Маріацельська залізниця (нім. Mariazellerbahn, раніше називалася Niederösterreichisch-steirische Alpenbahn) — вузькоколійна залізнична лінія, що з'єднує столицю Нижньої Австрії місто Санкт-Пельтен з найбільшим паломницьким центром Австрії — містом Маріацелль (федеральна земля Штирія).
Маріацельська залізниця (Санкт-Пельтен — Маріацелль) | |
---|---|
Огляд | |
Країна | Австрія |
Кінцеві станції | d, d і Маріацелль |
Сайт | mariazellerbahn.at |
Обслуговування | |
Рік відкриття | 1907 |
Підпорядкування | d |
Оператори | d |
Технічні дані | |
Протяжність | 91,3 км |
Ширина колії | d |
Вид електрифікації | змінний струм |
Швидкість | 22 метр на секунду |
Власником і оператором залізниці з грудня 2010 року є Транспортна організація Нижньої Австрії (Niederösterreichische Verkehrsorganisationsgesellschaft, NÖVOG).
Історія
Паломницький центр Маріацелля був одним з найвідвідуваніших іноземцями місць Австро-Угорщини в XIX столітті. Багато думок було з приводу будівництва туди залізниці, і тільки після того, як 1895 року було прийнято Закон про залізниці Нижньої Австрії (Niederösterreichisches Landeseisenbahngesetz von 1895), почалася робота над проєктом. Через важку доступність місцевості, якою мала пройти залізнична лінія, було вирішено побудувати її вузькоколійною. 1896 року Нижньо-австрійське залізничне управління (Niederösterreichische Landeseisenbahnamt) розпочало будівельні роботи під керівництвом виконувача обов'язків директора Йозефа Фоговіца (Josef Fogowitz). 4 липня 1898 року відкрито першу ділянку дороги. Будівництво продовжилося і 1906 року рух став можливим. Однією з видатних інженерних споруд на цій лінії став тунель Gösingtunnel довжиною 2369 метрів — найдовший тунель на австрійській вузькоколійній залізниці. 2 травня 1907 року почався рух пасажирів до Маріацелля.
Згодом було розглянуто кілька варіантів підвищення продуктивності дороги, зокрема двоколійне її розширення та придбання потужніших паровозів. Виконувач обов'язків директора Державного управління залізниць Едуард Енгельманн запропонував електрифікувати лінію за допомогою однофазного змінного струму. Ця пропозиція вважалося революційною, оскільки ніколи раніше залізниця такої довжини не мала електричної тяги. У той час електричну тягу мали тільки трамваї і невеликі місцеві залізниці — і всі вони живилися від постійного струму. Тільки збудована 1904 року залізниця Stubaitalbahn споживала змінний струм. Незважаючи на запеклий опір, Енгельманн зміг втілити в життя свої задуми: пророблений ним у деталях 1906 року, проєкт затверджено в грудні 1907 року. До 1911 року тривали роботи з електрифікації залізниці: створювалися технічні об'єкти (зокрема електрична станція [de]) і закуповувалися локомотиви серії [de], які використовувалися аж до 2013 року. Побудовані на Маріацельській залізниці електричні станції також використовувалися для постачання електроенергією гірських областей і згодом сформували основу для Нижньо-Австрійської регіональної енергетичної компанії NEWAG (в даний час — EVN AG).
Під час першої світової війни велику кількість паровозів і вагонів тимчасово конфіскували на військові потреби. Під час другої світової війни залізниця трохи постраждала. Після війни вона реконструювалася і оновлювала рухомий склад, переходячи від одного власника до іншого. Восени 2003 року було розроблено план переведення частини Маріацельської залізниці на стандартну колію, однак він не був реалізований.
Протягом півтора місяця, від 30 березня до 12 травня 2016 року, на залізничній лінії проводилися капітальні роботи, і для сполучення Санкт-Пельтен — Маріацелль використовували автобуси.
В даний час на Маріацельській залізниці використовуються нові панорамні вагони «Himmelstreppe» виробництва швейцарської компанії Stadler Rail.
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 квітня 2019. Процитовано 10 травня 2020.
Література
- Rudolf Elmayer-Vestenbrugg. Denkschrift über die Errichtung der niederösterreichischen Landes-Elektrizitätswerke als Grundstock der NEWAG und über die Elektrifizierung der niederösterreichisch-steirischen Alpenbahn St. Pölten-Mariazell-Gusswerk. NEWAG, 1961.
- Horst Felsinger, Walter Schober. Die Mariazellerbahn. Verlag Pospischil, Wien 1971, 1973, 1979, 2002.
- Wolfdieter Hufnagl. Die Niederösterreichischen Landesbahnen. Transpress, Stuttgart 2003, , S. 146—164.
Посилання
- Офіційний сайт [ 12 травня 2020 у Wayback Machine.]
- Mariazellerbahn [ 26 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- St. Pölten — Mariazell (Mariazeller Bahn) — Tunneln [ 20 березня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariacelska zaliznicya nim Mariazellerbahn ranishe nazivalasya Niederosterreichisch steirische Alpenbahn vuzkokolijna zaliznichna liniya sho z yednuye stolicyu Nizhnoyi Avstriyi misto Sankt Pelten z najbilshim palomnickim centrom Avstriyi mistom Mariacell federalna zemlya Shtiriya Mariacelska zaliznicya Sankt Pelten Mariacell OglyadKrayinaAvstriyaKincevi stanciyid d i MariacellSajtmariazellerbahn atObslugovuvannyaRik vidkrittya1907PidporyadkuvannyadOperatoridTehnichni daniProtyazhnist91 3 kmShirina koliyidVid elektrifikaciyizminnij strumShvidkist22 metr na sekundu Vlasnikom i operatorom zaliznici z grudnya 2010 roku ye Transportna organizaciya Nizhnoyi Avstriyi Niederosterreichische Verkehrsorganisationsgesellschaft NOVOG IstoriyaPalomnickij centr Mariacellya buv odnim z najvidviduvanishih inozemcyami misc Avstro Ugorshini v XIX stolitti Bagato dumok bulo z privodu budivnictva tudi zaliznici i tilki pislya togo yak 1895 roku bulo prijnyato Zakon pro zaliznici Nizhnoyi Avstriyi Niederosterreichisches Landeseisenbahngesetz von 1895 pochalasya robota nad proyektom Cherez vazhku dostupnist miscevosti yakoyu mala projti zaliznichna liniya bulo virisheno pobuduvati yiyi vuzkokolijnoyu 1896 roku Nizhno avstrijske zaliznichne upravlinnya Niederosterreichische Landeseisenbahnamt rozpochalo budivelni roboti pid kerivnictvom vikonuvacha obov yazkiv direktora Jozefa Fogovica Josef Fogowitz 4 lipnya 1898 roku vidkrito pershu dilyanku dorogi Budivnictvo prodovzhilosya i 1906 roku ruh stav mozhlivim Odniyeyu z vidatnih inzhenernih sporud na cij liniyi stav tunel Gosingtunnel dovzhinoyu 2369 metriv najdovshij tunel na avstrijskij vuzkokolijnij zaliznici 2 travnya 1907 roku pochavsya ruh pasazhiriv do Mariacellya Pam yatnik budivelnikam Mariacellskoyi zaliznici Zgodom bulo rozglyanuto kilka variantiv pidvishennya produktivnosti dorogi zokrema dvokolijne yiyi rozshirennya ta pridbannya potuzhnishih parovoziv Vikonuvach obov yazkiv direktora Derzhavnogo upravlinnya zaliznic Eduard Engelmann zaproponuvav elektrifikuvati liniyu za dopomogoyu odnofaznogo zminnogo strumu Cya propoziciya vvazhalosya revolyucijnoyu oskilki nikoli ranishe zaliznicya takoyi dovzhini ne mala elektrichnoyi tyagi U toj chas elektrichnu tyagu mali tilki tramvayi i neveliki miscevi zaliznici i vsi voni zhivilisya vid postijnogo strumu Tilki zbudovana 1904 roku zaliznicya Stubaitalbahn spozhivala zminnij strum Nezvazhayuchi na zapeklij opir Engelmann zmig vtiliti v zhittya svoyi zadumi proroblenij nim u detalyah 1906 roku proyekt zatverdzheno v grudni 1907 roku Do 1911 roku trivali roboti z elektrifikaciyi zaliznici stvoryuvalisya tehnichni ob yekti zokrema elektrichna stanciya de i zakupovuvalisya lokomotivi seriyi de yaki vikoristovuvalisya azh do 2013 roku Pobudovani na Mariacelskij zaliznici elektrichni stanciyi takozh vikoristovuvalisya dlya postachannya elektroenergiyeyu girskih oblastej i zgodom sformuvali osnovu dlya Nizhno Avstrijskoyi regionalnoyi energetichnoyi kompaniyi NEWAG v danij chas EVN AG Pid chas pershoyi svitovoyi vijni veliku kilkist parovoziv i vagoniv timchasovo konfiskuvali na vijskovi potrebi Pid chas drugoyi svitovoyi vijni zaliznicya trohi postrazhdala Pislya vijni vona rekonstruyuvalasya i onovlyuvala ruhomij sklad perehodyachi vid odnogo vlasnika do inshogo Voseni 2003 roku bulo rozrobleno plan perevedennya chastini Mariacelskoyi zaliznici na standartnu koliyu odnak vin ne buv realizovanij Protyagom pivtora misyacya vid 30 bereznya do 12 travnya 2016 roku na zaliznichnij liniyi provodilisya kapitalni roboti i dlya spoluchennya Sankt Pelten Mariacell vikoristovuvali avtobusi V danij chas na Mariacelskij zaliznici vikoristovuyutsya novi panoramni vagoni Himmelstreppe virobnictva shvejcarskoyi kompaniyi Stadler Rail Primitki Arhiv originalu za 26 kvitnya 2019 Procitovano 10 travnya 2020 LiteraturaRudolf Elmayer Vestenbrugg Denkschrift uber die Errichtung der niederosterreichischen Landes Elektrizitatswerke als Grundstock der NEWAG und uber die Elektrifizierung der niederosterreichisch steirischen Alpenbahn St Polten Mariazell Gusswerk NEWAG 1961 Horst Felsinger Walter Schober Die Mariazellerbahn Verlag Pospischil Wien 1971 1973 1979 2002 Wolfdieter Hufnagl Die Niederosterreichischen Landesbahnen Transpress Stuttgart 2003 ISBN 3 613 71214 8 S 146 164 PosilannyaOficijnij sajt 12 travnya 2020 u Wayback Machine Mariazellerbahn 26 kvitnya 2019 u Wayback Machine St Polten Mariazell Mariazeller Bahn Tunneln 20 bereznya 2022 u Wayback Machine