalogu individualnoyi vistavki v Galereyi Zahetta v 1966 roci Yahula ta Yanin stverdzhuyut sho kritiki porivnyuvali yiyi z Fridoyu Kalo Ivom Tangi Maksom Ernstom Dzhordzho de Kiriko ta Anri Russo stvorila odnak cilkovito svij individualnij ta nepovtornij stil Yiyi kartini yak peredbachayetsya virazhayut podolani magichnoyu uyavoyu ta erudiciyeyu strahi ta travmi otrimani zavdyaki perezhivannyam ditinstva v okupovanij Varshavi smerti blizkih lyudej ta vizhivannya na shlyahu do nimeckogo taboru Hudozhnicya bula organizatorom misteckogo zhittya pid chas voyennogo stanu v Polshi U yiyi budinku ta studiyi pid chas bojkotu oficijnih ustanov pid chas i pislya voyennogo stanu 1982 1986 rokiv vidbuvalisya vistavki ta zbori samvidavu organizovuvala vistavki stala spivtvorcem Solidarnosti Hudozhnikiv prodovzhuvala odnochasno rozvivati svoyu tvorchist Pomerla 10 kvitnya 2007 roku pohovana v Povozkah u simejnij mogili Charneckih rozdili 57 1 26 Na rubezhi 2017 ta 2018 rokiv u Nacionalnij galereyi mistectv Zahteta u Varshavi vidbulasya posmertna retrospektivna vistavka tvoriv hudozhnici Mistecka premiya Mariyi Anto ta Elzi fon Frejtag LoringhovenU 2018 roci Zuzanna Yanin vid imeni Fondu Misce mistectva zasnuvala Premiyu mistectva imeni Mariyi Anto ta Elzi fon Frejtag Loringhoven v galuzi vizualnogo mistectva u 3 kategoriyah nagoroda dlya molodoyi hudozhnici nagoroda za dosyagnennya ta mistecke stavlennya dlya polskoyi hudozhnici premiya za dosyagnennya ta mistecke stavlennya dlya inozemnoyi hudozhnici U pershi roki premiya bude priznachena lishe dlya zhinok hudozhnic U 2018 roci nagorodi otrimali Adelina Cimohovich Katazhina Gurna ta Karoli Shniman Ceremoniya nagorodzhennya vidbulasya 15 grudnya 2018 roku v Nacionalnij galereyi mistectv v Zahetti u simvolichnij den narodzhennya Mariyi Anto ta richnici smerti Elzi fon Frejtag Lortinghoven U 2019 roci priz otrimali Katazhina Kukula Tereza Gerzhinska ta Filida Barlou Ceremoniya nagorodzhennya vidbulasya 15 grudnya 2019 roku v Muzeyi suchasnogo mistectva u Varshavi PrimitkiArtists of the World Online Allgemeines Kunstlerlexikon Online AKL Online Hrsg A Beyer B Savoy B K G Saur Verlag Verlag Walter de Gruyter 2009 ISSN 2750 6088 doi 10 1515 AKL d Track Q64d Track Q41640909d Track Q496126d Track Q19276262d Track Q324303d Track Q98818 https rkd nl explore artists 120636 arhiv originalu za 18 zhovtnya 2019 procitovano 20 travnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Cite maye pustij nevidomij parametr inventor dovidka arhiv originalu za 7 bereznya 2019 procitovano 20 travnya 2020 1 Michal Jachula Maria Anto Malarka 2 Huncwot com Wypowiedziec traume Kwartalnik Przekroj Arhiv originalu za 24 veresnya 2020 Procitovano 20 travnya 2020 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2020 Procitovano 20 travnya 2020 13 grudnya 2018 arhiv originalu za 1 lyutogo 2020 procitovano 20 travnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Cite maye pustij nevidomij parametr inventor dovidka pol arhiv originalu za 1 lyutogo 2020 procitovano 20 travnya 2020PosilannyaPam yat Mariyi Anto Gazeta Wyborcza 7 bereznya 2019 u Wayback Machine Enciklopediya Bilovezkoyi lisi 24 zhovtnya 2020 u Wayback Machine ArtInfo Oglyad vistavki 2003 roku 23 veresnya 2015 u Wayback Machine